Постанова

від 30.06.2023 по справі 363/194/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/6520/2023 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 363/194/23

30 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ратнікової В.М.

суддів: Левенця Б.Б.

Борисової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Оріон Корпорейшн Оріон Фарма Пушкарьова Віктора Вікторовича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Рудюк О.Д., у цивільній справі за позовом Оріон Корпоейшн Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

10 січня 2023 року представник позивача Оріон Корпорейшн Оріон Фарма Пушкарьов Віктор Вікторович звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в сумі 186 560,97 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2023 рокупозовну заяву Оріон Корпорейшн Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в сумі 186 560,97 грн, повернуто позивачу.

Застосовано до Оріон Корпорейшн Оріон Фарма в особі керівника представництва Оріон Корпорейшн Пушкарьова Віктора Вікторовича захід процесуального примусу у вигляді штрафу в один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684,00 грн.

Стягнуто з Оріон Корпорейшн Оріон Фарма (ЄДРПОУ 19364182) в дохід державного бюджету штраф у розмірі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 20 лютого 2023 року представник позивача Оріон Корпорейшн Оріон Фарма Пушкарьов Віктор Вікторович подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що, обґрунтовуючи свої висновки щодо повернення позовної заяви, суд першої інстанції посилався на те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 07.10.2020 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/1844/19 позовні вимоги Представництва Оріон Корпорейшн до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди у розмірі 186 560,97 грн., завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2018 року задоволено. Станом на 10.01.2023 року вище вказана справа перебуває на розгляді у Київському апеляційному суді.

Крім того, 28.10.2021 року до Вишгородського районного суду Київської області подано позовну заяву Оріон Корпорейшин Оріон Фарма до ОСОБА_2 ,третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, визначено склад суду та присвоєно номер справи № 363/4619/21. Ухвалою Вишгородськогорайонного суду Київської області від 01.11.2021 вказаний позов залишено без руху. 18.01.2022 ухвалою Вишгородського районного суду позовну заяву Оріон Корпорейшин Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернуто позивачу у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позову.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подання даного позову, в розумінні вимог ст.44 ЦПК України, є зловживанням позивачем процесуальними правами, а позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Зазначає, що такий висновок суду першої інстанції суперечить обставинам справи та наданим документам.

Так, позовна заява по цивільній справі №363/1844/19 була подана від імені Представництва Оріон Корпорейшн, а по цивільній справі № 363/194/23 позивачем вказано Оріон Корпорейшин Оріон Фарма .

Законодавство України містить таке поняття як відокремлений підрозділ (філії, представництва, відділення). ЦК України чіткого визначення про те, що таке відокремлений підрозділ, не дає. Проте, називає його окремі різновиди, а саме: філії та представництва.

Так, філією є відокремлений підрозділ, що розташований поза місцем знаходження юридичної особи і здійснює частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ, що розташований поза місцем перебування юридичної особи і здійснює представництво і захист її інтересів.

Чітко повноваження та правовий статус філій та представництв у ЦК України не визначені, зазначено лише про те, що керівник представництва чи філії призначається юридичною особою і діє на підставі відповідного доручення.

У ГК України визначено, що суб`єкти господарювання можуть відкривати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» міститься визначення поняття відокремлений підрозділ, яким є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцем знаходження та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Враховуючи наведені положення Господарського, Цивільного Кодексів та Закону стає зрозумілими, що відокремлені підрозділи не є юридичними особами і вони не відносяться до самостійних учасників цивільних (господарських) відносин.

Дане положення підтверджується також постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2023 року по справі № 363/1844/19.

Конституцією України особі гарантується право на захист в суді, при цьому юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Громадянам, відповідно до вимог ЦПК України, надане право вести свої справи в суді особисто або через своїх представників.

Справи ж юридичних осіб у суді мають вести їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням. Але на цьому всі аспекти представництва для юридичних осіб не вичерпуються, оскільки повноважні представники юридичних осіб можуть передоручити ведення справи в суді іншим представникам.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно. Повноваження представника підтверджуються відповідними документами, в тому числі довіреністю.

Повноваження Пушкарьова Віктора Вікторовича затверджені в генеральній довіреності особами, які уповноважені представляти компанію Оріон, що засвідчується Торговим реєстром Фінляндії. Справжність та повноважність підписів та осіб затверджено Апостилем (Гаазька Конвенція від 05.10.1961 року).

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву Оріон Корпорейшн Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в сумі 186 560,97 грн, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимоги п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві зазначається, що інших справ між одними і тими ж сторонами, з одних і тих же підстав на розгляді в судах не перебуває.

Проте, згідно із сайту Судової влади України, а саме: офіційної сторінки Вишгородського районного суду Київської області вбачається, що 06.05.2019 року Представництвом Оріон Корпорейшн до суду було подано позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, визначено склад суду, суддя Котлярова І.Ю. та присвоєно номер справи №363/1844/19.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 07.10.2020 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області, справа №363/1844/19 позовні вимоги представництва Оріон Корпорейшн до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди у розмірі 186560,97 грн, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2018 задоволено. Станом на 10.01.2023 року вищевказана справа перебуває на розгляді у Київському апеляційному суді.

Крім того, 28.10.2021 року до Вишгородського районного суду Київської області подано позовну заяву Оріон Корпорейшин Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, визначено склад суду, суддя Рудюк О.Д. та присвоєно номер справи №363/4619/21. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.11.2021 року вказану справу залишено без руху.

18.01.2022 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву Оріон Корпорейшн Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернуто позивачу у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подання позову по справі № 363/194/23, в розумінні ст.44ЦПК України, є зловживання позивачем процесуальними правами, а позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Крім того, на підставі частини 3 та частини 4 статті 44, статті 148 ЦПК України суд прийшов до висновку, що саме третє звернення до суду позивача з аналогічним позовом до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, є підставою для вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами представника позивача та необхідністю застосувати до Оріон Корпорейшн Оріон Фарма , в особі керівника представництва Оріон Корпорейшн Пушкарьова Віктора Вікторовича, захід процесуального примусу у вигляді штрафу 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19).

Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 44 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів), з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню, з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Зловживання правом на подання заяви становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів, заяв, клопотань.

Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, неодноразове подання завідомо безпідставного відводу складу суду, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто, зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, тощо.

Одночасно з тим, суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до правосуддя, який відповідно до ст. 4 ЦПК України застосовується цивільними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів також враховує, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав. Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

При цьому ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Крім того, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20).

У даній справі суд першої інстанції встановив, що 07.10.2020 року Вишгородським районним судом Київської області було ухвалено рішення по справі №363/1844/19, яким позовні вимоги Представництва Оріон Корпорейшн до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди у розмірі 186 560,97 грн, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2018 року, задоволено.

18.01.2022 ухвалою Вишгородського районного суду по справі № 363/4619/21 позовну заяву Оріон Корпорейшин Оріон Фарма до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди повернуто позивачу у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки.

У наведених справах позовні вимоги є подібними за предметом до даної справи. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем в даній справі є Оріон Корпорейшин Оріон Фарма , а позивачем по справі №363/1844/19 було Представництво Оріон Корпорейшн, отже дані позовні заяви не можна вважати тотожними.

Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі № 363/1844/19 апеляційну скаргу Оріон Корпорейшин Оріон Фарма задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 жовтня 2020 року скасовано.

Прийнято у справі постанову, якою у задоволенні позовних вимог Представництва Оріон Корпорейшн до Оріон Корпорейшин Оріон Фарма , третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовлено.

Підставою відмови у задоволенні позову суд зазначив ту обставину, що позов пред`явлено представництвом Оріон Корпорейшен, яке не є юридичною особою в Україні, в особі Голови Представництва Пушкарьова В.В., уповноваженого довіреністю від 05 лютого 2018 року вести справи Оріон Корпорейшен в Україні від імені представництва Оріон Корпорейшен в Україні, тому, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що позов пред`явлено неналежним позивачем, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що наслідком є відмова позивачу у задоволенні позову з підстав неналежного складу осіб.

Повторне ж подання позову Оріон Корпорейшин Оріон Фарма по даній справі, після повернення позову Оріон Корпорейшн Оріон Фарма по справі № 363/4619/21 у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви (несплатою судового збору) є формою реалізації учасником справи права на захист його порушеного, не визнаного або оспорюваного права, свобод чи інтересів.

Наведені вище обставини не дозволяють беззаперечно стверджувати, що Оріон Корпорейшн Оріон Фарма при зверненні до суду 10 січня 2023 року з даним позовом діяло умисно та недобросовісно і такі дії є зловживанням процесуальними правами,

Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 16.01.2023 року про наявність підстав для повернення позовної заяви, є помилковим.

З огляду на відсутність підстав для висновку про те, що подання ОСОБА_1 в особі керівника представництва Оріон Корпорейшн Пушкарьова Віктора Вікторовича даного позову є зловживанням позивачем процесуальними правами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав і для застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684,00 грн. відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача Оріон Корпорейшн Оріон Фарма Пушкарьова Віктора Вікторовича підлягає задоволенню, ухвала Вишгородськогорайонного суду Київської області від 16 січня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.2,4, 44, 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Оріон Корпорейшн Оріон ФармПушкарьова Віктора Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий Судді: