Ухвала

від 03.07.2023 по справі 369/6653/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6653/23

Провадження №1-кп/369/1867/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

У підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», яке прокурор мотивував тим, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, не одружений, з родиною не проживає, немає міцних соціальних зв`язків, вважає, що існують ризики того, що останній може вчинити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказував, що існує ризик того, що обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування речей чи документів, оскільки ще деякі автомобілі, які були предметом кримінальних правопорушень, не знайшли.

Представник потерпілого клопотання прокурора підтримала в повному обсязі і вказувала, що транспортний засіб її довірителю на даний момент не повернуто.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 , заперечили щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав необґрунтованості клопотання належними доказами, просили призначити більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_7 . Крім того, вказували, що розмір застави, визначений в попередній ухвалі суду є непомірно великим та просили зменшити заставу до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Захисник вказував також, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має неповнолітню дитину 2015 року народження, працює дитячим спортивним тренером, є співзасновником ТОВ «АТЛАНТ ГРУП ЮА» та немає наміру переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, крім того, вказував, що обвинувачений добровільно пішов до лав Збройних Сил України, що вказує на його зв`язок із країною.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечили з підстав необґрунтованості ризиків належними доказами.

Суд, вивчивши клопотання прокурора, наявні матеріали, вислухавши думку учасників провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не одружений, немає сталих соціальних зв`язків, може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; може впливати на свідків та потерпілих, показання яких суд має сприймати безпосередньо, проте допит яких ще не проведено, з огляду на стадію розгляду справи (підготовче судове засідання). Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на існування інших кримінальних проваджень щодо обвинуваченого, розгляд яких триває.

Суд враховуючи встановлені дані про особу обвинуваченого, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, дійшов висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії розгляду кримінального провадження може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Крім того, суд вважає, що з огляду на встановлені у справі ризики, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника про наявність підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованими, оскільки вказаний запобіжний захід не зможе запобігти наявним у справі ризикам і забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, суд дійшов висновку про залишення як альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 застави у розмірі, визначеному ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.05.2023 року, а саме у розмірі500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, що становить 1342000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.Суд дійшов висновку, що застава саме у вищевказаному розмірі, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому за інкриміновані кримінальні правопорушення, характер та обставини їх вчинення, особу та майновий стан обвинуваченого,буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, обвинувачений вирішить не зникати через побоювання втратити заставу. Суд, дійшов висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 314 - 316, 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 03.07.2023 року до 31.08.2023 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 - заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1342000 (один мільйон триста сорок дві тисячі) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_7 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачений ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 , який тримається під вартою, протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1