Ухвала

від 25.07.2023 по справі 369/6653/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6653/23

Провадження №1-кс/369/2455/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 розподілено заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року.

В обгрунтування заяви про відвід зазначено, що 25.01.2023 року СВ Шевченківського УП ГУПН м. Києва в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.

26.01.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.289, ч. 3 ст. 289 КК України. 06.03.2023 року ОСОБА_4 було вручено нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри.

27.01.2023 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.03.2023 року включно, із визначенням застави у розмірі 3 000 712,00 грн.

21.03.2023 року керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 25.04.2023 включно.

22.03.2023 року відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.04.2023 року включно, із визначенням застави у розмірі 1 342 000,00 грн.

11.04.2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, яке тривало до 03.05.2023 року, та ознайомлення з яким завершено - 03.05.2023 року.

17.04.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою до 16.05.2023 року.

03.05.2023 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100003833 від 31.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.289, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.4 ст.358 КК України, 04.05.2023 року стороною обвинувачення скеровано обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

04.05.2023 року обвинувальний акт надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області, та за допомогою автоматичного розподілу суддею по справі було призначено ОСОБА_5

Однак, у сторони захисту існують обгрунтовані сумніви, щодо неупередженості головуючого судді ОСОБА_5, по справі № 369/6653/23, що в свою чергу порушують права обвинуваченого ОСОБА_4 в тому числі на справедливий суд, з наступних підстав.

Так, 11.05.2023 року в залі Києво-Святошинського районного суду Київської області відбулось перше судове засідання по справі № 369/6653/23. Крім того, на підготовчому судовому засіданні розглядалось питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , стороною захисту, а саме захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 усною заявою було заявлено про бажання обвинуваченого ОСОБА_4 розглядати дану справу колегіально. Оскільки, це є беззаперечним правом обвинуваченого головуючий суддя ОСОБА_5 повинна була передати справу на автоматичний розподіл для визначення колегії суддів, в порядку ст. ст.31, 35 КПК України. Під час судового засідання по справі, яке відбулось 09.06.2023 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернув увагу суду та повторно наголосив на те, що сторона захисту заявляла про розгляд даної справи колегією суддів. Однак, до теперішнього часу головуючим суддею по справі не було реалізовано дане право обвинуваченого. Таким, чином головуюча суддя ОСОБА_5 порушує право ОСОБА_4 на справедливий та публічний суд, що гарантовано йому кримінальним процесуальним законодавством України, а також міжнародними договорами, що ратифіковані Україною.

11.05.2023 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області була винесена ухвала про продовження строку запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . В ухвалі суд визначив альтернативний запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, що становить 1 342 000 гривень, з покладенням обов?язків, передбачених су 194 КПК України.

При цьому, при визначенні розміру застави суд першої інстанції зазначив про те, що «… враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Суд, дійшов висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України...». Однак судом не було вказано ні назву рішення ЄСПЛ, ні рік винесення такого рішення. Більш того, сторона захисту вказує, що такої практики Європейського суду з прав людини - не існує.

Також, 03.07.2023 року суддя, виносить ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та знову застосовує вищевказану практику ЄСПЛ, якої не існує. Такі дії головуючого судді ОСОБА_5., викликають лише додаткові питання до її неупередженості та об?єктивності в даній кримінальній справі, оскільки з посиланням саме на цю практику, суд визначав розмір застави ОСОБА_4 . Однакові рішення від 11.05.2023 року та 03.07.2023 року, стадія підготовчого провадження триває з 11.05.2023року до теперішнього часу, за цей час, стороною обвинувачення двічі подавалось до суду клопотання про продовження дії запобіжного заходу, а судом було постановлено дві ухвали про продовження строку забіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 від 11.05.2023 року та від 03.07.2023 року.

Сторона захисту звертає увагу суду на те, що постановленні ували є однаковими між собою. Суддею не беруться до уваги доводи сторони захисту, що стосуються особи обвинуваченого, його належної поведінки, доводи щодо зменшення розміру застави та участь обвинуваченого на добровільній основі в Збройних силах України. Однак, вкотре суддя по справі було проігноровано доводи сторони захисту та повністю взято до уваги доводи сторони обвинувачення, хоча прокурором не було встановлено нових існуючих ризиків для продовження строку запобіжного заходу.

Своїми діями головуюча суддя ОСОБА_5 дає підстави вважати, що нею вже склалось упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_4 та суд буде виконувати функції сторони обвинувачення.

У сторони захисту є реальні побоювання, що того, що у судді по справі вже склалось суб?єктивне ставлення до ОСОБА_4 та обвинувачений буде позбавлений права на справедливий та неупереджений суд, що в свою чергу призведе до притягнення до відповідальності без доведення вини останнього.

Посилаючись на вищевикладене адвокат ОСОБА_3 просив суд здійснити відвід головуючої судді ОСОБА_5 по справі № 369/6653/23, яка здійснює розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289, ч. 1 ст.263, ч.4 ст.358 КК України, на підстави п. 4 ч. 1 ст. 75 у зв?язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданнізаяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про відвід, заслухавши думку заявника, вважає заяву про відвід такою, що підлягає до задоволення, з наступних підстав.

В провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року.

20.07.2023 року захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 було подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_5 в рамках вищезазначеного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді, адвокатом ОСОБА_3 зазначено, що суддею у кримінальному провадженні ОСОБА_5 проігноровано усну заяву обвинуваченого про розгляд справи колегіально, що порушує право ОСОБА_4 на справедливий та публічний суд, що гарантовано йому кримінальним процесуальним законодавством України, а також міжнародними договорами, що ратифіковані Україною, винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням практики ЄСПЛ, якої не існує, постановленні ували є однаковими між собою. Суддею не беруться до уваги доводи сторони захисту, що стосуються особи обвинуваченого, його належної поведінки, доводи щодо зменшення розміру застави та участь обвинуваченого на добровільній основі в Збройних силах України.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Основним завданням суду під час здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Враховуючи наведені адвокатом ОСОБА_3 підстави для відводу, а саме сумнів в неупередженості судді ОСОБА_5 , який грунтується на явній недовірі сторони захисту до даного складу суду, та про недовірливе відношення заявника до суду, з метою недопущення виникнення у учасників судового провадження сумнівів об`єктивності та неупередженості суду, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог КПК України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», присяги судді, заявлений захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 , відвід судді ОСОБА_5 , підлягає задоволенню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

У відповідності до ч.ч.3, 4 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 82, 369-372, 376 КПК України, суд,-Керуючись ст. 75, 80-81 КПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року, - задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року передати до канцелярії суду з кримінальних справ для автоматизованого розподілу в порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1