Ухвала

від 21.11.2024 по справі 369/6653/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6653/23

Провадження №1-кп/369/1457/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю представника заставодавця ОСОБА_8

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та клопотання в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

04 травня 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від Шевченківської окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Інші учасники кримінального провадження не заперечували, щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, однак в той же час, від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Крім того, в судовому засіданні представник заставодавця ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із застави на особисте зобов`язання. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 07.08.2023 було продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», починаючи з 07 серпня 2023 року до 05 жовтня 2023 року включно з альтернативою внесення застави у сумі 295 240 ( двісті дев`яносто п`ять двісті сорок) грн. 00 коп. Вказана сума застави 07.08.2023 була внесена заставодавцем ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_6 . З часу обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави останній довів своєю процесуальною поведінкою відсутність ризиків, які були підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання представника заставодавця ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про зміну йому запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та повернення застави заставодавцю та просив його задововльнити.

Також, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у виді застави у розмірі 241 560 (двісті сорок одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., визначену ухвалою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 07.08.2023, на більш м`який запобіжний захід, оскільки він довів своєю процесуальною поведінкою відсутність ризиків, які були підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу.

Прокурор заперечував, щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України та щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За таких обставин, вислухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Застава як один з видів запобіжних заходів полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (ч. 1, 2 ст. 182 КПК України).

Загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, встановлює ч.7 ст.42 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим певних обов`язків: як тих, що визначені ухвалою слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо пунктами 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Визначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Обов`язки підозрюваного, обвинуваченого передбачені в ч.7 ст.42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного, обвинуваченого незалежно від застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд виходить із того, що в силу ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у процесуальному статусі обвинувачених, тому суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а питання вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд вирішує у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Розглядаючи питання наявності ризиків, суд переконаний, що на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. На даному етапі судового розгляду суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилання заставодавця ОСОБА_9 у своєму письмовому клопотанні про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків на території України, зокрема наявність постійного місця проживання, утримання малолітньої дитини та наявність офіційного працевлаштування, на переконання суду не нівелюють ризик переховування.

Суд відхиляє доводи представника заставодавця ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність ризику переховування з огляду на належну процесуальну поведінку, а також на відсутність спроб обвинувачених переховуватись від суду.

Суд переконаний, що належна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та сумлінне виконання ними обов`язків, не свідчить про відсутність ризику переховування, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку обвинувачених у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для них.

Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Суд наголошує, що обов`язок обвинуваченого з`являтись до суду передбачений ч. 7 статті 42 КПК України. В свою чергу, стаття 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного (обвинуваченого) рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, частина 5 статті 194 КПК України визначає умовами покладення додаткових обов`язків обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу за наявності визначених в частині 5 статті 194 КПК України умов. Отже застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим як тих обов`язків, що покладені судом при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що покладені процесуальним законом. А не виконання таких обов`язків обвинуваченим є наслідком стягнення застави в дохід держави.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній мав усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті до припинення дії цього запобіжного заходу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, у даному випадку, буде недостатнім, так як виконання покладених обов`язків буде залежати виключно від волі самих обвинувачених, а їх порушення не матиме для них очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

З урахуванням викладеного, клопотання представника заставодавця ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із застави на особисте зобов`язання та клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу із застави на більш м`який не підлягають до задоволенню.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п.10. ч.1 ст. 284 КК України, суд приходить до наступних висновків.

Так з клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 та наявних у справі документів вбачається, що 26.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру.

Двомісячний строк досудового розслідування постановою керівника Шевченківської оружної прокуратури міста Києва від 21.03.2023 продовжений до трьох місяців, тобто до 25.04.2023.

Про закінчення досудового розслідування сторону захисту повідомлено 11.04.2023 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, яке тривало до 03.05.2023 та ознайомлення з яким завершено 03.05.2023.

Відповідно до супровідного листа обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області 04.05.2023 за Вх.№21313.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно висновку зробленого об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.10.2022 (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21), відповідно до положень ч. 5ст. 219 КПК(в редакціїЗакону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеруповідомленняпро завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідуваннята надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Таким чином строк з 11.04.2023 по 03.05.2023 не включається у строк досудового розслідування.

Вищевказані обставини, свідчать про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України надійшов до суду в межах строку досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п.10. ч.1 ст. 284 КК України не підлягає до задоволення.

Крім того, суд вважає, що є всі підстави для призначення судового розгляду справи, відповідно до обвинувального акту, оскільки останній відповідає вимогамКПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3ст. 314 КПК Українита закриття кримінального провадження не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Справа підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим судом було роз`яснено ч. 4 ст. 315 КПК України про право заявити клопотання про розгляд даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.

Обвинувачені клопотань про колегіальний розгляд кримінального провадження не заявили.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України відмовити.

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушеньпередбачених ч.ч.1,2,3ст.289, ч.1ст.263,ч.4ст.358КК України на 28листопада 2024року об14год.30хв. вприміщенні Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіза адресою:м.Київ,вул.Мельниченка,буд.1.

Кримінальне провадження здійснювати одноособово.

В судове засідання викликати: прокурора, потерпілих, захисників та обвинувачених.

У задоволенні клопотання представника заставодавця ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 із застави на особисте зобов`язання відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1