Ухвала

від 05.07.2023 по справі 922/1914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 липня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1914/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши заяву (вх.№17116 від 03.07.2023) в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" про відвід судді Лавренюк Т.А. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, 7-й поверх; код ЄДРПОУ: 03798553) до Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 4; код ЄДРПОУ: 00497058) про стягнення 7 270 041,31 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 7 125 673,22 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 37 482,99 грн. та збитки від інфляції в розмірі 106 885,10 грн. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 08.06.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.06.2023.

В судовому засіданні 29.06.2023 розгляд справи по суті відкладено на 06.07.2023, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

03.07.2023 через канцелярію суду від в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" надійшла заява (вх.№17116 від 03.07.2023) про відвід судді Лавренюк Т.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2023 визнано необґрунтованим заявлений Національним науковим центром "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" судді Лавренюк Т.А. відвід. Передано матеріали справи №922/1914/23 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 для розгляду заяви (вх.№17116 від 03.07.2023) в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" про відвід судді Лавренюк Т.А.. головуючим суддею визначено суддю Пономаренко Т.О.

Розглянувши заяву (вх.№17116 від 03.07.2023) в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" про відвід судді Лавренюк Т.А., суд виходить з наступного.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено що, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Вимогами статті 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно з ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч.1 ст.39 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заяви заявник стверджує, що під час судового засідання представник відповідача заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи №922/1914/23 заяви про доповнення заперечень відповідача до заперечень, які було подано до канцелярії суду 26.06 2023. Важливою складовою частиною вказаної заяви про доповнення заперечень є наступна позиція відповідача:

1) відповідач не має інформації щодо результатів розгляду направленої поштою на адресу суду заяви про відвід суду;

2) до вирішення заяви про його відвід суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим рухом справи згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.07.2020 у справі №495/11830/18.

Як стверджує заявник, незважаючи на таку позицію Верховного Суду суддя Лавренюк Тетяна Анатоліївна продовжувала вчиняти процесуальні дії. Крім того, суддя під звукозапис повідомила представника відповідача, що судом розглянуто 2 (дві) заяви про відвід і щодо них ухвалено процесуальні рішення.

З огляду на зазначене, у представника відповідача склалося враження, що питання щодо кількості поданих заяв про відвід суддю взагалі не цікавить, оскільки таких заяв про відвід було подано відповідачем більше. Зазначена поведінка судді Лавренюк Т.А., за оціночним судженням відповідача, виглядає підозріло та має вигляд максимального сприяння позивачу в якнайскорішому отриманні за будь-яку ціну судового рішення за спірним Договором.

Як зазначив заявник, таку поведінку судді Лавренюк Т.А. відповідач спостерігав у судовому засіданні 29.06.2023, тому цю заяву відповідач подає протягом двох днів після засідання 29.06.2023.

При цьому заявник не конкретизує щодо результатів розгляду якої саме заяви про відвід у нього немає інформації та на не надає на підтвердження викладених у заяві обставин доказів того, що ним подавалася відповідна заява (направлялася поштою) до суду.

Суд констатує, що в матеріалах справи містяться процесуальні документи з розгляду заяв заявника про відвід судді та докази вручення заявнику відповідних процесуальних документів.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Водночас суд зазначає, що вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Викладені в заяві про відвід обставини, на які заявник посилається як на підстави відводу, фактично є незгодою сторони з процесуальним рішенням судді, яке відрізняється від суб`єктивних уявлень заявника.

Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, з положень наведеної норми вбачається, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу. Суб`єктивна думка учасника справи щодо процесуальних рішень, які прийняті, або повинні були бути прийняті суддею у справі, не можуть бути підставою для відводу судді.

При цьому, в процесі розгляду заяви про відвід суду не надано права перевіряти обґрунтованість процесуальних рішень судді, оскільки зазначене належить до виключної компетенції апеляційної, а у визначених законом випадках касаційної судових інстанцій (ст.14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

На переконання суду твердження заявника щодо неупередженості та об`єктивності судді Лавренюк Т.А. не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, а тому видаються лише припущеннями заявника про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, що не може слугувати підставою для відводу судді.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів, можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.

До того ж, не є підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, з огляду на недоведеність заявником існування обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та враховуючи, що наведені заявником аргументи у заяві про відвід, в силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, підставами для відводу судді бути не можуть, суд відмовляє у задоволенні заяви (вх.№17116 від 03.07.2023) в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" про відвід судді Лавренюк Т.А.

Частиною 8 статті 39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 8 ст. 39 ГПК України).

Керуючись статтями 2, 43, 35, 36, 38-39, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволення заяви (вх.№17116 від 03.07.2023) в.о. директора Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" про відвід судді Лавренюк Т.А. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 05.07.2023.

Суддя Т.О. Пономаренко