Рішення

від 27.07.2023 по справі 922/1914/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2023 м. ХарківСправа № 922/1914/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 03798553) до Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 4, код ЄДРПОУ 00497058) про стягнення 7 270 041,31грн за участю учасників справи:

відповідача - Єршов Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 7 125 673,22грн, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 37 482,99грн та збитки від інфляції в розмірі 106885,10грн. Судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням суду від 06.07.2023 позов задоволено повністю, стягнуто з Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" суму попередньої оплати в розмірі 7 125 673,22грн, проценти за користування коштами в розмірі 37 482,99грн, збитки від інфляції в розмірі 106885,10грн, судовий збір в розмірі 109 050,61грн.

12.07.2023 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 106000,00грн.

Ухвалою суду від 13.07.2023 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення призначено на 27.07.2023 об 11:30. Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо своєї правової позиції стосовно заяви позивача.

Позивач у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2023 заперечує щодо розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, вважає співмірною суму витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 30000,00грн.

Також в матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача від 19.06.2023, в яких останній зазначає, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

01.05.2023 між позивачем та адвокатом Кириченко Юлією Юріївною, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000318 від 16.03.2018, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 (далі - адвокат), укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого позивач доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання щодо здійснення представництва інтересів позивача у Господарському суді Харківської області у справі за позовом ТОВ "Етнопродукт" до Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" щодо стягнення попередньої оплати, інфляційних та процентів за користування чужими грошовими коштами.

У п.4.1 договору сторони погодили, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги в суді першої інстанції відбувається у формі фіксованого гонорару у розмірі:

- 100 000,00грн за підготовку правової позиції, складання процесуальних документів та представництво інтересів в суді першої інстанції;

- 3 000,00грн за другий та наступні судодні (підготовка та участь в одному судовому зсіданні).

Порядок розрахунку сторони узгодили у п.4.3 договору, відповідно до якого позивач зобов`язався здійснити оплату адвокату до 31.12.2023, але не раніше підписання відповідного Акту виконаних робіт.

Відповідно до п.6.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами а діє до 31.12.2024.

06.07.2023 сторони договору підписали акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023, відповідно до якого винагорода адвоката за надання послуг, яка встановлена у п.4.1 договору, становить 106000,00грн та складається з:

- підготовки правової позиції, складання процесуальних документів, представництва позивача у Господарському суді Харківської області та участі у першому судовому засіданні (08.06.2023) - 100 000,00грн;

- участі в судовому засіданні 29.06.2023 - 3 000,00грн;

- участі в судовому засіданні 06.07.2023 - 3 000,00грн.

У п.3 Акту приймання-передачі виконаних робіт сторони визначили строк здійснення позивачем розрахунку з адвокатом до 31.12.2023.

Підписанням цього акту сторони підтвердили, що визначені правові послуги надані адвокатом належним чином та в повному обсязі та з боку позивача не має жодних претензій до адвоката щодо характеру, обсягу, якості та вартості наданих правових послуг.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з позовом, в якому зазначено, що докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані позивачем відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Згідно з вимогами ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Звертаючись 12.07.2023 до суду з заявою, позивач просить постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 106 000,00грн.

В обґрунтування заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 01.05.2023, акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 06.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2023, Рішення № 119 від 17.03.2023 Радою адвокатів Чернігівської області, яким встановлено рекомендаційні мінімальні ставки адвокатського гонорару, відповідно до якого мінімальний розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

Як вже зазначалось вище, позивач зобов`язався здійснити повний розрахунок за виконані адвокатом роботи (послуги) до 31.12.2023, але не раніше підписання відповідного Акту виконаних робіт.

Отже, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/45/19.

За приписами ч.1, ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його позові, а надані суду докази, свідчать про існування договірних відносин між позивачем та адвокатом Кириченко Ю.Ю.

Враховуючи викладене, а також обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, відповідач посилається на те, що цей розмір є завищеним, та вважає співмірними витрати позивача на професійну правничу допомогу зі складністю справи в розмірі 30 000,00грн.

За приписами ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували його доводи, викладені ним в судовому засіданні на заяву про стягнення судових витрат, а саме лише посилання на те, що ця сума неспівмірна зі складністю справи і виконаними адвокатом роботами не є доказами в розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 106 000,00грн, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати в цій частині, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129 232, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 4, код ЄДРПОУ 00497058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 03798553) - 106 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.07.2023.

Суддя Т.А. Лавренюк