Постанова

від 14.06.2023 по справі 523/2414/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1003/23

Справа № 523/2414/18

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Триколіч І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради - Антоненко Оксани Сергіївни та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко Оксани Сергіївни, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора та приведення об`єкту до попереднього стану шляхом знесення,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

В лютому 2018 року Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до судуз позовом доУправління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі УДАБК Одеської міської ради), Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко О. С., ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування рішення державного реєстратора та приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2006 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (далі Квартира) загальною площею 87,0 кв. м, житловою площею 50,2 кв. м. У зв`язку з тим, що до Квартири було здійснено самочинну прибудову, у 2009 році Виконавчий комітетОдеської міської радизвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про приведення об`єкта у попередній стан. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2010 року у справі № 22ц-20153/10 було задоволено позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про приведення об`єкта у попередній стан, зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до Квартири, та привести Квартиру у відповідність до технічної документації Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (далі КП «ОМБТІ та РОН»). ОСОБА_1 не виконала зазначене рішення суду, натомість зареєструвала право власності на вказаний об`єкт самочинного будівництва. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08 листопада 2017 року № 103076926 вбачається, що підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на Квартиру стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції Квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані, видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. Однак відомості у вказаній декларації про готовність об`єкта до експлуатації не відповідають дійсності, оскільки в ній зазначено збільшену загальну площу Квартири 89,8 кв. м. Враховуючи викладене,Виконавчий комітет Одеської міської ради просив:

скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції Квартири без змін геометричних розмірів фундаменту у плані, замовником за якою визначено ОСОБА_1 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року, індексний номер: 35895375, на Квартиру загальною площею 89,8 кв. м, житловою площею 50,2 кв. м за ОСОБА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 привести Квартиру до попереднього стану шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.

Процесуальний рух справи:

у суді першої інстанції:

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2018 року позов задоволено частково. Скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції Квартири без змін геометричних розмірів фундаменту у плані, замовником за якою визначено ОСОБА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року, індексний номер: 35895375, на Квартиру загальною площею 89,8 кв. м, житловою площею 50,2 кв. м, зареєстроване за ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 зареєстрована щодо реконструкції Квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані, однак в самій декларації зазначено збільшену загальну площу квартири 89,8 кв. м, тоді як у правовстановлюючих документах вказана загальна площа 87,0 кв. м. Орган державного архітектурно-будівельного контролю не перевірив повноту та достовірність даних, наведених замовником в декларації та не повернув її замовнику. Тому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягає скасуванню. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 червня 2017 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1286903051101) прийнято державним реєстратором за відсутності документів, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна після реконструкції, що виключало можливість проведення державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна як на реконструйований. Таким чином, державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором за відсутності правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів територіальної громади міста Одеси. Позовні вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва не підлягають задоволенню, оскільки рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 16 червня 2010 року у справі № 2-267/10 було задоволено позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про приведення об`єкта у попередній стан, зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до Квартири, та привести Квартиру у відповідність до технічної документації КП «ОМБТІ та РОН».

у суді апеляційної інстанції:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу УДАБК Одеської міської ради, подану представником Хлистуном Р. В., задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 та в частині відмови в задоволенні вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради про приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення самочинної прибудови скасовано. Провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до УДАБК Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, до ОСОБА_1 про приведення об`єкта до попереднього стану шляхом знесення самочинної прибудови закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин. Крім того, звертаючись до суду з позовом про приведення об`єкта самочинного будівництва до попереднього стану, мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів. Тому спір в частині позовних вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 та в частині вимог про приведення спірної квартири до попереднього стану шляхом знесення самочинної прибудови, який виник за участю суб`єктів владних повноважень, є публічно-правовим. Розгляд таких позовних вимог належить до компетенції адміністративних судів.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко О. С. задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2018 року в частині скасування рішення від 27 червня 2017 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , індексний номер: 35895375, на Квартиру загальною площею 89,8 кв. м, житловою площею 50,2 кв. м скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28 грудня 2015 року № ОД 142153622842 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Тобто зазначена декларація про готовність об`єкта до експлуатації на час розгляду справи апеляційним судом є чинною. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко О. С. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року, індексний номер: 35895375, на Квартиру загальною площею 89,8 кв. м, житловою площею 50,2 кв. м за ОСОБА_1

у суді касаційної інстанції:

Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено частково. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, державний реєстратор центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко О.С. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності від 27.06.2017р. (індексний номер: 35895375) на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею - 89,80 кв. м., житловою площею - 50,20 кв. м., зареєстрованого за ОСОБА_1 та стягнення з державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко О.С. судового збору, та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вищезазначених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Управління ДАБК ОМР звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2463 від 18.07.2006 року є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 87,0 кв.м., житловою 50,2 кв.м. (т.1, а.с.16,17).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2010 року (справа №2-267/10) позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до квартири АДРЕСА_1 , та привести квартиру відповідно до технічної документації КП ОМБТІ та РОН (т. 1, а.с.146).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2010 року, вищезазначене судове рішення від 16.06.201 року, в частині вимог ОМР до ОСОБА_1 залишено без змін (т.1, а.с.149).

Докази касаційного оскарження зазначених судових рішень відсутні.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926 до державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено зміни про виникнення права власностіна майно, на підставі договору купівлі-продажу №2463 від 18.07.2006 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_2 , яка видана департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (т. 1, а.с.16).

Відповідно до акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси від 22.11.2017 року комісією встановлено, що на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 під час обстеження власник або його уповноважений представник були відсутні, у зв`язку із чим провести повну та всебічну перевірку не виявилось можливим. Також встановлено, що до кв. АДРЕСА_1 на другому поверсі добудовано приміщення консольного типу орієнтованою площею 4 кв.м., фасадні балки виконані з металевого профелю та направлено фотофіксацію об`єкта самочинного будівництва, із якої вбачається недостовірність даних спірної декларації, а саме: реконструкція квартири АДРЕСА_1 здійснена зі змінами геометричних розмірів фундаменту у плані (т.1, а.с.22).

З витребуваної судом з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційної справи № 1286903051101 на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_1 зверталася з заявою про державну реєстрацію права власності та подала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер ОД №142153622842 від 28.12.2015р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 90716844 від 27.06.2017р., договір купівлі-продажу від 18.07.2006р., технічний паспорт, виданий суб`єктом господарювання ФОП « ОСОБА_3 » (т. 1, а.с.176).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.12.2015р. № ОД 142153622842, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм законодавства вбачається, що декларації про готовність об`єкта до експлуатації подаються замовниками будівництва для реєстрації до органу державного архітектурно-будівельного контролю, який, в свою чергу, перевіряє повноту та достовірність даних, наведених замовником у декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації (частина 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Як вбачається, спірна декларація від 28.12.2015р. № ОД142153622842 зареєстрована щодо реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, однак в самій декларації зазначена збільшена загальна площа квартири - 89,8 кв.м., проти загальної площі визначеної в правовстановлюючих документах - 87,0 кв.м. Орган державного архітектурно-будівельного контролю не перевірив повноту та достовірність даних, наведених замовником в декларації та не повернув її замовнику.

Відповідно до пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (в редакції на час реєстрації декларації), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Таким чином скасуванню підлягає реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, то суд першої інстанції вмотивовано зазначив наступне.

Частиною 2 статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За таких обставин, визнання та підтвердження державою факту набуття особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є неприпустимим, адже прямо суперечить положенням законодавства та порушує права інших осіб (в даному випадку - територіальної громади м. Одеси).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка, підлягає скасуванню, скасуванню судом також підлягає і відповідне рішення про державну реєстрацію речових прав, прийняте на підставі згаданої декларації.

Згідно з ч. 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

При цьому, пунктом 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) подається, зокрема, документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Відповідач ОСОБА_1 не могла подати державному реєстратору документ, який би засвідчував право власності на об`єкт нерухомості після реконструкції, загальною площею 89,8 кв.м.

З наведеного вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2017року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1286903051101) прийнято державним реєстратором за відсутності документів, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна після реконструкції, що, в свою чергу, виключало можливість проведення державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна як на реконструйований.

Таким чином, державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності, не маючи правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси, яке вбачається в безпідставному наданні правового статусу об`єкту самочинного будівництва як власності ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного, суд першої інстанції правильно скасував рішення про державну реєстрацію права власності від 27.06.2017 року № 35895375 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 89, 8 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м, за ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про знесення об`єкту самочинного будівництва.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.06.2010 року (справа №2-267/10) позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до квартири АДРЕСА_1 , та привести квартиру відповідно до технічної документації КП ОМБТІ та РОН.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржники не довели обставини, на які посилались як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надали.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржників в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційних скарг його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко Оксани Сергіївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 червня 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк