Ухвала

від 05.07.2023 по справі 320/1232/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2023 року

м. Київ

справа №320/1232/21

адміністративне провадження №К/990/21352/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та зобов`язання вчинити певні дії: нарахувати пенсію не нижче мінімальної починаючи з 15 січня 2018 року;

- додати до пенсійного стажу 66 місяців 1 день робочого стажу, який вказаний в трудовій книжці і відповідно заповнений;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману пенсію з вини відповідача на січень 2020 року у сумі 31050 грн. або 1850 євро плюс інфляція з 15 січня 2018 року;

- стягнути матеріальні збитки з відповідача у сумі 43908,16 грн. або 1276,40 євро плюс інфляція з 01 липня 2019 року;

- стягнути моральну шкоду у сумі 3 440 000грн. або 100 000 євро;

- стягнути судовий збір та затрати позивача для передачі в ОАС міста Києва, 776,08 грн. плюс 38,68грн. за пересилку, в сумі 814,76 грн. або 27,70 євро плюс інфляція з 01 липня 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року справу №320/1232/21 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо незарахування позивачу до страхового стажу період роботи з 02 січня 1990 року по 17 травня 1993 року на посаді токаря 4 розряду "Ворошиловградский завод РГШО "Спутник" обьединения "Ворошиловградуголь" та період навчання в ПТУ №25 м. Ворошиловград з 01 вересня 1973 року по 14 липня 1975 року;

- зобов`язано Пенсійний фонд України зарахувати до страхового стажу позивача роботу з 02 січня 1990 року по 17 травня 1993 року на посаді токаря 4 розряду "Ворошиловградский завод РГШО "Спутник" обьединения "Ворошиловградуголь" та навчання в ПТУ №25 м. Ворошиловград з 01 вересня 1973 року по 14 липня 1975 року;

- визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн.;

- зобов`язано Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року скасовано в частинні визнання протиправними дій Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн. та зобов`язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

Прийнято у вказаній частині нове рішення, яким відмовлено у визнанні протиправними дій Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн. та зобов`язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року - залишено без змін.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Судом встановлено, що касаційна скарга вперше подана протягом тридцяти днів з для вручення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, водночас повторно касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції з порушенням строку на подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 та докази щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не надає.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підстави касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказує підпункти «а, в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не міститься посилання на пункти 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України та відсутнє їх обґрунтування.

Так, касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2018 року у справі N 336/4675/17, від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, у справі № 6-58цс11, у справі № 21-2003а16, та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16, тощо.

Однак, вказані постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті у різних правовідносинах, за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 320/1232/21.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Тобто, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є чітке зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає неправильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які саме норми процесуального права порушенні, висновок Верховного Суду щодо питання застосування яких саме норм права та подібність правовідносин.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк не містить чітко зазначених підстав касаційного оскарження з відповідним обґрунтуванням.

Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строків на касаційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на їх підтвердження та визначити і обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення з посиланням на пункти 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

У випадку не усунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 330 КАС України касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій