Ухвала

від 02.08.2023 по справі 320/1232/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа №320/1232/21

адміністративне провадження № К/990/21352/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та зобов`язання вчинити певні дії: нарахувати пенсію не нижче мінімальної починаючи з 15 січня 2018 року;

- додати до пенсійного стажу 66 місяців 1 день робочого стажу, який вказаний в трудовій книжці і відповідно заповнений;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману пенсію з вини відповідача на січень 2020 року у сумі 31050 грн. або 1850 євро плюс інфляція з 15 січня 2018 року;

- стягнути матеріальні збитки з відповідача у сумі 43908,16 грн. або 1276,40 євро плюс інфляція з 01 липня 2019 року;

- стягнути моральну шкоду у сумі 3 440 000 грн. або 100 000 євро;

- стягнути судовий збір та затрати позивача для передачі в ОАС міста Києва, 776,08 грн. плюс 38,68грн. за пересилку, в сумі 814,76 грн. або 27,70 євро плюс інфляція з 01 липня 2019 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року справу №320/1232/21 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо незарахування позивачу до страхового стажу період роботи з 02 січня 1990 року по 17 травня 1993 року на посаді токаря 4 розряду "Ворошиловградский завод РГШО "Спутник" обьединения "Ворошиловградуголь" та період навчання в ПТУ №25 м. Ворошиловград з 01 вересня 1973 року по 14 липня 1975 року;

- зобов`язано Пенсійний фонд України зарахувати до страхового стажу позивача роботу з 02 січня 1990 року по 17 травня 1993 року на посаді токаря 4 розряду "Ворошиловградский завод РГШО "Спутник" обьединения "Ворошиловградуголь" та навчання в ПТУ №25 м. Ворошиловград з 01 вересня 1973 року по 14 липня 1975 року;

- визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн.;

- зобов`язано Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року скасовано в частинні визнання протиправними дій Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн. та зобов`язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

Прийнято у вказаній частині нове рішення, яким відмовлено у визнанні протиправними дій Пенсійного фонду України щодо нарахування позивачу пенсії за віком з 15 січня 2018 року у розмірі 121,62 грн. та зобов`язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 15 січня 2018 року не нижче мінімальної пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року - залишено без змін.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: заяви про поновлення строків на касаційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на їх підтвердження, визначення і обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення з посиланням на пункти 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 липня 2023 року скаржник направив на адресу суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування клопотання скаржником вказано, що перша касаційна скарга була подана у строки визначені процесуальним законом, однак повернута скаржнику 10 травня 2023 року, касаційна скарга подана 23 травня 2023 року, повернута скаржнику ухвалою суду 12 червня 2023 року. Втретє скаржник звернувся до суду касаційної інстанції 14 червня 2023 року.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке.

За змістом статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Виходячи з того, що позивач вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строки визначені процесуальним законом, а у подальшому після отримання та ознайомлення з ухвалами Верховного Суду про повернення касаційної скарги, тобто без зайвих зволікань, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник вказує пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржником в заяві про усунення недоліків касаційної скарги вказано, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19, від 18 червня 2020 року у справі № 910/4450/19.

Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував Закон, який не поширюється на ці правовідносини та правову позицію Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 640/12141/20, яка не є подібною до правовідносин у цій справі.

Звертає увагу, що на момент подання заяви на пенсію 15 січня 2018 року він досягнув 60 років пенсійного віку та мав наявний необхідний страховий стаж - більше ніж 37 років, що дає йому право на призначення мінімальної пенсії, однак, надає витяг пенсійного органу від 19 квітня 2023 року, згідно якого його страховий стаж становить лише 25 років, про що зауважив і суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні.

Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 910/8358/19, від 18 червня 2020 року у справі № 910/4450/19, з огляду на те, що вказані постанови та оскаржуване судові рішення, прийняті у різних правовідносинах, за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази, що не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 320/1232/21.

Також повторно наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є чітке зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Проте, касаційна скарга не містить обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Необхідність відступлення від висновків у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 640/12141/20 заявник касаційної скарги мотивує лише відмінністю фактичних обставин в даній справі.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд в ухвалах від 10 травня 2023 року та від 05 липня 2023 року надавав вичерпні роз`яснення позивачу щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні та усуненні недоліків касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Отже, у встановлений ухвалою Суду від 05 липня 2023 року строк, скаржником недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, в частині визначення і обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення з посиланням на пункти 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України не усунуто.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин за правилами пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст. 330, ч. 7 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 320/1232/21 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій