Рішення

від 04.07.2023 по справі 904/3367/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/3367/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод протипожежного обладнання", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куліуш Ю.О.

Представники:

від Позивача: Чумак О.В., ордер серія АЕ № 1151673 від 06.09.2022;

від Відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод протипожежного обладнання" і просило суд стягнути основний борг у розмірі 25 250,28 грн., пеню у розмірі 4 894,15 грн., штраф у розмірі 16 665,02 грн., 20% річних у розмірі 5 685,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 772,32 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 2707/2017 від 27.07.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.11.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Відповідач стверджує, що підпис на Договорі поставки № 2707/2017 від 27.07.2017, який є підставою позовних вимог, виконаний не директором Відповідача Кузнецовим С.В., а невідомою особою. На підтвердження цього факту свідчать і додані до позову копії видаткових накладних та рахунків на оплату товару, з яких вбачається, що Позивач поставив весь товар на підставі Договору поставки №2707/2017 від 27.07.2018, який до позову не додано. Таким чином, Позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що Відповідач здійснив оплату за поставлений товар з пропуском строку, визначеного Договором, адже Договір поставки № 2707/2017 від 27.07.2018 було укладено в усній формі. Крім того, Позивачем не доведено, що Договір поставки № 2707/2017 від 27.07.2018, на підставі якого існували господарські відносини сторін, містив саме такі положення про порядок поставки, оплати товару та відповідальність сторін, на які посилається Позивач. Вимогу за № 06/09 від 06.09.2022 Відповідач не отримував. На підтвердження суми боргу Позивач надає лише розрахунок у вигляді таблиці, а не акт звірки взаєморозрахунків за певний період, підписаний керівниками сторін. Водночас, Позивач посилається на наявність боргу зі сплати товару, поставленого на підставі видаткової накладної № 1727 від 26.04.2021, однак Відповідач листом за № 004/02 від 26.04.2021 повідомив Позивача про надлишково сплачені кошти за платіжним дорученням № 1702 від 17.12.2021 і просив зарахувати їх за оплату рахунку № 1002 від 26.04.2021. Отже, сума боргу зі штрафними санкціями не відповідає умовам Договору, так і не підтверджується належними та достатніми доказами. До того ж, Відповідач не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 500,00 грн., оскільки матеріали справи містять лише рахунок-фактуру № 02 від 02.09.2022 на суму 1 500,00 грн., однак не надано належних і допустимих доказів на підтвердження суми витрат у розмірі 4 000,00 грн. Також Відповідач зазначає, що у Додатковій угоді № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 155 від 17.10.2022 визначено, що загальна сума послуг з надання правничої допомоги складає 6 000,00 грн., яку Відповідач сплатив Адвокатському об`єднанню "Аріадна".

22.11.2022 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів Відповідача, зазначає, що твердження останнього про підписання Договору поставки № 2707/2017 від 27.07.2017 невідомою особою не відповідає дійсності. При внесенні відомостей про Договір поставки № 2707/2017 від 27.07.2017 в бухгалтерську базу Позивача помилково внесена дата 27.07.2018, тому у всіх видаткових накладних зазначена саме ця дата, а Договору поставки від 2018 року не існує, іншого Договору поставки між сторонами не укладалось і Договір поставки № 2707/2017 від 27.07.2017 єдиний укладений Договір між ними. Крім того, обов`язкове зазначення або точне зазначення у видаткових накладних номеру і дати договору законом не вимагається. Отже, враховуючи факт відсутності іншого укладеного Договору поставки між сторонами та відсутності у Відповідача протягом терміну дії Договору будь-яких заперечень або зауважень щодо зазначення у видаткових накладних іншої дати Договору - поставки товару, здійснені Позивачем на адресу Відповідача в період дії Договору поставки № 2707/2017 від 27.07.2017, вважаються такими, що здійснені в рамках цього Договору. Твердження Відповідача про неотримання претензії за № 06/09-1 від 06.09.2022 Позивач вважає безпідставними, оскільки з трекінгу Укрпошти вбачається, що відправлення № 4900810713785, в якому направлено претензію, повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Також Позивач зазначає, що Відповідач згідно з приписами чинного законодавства України зобов`язаний оплатити поставлений товар одразу після його прийняття та підписання видаткових накладних на цей товар. Надання акту звірки взаємних розрахунків не є обов`язковим. Позивач не отримував листа від Відповідача за № 004/02 від 26.04.2021, докази направлення саме цього листа Позивачу Відповідач не надав. Позивач зазначає, що разом з відповіддю на відзив направив Відповідачу лист за № 15/11-1 від 15.11.2022 про термінове надіслання оригіналу листа за № 004/02 від 26.04.2021 для можливості своєчасного подання Позивачем до суду заяви про зменшення позовних вимог на суму 4 250,04 грн. У додатках до позову наявні докази сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн., а саме платіжні доручення № 1550 від 06.09.2022, № 1636 від 30.09.2022. До того ж, Позивач вважає, що витрати Відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. не підлягають задоволенню, враховуючи: факт відсутності у Договорі про надання правничої допомоги № 155 від 17.10.2022 вказівки на те, що гонорар адвоката є фіксованим; факт відсутності детального опису та узгодження цін на послуги між сторонами (оскільки розмір гонорару не є фіксованим); факт відсутності доказів складання та підписання відзиву на позов саме адвокатом (цей документ підписано керівником Відповідача безпосередньо); надання суду у відзиві на позов недостовірних або неперевірених даних. Тому Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та відмовити Відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з Позивача витрат Відповідача на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

21.12.2022 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Відповідач зазначає, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не є належними доказами поставки товару, оскільки неможливо ідентифікувати особу, яка їх підписала. Відсутність заперечень і зауважень щодо зазначення у видаткових накладних Договору від 27.07.2018 свідчить про те, що господарська діяльність здійснювалась саме в рамках Договору, укладеного у 2018 році, а не у 2017 році. Отже, Договір, на підставі якого здійснювалась господарська діяльність між сторонами, було укладено у 2018 році в усній формі, що підтверджується видатковими накладними і рахунками, в яких він і зазначений. Видаткові накладні № 142 від 17.01.2022, № 341 від 02.02.2022, а також відповідні товарно-транспортні накладні підписані невідомою особою, а тому не фіксує факт здійснення господарської операції та не є підставою для здійснення розрахунків за товар. До того ж, пунктом 1 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 155 від 17.10.2022 визначено, що загальна сума послуг з надання правничої допомоги складає 6 000,00 грн., що і є підтверджує фіксований розмір гонорару.

23.12.2022 від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи підтвердження направлення листа за № 004/02 від 26.04.2021 Позивачу.

16.01.2023 від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він, з урахуванням поданої до суду 16.01.2023 заяви про виправлення помилки, просив суд стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 21 000,40 грн., пеню у розмірі 4 561,37 грн., штраф у розмірі 16 240,02 грн., 20% річних у розмірі 5 545,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 909,32 грн. та судові витрати. Позивач зазначив, що 28.12.2022 отримав лист за № 004/02 від 26.04.2021 та зарахував надмірно сплачену 17.12.2020 суму в якості оплати за видатковою накладною № 1727 від 26.04.2021 на суму 4 250,04 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2023 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 06.04.2023 о 12:00 год.

15.03.2023 від Позивача надійшло клопотання про додання до матеріалів справи доказів на підтвердження здійснення ним оплати витрат на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

05.04.2023 від Позивача надійшло клопотання про додання доказів до матеріалів справи.

06.04.2023 від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він, з метою підтвердження факту поставки товару за Договором поставки № 2707/2017 від 27.07.2017, просив суд витребувати у Відповідача в розрізі контрагентів Позивача та Відповідача:

- звітну податкову декларацію з ПДВ (Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість), а саме Розділ ІІ Податковий кредит Таблиця 2.1.;

- відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14% (з січня 2022 року по лютий 2023 року включно).

Представники сторін у підготовчому засіданні 06.04.2023 надали пояснення щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.04.2023 відкладено підготовче засідання на 04.05.2023 о 12:00 год.; до підготовчого засідання у строк до 27.04.2023 Відповідачу надати письмові пояснення щодо клопотання Позивача про витребування доказів.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 04.05.2023 надав пояснення щодо позовних вимог.

Представник Відповідача у підготовче засідання 04.05.2023 не з`явився, 04.05.2023 від нього надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому він зазначив, що Відповідач сплатив заборгованість у розмірі 21 000,24 грн., на підтвердження чого надав платіжні інструкції № 3174 від 04.05.2023, № 3175 від 04.05.2023, та просив суд закрити провадження у справі в цій частині. Крім того, представник Відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його терміновим залученням до участі у слідчих діях.

Ухвалою суду від 04.05.2023 у задоволенні клопотання Позивача від 06.04.2023 про витребування доказів відмовлено; продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 06.06.2023 о 10:00 год.

Представники сторін у підготовчому засіданні 06.06.2023 надали пояснення щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.07.2023 о 14.00 год.

Після судового засідання (протокол а.с. 58, 59 т. 2 час закінчення 10:19:42 год.) від Відповідача 06.06.2023 о 10:50 год. надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з переліком питань та зупинення провадження у справі.

30.06.2023 від Відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі та просив суд врахувати його позицію, викладену в письмових дебатах.

Представник Позивача у судовому засіданні 04.07.2023 вказав про технічну помилку, допущену ним у прохальній частині заяви про зменшення позовних вимог від 13.01.2023, та просив суд вважати вірною суму основного боргу у розмірі 21 000,24 грн. При цьому, представник Позивача підтвердив сплату Відповідачем основного боргу у розмірі 21 000,24 грн., позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання 04.07.2023 не з`явився, як вказувалось вище, просив суд провести судове засідання без його участі та врахувати його позицію, викладену в письмових дебатах.

У судовому засіданні 04.07.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання Відповідача про призначення почеркознавчої експертизи на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України. Вказана ухвала була занесена до протоколу судового засідання.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод протипожежного обладнання" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 2707/2017 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений у Договорі строк у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару визначаються сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності окремої Специфікації, підписаної сторонами на конкретну поставку, найменування (номенклатура, асортимент) вказуються у відповідній видатковій накладній на поставку товару, яка буде прирівнюватись до Специфікації.

За умовами п. 2.1 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України і вказується Постачальником в рахунку-фактурі.

Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума Договору становить суму всіх накладних, на підставі яких здійснювалась поставка товару Постачальником за Договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору ціна на товар є вільною ринковою і формується на підставі цін Постачальника, які діють на момент обробки конкретного замовлення Покупця.

Ціна на товар, що підлягає поставці за конкретним замовленням, вказується в рахунку-фактурі та/або Специфікації, видатковій накладній на конкретну партію товару.

Згідно з п. 2.4 Договору оплата товару Покупцем здійснюється в розмірі 100% передплати у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати направлення Постачальником Покупцеві відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що зобов`язання Покупця з оплати товару, вказане в п. 2.4 Договору, вважається виконаним належним чином з моменту зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в повному обсязі.

За умовами п. 3.1 Договору поставка товару за Договором здійснюється партіями згідно з письмовими замовленнями Покупця, направленими Постачальнику на електронну пошту ukrnacprodukt@gmail.com.

Погодження Постачальником такого замовлення та його прийняття до виконання здійснюється шляхом направлення відповідного підтвердження на таку електронну пошту Покупця ukrnacprodukt@gmail.com.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна кількість, асортимент, ціна товару, інші істотні вимоги до товару, що підлягає поставці за Договором, вказуються у видаткових товарних накладних, які оформляються по кожній окремій поставці товару, складених на підставі письмового замовлення Покупця.

Згідно з п. 3.3 Договору Постачальник здійснює поставку товару на умовах ЕХW (згідно з Правилами Інкотермс-2010): самовивіз зі складу Постачальника, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 7. Поставка товару може здійснюватись на інших умовах. Така зміна здійснюється шляхом вказівки Покупцем у замовленні відповідної умови поставки. Товар підлягає поставці за вказаною Покупцем у замовленні умові тільки у разі письмового підтвердження Постачальником. При цьому, у разі поставки товару на склад Покупця - витрати Постачальника, пов`язані з доставкою товару на склад Покупця, сплачуються Покупцем додатково або включаються у вартість товару.

За умовами п. 3.4 Договору Постачальник здійснює поставку товару протягом 5 робочих днів з дати письмового підтвердження про прийняття замовлення до виконання і виконання Покупцем зобов`язань з оплати товару, зазначених в абз. 1 п. 2.4 Договору. За цим Договором Постачальник має право дострокової поставки товару.

Відповідно до п. 3.5 Договору передача (приймання-здавання) товару здійснюється на складі Постачальника, розташованому за адресою, зазначеною у п. 3.3 Договору, якщо інша адреса не узгоджена сторонами в письмові формі.

За умовами п. 3.6 Договору передача товару оформлюється шляхом позначки про отримання товару на примірнику товарно-транспортної та видаткової накладної, скріплених підписом уповноваженого представника Покупця. Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару Покупцеві. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця під час передачі товару. Повноваження осіб, які здійснюють приймання товару від імені Покупця (за винятком випадків приймання товару безпосередньо керівником суб`єкта господарювання - юридичної особи Покупця або безпосередньо приватним підприємцем Покупцем) Покупець зобов`язаний підтверджувати відповідним дорученням (довіреністю) на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3.7 Договору Постачальник зобов`язується надати такі документи на товар, що поставляється: 1) видаткову товарну накладну; 2) гігієнічний висновок; 3) посвідчення якості; 4) товарно-транспортну накладну; 5) інші документи надаються на обґрунтовану вимоги Покупця. Податкова накладна надається в порядку, встановленому законодавством.

За умовами п. 6.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань за Договором у такому порядку:

пп. 6.1.1 за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За прострочення виконання грошового зобов`язання крім сплати неустойки Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 6.3 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань здійснюється до повного виконання зобов`язань винною стороною.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018. Якщо одна зі сторін або обидві сторони не виконують або неналежним чином виконують свої зобов`язання за цим Договором, термін його дії продовжується до моменту виконання зобов`язання винною стороною у повному обсязі.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення, термін дії Договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік і на тих самих умовах.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 198 351,84 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 1440 від 02.04.2021 на суму 4 250,04 грн.;

- № 1494 від 07.04.2021 на суму 4 250,04 грн.;

- № 1570 від 13.04.2021 на суму 4 250,04 грн.;

- № 1660 від 20.04.2021 на суму 4 250,04 грн.;

- № 1727 від 26.04.2021 на суму 4 250,04 грн.;

- № 1856 від 07.05.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 1961 від 18.05.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2034 від 21.05.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2092 від 28.05.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2163 від 02.06.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2249 від 09.06.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2309 від 11.06.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2393 від 18.06.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2567 від 02.07.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2610 від 07.07.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2681 від 13.07.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2716 від 15.07.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2738 від 16.07.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 2804 від 22.07.2021 на суму 9 400,08 грн.;

- № 3046 від 11.08.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3157 від 19.08.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3307 від 01.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3376 від 07.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3424 від 10.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3484 від 15.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3549 від 20.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3651 від 27.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3716 від 30.09.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3819 від 07.10.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 3897 від 13.10.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 4001 від 21.10.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 4088 від 28.10.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 4464 від 24.11.2021 на суму 4 700,04 грн.;

- № 4576 від 02.12.2021 на суму 5 800,08 грн.;

- № 4719 від 13.12.2021 на суму 3 500,04 грн.;

- № 60 від 10.01.2022 на суму 3 500,04 грн.;

- № 142 від 17.01.2022 на суму 3 500,04 грн.;

- № 215 від 24.01.2022 на суму 3 500,04 грн.;

- № 298 від 28.01.2022 на суму 3 500,04 грн.;

- № 341 від 02.02.2022 на суму 17 500,20 грн.;

а також товарно-транспортними накладними:

- № Р1440 від 02.04.2021;

- № Р1494 від 07.04.2021;

- № Р1570 від 13.04.2021;

- № Р1660 від 20.04.2021;

- № Р1727 від 26.04.2021;

- № Р1856 від 07.05.2021;

- № Р1961 від 18.05.2021;

- № Р2034 від 21.05.2021;

- № Р2092 від 28.05.2021;

- № Р2163 від 02.06.2021;

- № Р2249 від 09.06.2021;

- № Р2309 від 11.06.2021;

- № Р2393 від 18.06.2021;

- № Р2567 від 02.07.2021;

- № Р2610 від 07.07.2021;

- № Р2681 від 13.07.2021;

- № Р2716 від 15.07.2021;

- № Р2738 від 16.07.2021;

- № Р2804 від 22.07.2021;

- № Р3046 від 11.08.2021;

- № Р3157 від 19.08.2021;

- № Р3307 від 01.09.2021;

- № Р3376 від 07.09.2021;

- № Р3424 від 10.09.2021;

- № Р3484 від 15.09.2021;

- № Р3549 від 20.09.2021;

- № Р3651 від 27.09.2021;

- № Р3716 від 30.09.2021;

- № Р3819 від 07.10.2021;

- № Р3897 від 13.10.2021;

- № 51 від 21.10.2021;

- № 103 від 28.10.2021;

- № 341 від 24.11.2021;

- № 404 від 02.12.2021;

- № 482 від 13.12.2021;

- № 32 від 10.01.2022;

- № 90 від 17.01.2022;

- № 134 від 24.01.2022;

- № 183 від 28.01.2022;

- № 206 від 02.02.2022,

які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30, 31, 33, 34, 37, 38, 41, 42, 45, 46, 49, 50, 53, 54, 57, 58, 61, 62, 65, 66, 69, 70, 73, 74, 77, 78, 81, 82, 85, 86, 89, 90, 93, 94, 97, 98, 101, 102, 105, 106, 109, 110, 113, 114, 117, 118, 121, 122, 125, 126, 129, 130, 133, 134, 137, 138, 141, 142, 145, 146, 149, 150, 153, 154, 157, 158, 160, 161, 164, 165, 168, 169 т. 1).

Відповідач (з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог від 13.01.2023) частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар у розмірі 177 351,44 грн. (а.с. 17, 21, 25, 29, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 148, 152, 156, 163, 167 т. 1, а.с. 1, 2 т. 2).

07.09.2022 Позивач надіслав Відповідачу претензію (вимогу) за № 06/09-1 від 06.09.2022 про сплату заборгованості (а.с. 171-174 т. 1).

Як вбачається з трекінгу Укрпошти, поштове відправлення № 4900810713785, в якому направлено претензію, 28.09.2022 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 208, 209 т. 1).

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем за видатковими накладними - № 142 від 17.01.2022 на суму 3 500,04 грн., № 341 від 02.02.2022 на суму 17 500,20 грн., складає 21 000,24 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що рахунки-фактури на оплату вартості товару він передав Відповідачу разом із товаросупровідною документацією, передбаченою п. 3.7 Договору, одночасно з товаром. Отже Відповідач був зобов`язаний сплатити вартість товару не пізніше 2-х робочих днів з дати поставки товару у відповідності до умов п. 2.4 Договору.

Враховуючи умови п. 2.4 Договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними настав:

- № 1440 від 02.04.2021 - 06.04.2021 (оплачено 19.04.2021);

- № 1494 від 07.04.2021 - 09.04.2021 (оплачено 22.04.2021);

- № 1570 від 13.04.2021 - 15.04.2021 (оплачено 12.05.2021);

- № 1660 від 20.04.2021 - 22.04.2021 (оплачено 18.05.2021);

- № 1727 від 26.04.2021 на суму 4 250,04 грн. (зараховано Позивачем);

- № 1856 від 07.05.2021 - 12.05.2021 (оплачено 27.05.2021);

- № 1961 від 18.05.2021 - 20.05.2021 (оплачено 27.05.2021);

- № 2034 від 21.05.2021 - 25.05.2021 (оплачено 27.05.2021);

- № 2092 від 28.05.2021 - 01.06.2021 (оплачено 31.05.2021);

- № 2163 від 02.06.2021 - 04.06.2021 (оплачено 17.06.2021);

- № 2249 від 09.06.2021 - 11.06.2021 (оплачено 18.06.2021);

- № 2309 від 11.06.2021 - 15.06.2021 (оплачено 06.07.2021);

- № 2393 від 18.06.2021 - 23.06.2021 (оплачено 23.06.2021);

- № 2567 від 02.07.2021 - 06.07.2021 (оплачено 06.07.2021);

- № 2610 від 07.07.2021 - 09.07.2021 (оплачено 14.07.2021);

- № 2681 від 13.07.2021 - 15.07.2021 (оплачено 15.07.2021);

- № 2716 від 15.07.2021 - 19.07.2021 (оплачено 28.07.2021);

- № 2738 від 16.07.2021 - 20.07.2021 (оплачено 30.08.2021);

- № 2804 від 22.07.2021 - 26.07.2021 (оплачено 28.07.2021);

- № 3046 від 11.08.2021 - 13.08.2021 (оплачено 30.08.2021);

- № 3157 від 19.08.2021 - 25.08.2021 (оплачено 30.08.2021);

- № 3307 від 01.09.2021 - 03.09.2021 (оплачено 16.09.2021);

- № 3376 від 07.09.2021 - 09.09.2021 (оплачено 13.10.2021);

- № 3424 від 10.09.2021 - 14.09.2021 (оплачено 20.10.2021);

- № 3484 від 15.09.2021 - 17.09.2021 (оплачено 01.11.2021);

- № 3549 від 20.09.2021 - 22.09.2021 (оплачено 26.10.2021);

- № 3651 від 27.09.2021 - 29.09.2021 (оплачено 27.09.2021);

- № 3716 від 30.09.2021 - 04.10.2021 (оплачено 12.10.2021);

- № 3819 від 07.10.2021 - 11.10.2021 (оплачено 07.10.2021);

- № 3897 від 13.10.2021 - 19.10.2021 (оплачено 11.11.2021);

- № 4001 від 21.10.2021 - 23.10.2021 (оплачено 15.11.2021);

- № 4088 від 28.10.2021 - 01.11.2021 (оплачено 26.11.2021);

- № 4464 від 24.11.2021 - 26.11.2021 (оплачено 10.12.2021);

- № 4576 від 02.12.2021 - 06.12.2021 (оплачено 23.12.2021);

- № 4719 від 13.12.2021 - 15.12.2021 (оплачено 19.01.2022);

- № 60 від 10.01.2022 - 12.01.2022 (оплачено 01.02.2022);

- № 142 від 17.01.2022 - 19.01.2022 (не оплачено);

- № 215 від 24.01.2022 - 26.01.2022 (оплачено 11.05.2022);

- № 298 від 28.01.2022 - 01.02.2022 (оплачено 31.01.2022);

- № 341 від 02.02.2022 - 04.02.2022 (не оплачено).

Як встановлено судом вище, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений товар у розмірі 177 351,44 грн.

За несплаченими видатковими накладними - № 142 від 17.01.2022 на суму 3 500,04 грн. та № 341 від 02.02.2022 на суму 17 500,20 грн. Позивачем було виставлено рахунки № 123 від 14.01.2022 на суму 3 500,04 грн. та № 289 від 01.02.2022 на суму 17 500,20 грн. відповідно (а.с. 159, 170 т. 1), які Відповідачем не оплачено.

У зв`язку з цим заборгованість, яка залишилась несплаченою Відповідачем, складала 21 000,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як встановлено судом, усі видаткові накладні на певні суми, вказані вище, рахунки, які виписано Позивачем (містяться в матеріалах справи) по кожній видатковій накладній на певні суми, які сплачені (38 шт.) Відповідачем, так і несплачені (2 шт.) останнім, містять одну й ту саму помилку, а саме посилання на Договір № 2707/2017 від 27.07.2018, проте як договір є датою 27.07.2017, однак сторони виконували вказаний вище договір навіть із цією помилкою.

Вказане також підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період квітень 2021 по липень 2021 (а.с. 30 т. 2), в якому в якості підстави звірки зазначений Договір поставки від 27.07.2018, а також зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за поставками товару за накладними № 142 від 17.01.2022 на суму 3 500,04 грн. та № 341 від 02.02.2022 на суму 17 500,20 грн. (а.с. 31-34 т. 2).

04.05.2023 від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому він зазначив, що сплатив заборгованість у розмірі 21 000,24 грн., на підтвердження чого надав платіжні інструкції № 3174 від 04.05.2023, № 3175 від 04.05.2023 (а.с. 47, 48 т. 2) та просив суд закрити провадження у справі в цій частині.

Вказані платіжні інструкції містять призначення платежу згідно з рахунком № 123 від 14.01.2022 на суму 3 500,04 грн. та № 289 від 01.02.2022 на суму 17 500,20 грн.

З огляду на викладене, у зв`язку зі сплатою заборгованості Відповідачем в розмірі 21 000,24 грн., суд у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України вбачає достатньо підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, за умовами п. 6.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань за Договором у такому порядку:

пп. 6.1.1 за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з Відповідача пеню від суми 3 500,04 грн. (видаткова накладна № 142 від 17.01.2022) за період з 20.01.2022 по 19.07.2022 у розмірі 482,14 грн. та від суми 17 500,20 грн. (видаткова накладна № 341 від 02.02.2022) за період з 03.02.2022 по 02.08.2022 у розмірі 2 613,04 грн., загальна сума пені складає 4 561,37 грн. та штраф у розмірі 16 240,02 грн.

Суд, перерахувавши пеню, встановив, що вона розрахована Позивачем вірно та відповідно підлягає задоволенню зі стягненням останньої з Відповідача.

Перевіривши розрахунок штрафу (10% пп. 6.1.1 Договору) за загальний період нарахувань по кожній накладній в сумі 16 240,02 грн., суд погоджується з останнім. Вказана сума штрафу також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, за умовами п. 6.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань за Договором у такому порядку:

абз. 2 пп. 6.1.1 за прострочення виконання грошового зобов`язання крім сплати неустойки Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми заборгованості.

Позивач просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з Відповідача 20% річних за загальний період по кожній накладній з 07.04.2021 по 13.01.2023 у розмірі 5 545,79 грн. та інфляційні втрати по кожній накладній за загальний період з 07.04.2021 по 13.01.2023 у розмірі 5 909,32 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 20% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі, яку просить Позивач (5 909,32 грн.), дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, однак він в розрахунку містить іншу суму у розмірі 5 909,79 грн. (а.с. 13 т. 2), що більше на 0,47 грн., тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 909,32 грн. підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених Позивачем.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 21 000,24 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору; в решті позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача пені у розмірі 4 561,37 грн., штрафу у розмірі 16 240,02 грн., 20% річних у розмірі 5 545,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 909,32 грн.

З доводами Відповідача суд не погоджується, оскільки останні спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Крім того, Відповідач ані у відзиві на позов, ані в запереченнях на відповідь на відзив не ставив під сумнів розрахунки, вказані вище та контррозрахунок суду не надавав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн. Позивач надав суду:

- Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 133 від 11.08.2022, укладений між Позивачем (Клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Чумак Оленою Василівною (Адвокат) (а.с. 179, 180 т. 1);

- Додаток № 1 від 02.09.2022 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 133 від 11.08.2022 (а.с. 181 т. 1);

- рахунок-фактуру № 02 від 02.09.2022 на суму 1 500,00 грн. (а.с. 182 т. 1, а.с. 22 т. 2);

- платіжне доручення № 1550 від 06.09.2022 на суму 1 500,00 грн. (а.с. 183 т. 1, а.с. 23 т. 2);

- акт приймання-передачі № 1 від 07.09.2022 (а.с. 184 т. 1, а.с. 24 т. 2);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3835 від 17.08.2018 (а.с. 185 т. 1);

- ордер серія АЕ № 1151673 від 06.09.2022 (а.с. 186 т. 1);

- рахунок-фактуру № 03 від 28.09.2022 на суму 5 000,00 грн. (а.с. 25 т. 2);

- платіжне доручення № 1636 від 30.09.2022 на суму 5 000,00 грн. (а.с. 26 т. 2).

Так, за умовами п. 5.1 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 133 від 11.08.2022 (далі - Договір № 133) передбачено, що розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється в Додатку № 1 до Договору № 133, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 1 Додатку № 1 від 02.09.2022 до Договору № 133 (далі - Додаток № 1) цей Додаток визначає порядок оплати правової (професійної правничої) допомоги (гонорару) Адвоката за надання правової (професійної правничої) допомоги у врегулюванні спору в досудовому порядку, подання до суду та правовий супровід судового спору про стягнення заборгованості з Відповідача на користь Клієнта.

За умовами п. 3 Додатку № 1 гонорар Адвоката є фіксованим і складає 6 500,00 грн.

Відповідно до п. 4 Додатку № 1 порядок оплати гонорару та витрат:

4.1 оплата гонорару Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3 банківських днів з дня отримання від Адвоката рахунку-фактури.

4.2 Клієнт оплачує витрати Адвоката протягом 3 банківських днів з дня отримання від Адвоката рахунку-фактури за умови надання Клієнту всіх документів, що підтверджують понесені витрати.

4.3 оплата гонорару та витрат Адвоката здійснюється Клієнтом безготівковим розрахунком на поточний (банківський) рахунок Адвоката, зазначений у відповідному рахунку на оплату.

Згідно з п. 6 Додатку № 1 порядок приймання-передачі наданої правової (професійної правничої) допомоги:

Правова (професійна правнича) допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі правової (професійної правничої) допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

06.09.2022 Позивач на підставі виставленого Адвокатом рахунку-фактури № 02 від 02.09.2022 сплатив останньому 1 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1550 від 06.09.2022.

07.09.2022 між Позивачем та Адвокатом складено акт приймання-передачі № 1 на суму 1 500,00 грн., в якому окреслено обсяг наданих послуг (виконаних робіт).

Пунктом 2 акту приймання-передачі № 1 передбачено, що Клієнт зобов`язаний оплатити Адвокату гонорар - правову (професійну правничу) допомогу у розмірі 1 500,00 грн. без ПДВ.

30.09.2022 Позивач на підставі виставленого Адвокатом рахунку-фактури № 03 від 28.09.2022 сплатив останньому 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1636 від 30.09.2022.

Суд зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суд також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод протипожежного обладнання" основного боргу у розмірі 21 000,24 грн.

В решті позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод протипожежного обладнання" (49000, м. Дніпро, пр. Героїв, 33, кв. 131, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41028952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" (49000, м. Дніпро, вул. Магдалинівська, 1А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39993371) пеню у розмірі 4 561,37 грн., штраф у розмірі 16 240,02 грн., 20% річних у розмірі 5 545,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 909,32 грн., судовий збір у розмірі 2 481,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

04.07.2023