Рішення

від 19.06.2023 по справі 240/38728/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/38728/21

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

представника позивача Осадчук Т.С., представника відповідача Мазур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-Експо" до Головне управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Верховного Суду від 18.05.2023 додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року про розподіл витрат на правову допомогу та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, в частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін, скасовано, а справу № 240/38728/21 в цій частині направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Автоматизованим розподілом від 29.05.2023 справа передана на розгляд судді Семенюку М.М.

Судом встановлено, що 08.06.2022 представник позивача подала до суду заяву про винесення додаткового рішення (т. 1 а.с. 211-218), в якому просила стягнути судові витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідач подав заперечення на заяву (т. 1 а.с. 236-237), в яких зазначив, що відповідачем не додано орієнтовний розрахунок сум судових витрат, а тільки наведено орієнтовний розмір витрат у розмірі 15000 грн. як визначено у договорі № 19/07/2021а; у договорі не зазначено про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/38728/21.

В судовому засіданні:

- представник позивача просив заяву задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача щодо задоволення заяви заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового судового рішення.

Рішенням від 23.05.2022 (т.1 а.с.202-209) позов задоволено повністю.

Суд зазначає, що згідно з послідовною та сталою судовою практикою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами відповідного договору при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.12.2020 у справі № 904/5818/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, від 25.03.2021 у справі № 903/330/20, від 08.06.2021 у справі №910/9243/20, від 02.09.2021 у справі № 910/21300/17, від 13.09.2021 у справі №910/11739/19, від 11.11.2021 у справі № 922/449/21.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу) підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини другої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС).

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №320/5284/19.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Як вже було зазначено вище, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18.

Згідно договору про надання правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а від 19.07.2021 (т. 1 а.с. 118), укладеному між адвокатом Осадчук Т.С. та ТОВ "АРТ-ЕКСПО", акту приймання-передачі наданих послуг № 1/2022 від 27.01.2022 (т. 1 а.с. 193), платіжних доручень № 2532 від 27.01.2022 (т.1 а.с. 196) та № 2946 від 17.08.2022 (т. 2 а.с. 146), адвокат надала позивачу правову допомогу з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00092360706 від 01 жовтня 2021 року, а саме:

- консультацію (з питань фактичної податкової перевірки від 01.09.2021) - 400 грн;

- складання позовної заяви (справа № 240/38728/21) - 3800 грн;

- складання відповіді на відзив (справа № 240/38728/21) - 800 грн;

- представництво інтересів в суді (справа № 240/38728/21) - 1000 грн.

Разом 6000 грн.

За результатами оцінки таких обставин, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 6000 грн., як визначено у заяві позивача та у акті № 1/2022 приймання-передачі наданих послуг.

Суд також враховує правову позицію, що міститься у постанові Верховного суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідач, заперечуючи у заяві проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. не обґрунтував належним чином необхідність відмови в задоволенні відшкодування судових витрат у вказаній сумі.

Підсумовуючи вище зазначене, в порядку розподілу судових витрат між сторонами у цій справі на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 6000 грн.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у договорі не зазначено про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/38728/21, то суд їх відхиляє оскільки відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, як наслідок вимоги зазначати конкретного номеру справи в договорі про надання правової допомоги чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, суд вважає, що судові витрати, які складаються з витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Експо" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 06 липня 2023 року