ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 240/38728/21
адміністративне провадження № К/990/42143/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/38728/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду (суддя: М. М. Семенюк) від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: В. М. Кузьмишин, О. О. Сушко, О. А. Боровицький) від 07 грудня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» (далі - ТОВ «Арт-Експо», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 1 218 300,94 грн. та стягнути із ГУ ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» понесені судові витрати.
2. Справа неодноразово розглядалася судами попередніх інстанцій в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
3. Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року.
Стягнуто на користь ТОВ «Арт-Експо» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирської області судовий збір у розмірі 18 274,52 грн сплачений при зверненні до суду.
4. 08 червня 2022 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» понесені ним в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
5. Відповідачем було подано заперечення на заяву (т. 1 а.с. 236-237), в якому зазначено, що позивачем не додано орієнтовний розрахунок сум судових витрат, а тільки наведено орієнтовний розмір витрат у розмірі 15 000 грн. як визначено у договорі № 19/07/2021а; у договорі не зазначено про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/38728/21.
6. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року заяву ТОВ «Арт-Експо» про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 грн.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року залишено без змін.
8. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 листопада 2022 року ТОВ «Арт-Експо» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, в частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін, і прийняти нову постанову по справі, якою стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн за рахунок ГУ ДПС у Житомирській області на користь позивача - ТОВ «Арт-Експо».
9. Постановою Верховного Суду від 18 травня 2023 року додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року про розподіл витрат на правову допомогу та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року скасовано, а справу № 240/38728/21 в цій частині направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг, не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними у цій постанові висновками Верховного Суду. Крім того, у додатковому рішенні не мотивовано суми витрат, які вирішено стягнути на правничу допомогу та не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги саме у розмірі 3 000 грн. Зокрема суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях, перелічивши надані ТОВ «Арт-Експо» докази в підтвердження понесених витрат, не оцінили взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Зокрема, суди не досліджували обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання-передачі послуг, складності та якості складених документів. Також, зважаючи на обсяг послуг адвоката, витрати на які позивачем заявлено до відшкодування, судами не надано оцінку їх неминучості та практичному значенню для розгляду цієї справи, з огляду на її складність.
10. Під час нового розгляду справи додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, стягнуто на користь ТОВ «Арт-Експо» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області.
11. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 грудня 2023 року ГУ ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Арт-Експо» про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
Водночас, зазначеною ухвалою Верховного Суду було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 240/38728/21.
13. 08 січня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, дійшов висновку, що сума, заявлена позивачем до відшкодування, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області у розмірі 6 000 грн.
16. Посилання відповідача на те, що у договорі не зазначено про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/38728/21, суд першої інстанції відхилив, оскільки відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, як наслідок вимоги зазначати конкретного номеру справи в договорі про надання правової допомоги чинним законодавством не передбачено.
17. Так, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача, суд апеляційної інстанції також зазначив, що витрати на правничу допомогу саме у сумі 6 000 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
18. При цьому, під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
21. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 27 листопада 2019 року у справі № 160/3114/19.
22. З посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у перелічених вище судових рішеннях та відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скаржник наводить загальні посилання на необхідність урахування критеріїв реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
23. Відповідач касаційній скарзі також зазначає про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
25. Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
26. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
27. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
28. Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
29. За приписами частин третьої-четвертої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
30. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
31. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
32. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
33. Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
34. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
35. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
36. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
37. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
38. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
39. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
40. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
41. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
42. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
43. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
44. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
45. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
46. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
47. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
48. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами передніх інстанцій, що 19 липня 2021 року між ТОВ «АРТ-ЕКСПО» в особі директора Осадчука Олега Олександровича, який діє на підставі Статуту - (Клієнт) та адвокатом Осадчук Тетяною Сергіївною було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а.
49. На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу позивач надав копії наступних документів: договір про надання правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а від 19 липня 2021 року; акт приймання-передачі наданих послуг № 1/2022 від 27 січня 2022 (т. 1 а.с. 193), платіжні доручення № 2532 від 27 січня 2022 року (т.1 а.с. 196) та № 2946 від 17 серпня 2022 року (т. 2 а.с. 146)
50. Відповідно до перелічених документів, суди встановили, що адвокат надала позивачу правову допомогу з приводу оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року, а саме консультацію (з питань фактичної податкової перевірки від 01 вересня 2021 року) - 400 грн; складання позовної заяви (справа № 240/38728/21) - 3800 грн; складання відповіді на відзив (справа № 240/38728/21) - 800 грн; представництво інтересів в суді (справа № 240/38728/21) - 1000 грн, а разом на суму 6000 грн.
51. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 6 000 грн.
52. При цьому, при вирішенні заяви позивача судами попередніх інстанцій було перевірено співмірність зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим часом на надання таких послуг та відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України.
53. Вирішуючи питання відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу суди також врахували те, що відповідач, заперечуючи у заяві проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. не обґрунтував належним чином необхідність відмови в задоволенні відшкодування судових витрат у вказаній сумі, у тому числі, не надав доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
54. Враховуючи не доведення відповідачем необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а також належне обґрунтування позивачем та підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, колегія суддів доходить висновку, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60000 грн є співмірними із обсягом виконаних адвокатом робіт.
55. Відтак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, встановлені фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року відсутні.
56. Верховний Суд погоджується з висновком судів, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, на оплату послуг адвоката, обсягом цих послуг, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
57. При цьому вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, на яку відповідач посилається в касаційній скарзі, та не суперечать їй.
58. Доводи касаційної скарги не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суддів попередніх інстанцій щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
59. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 240/38728/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117154019 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Семенюк Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні