Ухвала

від 21.03.2024 по справі 240/38728/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа №240/38728/21

адміністративне провадження № К/990/42143/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 240/38728/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» (далі - ТОВ «Арт-Експо», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 1 218 300,94 грн. та стягнути із ГУ ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» понесені судові витрати.

Справа неодноразово розглядалася судами попередніх інстанцій в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року.

Стягнуто на користь ТОВ «Арт-Експо» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирської області судовий збір у розмірі 18 274,52 грн сплачений при зверненні до суду.

08 червня 2022 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» понесені ним в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відповідачем було подано заперечення на заяву (т. 1 а.с. 236-237), в якому зазначено, що позивачем не додано орієнтовний розрахунок сум судових витрат, а тільки наведено орієнтовний розмір витрат у розмірі 15 000 грн. як визначено у договорі № 19/07/2021а; у договорі не зазначено про те, що на виконання вимог замовника надає професійну правничу допомогу саме по справі № 240/38728/21.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року заяву ТОВ «Арт-Експо» про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 грн.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 листопада 2022 року ТОВ «Арт-Експо» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, в частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін, і прийняти нову постанову по справі, якою стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн за рахунок ГУ ДПС у Житомирській області на користь позивача - ТОВ «Арт-Експо».

Постановою Верховного Суду від 18 травня 2023 року додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року про розподіл витрат на правову допомогу та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року скасовано, а справу № 240/38728/21 в цій частині направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Під час нового розгляду справи додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, стягнуто на користь ТОВ «Арт-Експо» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 грудня 2023 року ГУ ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Арт-Експо» про розподіл витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Житомирській області залишено без задоволення. Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 240/38728/21 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу позивач зробив про намір здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами касаційного перегляду справи у розмірі 10000,00 грн. Разом з тим, у відзиві на касаційну скаргу, позивачем було зауважено, що докази про понесені витрати будуть подані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення у справі.

27 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду ТОВ «Арт-Експо» надійшла заява про ухвалення в справі додаткового судового рішення, у якій просило стягнути з ГУ ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) на користь ТОВ «Арт-Експо» (код ЄДРПОУ 35896047) понесені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у касаційній інстанції у розмірі 6000,00 грн.

Листом від 27 лютого 2024 року Верховний Суд витребував матеріали судової справи із суду першої інстанції задля розгляду заяви ТОВ «Арт-Експо».

Відповідачем скеровано до Верховного Суду заперечення щодо задоволення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення в цій справі, у доводах яких податковий орган звертає увагу, що заявлена позивачем сума витрат на оплату послуг адвоката необґрунтована в повній мірі в розмірі 12000,00 грн. відповідності розміру критеріям, встановленим частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, заявлена адвокатом позивача до відшкодування сума витрат не є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.

У зв`язку з ненадходженням справи до суду касаційної інстанції, Верховний Суд ухвалою від 12 березня 2024 року витребував матеріали судової справи із суду першої інстанції задля розгляду заяви ТОВ «Арт-Експо».

Після надходження матеріалів справи до суду касаційної інстанції заяву ТОВ «Арт-Експо» призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами відповідно до приписів частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у цій справі та розподілу судових витрат, а також висловлених щодо цього заперечень відповідача, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зважаючи на те, таку заяву заявлено представником позивача ще до ухвалення рішення Верховним Судом у цій справі, а відповідні докази подані представником позивача в межах п`ятиденного строку, колегія суддів уважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду і вирішенню.

Для підтвердження обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги та їхньої вартості в суді касаційної інстанції заявник надав такі документи:

ордер серії АМ № 1075170 на надання правової допомоги ТОВ «АРТ-ЕКСПО» адвокатом Осадчук Т. С. на підставі договору про надання правової допомоги № 01/09/2023 від 01 вересня 2023 року;

договір про надання правової допомоги від 01 вересня 2023 року № 01/09/2023;

акт приймання-передачі наданих послуг від 26 лютого 2024 року № 4 до договору про надання правової допомоги від 01 вересня 2023 року № 01/09/2023, відповідно до якого, адвокат Осадчук Т. С. надав послугу щодо: консультації з питань касаційного оскарження додаткового рішення у справі № 240/38728/21, загальна кількість затрачених годин - 2, сума наданої послуги 2000 грн.; складання відзиву на касаційну скаргу (справа № 240/38728/21), загальна кількість затрачених годин - 4, розмір наданої послуги складає 4000 грн.; Отже, разом вартість усіх послуг 6000 грн.

платіжна інструкція № 4088 від 03 листопада 2023 року у сумі 20 000 грн., у якій вказано призначення платежу з посиланням на відповідний Договір.

Стосовно доводів відповідача про неспівмірність цих витрат, Суд звертає увагу на таке.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Як вже було зазначено вище, за правилами частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19.

Також описана позиція застосована у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/15983/20.

Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний підхід зазначений і у постановах Верховного Суду від 9 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат Верховний Суд враховує, що предметом оскарження було додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, якими стягнуто на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., тобто така категорія адміністративних справ є поширеною, питання, що вирішується має процесуальний характер, а отже, не потребує витрат та значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги, касаційний розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження. Також, суд касаційної інстанції вважає вартість таких послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.

Надані послуги з професійної правничої допомоги та їхньої вартості в суді касаційної інстанції з вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, є по суті похідними від основних заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 1 218 300,94 грн., які були заявлені в суді та були предметом судового розгляду справи, та є продовженням цього судового процесу. У випадку розгляду та вирішення питань щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно з розглядом позову, то вирішення питання щодо розподілу судових витрат в подальшому не виникало. Колегія суддів вважає, що понесені ТОВ «Арт-Експо» витрати за послуги з правничої допомоги за розгляд справи в суді касаційної інстанції в порядку письмового провадження повинні повністю бути покладені до витрат Товариства та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Щодо такої послуги, як підготовка та складання відзиву на касаційну скаргу, слід зазначити, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу та не є обов`язковою. Відповідно до положень статті 134 КАС України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспіврозмірні з виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

З огляду на це, Суд погоджується з доводами відповідача про завищення оплати наданих послуг представником позивача, а тому судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Наведене свідчить про відсутність підстав до задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку із касаційним переглядом справи.

Отже, заяву про ухвалення додаткового судового рішення належить відмовити.

При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії». Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі «ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V).».

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

Керуючись статтями 134, 139, 252 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 240/38728/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов