Рішення

від 10.07.2023 по справі 641/5616/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/399/2023 Справа № 641/5616/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 липня 2023 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Богдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Двірник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> Пиріжок Євгеній Сергійович про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2020 року представник позивача - адвокат Калиниченко О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати Наказ № 19-ОС від 22.06.2020 року, виданий ТОВ «ВП «Моторімпекс» про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани ОСОБА_1 , оператору верстатів з програмним керуванням; визнати незаконним та скасувати Наказ № 20-ОС від 24.06.2020 року, виданий ТОВ «ВП «Моторімпекс» про звільнення ОСОБА_1 , оператора верстатів з програмним керуванням за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді оператора верстатів з програмним керуванням (табельний номер 11) ТОВ «ВП «Моторімпекс» з 24.06.2020 року; стягнути з ТОВ «ВП «Моторімпекс» на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, за період з 25.06.2020 року по дату винесення судового рішення по даній справі про поновлення позивача на роботі та стягнути судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> Пиріжок Євгеній Сергійович про визнання протиправними наказів про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м Харкова від 15.02.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Харківського апелційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу преджставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року залишено без змін.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «МОТОРІМПЕКС»</a> - адвоката Пивоварової Руслани В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення у справі - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> 27686,70 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калиниченка Олександра Володимировича задоволено частково.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> від 24 червня 2020 року № 20-ОС про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оператора верстатів з програмним керуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> з 25 червня 2020 року.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, додаткове рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 лютого 2021 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року щодо вирішення питання про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> витрат на професійну правничу допомогу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> про визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани залишено без змін.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.12.2021 року прийнято до провадження судді Богдан М.В. та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розгляд справи було призначено на 24 березня 2022 року о 10 годині 00 хвилин.

У зв`язку із введенням в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій на території Харківської області розгляд справи 24.03.2022 року у судовому засіданні не відбувся.

На виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу 21.04.2022 року передано до Ленінського районного суду м. Полтави.

Однак справа до провадження Ленінського районного суду м. Полтави не приймалась, що зафіксовано актом від 21.04.2022 року № 1/22.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 17.11.2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 23.11.2022 року відновлено територіальну підсудність Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Справу повернуто з Ленінського районного суду м. Полтави до Комінтернівського районного суду м. Харкова та передано в провадження судді Богдан М.В. для подальшого розгляду.

Згідно зі ст.274 ЦПК України дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений заздалегідь і належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про отримання представником відповідача судової повістки.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП, поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи.

Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

В Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, середній заробіток за час вимушеного прогулу не віднесено до вичерпного переліку виплат, що не належать до фонду оплати праці.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21), середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. У разі визнання звільнення незаконним держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 року визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> від 24 червня 2020 року № 20-ОС про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, та поновлено останнього на посаді оператора верстатів з програмним керуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> з 25 червня 2020 року.

Однак, Верховним Судом не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки у суду була відсутня інформація про розмір заробітної плати позивача за два календарні місяці роботи.

Позивачем надано до суду довідку про заробітну плату № 1 від 21.07.2020 року.

Так, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з часу звільнення - 24.06.2020 року по день поновлення на роботі - 10.11.2021 року, виходячи з наступного розрахунку.

Порядок визначення середньомісячного заробітку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 5 розділу ІV Порядку передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Відповідно до абз. 4 п. 2 постанови встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Як вбачається з наданої позивачем довідки про середню заробітну плату, позивачем відпрацьовано 21 день у квітні 2020 року та 19 днів у травні 2020 року, заробітна плата позивача за квітень 2020 року становила 13 660,00 грн. та за травень 2020 року - 13 660,00 грн.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив: (13 660,00 +13 660,00) / 40 робочих днів = 683,00 грн. грн.

Згідно проведених судом розрахунків середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.06.2020 року по 10.11.2021 року становить: 683 грн. * 336 робочих днів = 229 488,00 грн. Будь- яких інших даних про кількість робочих днів суду не надано.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.06.2020 року по 10.11.2021 року у розмірі 229 488,00 грн.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абз. 5 п. 6 постанови №13 від 24 грудня 1999 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Виходячи з цього, стягнута за рішенням суду сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів, визначених законом, розмір яких визначається роботодавцем.

Разом з тим, представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м Харкова від 15.02.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Рішення скасоване постановою Верховного Суду від 10.11.2021 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим понесені відповідачем судові витрати на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.

Разом з тим, згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення за один місяць середньої заробітної плати.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 430 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 229 488 (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a> на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення за один місяць середньої заробітної плати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a>, код ЄДРПОУ 42671881, місце знаходження: м. Харків, вул. Киргизька, 19.

Третя особа: Пиріжок Євгеній Сергійович - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Моторімпекс»</a>, код ЄДРПОУ 42671881, місце знаходження: м. Харків, вул. Киргизька, 19.

Суддя: М. В. Богдан