Рішення
від 05.07.2023 по справі 916/1799/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1799/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників:

від позивача Самбурський О.Б. (довіреність від 21.02.2022);

від відповідача Тарановський Д.С. (ордер серія ВН №1253379 від 05.06.2023);

від третьої особи Арабаджи С.Г (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.07.1997).,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1799/23

за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 139, код ЄДРПОУ 35549578)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Білі Вітрила (68800, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. 28 Червня, 242, код ЄДРПОУ 43300109)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про стягнення 105538,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 Ренійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Білі Вітрила, в якій просить суд стягнути з відповідача 126411,19 грн., у тому числі: 79580,14 грн. основної заборгованості, 18947,16 грн. пені, 3902,51 грн. 3% річних, 23981,38 грн. інфляційних витрат, а також суму судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Білі Вітрила" вимог договору оренди земельної ділянки № 00018 від 05.05.2003 року щодо сплати орендної плати за період з 24.10.2019 по 28.02.2023.

Зокрема, позивач вказує, що 05.05.2003 року між Ренійською міською радою (орендодавець) та приватним підприємцем (фізичною особою - підприємцем) Арабаджи Сергієм Георгійовичем (орендар) на підставі рішення Ренійської міської ради «Про надання земельної ділянки у довгострокову оренду приватному підприємцю Арабаджи С.Г. для розміщення хлібозаводу на території Ренійської міської ради» від 24.04.2003 року № 190-VІ, було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Ренійській районній філії ДЗК 14.03.2005 року за № 00018. Згідно п. 1.1., 1.2 вказаного договору орендодавець передає на підставі рішення Ренійської міської ради № 190 від 24.04.2003 р., а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,319 гектари під розміщення хлібозаводу, розташовану у м. Рені по вул. Пушкіна, 1, строком на 49 років.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2015 року у справі № 916/3020/15, яке набрало законної сили 20.10.2015 року, були внесені зміни до вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 р.

Так, відповідно до п. 2.1. договору (з урахуванням, змін внесених судовим рішенням від 02.10.2025 р.) орендна плата вноситься щомісячно орендарем по 16472,92 грн. на рахунок міської ради.

П. 2.2. договору (з урахуванням, змін внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.) передбачено, що орендна плата сплачується орендарем у розмірах - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або 14,99 грн. за 1 метр квадратний в рік, або 197675,03 грн. щорічно в грошовій формі.

Згідно п. 2.4. договору (з урахуванням, змін внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.) нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6589167,66 грн.

Як вказує позивач, 05.10.2015 року Арабаджи С.Г. припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця (номер запису: 25450060008000203), що підтверджується інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Між тим позивач зауважує, що умовами договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 р. не передбачено припинення договору у разі припинення фізичної особи-підприємця.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179234620 від 30.08.2019 Арабаджи С.Г. на праві приватної власності належав громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3031,6 кв.м, який складався з: хлібозаводу, А; котельні, А1, тамбуру, а1, а2,а3,а5,а8,и2; прибудови, а4, а6, а7, и, и4; навісу, а9, а10; прохідної, Б; гаражу-складу, В; гаражу-складу, В1; кондитерського цеху, И; підвалу, И1, Ш; комори, и1, л1, л2; складу, и3, М, О1; квасного цеху, Л,Н; офісу, Т; трансформаторної, Ш1; огорожі № 1-6, споруд № 6-8.

Рішенням Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області від 29.08.2019 № 118 «Про зміну адреси об`єкта нерухомого майна» було змінено адресу об`єкта нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у зв`язку з його поділом, присвоївши новоствореним об`єктам наступні окремі адреси:

- громадському будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який складається з: хлібозавод - А; котельня - А1; тамбур -а1, а2, а3, а5, а8, и2; прибудова - а4, а6, а7, и, и4; навіс - а9, а10; гараж-склад - В, кондитерський цех - И; підвал - И1, Ш; комора - и1, л1, л2; склад - и3, М, О1; квасний цех-Л, Н; трансформаторна - Ш1; огорожа - 2, 3, 5; споруда 7,8, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

- громадському будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який складається з: офіс - Т, прохідна - Б, гараж - В1, споруда №6, огорожа - 1, 4 , 6, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

04.09.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , загальною площею 2666,5 кв.м, який складався з: хлібозаводу, А; котельні, А1, тамбуру, а1, а2, а3, а5, а8, и2; прибудови, а4, а6, а7, и, и4; навісу, а9, а10; гаражу-складу, В; кондитерського цеху, И; підвалу, И1, Ш; комори, и1, л1, л2; складу, и3, М, О1; квасного цеху, Л,Н; трансформаторної, Ш1; огорожі № 2,3,5, споруд № 7-8, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326395537 від 21.03.2023.

Також, 04.09.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , загальною площею 365,1 кв.м, який складався з: прохідної, Б; гаражу, В1; офісу, Т; огорожі № 1, 6, 4, споруди № 6, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 182206421 від 24.09.2019.

24.10.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю „Білі Вітрила, загальною площею 365,1 кв.м, який складався з: прохідної, Б; гаражу, В1; офісу, Т; огорожі № 1, 6, 4; споруди № 6, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328225633 від 06.04.2023.

Наразі позивач посилається на положення ч. 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на дату реєстрації за відповідачем права власності на вказане майно), за якими у разі якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також позивач вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату реєстрації за відповідачем права власності на вказане майно), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, позивач вважає, що з дня державної реєстрації права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю „Білі Вітрила, яка була здійснена 24.10.2019, у ОСОБА_1 автоматично частково припинилося, а у Товариства з обмеженою відповідальністю „Білі Вітрила автоматично частково виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 1,319 га за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому договір оренди земельної ділянки № 00018, укладений 05.05.2003 р. між Ренійською міською радою та ОСОБА_1 , 24.10.2019 не припинив дію в цілому, а в цей день відбулася часткова заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря - з ОСОБА_1 на ТОВ „Білі Вітрила, в результаті чого ОСОБА_1 та ТОВ „Білі Вітрила стали співорендарями земельної ділянки, пропорційно площі нерухомого майна, розташованого на ній: ОСОБА_1 - 88% (100 х 2666,5 : 3031,6 = 88); ТОВ „Білі Вітила - 12% (100 х 365,1 : 3031,6 = 12).

Однак, як стверджує позивач, у період з 24.10.2019 р. по 28.02.2023 р. ТОВ „Білі Вітрила не вносило орендну плату за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 р., що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19.04.2023 № 22/1557 та довідкою Фінансового управління Ренійської міської ради від 18.04.2023 № 44. Таким чином, у ТОВ „Білі Вітрила за вказаний період з 24.10.2019 р. по 28.02.2023 р. виникла заборгованість з орендної плати за земельну ділянку перед місцевим бюджетом, яка складає 79580,14 гривень, що підтверджується розрахунком, відповідно до якого орендну плату було розраховано пропорційно площі нерухомого майна відповідача. Так, з огляду на те, що площа об`єкта нерухомого майна до його поділу складала 3031,6 кв.м, а після поділу площа об`єктів нерухомого майна складала 2666,5 кв.м та 365,1 кв.м відповідно, відповідач з 24.10.2019 р. по 28.02.2023 р. мав сплачувати 12% розміру орендної плати, передбачений, зокрема, п. 2.1. договору (з урахуванням змін, внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.), щомісячно по 1976,75 грн. (16472,92 грн. х 12% = 1976,75 грн.).

Разом з тим, у зв`язку з невнесенням відповідачем орендної плати (за користування земельною ділянкою у період з 24.10.2019 р. по 31.01.2023 р.) у строки, визначені договором оренди, позивач вважає, що ТОВ „Білі Вітрила зобов`язано відповідно до п. 4.1 договору сплатити пеню у розмірі 18947,16 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 23981,38 грн. та 3% річних у розмірі 3902,51 грн., розрахунки яких додано до позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 р. вказану позовну заяву Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1799/23 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 07.06.2023р.

10.05.2023 року до господарського суду від Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшла заява (вх.№ 15495/23), згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь в судових засіданнях у справі №916/1799/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 р. у справі № 916/1799/23 заяву Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№15495/23 від 10.05.2023) задоволено, постановлено здійснити проведення судового засідання, яке призначене Господарським судом Одеської області на "07" червня 2023 р. о 14:00, за участю позивача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Також 29.05.2023 від представника відповідача надійшла заява (вх.№ 17598/23), згідно якої відповідач просив суд забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 07.06.2023 року о 14.00, за його участі в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

У зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 29.05.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 07.06.2023 року, не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

07.06.2023 року від відповідача до суду супровідним листом надійшли письмові пояснення (вх. № 18731/23), в яких відповідач вказує, що з серпня 2019 року від Ренійського міськвиконкому не надходило пропозицій щодо зміни договору згідно п. 2 ст. 188 ГК України, тому звернення позивача до суду з даним позовом є необґрунтованим. Також відповідач вказує, що сплата суми за оренду в розмірі 509 грн. не було критичним питанням, і тому ТОВ „Білі Вітрила сплатило всі платежі за період, починаючи з вересня 2019 року до квітня 2023 року, про що повідомило Ренійський міськвиконком. Крім того, відповідач вважає, що навіть після присвоєння у 2019 році окремої юридичної адреси об`єкту нерухомості по вул. Пушкіна, № 1а, з ТОВ „Білі Вітрила не було укладено договору оренди землі, отже Товариство ще не стало землекористувачем, а ОСОБА_1 у зв`язку з передачею власності на вказану будівлю вже перестав бути землекористувачем. В свою чергу, на думку відповідача, саме Ренійська міська рада як власник землі згідно ст. 26 Закону України „Про землеустрій мала взяти на себе відповідальність за оформлення документів землеустрою. Оскільки міськрадою не було зроблено такого, тому покладення відповідальності на ТОВ „Білі Вітрила є незаконним. Поряд з цим відповідач наголошує, що саме Ренійська міська рада є власником земельної ділянки за адресою: м. Рені, вул. Пушкіна, № 1а, відповідно Ренійський міськвиконком повинен був укласти з відповідачем договір оренди, ініціювати чи зобов`язати відповідача виготовити технічну документацію на вказану земельну ділянку. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Також 07.06.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 18735/23), в якому представник відповідача просив поновити йому процесуальний строк на подачу відзиву та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, представник вказує, що фактично виділення з будівель за адресою: м. Рені, вул. Пушкіна, 1, будівель та присвоєння окремої адреси, тягне за собою фактичний поділ земельної ділянки, однак враховуючи відсутність технічної документації із землеустрою це тягне за собою припинення договору оренди землі ще у 2019 році. Також представник вказує, що в рішенні господарського суду Одеської області від 02.10.2015 р. по справі № 916/3020/15 вказано вартість 1 кв.м у розмірі 14,99 грн. на рік. Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Рені, вул. Грецька (Пушкіна), № 1-А, складений 17.07.2019 р. комунальним підприємством «Ренійське бюро технічної інвентаризації» загальна площа земельної ділянки складає 408 кв.м. Окрім цього, на плані позначена огорожа, відповідно до якої зазначені межі встановлювались. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що розрахунок користування здійснюється наступним чином: 408 х 14,99 = 6115 грн. на рік або 509 грн. на місяць. Таким чином, розрахунок заборгованості з урахуванням строку позовної давності має виглядати так: 20.04.2020-20.04.2021 - 6 115 грн.; 20.04.2021 - 20.04.2022 - 6115 грн., 20.04.2022 - 20.04.2023 - 6 115 грн., тобто всього: 18 345 грн. В свою чергу представник відповідача, враховуючи розмір розрахованої ним орендної плати в сумі 509 грн., здійснив власний розрахунок пені з урахуванням строку позовної давності в 1 рік. При цьому представник відповідача посилається на те, що в п. 4.1. договору встановлений розмір пені у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення або 0,5% х 365 = 182% на рік, тоді як відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи наведене, за розрахунком представника відповідача, один день прострочення при ставці НБУ 10% вираховується за наступною формулою: 10%х2:365= 0,05% за кожен день прострочення, а при ставці 25% вираховується 25%х2:365 = 0,13% за кожен день прострочення. Таким чином, розмір пені за розрахунком відповідача складає 1106 грн.

При цьому представник відповідача зауважує, що важливим моментом для нарахування пені є наявність договірних відносин, проте в даному випадку між позивачем і відповідачем жодних договірних відносин не має. Також представник зазначає, що пеня є видом господарської відповідальності, яка настає лише у випадку наявності у орендаря вини, однак вина відсутня з огляду на відсутність договірних відносин.

Щодо інфляційних нарахувань та 3% річних представник відповідача вказує, що основна сума заборгованості не може перевищувати 509 грн. на місяць, у зв`язку з чим ним здійснено контррозрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, який викладено у відзиві.

Наразі представником відповідача заявлено щодо позовної давності до заявлених вимог про стягнення боргу і пені з огляду на положення ч. 1 ст. 257 ЦК України і п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України. Так, враховуючи те, що позивач звернувся до суду із позовом 20.04.2023, представник відповідача вважає, що до вимог про стягнення боргу за період з жовтня 2019 р. по квітень 2020 року має бути застосована позовна давність. Окрім цього, на думку представника відповідача, що до вимог про стягнення пені має бути застосована спеціальна позовна давність за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Крім того, представник відповідача вказує, що відповідачем здійснено часткову сплату. Листом від 02.06.2023 р. ТОВ „Білі Вітрила було повідомлено виконавчий комітет Ренійської міської ради про виплату всіх коштів з розрахунку 509 грн/міс., відповідно до платіжних доручень було сплачено 22400 грн.

Поряд з цим представник ТОВ „Білі Вітрила заявляє про понесені відповідачем витрати, пов`язані з правничою допомогою в розмірі 10000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 р. у справі № 916/1799/23, враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, призначено судове засідання щодо розгляд справи по суті на 21.06.2023.

13.06.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19392/23), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача. Зокрема, позивач вказує, що земельна ділянка площею 408 кв.м, про яку зазначає у відзиві на позовну заяву представник відповідача, не була сформована у відповідності до вимог ст. 79-1 ЗК України, а тому не є об`єктом цивільних прав. Оскільки розрахунок Ренійської міської ради заборгованості з орендної плати враховує вказані вимоги закону, то він є правомірним, натомість наданий представником відповідача контррозрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку площею 408 кв.м до моменту її формування є безпідставним та не заслуговує на увагу, так як: її не існує як об`єкта цивільних прав, їй не присвоєно кадастровий номер, її не зареєстровано у Державному земельному кадастрі. Щодо посилань представника позивача при розрахунку розміру пені на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР, позивач вказує, що в преамбулі вказаного Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи. В свою чергу оскільки у відповідача виникла заборгованість зі сплати плати за землю у формі орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, яка є загальнодержавним податком за положеннями ст. 14 ПК України, то, на думку позивача, дія Закону 543/96-ВР не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, у зв`язку з несвоєчасним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі. Відтак, позивач вважає, що розрахунки Ренійської міської ради пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат є правомірними, а контррозрахунки пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, надані представником відповідача, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Щодо заяви представника відповідача про застосування до позовних вимог Ренійської міської ради позовної давності позивач посилається на п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Враховуючи те, що станом на момент введення карантину позовна давність по заявленим в рамках даного спору вимогам не збігла, позивач вважає, що звернення Ренійської міської ради до суду відбулося без пропуску позовної давності.

Також 13.06.2023 року позивачем було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 19394/23), згідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 105538,19 грн., з якої: заборгованість з орендної плати за землю - 58707,14 грн.; пеня, нарахована за несвоєчасне внесення орендної плати за землю - 18947,16 грн.; 3% річних, нараховані за несвоєчасне внесення орендної плати за землю - 3902,51 грн.; інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасне внесення орендної плати за землю - 23981,38 грн. В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що 02.06.2023 на адресу Ренійської міської ради надійшов лист ТОВ «Білі Вітрила», яким відповідач повідомив про сплату грошових коштів на загальну суму 22400 грн. у рахунок орендної плати за землю за адресою: м. Рені, вул. Грецька, буд. 1 а, за період з вересня 2019 по квітень 2023, з урахуванням розрахованого ним самостійно розміру орендної плати за один місяць 509 грн. Фінансовим управлінням Ренійської міської ради був проведений відповідний аналіз надходжень орендної плати за землю до бюджету Ренійської міської територіальної громади, за результатами якого встановлено, що у період з 05.05.2023 по 02.06.2023 ТОВ «Білі Вітрила» здійснило одинадцять платежів на загальну суму 22400 грн. 00 коп. у рахунок орендної плати за землю за адресою: м. Рені, вул. Грецька, буд. 1 а, за період з вересня 2019 по квітень 2023, про що надано звіт про рух коштів на рахунках. Враховуючи зазначене вище, зі сплаченої відповідачем суми 22400,00 грн. в рахунок заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 24.10.2019 року по 28.02.2023 року, щодо якої, серед іншого, подана позовна заява, позивачем зараховано лише суму у розмірі 20873 грн., оскільки сума 1527 грн. за вересень 2019, березень та квітень 2023 року не стосується періоду, щодо якого заявлені позовні вимоги.

Під час судового засідання 21.06.2023 року судом протокольно задоволено клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу відзиву, долучивши його до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 21.06.2023 року судом прийнято до розгляду позовні вимоги в редакції заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, про що зазначено в протоколі судового засідання від 21.06.2023 року.

Наразі в судовому засіданні 21.06.2023 судом з`ясовано думки представника позивача щодо залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 р. до участі у справі № 916/1799/23 залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, при цьому розгляд справи відкладено на 05.07.2023 о 14:30.

29.06.2023 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзиву (вх.№ 21594/23), в яких представник відповідача не погоджується з відповіддю позивача на відзив та вважає її необґрунтованою з наступних підстав. Так, відповідач погоджується, що земельна ділянка має бути сформована, в тому числі шляхом поділу, однак відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Рені, вул. Грецька (Пушкіна), № 1-А, складений 17.07.2019 р. комунальним підприємством «Ренійське бюро технічної інвентаризації» загальна площа земельної ділянки складає 408 кв.м. Окрім цього, на плані позначена огорожа, відповідно до якої зазначені межі встановлювались. Щодо доводів позивача про те, що земельна ділянка площею 408 кв.м не сформована, а тому не існує, то це суперечить позиції позивача у своїй позовній заяві під час наведення формул щодо стягнення орендної плати, за якими ОСОБА_1 сплачує 88% (100х 2665,5 : 3031,6 = 88), а ТОВ „Білі Вітрила - 12% (100 х 365,1 : 3031,6 = 12)». Враховуючи те, що загальна площа сформованої земельної ділянки складає 1,319 га або 13190 кв.м, то 12% цієї площі складає 1582 кв.м, яка також не сформована і не зареєстрована у встановленому законом порядку. Окрім цього, якщо позивач вважає, що земельної ділянки площею 408 кв.м не існує, то також можна розрахувати за формулою і перевести в проценти: 408 х 100 : 13190 = 3%, тобто фактична площа, яку займає ТОВ „Білі Вітрила складає не 12%, а 3%. Щодо пені представник відповідача вказує, що з 2014 року існує пункт 14.1.147. в Податковому кодексі України, за яким плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що пеня за оренду землі, заснована на договорі, не є податком. Наразі у вказаних запереченнях представник відповідача просив визнати поважними причини пропуску строку для їх подання, у задоволенні позову відмовити.

Під час судового засідання 05.07.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив, долучивши їх до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні 05.07.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, натомість представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Третя особа також заперечувала проти задоволення позову.

В судовому засіданні від 05.07.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Відповідно до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 27.09.2002 р. суб`єкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 була виділена в натурі земельна ділянка загальною площею 1,319 га, надана в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років.

Рішенням Ренійської міської ради № 190 від 24.04.2003 р. приватному підприємцю Арабаджи Сергію Георгійовичу було надано за рахунок забудованих земель Ренійської міської ради земельну ділянку площею 1,319 га (землі під об`єктами хлібозаводу) в довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення хлібозаводу по вул. Пушкіна,, 1 в м. Рені без права зміни цільового призначення.

05 травня 2003 року між Ренійською міською радою Одеської області (орендодавець) та приватним підприємцем Арабаджи Сергієм Георгійовичем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 00018, згідно умов п. 1.1. якого позивач як орендодавець передає згідно рішення Ренійської міської ради № 190 від 24.04.2003 р., а відповідач як орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 1,319 га, під розміщення хлібозаводу (землі харчової промисловості), розташування та межі якої визначені на плані земельної ділянки, який додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 1.2. договору земельна ділянка, на якій розташовані будівлі і споруди хлібозаводу, надається в оренду строком на 49 років.

Відповідно до п. 1.3 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який повинен містити дані про якісну характеристику землі на момент передачі. Згідно цього пункту договору сторони повинні підписати акт не пізніше 30 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 1.4. договору ділянка є вільною від будь-яких обтяжень та обмежень у використанні за цільовим призначенням.

За умовами п. 2.1. договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частками в сумі 1121,15 грн. на рахунок міської ради №33217815800403 МФО 828011 ОКПО 22508638, ВДК у Ренійському районі не пізніше 15 числа. У розмір орендної плати входить податок на землю.

Відповідно п. 2.2. договору орендна плата становить 1,02 грн. за 1 квадратний метр (або 13453,8 грн. щорічно, 659236,2 грн. за весь період оренди в грошовій формі).

Розмір орендної плати підлягає індексації залежно від офіційного індексу інфляції, що визначається Державним комітетом статистики України. Індексація оформлюється як додаток до цього договору (п. 2.3 договору).

Згідно п. 5.1. договору цей договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Строк дії договору становить 49 років з моменту набрання ним чинності.

Також за положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення договору) укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, згідно з п. 2 якого державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (п. 13).

Відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов`язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов`язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Вказаний договір було зареєстровано у Ренійській районній філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14.03.2005 р. за № 00018.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2015 у справі №916/3020/15 позов Ренійської міської ради до фізичної особи підприємця Арабаджи Сергія Георгійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділ Держгеокадастру у Ренійському районі Одеської області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено, а саме внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 05.05.2003 р. між Ренійською міською радою та фізичною особою підприємцем Арабаджи Сергієм Георгійовичем, який зареєстрований у Ренійській районній філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2005 р. за № 00018, згідно якого Ренійською міською радою передано ФОП Арабаджи С.Г. в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1,319 га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, 1, шляхом:

- викладення п. 2.1 і п. 2.2 договору у наступній редакції:

- п. 2.1 "Орендна плата вноситься щомісячно орендарем по 16472,92 грн. на рахунок міської ради 33210815700403",

- п. 2.2 "Орендна плата сплачується орендарем у розмірах - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або 14,99 грн. за 1 метр квадратний в рік, або 197675,03 грн. щорічно в грошовій формі";

- доповнення розділу ІІ договору пунктом 2.4 наступного змісту: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6589167,66 грн.".

Як з`ясовано судом, 05.10.2015 року Арабаджи Сергій Георгійович припинив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис за номером 25450060008000203 згідно витягу з Реєстру.

Як вбачається із правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, незважаючи на припинення діяльності фізичної особи-підприємця Арабаджи С.Г., його зобов`язання за укладеним договором оренди земельної ділянки не припинилися та залишилися за ним як фізичною особою, оскільки Арабаджи С.Г. як фізична особа не перестав існувати. Адже ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Наразі суд погоджується з доводами позивача про те, умовами договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 р. не передбачено припинення договору у разі припинення фізичної особи-підприємця.

Відтак, вказаний договір оренди землі від 05.05.2003 р. є діючим.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та не оспорюються сторонами, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179234620 від 30.08.2019 Арабаджи С.Г. на праві приватної власності належав громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3031,6 кв.м, який складався з: хлібозаводу, А; котельні, А1, тамбуру, а1, а2, а3, а5, а8, и2; прибудови, а4, а6, а7, и, и4; навісу, а9, а10; прохідної, Б; гаражу-складу, В; гаражу-складу, В1; кондитерського цеху, И; підвалу, И1, Ш; комори, и1, л1, л2; складу, и3, М, О1; квасного цеху, Л,Н; офісу, Т; трансформаторної, Ш1; огорожі № 1-6, споруд № 6-8.

В подальшому рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області від 29.08.2019 № 118 «Про зміну адреси об`єкта нерухомого майна» було змінено адресу об`єкта нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, у зв`язку з його поділом, присвоївши новоствореним об`єктам наступні окремі адреси:

04.09.2019 року була здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 , загальною площею 2666,5 кв.м, який складався з: хлібозаводу, А; котельні, А1, тамбуру, а1, а2, а3, а5, а8, и2; прибудови, а4, а6, а7, и, и4; навісу, а9, а10; гаражу-складу, В; кондитерського цеху, И; підвалу, И1, Ш; комори, и1, л1, л2; складу, и3, М, О1; квасного цеху, Л, Н; трансформаторної, Ш1; огорожі № 2,3,5, споруд № 7-8, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326395537 від 21.03.2023.

Також 04.09.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, буд. 1-А, за ОСОБА_1 , загальною площею 365,1 кв.м, який складався з: прохідної, Б; гаражу, В1; офісу, Т; огорожі № 1, 6, 4, споруди № 6, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 182206421 від 24.09.2019.

24.10.2019 року здійснена державна реєстрація права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Білі Вітрила на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, буд. 1-А, загальною площею 365,1 кв.м, який складався з: прохідної, Б; гаражу, В1; офісу, Т; огорожі № 1, 6, 4; споруди № 6, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 328225633 від 06.04.2023.

Таким чином, починаючи з 24.10.2019 р. власником нерухомого майна громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 365,1 кв.м, розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, буд. 1-А, на земельній ділянці, яка є об`єктом договору оренди землі від 05.05.20023 р., є Товариство з обмеженою відповідальністю Білі Вітрила.

В свою чергу позивач вважає, що з моменту виникнення у ТОВ Білі Вітрила права власності на вказаний вище громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами до останнього перейшли також права і обов`язки орендаря в частині земельної ділянки за договором оренди землі від 05.05.2003 р., на якій це майно розміщене, а саме в частині земельної ділянки площею 1,319 га за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому позивачем вказану площу розраховано пропорційно площі нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, виходячи з того, що площа нерухомого майна, первісно належного ОСОБА_1 , складала 3031,6 кв.м, а після відчуження останнім відповідачу частини нерухомого майна ОСОБА_1 належить частка нерухомого майна в розмірі 88% (100 х 2666,5 : 3031,6), а ТОВ „Білі Вітила - 12% (100 х 365,1 : 3031,6). Відтак, позивач стверджує, що відповідач з 24.10.2019 р. по 28.02.2023 р. мав сплачувати 12% розміру орендної плати, передбаченого, зокрема, п. 2.1. договору (з урахуванням змін, внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.), щомісячно по 1976,75 грн. (16472,92 грн. х 12% = 1976,75 грн.).

Таким чином, несплата відповідачем з 24.10.2019 року орендної плати за спірним договором оренди землі від 05.05.2003 р. стала підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Дослідивши зміст спірних правовідносин, слід зазначити, що правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Так, за частиною 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 24.10.2019 р. виникнення права власності на спірний об`єкт нерухомості у ТОВ Білі Вітрила), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 24.10.2019 р. виникнення права власності на спірний об`єкт нерухомості у ТОВ Білі Вітрила), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

В ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній станом на 24.10.2019 р. виникнення права власності на спірний об`єкт нерухомості у ТОВ Білі Вітрила) також передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

З вищенаведених положень законодавства, чинного на момент набуття права власності ТОВ Білі Вітрила на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, випливає, що до нового власника нерухомості автоматично переходить право оренди земельної ділянки під цим майном.

Таким чином, у розумінні наведених положень законодавства, зокрема ч. 2 ст. 120 ЗК України, ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості) при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 р. у справі № 913/153/18, від 25.02.2020 р. у справі № 922/510/19 наведено відповідну правову позицію про те, що особа, яка набула права власності на відповідне майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому Верховний Суд також наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено у законі.

Також суд враховує викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 263/6022/16-ц правовий висновок, згідно якого після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна. Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

У разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19 (пункт 21)).

Таким чином, особа, яка набула право власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 (пункт 5.15)).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди superficies solo cedit (збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Таким чином, з урахуванням правових позицій щодо застосування вказаних положень ч. 2 ст. 120 ЗК України, ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі, господарський суд вважає, що з 24.10.2019 р., тобто з моменту виникнення права власності на об`єкт нерухомості у ТОВ Білі Вітрила, у попереднього землекористувача - Арабаджи С.Г. автоматично припинилось, а у ТОВ Білі Вітрила автоматично виникло право оренди згідно договору оренди землі від 05.05.2003 р. на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

За таких обставин, в силу наведених положень законодавства, суд не погоджується з позицією відповідача, наведеною у запереченнях по справі і відзиві на позов, з приводу того, що він не набув прав та обов`язків за договором від 05.05.2003 р., з огляду на відсутність укладеного/переукладеного між Ренійською міською радою та ТОВ Білі Вітрила договору оренди землі щодо частини земельної ділянки по вул. Пушкіна, 1 в м. Рені, на якій розташовано громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, 1а.

Крім того, господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що оскільки власником земельної ділянки є Ренійська міська рада, то відповідно остання мала виготовити відповідну технічну документацію і здійснити оформлення відповідного договору оренди з відповідачем. Наразі слід зазначити, що за положеннями ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Отже, відповідач при набутті права власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами зобов`язаний був з`ясувати долю земельної ділянки під цими будівлями для належного здійснення свого права власності. Адже, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

До того ж слід зазначити, що Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості № 1174-IX від 02.02.2021, що набув чинності 28.10.2021, статтю 120 Земельного кодексу України „Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній було викладено в новій редакції. Згідно ч. 3 ст. 120 ЗК України в редакції вказаного Закону у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагаються. Про перехід відповідного права його суб`єкт зобов`язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію.

Отже, законодавством було покладено обов`язок щодо подальшого повідомлення міської ради як орендодавця про перехід права власності до ТОВ Білі Вітрила на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, 1а, саме на відповідача.

Крім того, в подальшому Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості № 1720-IX від 08.09.2021 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1892-IX від 17.11.2021), що набув чинності 10.12.2021, статтю 120 Земельного кодексу України „Перехід права на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній викладено у новій редакції. Згідно ч. 4 ст. 120 ЗК України в редакції вказаного Закону у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Вказані положення ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України є чинними.

Отже, чинне законодавство не вимагає внесення змін до договору оренди землі у зв`язку з набуттям особою права власності на об`єкт нерухомого майна і переходом до нього відповідного права оренди.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про те, що відповідач з 24.10.2019 р. набув прав та обов`язків орендаря за договором оренди землі від 05.05.2003 р. в частині земельної ділянки, на якій розташовано громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, 1а. Зокрема, відповідач набув в тому числі обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Пушкіна, 1а.

Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, відповідно до п. 2.1. договору (з урахуванням, змін внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.) орендна плата вноситься щомісячно орендарем по 16472,92 грн. на рахунок міської ради. При цьому в п. 2.1 договору передбачалось, що орендна плата вноситься не пізніше 15 числа.

Відтак, відповідач з моменту набуття права власності на громадський з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами згідно п. 2.1, 2.2 договору мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату.

Щодо розміру орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем, суд зазначає наступне.

В ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості 24.10.2019 р.) визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Так, з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки № 00018, укладений 05.05.2003 р. між Ренійською міською радою та ОСОБА_1 є чинним, і з 24.10.2019 відбулась часткова заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря - з ОСОБА_1 на ТОВ „Білі Вітрила на відповідну частину земельної ділянки, в результаті цього ОСОБА_1 та ТОВ „Білі Вітрила стали співорендарями земельної ділянки, пропорційно площі нерухомого майна, розташованого на ній. При цьому площа об`єкта нерухомого майна до його поділу складала 3031,6 кв.м, а після поділу площа об`єктів нерухомого майна складала 2666,5 кв.м та 365,1 кв.м відповідно, в свою чергу з 24.10.2019 р. ОСОБА_1 належить частка в майні 88% (100 х 2666,5 : 3031,6), а ТОВ „Білі Вітила - 12% (100 х 365,1 : 3031,6). Таким чином, відповідач з 24.10.2019 повинен був сплачувати 12% розміру орендної плати, передбаченого, зокрема, п. 2.1. договору (з урахуванням змін, внесених судовим рішенням від 02.10.2015 р.), а саме щомісячно по 1976,75 грн. (16472,92 грн. х 12%), або згідно п.2.2 договору щорічно 23721,00 грн. (197675,03 х 12%), що також відповідає щомісячному розмірі 1976,75 грн. (23721,00 грн./12 міс).

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Рені, вул. Грецька (Пушкіна), № 1-А, складений 17.07.2019 р. комунальним підприємством «Ренійське бюро технічної інвентаризації» загальна площа земельної ділянки складає 408 кв.м, тому за розрахунком відповідача розмір плати за користування складає 6115 грн. на рік (408 кв.м х 14,99 грн. плата за 1 кв.м в договорі) або 509 грн. на місяць.

Наведені доводи відповідача не узгоджуються з вищенаведеними положеннями ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості 24.10.2019 р.), оскільки право на земельну ділянку визначається саме пропорційно до часток осіб у праві власності. В даному випадку з огляду на площу земельної ділянки 1,319 га та частку відповідача у праві власності об`єкта нерухомості 12%, то розмір земельної ділянки, що перейшла відповідачу у користування складає 1582,80 кв.м (13190 кв.м х 12%), а не 408 кв.м, як зазначає відповідач.

Однак, як з`ясовано судом, відповідачем за спірний період з 24.10.2019 р. по 28.02.2023 р. не вносилась передбачена договором орендна плата, у зв`язку з чим сума боргу відповідача за вказаний період складала 79580,14 грн., у т.ч.:

-510,13 грн. - сума заборгованості за період з 24.10.2019 - 31.10.2019 року, виходячи з наступного розрахунку: 197675,03 грн. : 12 міс.: 31 дн. х 8 дн. х 12%, оскільки 197675,03 грн. - розмір встановленої договором орендної плати за один рік; а відповідач у жовтні місяці 2019 року користувався земельною ділянкою 8 днів;

- 79070,01 грн. - сума заборгованості за період з 01.11.2019 року по 28.02.2023 року (40 міс.), виходячи з наступного розрахунку: 197675,03 грн. : 12 міс. х 40 міс. х 12%, розрахунок якої додано до позову.

Наразі відповідач хоча й заперечував проти позову, проте після відкриття провадження у справі сплатив частково суму боргу по орендній платі в розмірі 22400 грн., виходячи з власного розрахунку розміру щомісячної орендної плати в сумі 509 грн. Так, відповідачем було направлено на адресу Ренійської міської ради лист, в якому відповідач повідомив про сплату грошових коштів на загальну суму 22400 грн. в рахунок орендної плати за землю за адресою: м. Рені, вул. Грецька, буд. 1а, за період з вересня 2019 по квітень 2023, з урахуванням розрахованого ним самостійно розміру орендної плати за один місяць 509 грн. Наразі зі сплаченої відповідачем суми 22400,00 грн. в рахунок заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 24.10.2019 року по 28.02.2023 року позивачем зараховано лише суму у розмірі 20873 грн., оскільки сума 1527 грн. за вересень 2019, березень та квітень 2023 року не стосується періоду, щодо якого заявлені позовні вимоги. Відтак, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем остаточно заявлено до стягнення суму боргу по орендній платі в розмірі 58707,14 грн. (79580,14 грн. - 20873 грн.). Такий розмір заявлених вимог є цілком обґрунтованим, оскільки призначення платежу в платіжних документах визначив сам відповідач, тому підстави для зарахування позивачем без відповідної заяви відповідача сплаченої суми в розмірі 1527 грн. за вересень 2019, березень та квітень 2023 року в рахунок погашення боргу за інші спірні періоди відсутні.

Наразі господарський суд зазначає, що наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів протилежного або неможливості виконання цього зобов`язання з поважних причин не надав. Частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

При цьому додані відповідачем до пояснень по справі (вх. № 18731/23 від 07.06.2023) копії договорів оренди землі від 01.11.2019 року та від 01.10.2022 року, які укладені між третьою особою ОСОБА_1 та відповідачем, згідно яких третя особа надає в суборенду відповідачу земельну ділянку під будівлею та спорудами загальною площею 408 кв.м за адресою: м. Рені, вул. Пушкіна, 1а, судом не приймаються до уваги. Адже, передача земельної ділянки, що перебуває в оренді, орендарем у суборенду без зміни цільового призначення можлива, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Проте, спірним договором оренди від 05.05.2003 року не передбачено можливості передачі земельної ділянки в суборенду, також згода орендодавця міської ради на таку передачу не надавалась. Також вказані договори не створюють ніяких правових наслідків у правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем в силу закону. До того ж, як з`ясовано судом під час розгляду справи, третьою особою ОСОБА_1 не сплачувалась орендна плата за спірну частину земельної ділянки, право оренди якої виникло у відповідача в силу закону.

Таким чином, суд доходить до висновку про безпідставне невиконання відповідачем умов договору оренди від 05.05.2003 р., що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Отже, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження сплати відповідачем всієї суми заборгованості по орендній платі, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди у розмірі 58707,14 грн.

Між тим, з огляду на заявлення відповідачем про сплив позовної давності для звернення позивачем до суду із заявленими вимогами про стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальна позовна давність установлюється відповідно до статті 257 ЦК України тривалістю у три роки.

Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відповідний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду із заявленим позовом, та з огляду на заяву відповідача про сплив позовної давності, відповідно є підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення основної заборгованості.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 6, 7 ст. 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Так, днем подання позову вважається дата поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Ренійська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом щодо відновлення порушеного права на отримання орендної плати за оренду відповідачем комунального майна 01.05.2023 року.

При цьому виходячи з умов п. 2.1 договору орендна плата підлягала сплаті щомісяця не пізніше 15 числа, тобто звітного місяця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що саме з 24.10.2019 року відповідач порушує умови спірного договору оренди землі та не сплачує орендну плату, а також те, що позивачем розраховано суму оренди, починаючи саме з 24.10.2019 року.

Виходячи з наведеного за загальним правилом, вимоги щодо стягнення основної заборгованості за оренду протягом періоду з 24.10.2019 р. по 30.04.2020 р. мали бути заявлені з урахуванням трирічного строку позовної давності не пізніше протягом періоду з листопада 2022 року по 30.04.2023 р.

Однак, згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний пункт був також введений в дію на підставі Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року.

Отже, оскільки Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року продовжено строк позовної давності по заявленим вимогам щодо стягнення боргу на строк дії карантину, відповідно позивач, подавши позов у травні 2023 року, не пропустив строк позовної давності по цім вимогам, оскільки на час подання позову карантин ще не закінчився.

Таким чином, заява відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 18947,16 грн. у зв`язку з невнесенням відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 24.10.2019 р. по 31.01.2023 року у визначені договором строки, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині сплати орендних платежів не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, п. 4.1 договору оренди землі від 05.05.2003 р. передбачено, що за несплату орендарем орендної плати в строки, передбачені договором, нараховується пеня в розмірі 0,5% від несплаченої вчасно суми за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Між тим, відповідач у відзиві на позов з посиланням на ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань заперечує проти нарахування пені в розмірі 0,5% від несплаченої вчасно суми за кожний день прострочення згідно п. 4.1 договору, оскільки це суперечить положенням вказаного Закону, адже за його приписами граничний розмір пені складає 0,05% за кожен день прострочення при 10% облікової ставки НБУ (10%х2:365), а при ставці 25% граничний розмірі пені 0,13% за кожен день прострочення (25%х2:365).

Наразі суд вважає цілком обґрунтованими вказані доводи відповідача про те, що граничний розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом, а саме суми пені, яка не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР не підлягає застосуванню до порядку нарахування та сплати пені у зв`язку з несвоєчасним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі, оскільки в преамбулі передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи. На думку відповідача, у даному спорі у відповідача існує заборгованість по сплаті за землю у формі орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, яка є загальнодержавним податком за положеннями ст. 14 ПК України. Однак, така позиція позивача не узгоджується з чинним законодавством.

Так, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20.

Відтак, вказаний Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки згідно його преамбули цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, а суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Отже, в даному випадку, враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором від 05.05.200 р. щодо здійснення своєчасної оплати орендної плати, на думку суду, правомірним є нарахування відповідачу пені за прострочення оплати, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді прострочення, а не у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

При цьому, суд зауважує, що позивачем у тексті позовної заяви визначено періодом невиконання відповідачем зобов`язань, у зв`язку з чим нараховано пеню, саме з 24.10.2019 по 31.01.2023, однак у доданому до позові розрахунку пені позивачем наведено лише розрахунок пені за прострочення оплати за оренду землі у період з 01.01.2022 по 31.01.2023 р. Між тим, під час розгляду справи позивачем в цій частині позовні вимоги не змінювались і не зменшувались. Тому суд розглядає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 18947,16 грн., нарахованої за визначений позивачем у тексті позовної заяви період.

Щодо заперечень відповідача про те, що позивачем нараховується пеня з 01 числа місяця, а не з 15 числа кожного місяця згідно п. 2.1 договору, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування з 1 числа не звітного місяця, за який має бути сплачена орендна плата, а через місяць за наступним. Наприклад, орендна плата за листопад 2019 року має бути сплачена до 15.11.209 року, натомість позивачем здійснено нарахування санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за листопад 2019 року з 01.01.2020 р., що є правом позивача та не суперечить договору і законодавству.

Щодо доводів відповідача про можливе нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ і не більше як за 6 місяців згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, суд зауважує наступне.

Так, в п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Наразі на всій території України діяв карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12 березня 2020 року та продовжувався згідно постанови Кабінету Міністрів України неодноразово, зокрема згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено до 30.06.2023.

За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично наділяла суб`єктів господарювання правом нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Оскільки позивачем нараховується пеня, починаючи з 01 числа місяця, слідуючого за наступним місяцем звітного періоду, то останнім днем шестимісячного строку для нарахування пені по першому спірному орендному платежу за жовтень 2019 року є 01 червня 2020 року. Однак, оскільки Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, продовжено вказаний шестимісячний строк на період дії карантину, тому цілком правомірним є нарахування пені по зазначеній заборгованості по 31.03.2023 р. (остаточна дата вказана позивачем).

Стосовно інших періодів нарахування пені слід зазначити, що до цих платежів також застосовуються положення пункту 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про нарахування пені із наведенням власного розрахунку, виходячи з розрахованого ним розміру щомісячної орендної плати в сумі 509 грн. та 6-місячного строку нарахування, суд зауважує наступне.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Як вже зазначалось вище, згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року N 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020 року.

Враховуючи вищенаведені обставини щодо порядку нарахування пені за договором і строку сплати, а також вказаного позивачем початку нарахування санкцій по платежу за жовтень 2019 року 01.12.2019 року - перший день прострочення, то останнім днем для подання позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за вказаний місяць було б 01.12.2020 року. Проте Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року продовжено строк позовної давності по вимогам щодо стягнення штрафних санкцій на строк дії карантину. Відтак, позивач, подавши позов у травні 2023 року, не пропустив строк позовної давності по вимогам про стягнення пені, оскільки на дату звернення до суду карантин ще не закінчився.

Таким чином, заперечення відповідача про неправомірне нарахування позивачем пені більше як за 6 місяців та заява про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності в 1 рік є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи усі вищенаведені обставини, а також те, що граничний розмір пені не може перевищувати суми, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, відповідно судом здійснено самостійно перерахунок пені, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла у періоді прострочення, вказаного позивачем, з урахуванням початку прострочення і кінцеву дату розрахунку, що зазначено позивачем, на суму боргу по кожному орендному платежу за весь період оренди з 24.10.2019 по 31.01.2023, як зазначено у позові, оскільки доданий позивачем розрахунок пені суперечить заявленим вимогам і не узгоджується з нормами законодавства. Зокрема:

- на суму боргу за жовтень 2019 року за період 01/12/2019 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення510,1301.12.2019 - 12.12.20191215,500.0855,20510,1313.12.2019 - 31.12.20191913,500.0747,17510,1301.01.2020 - 30.01.20203013,500.07411,29510,1331.01.2020 - 12.03.20204211,000.06012,88510,1313.03.2020 - 23.04.20204210,000.05511,71510,1324.04.2020 - 11.06.2020498,000.04410,93510,1312.06.2020 - 31.12.20202036,000.03333,95510,1301.01.2021 - 04.03.2021636,000.03310,57510,1305.03.2021 - 15.04.2021426,500.0367,63510,1316.04.2021 - 22.07.2021987,500.04120,54510,1323.07.2021 - 09.09.2021498,000.04410,96510,1310.09.2021 - 09.12.2021918,500.04721,62510,1310.12.2021 - 20.01.2022429,000.04910,57510,1321.01.2022 - 02.06.202213310,000.05537,18510,1303.06.2022 - 31.03.202330225,000.137211,04Всього за період: 423,23 грн.

- на суму боргу за листопад 2019 року за період 01/01/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.01.2020 - 30.01.20203013,500.07443,751 976,7531.01.2020 - 12.03.20204211,000.06049,901 976,7513.03.2020 - 23.04.20204210,000.05545,371 976,7524.04.2020 - 11.06.2020498,000.04442,341 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1592,08 грн.

- на суму боргу за грудень 2019 року за період з 01/02/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.02.2020 - 12.03.20204111,000.06048,721 976,7513.03.2020 - 23.04.20204210,000.05545,371 976,7524.04.2020 - 11.06.2020498,000.04442,341 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1547,14 грн.

- на суму боргу за січень 2020 року за період з 01/03/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.03.2020 - 12.03.20201211,000.06014,261 976,7513.03.2020 - 23.04.20204210,000.05545,371 976,7524.04.2020 - 11.06.2020498,000.04442,341 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1512,68 грн.

- на суму боргу за лютий 2020 року за період з 01/04/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.04.2020 - 23.04.20202310,000.05524,841 976,7524.04.2020 - 11.06.2020498,000.04442,341 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1 477,90 грн.

-на суму боргу за березень 2020 року за період з 01/05/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.05.2020 - 11.06.2020428,000.04436,291 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1 447,01 грн.

- на суму боргу за квітень 2020 року за період з 01/06/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.06.2020 - 11.06.2020118,000.0449,511 976,7512.06.2020 - 31.12.20202036,000.033131,571 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1 420,22 грн.

- на суму боргу за травень 2020 року за період з 01/07/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.07.2020 - 31.12.20201846,000.033119,251 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період: 1 398,40 грн.

- на суму боргу за червень 2020 року за період з 01/08/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.08.2020 - 31.12.20201536,000.03399,161 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1378,31 грн.

- на суму боргу за липень 2020 року за період з 01/09/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.09.2020 - 31.12.20201226,000.03379,071 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1358,22 грн.

- на суму боргу за серпень 2020 року за період з 01/10/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.10.2020 - 31.12.2020926,000.03359,631 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1338,77 грн.

- на суму боргу за вересень 2020 року за період з 01/11/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.11.2020 - 31.12.2020616,000.03339,541 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1318,68 грн.

- на суму боргу за жовтень 2020 року за період з 01/12/2020 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.12.2020 - 31.12.2020316,000.03320,091 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1299,24 грн.

- на суму боргу за листопад 2020 року за період з 01/01/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.01.2021 - 04.03.2021636,000.03340,941 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1279,15 грн.

- на суму боргу за грудень 2020 року за період з 01/02/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.02.2021 - 04.03.2021326,000.03320,801 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1259,00 грн.

- на суму боргу за січень 2021 року за період з 01/03/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.03.2021 - 04.03.202146,000.0332,601 976,7505.03.2021 - 15.04.2021426,500.03629,571 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1240,80 грн.

- на суму боргу за лютий 2021 року за період з 01/04/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.04.2021 - 15.04.2021156,500.03610,561 976,7516.04.2021 - 22.07.2021987,500.04179,611 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1219,19 грн.

- на суму боргу за березень 2021 року за період з 01/05/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.05.2021 - 22.07.2021837,500.04167,431 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1196,45 грн.

- на суму боргу за квітень 2021 року за період з 01/06/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.06.2021 - 22.07.2021527,500.04142,241 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1171,26 грн.

- на суму боргу за травень 2021 року за період з 01/07/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.07.2021 - 22.07.2021227,500.04117,871 976,7523.07.2021 - 09.09.2021498,000.04442,461 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1146,89 грн.

- на суму боргу за червень 2021 року за період з 01/08/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.08.2021 - 09.09.2021408,000.04434,661 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1121,22 грн.

- на суму боргу за липень 2021 року за період з 01/09/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.09.2021 - 09.09.202198,000.0447,801 976,7510.09.2021 - 09.12.2021918,500.04783,781 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1094,36 грн.

- на суму боргу за серпень 2021 року за період з 01/10/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.10.2021 - 09.12.2021708,500.04764,451 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1067,23 грн.

- на суму боргу за вересень 2021 року за період з 01/11/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.11.2021 - 09.12.2021398,500.04735,911 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1038,69 грн.

- на суму боргу за жовтень 2021 року за період з 01/12/2021 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.12.2021 - 09.12.202198,500.0478,291 976,7510.12.2021 - 20.01.2022429,000.04940,941 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 1011,07 грн.

- на суму боргу за листопад 2021 року за період з 01/01/2022 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.01.2022 - 20.01.2022209,000.04919,501 976,7521.01.2022 - 02.06.202213310,000.055144,061 976,7503.06.2022 - 31.03.202330225,000.137817,78Всього за період 981,33 грн.

- на суму боргу за грудень 2021 року за період з 01/02/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за січень 2022 року за період з 01/03/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за лютий 2022 року за період з 01/04/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за березень 2022 року за період з 01/05/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за квітень 2022 року за період з 01/06/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за травень 2022 року за період з 01/07/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за червень 2022 року за період з 01/08/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за липень 2022 року за період з 01/09/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за серпень 2022 року за період з 01/10/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за вересень 2022 року за період з 01/11/2022 - 31/03/2023

- на суму боргу за листопад 2022 року за період з 01/01/2023 - 31/03/2023

- на суму боргу за грудень 2022 року за період з 01/02/2023 - 31/03/2023

- на суму боргу за січень 2023 року за період з 01/03/2023 - 31/03/2023

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1 976,7501.03.2023 - 31.03.20233125,000.13783,94Отже, загальний розмір пені у зв`язку з невнесенням відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 24.10.2019 р. по 31.01.2023 р. складає 40458,34 грн. (423,23 + 1 592,08 + 1 547,14 + 1 512,68 + 1 477,90 + 1447,01 + 1420,22 + 1398,40 + 1378,31 + 1358,22 + 1338,77 + 1318,68 + 1299,24 + 1279,15 + 1259,00 + 1240,80 + 1219,19 + 1196,45 + 1171,26 + 1146,89 + 1121,22 + 1094,36 + 1067,23 + 1038,69 + 1011,07 + 981,33 + 949,92 + 919,59 + 886,02 + 853,52 + 819,95 + 741,96 + 658,01 + 574,07 + 492,83 + 408,89 + 327,65 + 243,71 + 159,76 + 83,94).

Зважаючи на те, що заявлена позивачем до стягнення сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати 18497,16 грн. є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума пені в заявленому розмірі 18497,16 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в спірному договорі не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних на відповідну суму боргу по орендним платежам за період оренди з 24.10.2019 р. по 31.01.2023 р., зокрема:

-на суму боргу 510,13 грн. по орендній платі за жовтень 2019 року (сума розрахована позивачем) розмір 3% річних за період з 01.12.2019 р. по 31.03.2023 р. складає 51,03 грн. (510,13 x /100% х 3%/365 х1217 дн.);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за листопад 2019 року розмір 3% річних за період з 01.01.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 192,69 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1186 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за грудень 2019 року розмір 3% річних за період з 01.02.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 187,65 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1155 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за січень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.03.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 182,94грн. (1976,75 грн. x 3% x 1126 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за лютий 2020 року розмір 3% річних за період з 01.04.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 177,91 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1095 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за березень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.05.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 173,03 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1065 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за квітень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.06.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 167,89 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1034 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за травень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.07.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 163,03 грн. (1976,75 грн. x 3% x 1004 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за червень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.08.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 158,01 грн. (1976,75 грн. x 3% x 973 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за липень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.09.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 152,99 грн. (1976,75 грн. x 3% x 942 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за серпень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.10.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 148,17 грн. (1976,75 грн. x 3% x 912 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за вересень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.11.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 143,14 грн. (1976,75 грн. x 3% x 881 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за жовтень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.12.2020 р. по 31.03.2023 р. складає 138,26 грн. (1976,75 грн. x 3% x 851 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за листопад 2020 року розмір 3% річних за період з 01.01.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 133,22 грн. (1976,75 грн. x 3% x 820 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за грудень 2020 року розмір 3% річних за період з 01.02.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 128,19 грн. (1976,75 грн. x 3% x 789 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за січень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.03.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 123,64 грн. (1976,75 грн. x 3% x 761 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за лютий 2021 року розмір 3% річних за період з 01.04.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 118,60 грн. (1976,75 грн. x 3% x 730 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за березень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.05.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 113,73 грн. (1976,75 грн. x 3% x 700 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за квітень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.06.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 108,69 грн. (1976,75 грн. x 3% x 669 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за травень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.07.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 103,81 грн. (1976,75 грн. x 3% x 639 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за червень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.08.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 98,78 грн. (1976,75 грн. x 3% x 608 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за липень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.09.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 93,74 грн. (1976,75 грн. x 3% x 577 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за серпень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.10.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 88,87 грн. (1976,75 грн. x 3% x 547 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за вересень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.11.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 83,83 грн. (1976,75 грн. x 3% x 516 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за жовтень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.12.2021 р. по 31.03.2023 р. складає 78,96 грн. (1976,75 грн. x 3% x 486 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за листопад 2021 року розмір 3% річних за період з 01.01.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 73,92 грн. (1976,75 грн. x 3% x 455 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за грудень 2021 року розмір 3% річних за період з 01.02.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 68,89 грн. (1976,75 грн. x 3% x 424 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за січень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.03.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 64,34 грн. (1976,75 грн. x 3% x 396 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за лютий 2022 року розмір 3% річних за період з 01.04.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 59,30 грн. (1976,75 грн. x 3% x 365 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за березень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.05.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 54,43 грн. (1976,75 грн. x 3% x 335 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за квітень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.06.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 49,39 грн. (1976,75 грн. x 3% x 304 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за травень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.07.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 44,51 грн. (1976,75 грн. x 3% x 274 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за червень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.08.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 39,48 грн. (1976,75 грн. x 3% x 243 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за липень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.09.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 34,44 грн. (1976,75 грн. x 3% x 212 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за серпень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.10.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 29,57 грн. (1976,75 грн. x 3% x 182 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за вересень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.11.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 24,53 грн. (1976,75 грн. x 3% x 151 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за жовтень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.12.2022 р. по 31.03.2023 р. складає 19,66 грн. (1976,75 грн. x 3% x 121 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за листопад 2022 року розмір 3% річних за період з 01.01.2023 р. по 31.03.2023 р. складає 14,62 грн. (1976,75 грн. x 3% x 90 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за грудень 2022 року розмір 3% річних за період з 01.02.2023 р. по 31.03.2023 р. складає 9,59 грн. (1976,75 грн. x 3% x 59 дн. / 365дн./100%);

-на суму боргу 1976,75 грн. по орендній платі за січень 2023 року розмір 3% річних за період з 01.03.2023 р. по 31.03.2023 р. складає 5,04 грн. (1976,75 грн. x 3% x 31 дн. / 365дн./100%).

Отже, з ТОВ „Білі Вітрила підлягають стягненню 3% річних в загальній сумі 3902,51 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні втрати на відповідну суму боргу по орендним платежам за період оренди з 24.10.2019 р. по 31.01.2023 р. Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за зобов`язаннями з жовтня 2019 року по січень 2023 року в загальному розмірі 23981,38 грн. Так, судом встановлено, що такий розрахунок інфляційних втрат за період, починаючи з 01.12.2019 року, на відповідну суму боргу по орендній платі за кожен місяць по 31.03.2023 був здійснений позивачем частково невірно з огляду на невірно вказаний позивачем сукупного індексу інфляції. Таким чином, судом самостійно здійснено перерахунок інфляційних втрат на суму боргу по орендній платі за жовтень 2019 року по січень 2023 року з урахуванням встановленого судом сукупного індексу інфляції і вказаного позивачем періоду заборгованості, зокрема:

ПеріодЗаборгованістьПеріод нарахування інфляціїСукупний індекс інфляціїІнфляційне збільшення Жовтень 2019 р.510,13 грн.01.12.2019 р. -31.03.2023 р.1.50363426256,92 грн.Листопад 2019 р.1976,75 грн.01.01.2020 р. -31.03.2023 р.1.50664755 1001,52 грн.Грудень 2019 р.1976,75 грн.01.02.2020 р. -31.03.2023 р.1.50364027995,57 грн.Січень 2020 р.1976,75 грн.01.03.2020 р. -31.03.2023 р.1.508164771004,51 грн.Лютий 2020 р.1976,75 грн.01.04.2020 р. -31.03.2023 р.1.49619521980,85 грн.Березень 2020 р.1976,75 грн.01.05.2020 р. -31.03.2023 р.1.48432064957,38 грн.Квітень 2020 р.1976,75 грн.01.06.2020 р. -31.03.2023 р.1.47988100948,60 грн.Травень 2020 р.1976,75 грн.01.07.2020 р. -31.03.2023 р.1.47692714942,77 грн.Червень 2020 р.1976,75 грн.01.08.2020 р. -31.03.2023 р.1.48584220960,39 грн.Липень 2020 р.1976,75 грн.01.09.2020 р. -31.03.2023 р.1.48881984966,27 грн.Серпень 2020 р.1976,75 грн.01.10.2020 р. -31.03.2023 р.1.48141277 951,63 грн.Вересень 2020 р.1976,75 грн.01.11.2020 р. -31.03.2023 р.1.46674532922,64 грн.Жовтень 2020 р.1976,75 грн.01.12.2020 р. -31.03.2023 р.1.44792233885,43 грн.Листопад 2020 р.1976,75 грн.01.01.2021 р. -31.03.2023 р.1.43500726859,90 грн.Грудень 2020 р.1976,75 грн.01.02.2021 р. -31.03.2023 р..1.41659157 823,50 грн.Січень 2021 р.1976,75 грн.01.03.2021 р. -31.03.2023 р.1.40256591795,77 грн.Лютий 2021 р.1976,75 грн.01.04.2021 р. -31.03.2023 р.1.37912086749,43 грн.Березень 2021 р.1976,75 грн.01.05.2021 р. -31.03.2023 р.1.36953412 730,48 грн.Квітень 2021 р.1976,75 грн.01.06.2021 р. -31.03.2023 р.1.35195866 695,73 грн.Травень 2021 р.1976,75 грн.01.07.2021 р. -31.03.2023 р.1.34926014690,40 грн.Червень 2021 р.1976,75 грн.01.08.2021 р. -31.03.2023 р.1.34791223687,74 грн.Липень 2021 р.1976,75 грн.01.09.2021 р. -31.03.2023 р.1.35061345693,08 грн.Серпень 2021 р.1976,75 грн.01.10.2021 р. -31.03.2023 р.1.33459827661,42 грн.Вересень 2021 р.1976,75 грн.01.11.2021 р. -31.03.2023 р.1.32269403637,89 грн.Жовтень 2021 р.1976,75 грн.01.12.2021 р. -31.03.2023 р.1.31219646617,13 грн.Листопад 2021 р.1976,75 грн.01.01.2022 р. -31.03.2023 р.1.30437023601,66 грн.Грудень 2021 р.1976,75 грн.01.02.2022 р. -31.03.2023 р.1.28763103 568,57 грн.Січень 2022 р.1976,75 грн.01.03.2022 р. -31.03.2023 р.1.26735338528,49 грн.Лютий 2022 р.1976,75 грн.01.04.2022 р. -31.03.2023 р.1.21277835420,61 грн.Березень 2022 р.1976,75 грн.01.05.2022 р. -31.03.2023 р.1.17631266 348,53 грн.Квітень 2022 р.1976,75 грн.01.06.2022 р. -31.03.2023 р.1.14538720287,39 грн.Травень 2022 р.1976,75 грн.01.07.2022 р. -31.03.2023 р.1.11094782219,32 грн.Червень 2022 р.1976,75 грн.01.08.2022 р. -31.03.2023 р.1.10322524 204,05 грн.Липень 2022 р.1976,75 грн.01.09.2022 р. -31.03.2023 р.1.09122180180,32 грн.Серпень 2022 р.1976,75 грн.01.10.2022 р. -31.03.2023 р.1.07087518140,10 грн.Вересень 2022 р.1976,75 грн.01.11.2022 р. -31.03.2023 р.1.0447562788,47 грн.Жовтень 2022 р.1976,75 грн.01.12.2022 р. -31.03.2023 р.1.0374938174,12 грн.Листопад 2022 р.1976,75 грн.01.01.2023 р. -31.03.2023 р.1.0302818459,86 грн.Грудень 2022 р.1976,75 грн.01.02.2023 р. -31.03.2023 р.1.0221050043,70 грн.Січень 2023 р.1976,75 грн.01.03.2023 р. -31.03.2023 р.1.01500000 29,65 грн.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат 24200,45 грн. Зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати 23981,38 грн. є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 23981,38 грн.

Разом з тим суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги Ренійської міської ради обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білі Вітрила (68800, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. 28 Червня, 242, код ЄДРПОУ 43300109) на користь Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68803, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Вознесенська, буд. 139, код ЄДРПОУ 35549578) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 58707 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сім) грн. 14 коп.; пеню в сумі 18947 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 16 коп.; 3% річних в сумі 3902 (три тисячі дев`ятсот дві гривні) грн. 51 коп.; інфляційні втрати в сумі 23981 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят одна) 38 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 липня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	05.07.2023
Оприлюднено	13.07.2023
Номер документу	112117208
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Мостепаненко Ю.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.07.2023 по справі 916/1799/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1799/23

Рішення від 05.07.2023

Рішення
від 05.07.2023 по справі 916/1799/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ