Ухвала

від 18.12.2023 по справі 916/1799/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1799/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білі Вітрила»</a>

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (у складі колегії суддів: Разюк Г.П. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 (суддя Мостепаненко Ю.І.)

у справі № 916/1799/23

за позовом Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білі Вітрила»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 105 538,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Білі Вітрила»</a> (далі - ТОВ «Білі Вітрила») засобами поштового зв`язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі № 916/1799/23, заявивши водночас клопотання про поновлення строку на подання цієї скарги.

Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, ТОВ «Білі Вітрила» зазначає, що звертається до касаційного суду вдруге, після постановлення Судом 16.11.2023 ухвали про повернення первісно поданої касаційної скарги ТОВ «Білі Вітрила», копію якої скаржник не отримував, а з її змістом ознайомився 26.11.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (оприлюднено 20.11.2023).

Обговоривши наведені доводи, Суд дійшов висновку про можливість задоволення заявленого клопотання (стаття 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Розглянувши матеріали касаційної скарги, а також виконання скаржником вимог частини шостої статті 6 ГПК, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №916/1799/23, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 105 538,19 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 916/1799/23 є малозначною.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, однак жодних обґрунтувань відсутності єдності правозастосовчої практики розгляду судами спорів у подібних правовідносинах, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, у касаційній скарзі не наведено.

Вказівка на те, що справа має виняткове значення для скаржника, є абстрактною та зводиться до незгоди ТОВ «Білі Вітрила» з позицією судів попередніх інстанцій, тому не може бути визнана Судом наявністю випадку для відкриття касаційного провадження, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 916/1799/23 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1799/23.

Також Суд вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року №10-р(ІІ)/2023 щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, які визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, зазначене Рішення Конституційного Суду України не стосується застосування ГПК, а саме: частини п`ятої статті 12 та пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 288, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Білі Вітрила»</a> строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 у справі № 916/1799/23.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1799/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білі Вітрила»</a> на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.07.2023.

3. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко