Ухвала

від 11.07.2023 по справі 904/662/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

11 липня 2023 року м. ХарківСправа № 904/662/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву позивача (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) про забезпечення позову, у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», місто Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОКСБІ», місто Харків, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-СМЦ, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО-ІНВЕСТ, про стягнення заборгованості за договором поставки № П-1331647/10/20 від 13.10.2020 в розмірі 2 859 309,52 грн. 06 червня 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, справу № 904/662/23 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області. Як було встановлено Господарським судом Дніпропетровської області, ТОВ ЄВРО-ІНВЕСТ змінено найменування на ТОВ ФЛОКСБІ та місцезнаходження на м. Харків. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2023 року продовжено розгляд справи з призначенням підготовчого засідання на 07 серпня 2023 р. о 10:50

Як було з`ясовано судом, 05 червня 2023 року позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області була подана заява (вх. № 27296) про забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти. Як зазначено вище, 06 червня 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, справу № 904/662/23 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області. Заява (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) не була розглянута Господарським судом Дніпропетровської області, а отже наявні підстави для її розгляду Господарським судом Харківської області.

Розглянувши означену заяву, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача, у разі постановлення рішення на його користь. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову, окрім вищевикладеного, зводиться до того, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Проаналізувавши доводи заявника, а також представлені докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.

По-перше, позивач зазначає про те, що відповідач отримав позов за попереднім місцезнаходженням, тобто до його зміни, а саме: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що отримання позовної заяви та відсутність з боку відповідача дій, спрямованих на погашення боргу, є однієї із підстав, що вказує про ухилення від виконання вимог. Водночас, суд не може погодитися із позивачем в цій частині. Наявність судового спору між сторонами та, відповідно непогашення відповідачем вимоги позивача після подання позову, може також свідчити про невизнання відповідачем суми заборгованості. Сам факт отримання позовної заяви відповідачем свідчить лише про повну поінформованість із її наявністю та доказами, що представлені до суду.

Отже, суд не може вважати отримання відповідачем позовної заяви із додатками та подальше непогашення боргу, як одну із обставин, що вказує на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Більш того, що було підставою постановлення судом ухвали від 06 червня 2023 року, станом на день звернення з позовною заявою до суду відповідачем у справі мало виступати (03 лютого 2023 р. формування позову в системі "Електронний суд") ТОВ "Флоксбі" (зміни по ЄДРПОУ 27 січня 2023 р.), тобто посилання позивача на одержання позовної заяви та не проведення розрахунку є безпідставними, оскільки зміни в ЄДРПОУ передували формуванню та поданню позовної заяви до суду.

По-друге, позивач зазначає, що до відомостей про відповідача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені певні зміни, а саме: щодо назви, засновника, керівника, кінцевого бенефіціарного власника, місцезнаходження. При цьому, код ЄДРПОУ залишився незмінним.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. До суду не представлено доказів того, що відповідач був припинений. Незважаючи на всі вищеописані зміни, зобов`язання відповідача перед позивачем, наявність якого може бути встановлено судом, є чинним. Відповідач, як юридична особа, є самостійним суб`єктом, має власне майно, рахунки, репутацію, тощо та самостійно (окремо) відповідає за своїми зобов`язаннями (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ч. 1, 2 ст. 96 ЦК України). Учасник (засновник) ТОВ відповідає лише в межах вкладу, внесеного до Статутного капіталу такого ТОВ.

Отже, зміни до відомостей про відповідача не можуть вказувати про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

По-третє, позивач зазначає, що поточний учасник (засновник) і він же директор відповідача, ОСОБА_1 , з 18.10.2021 по 13.01.2022 був у розшуку Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області. На підтвердження цього, позивач надає певну інформацію з чат-боту «OpenDataBot». Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Позивачем не представлено до суду відомості від Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області про минулий розшук саме учасника (засновника) відповідача. Відомості із «OpenDataBot» не є першоджерелом і не можуть слугувати достовірним фактом певних обставин.

Отже, позивачем не представлено до суду доказів про перебування відповідача у розшуку.

По-четверте, позивач зазначає, що поточний учасник (засновник) відповідача, ОСОБА_1 , 30-31 березня 2023 року було визначено як засновником (учасником) декількох інших юридичних осіб. З цього приводу суд зазначає, що діяльність інших юридичних осіб жодним чином не стосується предмета розгляду цієї справи. При цьому, визначення особи в один день учасником (засновником) декількох юридичних осіб не може вказувати про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача, САМЕ ПО СПРАВІ № 904/662/23.

Таким чином, проаналізувавши доводи, викладені у заяві, а також представлені на їх підтвердження документи/докази, суд прийшов до висновку про відсутність обґрунтованих обставин, що вказують на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. У зв`язку із цим, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) позивача про забезпечення позову

Окремо, суд вважає за необхідне, що позиція позивача ґрунтується на не обґрунтованих припущеннях щодо обставин, які вказують на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Самі по собі обставини достеменно не вказують про можливе невиконання рішення суду, у разі його постановлення на користь позивача. За своїм практичним змістом, вказані позивачем обставини не мають однозначного тлумачення про можливе ухилення від виконання судового рішення, у разі його постановлення на користь позивача.

Також, суд звертає увагу, що розгляд заяви (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) позивача про забезпечення позову, що був поданий до Господарського суду Дніпропетровської області, відбувся невідкладно після передання справи за підсудністю.

Керуючись ст. 42, 76-79, 136-138, 232-236 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 11 липня 2023 року.

СуддяН.В. Калініченко