Рішення

від 04.09.2023 по справі 904/662/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2023м. ХарківСправа № 904/662/23

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Чапала Ю.О., ордер серія АЕ № 1181950 від 20 лютого 2023 року,

відповідача: не з`явився,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», місто Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОКСБІ», місто Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ІНВЕСТ», про стягнення заборгованості за договором поставки № П-1331647/10/20 від 13.10.2020 в розмірі 2 859 309,52 грн.

1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

07 лютого 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. 28.02.2023 та 28.03.2023, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області, відкладалися підготовчі засідання. 25 квітня 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 16 травня 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, повернуто справу № 904/662/23 на стадію підготовчого провадження. 06 червня 2023 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, передано справу за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області у зв`язку з тим, що згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.06.2023 р. за ідентифікаційним кодом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Інвест" (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 73, ЄДРПОУ 37214426), визначеного позивачем у позовній заяві, зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоксбі" (61103, Харківська область, м. Харків, пр. Науки, буд. 80/2).

2. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

05 липня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду судді Калініченко Н.В. справу № 904/662/23. Залишено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНЕСТ-СМЦ» без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом надання до суду: - позовної заяви з найменуванням та місцезнаходженням відповідача, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - листа з описом вкладення про відправлення відповідачу копії позовної заяви (сформована в системі "Електронний суд" 03.02.2023) і доданих до неї документів за місцезнаходженням та найменуванням відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 11 липня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, продовжено розгляд справи № 904/662/23 та призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву. Також, 11 липня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 27296 від 05 червня 2023 року) позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», про забезпечення позову. 14 серпня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався. Як вбачається з трекінгу відправлення за трек номером 6102256671564, ухвала суду від 11 липня 2023 року є повернутою за датою 19.07.2023 з причиною: «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 11 липня 2023 року, а саме до 03.08.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Господарським судом Харківської області справу розглянуто в межах строків, визначених статтями 177, 195 ГПК України.

3. ОПИС ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА, ЩО МІСТИТЬСЯ У ПОЗОВІ.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

У позовній заяві зазначається, що 13 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № П-1331647/10/20 (надалі «Договір»). Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі Товар, а Покупець зобов`язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору (п.1.1). Пунктом 1.2. Договору передбачено що ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках Постачальника або в інших додатках до Договору та/або у видаткових/залізничних накладних Постачальника. Поставка Товару здійснюється на умовах FCA (склад Постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в рахунку Постачальника або в інших додатках до Договору (п. 2.2). Поставка Товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок Постачальника попередньої оплати в розмірі 100% вартості постачаємого Товару шляхом відвантаження Товару залізничним транспортом, або автотранспортом чи самовивозом зі складу Постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених Сторонами (п. 2.3). Договором також визначено, що оплата Товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості Товару в терміни, вказані в рахунках Постачальника (п. 3.4). На виконання умов Договору за період з 29.12.2021 по 05.08.2022 ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» було поставлено, а ТОВ «ЄВРО-ІНВЕСТ» прийнято металопродукцію на загальну суму 17 263 248,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 94389021 від 29.12.2021; № 94395541 від 04.01.2022; № 94411715 від 06.01.2022;№ 94412977 від 10.01.2022; № 94415195 від 10.01.2022; № 94409685 від 11.01.2022;№ 94421128 від 13.01.2022; № 94426258 від 14.01.2022; № 94426708 від 14.01.2022;№ 94429524 від 19.01.2022; № 94432225 від 21.01.2022; № 94445557 від 25.01.2022;№ 94449205 від 26.01.2022; № 94447344 від 26.01.2022; № 94451276 від 28.01.2022;№ 94463839 від 03.02.2022; № 94436950 від 04.02.2022; № 94472804 від 07.02.2022;№ 94459721 від 09.02.2022; № 94482436 від 11.02.2022; № 94546680 від 28.04.2022;№ 94550655 від 02.05.2022; № 94554122 від 04.05.2022; № 94553040 від 05.05.2022;№ 94553597 від 06.05.2022; № 94555098 від 12.05.2022; № 94621524 від 05.08.2022, до яких додано рахунки на оплату. Всі вищевказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін. Претензій щодо якості поставленої продукції від відповідача не надходило. Позивач зазначає, що ТОВ «ЄВРО-ІНВЕСТ» здійснило оплату поставленого товару частково, в сумі 14 403 938,76 грн., що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» № КНО-52.5.2.1/48 від 17.01.2023 року. Враховуючи, що відповідачем оплата здійснювалася не з посилання на певні рахунки та видаткові накладні, а «навалом» на виконання Договору, заборгованість відповідача за здійсненими поставками розрахована як різниця поставленого та оплаченого договору, і на момент звернення до суду складає 2 859 309,52 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

4. ВІДНОСНО ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. В статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 13 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (позивач, постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-ІНВЕСТ» (в подальшому змінено найменування на ТОВ «ФЛОКСБІ» - відповідач, покупець за Договором) укладено Договір поставки № П-1331647/10/20.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі Товар, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 1.2 Договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках постачальника або в інших додатках до Договору та/або у видаткових накладних постачальника. Відповідно до п. 2.3. Договору поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% вартості постачаємого товару. Відповідно до п. 2.5. Договору датою поставки товару вважається: при самовивозі або поставці автомобільним транспортом дата видаткової накладної. Відповідно до п. 3.4. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. Відповідно до п. 4.1. Договору товар вважається поставленим і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

До суду позивачем представлені рахунки та видаткові накладні на загальну суму 17 263 248,28 грн. Видаткові накладні підписані з обох сторін, що свідчить про отримання товару відповідачем. Як вбачається із додатку № 1 до довідки АТ «ПУМБ» № КНО-52.5.2.1/49 від 17.01.2023 року за період з 29.12.2021 по 05.08.2022 року відповідачем було сплачено 14 403 938,76 грн., що визнається позивачем. Тобто, залишок несплаченої заборгованості за вищезазначеними накладними складає 2 859 309,52 грн.

Отже, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволенні позову та стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 2 859 309,52 грн.

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

5. ВІДНОСНО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОКСБІ» (61103, місто Харків, проспект Науки, будинок 80/2; код ЄДРПОУ: 37214426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 8; код ЄДРПОУ: 32036829) заборгованість за договором поставки № П-1331647/10/20 від 13.10.2020 в розмір 2 859 309,52 грн. та судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 42889,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 05 вересня 2023 р.

Головуючий суддя Н.В. Калініченко