Рішення

від 16.06.2023 по справі 761/8484/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8484/22

Провадження № 2-др/761/182/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 27.03.2023 р. відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці.

16.05.2023 р. представник ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій посилається на те, що ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» під час розгляду справи понесло витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн., а тому вважає, що виникла необхідність у вирішенні питання про судові витрати, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в поданій заяві.

Заінтересована особа та її представник в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ними запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Зі змісту рішення від 27.03.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці, однак питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» витрат на професійну правничу допомогу, судом не вирішувалось.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси сторони відповідача під час розгляду справи представляли адвокати АО «Когнітор» Величко Д.В. та Абросімов С.С., повноваження яких підтверджуються ордерами від 09.11.2022 р.

Так, на підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, заявником подано до суду договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05.10.2022 р., акт приймання-передання наданих (юридичних адвокатських) послуг від 03.03.2023 р. та платіжне доручення від 14.10.2022 р., відповідно до яких загальний розмір отриманої професійної правничої допомоги складає 50000,00 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Представник заінтересованої особи як на підставу для відмови у стягненні понесених витрат на професійну правничу допомогу, посилався на неспівмірність цих судових витрат, які заявлені до стягнення іншою стороною.

Суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» сума є надмірною. При цьому, суд частково погоджується з доводами представника заінтересованої особи про необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, надану ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики», з реальним обсягом такої допомоги в суді, витраченим часом на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає що заявлений ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , є завищеним та неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити частково, а розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , з врахуванням заперечень її представника, підлягає зменшенню та стягненню в загальній сумі 15000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики», про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування запису в трудовій книжці - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В решті вимог заява задоволенню не підлягає.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: