Постанова

від 11.07.2023 по справі 317/854/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.07.2023 Справа № 317/854/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1410/23 Головуючий у 1-й інстанції: Нікітін В.В.

Є.У.№ 317/854/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Онищенко Е.А.,

Трофимової Д.А.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовною заявою до ТОВ «Валок» про стягнення коштів.

В обґрунтування зазначив, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 5002-3/4321-2012 від 20 травня 2019 року було затверджено мирову угоду від 07 травня 2019 року, укладену в процедурі банкрутства між ініціюючим конкурсним кредитором - ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ВАЛОК».

За умовами даної мирової угоди відповідач зобов`язався щомісячно, за період з 27.12.2020 до 27.05.2022 включно сплачувати на користь позивача грошові кошти в розмірі 73098,20 грн. на місяць. Загальна сума платежів становить 1315 767,60 грн.

Однак відповідач виконував свої зобов`язання несвоєчасно та станом на момент подання даногопозову виконавїх неу повному обсязі. Таким чином, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача грошові кошти в розмірі 308 391 грн. 91 коп. (станом на 13 лютого 2022 року).

29 червня 2022 року, під час підготовчого провадження, подано заяву про збільшення розміру позовних вимог збільшено період, за який заявлено стягнення грошових коштів: предмет позову (стягнення грошових коштів за мировою угодою) та його підстави не змінювались.

Загальна сума позову за вказаною заявою становить 845 354 гривні 68 копійок, з яких основний борг: 730.982,00 гри. З % річних - 11 078,95 грн. та сума втрат від інфляції - 96 594,99 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_3 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 797955,03 (сімсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п'яті.) грн., з яких: 730967,60 (сімсот тридцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн.. основного боргу. 55908,48 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн.. втрат від інфляції та 11078,03 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 3 % річних.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто зТОВ «ВАЛОК»на користь ОСОБА_1 7979,55 грн. судового збору.

Не погоджуючисьз рішеннямсудуТОВ «ВАЛОК» подалоапеляційну скаргу,в якій посилаючисьнапорушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову в сумі 534 197,83 грн. з яких:основного боргу 511 666,60 грн., втрат від інфляції 16 847,62 грн. та 3% річних 5863,61 грн., здійснити розподіл судових витрат. Зазначає, що судом першої інстанції дана неправильна оцінка зібраним у справі доказам і не враховані перекази, які здійснювалися ТОВ «ВАЛОК» у грудні 2020, січні, вересні та жовтні 2021 років. Загальний розмір переказаних на виконання мирової угоди коштів фактично становить 804100 грн., а не 584800 грн. як зазначив суд першої інстанції. Крім того, судом неправильно визначений розмір 3% річних та інфляційного збільшення, безпідставно здійснені нарахування після 24.02.2022.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на думку апелянта, ухвалюючи по справі рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції формально підійшов до наданих сторонами розрахунків, не перевірив їх правильності, у зв`язку з чим прийшов до помилкових висновків. Судом першої інстанції була дана невірна правова оцінка фактичним обставинам справи, невірно застосовані вимоги статті 625 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з виходячи з такого.

Судом встановлено, що 07.05.2019 у справі № 5002-3/4321-2012 про банкрутство ТОВ «Валок» була затверджена Мирова угода. Умовами Мирової угоди був визначений графік погашення заборгованості боржником ТОВ «ВАЛОК» перед кредиторами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вказаним графікомвстановлено,то ТОВ«ВАЛОК» зобов`язанийвиплачувати ОСОБА_1 по 73098,20 грн. щомісячно, з граничним терміном до 27 числа кожною місяця, починаючи з 27 грудня 2020 року і до 27 травня 2022 року. Сумарно 135767,60 грн.

ТОВ «ВАЛОК» свої зобов`язання за Мировою угодою не виконувало та не сплачувало кошти ОСОБА_1 згідно визначено графіку

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що господарська діяльність ТОВ «ВАЛОК» здійснювалась на територіях, які окуповані російськими військами, що, очевидно, вплинуло на здатність відповідача виконувати свої зобов`язання, втім визначив доведеною суму боргу в розмірі 730 982,00 грн.

Колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитись не може з огляду на таке.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Вказана норма діє з 17 березня 2022 року, що видно з інформаційної картки на сайті Верховної Ради України.

Аналізуючи зазначені норми права, а також надані сторонами докази та встановлені обставини по вказаній справі, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав про стягнення з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_1 суми коштів як наслідок не виконання Мирової угоди є законним та обґрунтованим.

Проте, колегія суддів вважає слушними і доводи апеляційної скарги стосовно неправильно здійсненого розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Вважаючи сплаченими ТОВ «ВАЛОК» ОСОБА_1 лише 584800гривень,суд першоїінстанції помилкововважав,що сума,яка підлягаєстягненню,становить 730967,60гривень,звідти інеправильно порахуваві втративід інфляціїв сумі55908,48гривень та3%річних 11078,30 гривень.

Суд першої інстанції безпідставно не врахував суму платежів, які були перераховані ОСОБА_1 в період з квітня 2020 року по січень 2021 року включно в розмірі 158300,41 грн. в основну суму заборгованості на виконання Мирової угоди. При цьому в судовому рішенні відсутнє обґрунтування неприйняття вказаних доказів (а.с.214,215). Розрахунок заборгованості, наданий ОСОБА_1 , судом першої інстанції не перевірявся.

Таким чином, судове рішення, що переглядається у відповідності до норм статті 376 ЦПК України підлягає зміні.

З урахуванням платежів, які були перераховані ОСОБА_1 в період з квітня 2020 року по січень 2021 року включно в розмірі 158 300,41 грн. ТОВ «ВАЛОК» перерахував ОСОБА_1 на виконання Мирової угоди загальну суму 804100,00 гривень, а не як було вказано судом першої інстанції 730 967,60 гривень.

Із вказаного випливає, що сума заборгованості за основним зобов`язанням на виконання Мирової угоди становить 511666,60 гривень.

Окрім цього, враховуючи те, що за грудень 2020 року, січень, вересень та жовтень 2021 року заборгованості за зобов`язанням не було, то і 3% річних та інфляційних витрат за вказані місяці не повинно бути нараховано.

Посилаючись в своєму рішенні на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд першої інстанції не застосував вказані приписи, нараховуючи 3% річних та інфляційних витрат за період з 24.02.2022 по 16.03.2022.

Із врахуванням викладеного вище, перевіривши надані сторонами розрахунки апеляційний суд приходить до висновку, що заборгованість за зобов`язанням ТОВ «ВАЛОК» перед ОСОБА_1 становить 511 666,60 грн., втрат від інфляції 16847,62 грн., 3% річних 5683,61 грн., а всього 534197,83 грн. і саме вказана сума підлягає стягненню з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_1 .

У відповідності до приписів частини 13 статті 141 ЦПК України, судові витрати підлягають перерозподілу пропорційно до задоволених позовних вимог у разі зміни або скасування рішення суду першої інстанції під час апеляційного перегляду.

В такому випадку, з урахуванням задоволення апеляційної скарги та врахувавши те, що ОСОБА_1 збільшуючи розмір позовних вимог не доплатив суму судового збору в суді першої інстанції, здійснюючи розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам, ОСОБА_1 повинен відшкодувати ТОВ «ВАЛОК» судові витрати понесені за подачу апеляційної скарги в сумі 12680,30 гривень, а також сплатити на користь держави недоплачений ним під час збільшення розміру позовних вимог судовий збір 2258,78 гривень.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» задовольнити.

Рішення Запорізькогорайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року у цій справі змінити.

Стягнути з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_4 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 534 197,83 гривень ( п`ятсот тридцять чотири тисячі сто дев`яності сім гривень 83 копійки) із яких: основного боргу 511 666,60 грн., втрат від інфляції 16 847,62 грн., 3% річних 5 863,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВАЛОК» судові витрати в сумі 12680,30 гривень (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 30 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 2258,78 гривень (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім гривень 78 копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 12 липня 2023 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: Е.А. Онищенко

Д.А. Трофимова