Ухвала

від 12.07.2023 по справі 320/22452/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2023 року м. Київ № 320/22452/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Конституційного Суду України та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України - неознайомлення своєчасно ОСОБА_1 з розпорядженнями щодо встановлення простою, ненадання інформації з питань трудових відносин та зобов"язати відповідача усунути цю бездіяльність шляхом надання відповіді на запит позивача № 21/3704 від 26.12.2022;

визнати протиправними та скасувати з моменту їх видання розпорядження виконувача обов"язків Голови Конституційного Суду України „Про організацію роботи Конституційного Суду України в умовах воєнного стану" від 05.04.2022 № 11/01/2022-0Д та від 31.08.2022 № 33/01/2022-ОД в частині можливості встановлення простою у випадках, коли залучення працівників до роботи не є нагально потрібним;

визнати протиправними та скасувати з моменту їх видання розпорядження керівника Секретаріату Конституційного Суду України „Про роботу Секретаріату Конституційного Суду України та автобази Конституційного Суду України в умовах воєнного стану" від 08.04.2022 № 4/04/2022-ОД та від 31.08.2022 № 10/04/2022-0Д в частині вимоги залучати працівників Секретаріату до виконання за посадами в адміністративній будівлі Конституційного Суду України та дистанційно лише у разі нагальної потреби та за погодженням з керівником Секретаріату, а також в частині зобов"язань керівників самостійних структурних підрозділів „подавати пропозиції щодо оформлення простою працівникам, ураховуючи обсяг роботи підрозділу, нагальну необхідність виконання цієї роботи для забезпечення діяльності Суду в умовах воєнного стану та за погодженням керівника Секретаріату на залучення працівників до виконання завдань за посадами в адміністративній будівлі та дистанційно";

визнати протиправними та скасувати з моменту їх видання розпорядження керівника Секретаріату Конституційного Суду України в частині уможливлення та оформлення ОСОБА_1 простою, за увесь його період - з квітня 2022 року до 29.01.2023, у тому числі розпорядження «Про встановлення простою працівникам Секретаріату Конституційного Суду України" від 14.04.2022 № 77/4/2022-к/тр, від 15.11.2022 № 6415/4/2022-к/тр, від 15.12.2022 № 459/4/2022-к/тр;

стягнути з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними розпорядженнями та бездіяльністю відповідача - різницю у заробітній платі за період з 1 квітня 2022 по 29.01.2023 включно у сумі 247 390,13 грн, у тому числі всі податки та обов"язкові збори.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).

Також ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2 684,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивач подано доказ сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн (квитанція від 28.04.2023 № ВЕТХ-ТВЕХ-4МН5-67Р1).

Однак, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України - неознайомлення своєчасно ОСОБА_1 з розпорядженнями щодо встановлення простою, ненадання інформації з питань трудових відносин та зобов"язати відповідача усунути цю бездіяльність шляхом надання відповіді на запит позивача № 21/3704 від 26.12.2022, а також визнати протиправними та скасувати з моменту їх видання розпорядженнявід 05.04.2022 № 11/01/2022-0Д, від 31.08.2022 № 33/01/2022-ОД, від 08.04.2022 № 4/04/2022-ОД, від 31.08.2022 № 10/04/2022-0Д, від 14.04.2022 № 77/4/2022-к/тр, від 15.11.2022 № 6415/4/2022-к/тр, від 15.12.2022 № 459/4/2022-к/тр.

Отже загальна кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру становить вісім, з яких судовий збір сплачено лише за одну вимогу.

Оскільки кожне таке розпорядження є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір за кожне розпорядження та дію окремо.

Крім того, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме позивач просить суд стягнути з Конституційного Суду України на його користь кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними розпорядженнями та бездіяльністю відповідача - різницю у заробітній платі за період з 1 квітня 2022 по 29.01.2023 включно у сумі 247 390,13 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 01.01.2015 позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Таким чином, виходячи з заявлених немайнових та майнових вимог позивача, йому необхідно подати докази сплати судового збору у розмірі 7 515,20 грн (вісім вимог немайнового характеру х 1 073,60 грн = 8 588,80 грн - 1 073,60 грн), а також 2 473,90 грн (1 % від заявленої вимоги про відшкодування шкоди 247 390,13)

Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 займає посаду завідувача сектору юридичних позицій Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України, під час перебування на якій набув простій.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір виник під час проходження позивачем публічної служби, у зв"язку з чим, строк звернення до адміністративного суду щодо скасування спірного наказу, становить один місяць.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач у позовній заяві вказує, що про порушення свого права дізнався лише у грудні 2022 року, однак до суду звернувся лише 30.06.2023 (первинне звернення до Київського окружного адмінстративного суду у березні 2023 року, 25.05.2023 ухвалою позов було повернуто).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

На думку суду, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є необгрунтованими та не підставою для поновлення строку звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 123 КАС України, якою визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, частиною 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак позивачем не подано копій додатків для направлення їх відповідачу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 9 989,10 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду, а також копію позовної заяви та додатків до позовної заяви для направлення відповідачу.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення відшкодування шкоди, - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 9 989,10 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, доказів поважності пропуску місячного строку звернення до адміністративного суду, а також копію позовної заяви та додатків до позовної заяви для направлення відповідачу.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.