Ухвала

від 12.07.2023 по справі 466/6204/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/6204/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/747/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 з доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 16 червня 2023 року,

з участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників підозрюваного ОСОБА_6 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_13 та змінено запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29 листопада 2022 року, на запобіжний захід тримання під вартою без визначення застави строком на 60 діб до 14 серпня 2023 року включно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Дніпропетровська, громадянину України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

Заставу, внесену 29 листопада 2022 року ТОА «УАФ МАРКЕТИНГ» на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ТУ ДСА України у м.Києві, в розмірі 9 880 000 (дев`ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч) грн. (Код ЄДРПОУ відправника 39874027, рахунок відправника НОМЕР_2 , МФО: 380805, банк відправника АТ «Райффайзен Банк») звернуто в дохід держави шляхом перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів.

Своє рішення про зміну підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя мотивувала тим, що підозрюваний ОСОБА_6 допустив порушення попередньо застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави.

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, оскільки висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінально процесуального закону. Звертає увагу на те, що постанова прокурора про зміну органу досудового розслідування є незаконною та необгрунтованою, так як в такій, не наведені обставини, що підтверджують неефективне здійснення досудового розслідування ГСУ НП України. Крім цього, апелянт зазначає, що така постанова є формальною та безпідставною, оскільки передача провадження від ГСУ НП України до ВП №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області була здійснена слідчому підрозділу нижчого рівня в межах одного органу. Стверджує, що слідчим суддею не взято до уваги те, що зміна підслідності є незаконною, а отже, Шевченківський районний суд м.Львова немав юрисдикції для розгляду клопотання, при цьому, звертає увагу на те, що на території м.Львова не було виявлено ознак злочину; підозрювані перебувають у м.Києві; більшість свідків не перебувають у м.Львові; ймовірне місце закінчення злочинну не є м.Львів. Вважає, що дана справа підсудна Вищому антикорупційному суду. Крім цього, зазначає, що слідчий суддя не врахувала порушення порядку вручення клопотання, оскільки клопотання про зміну запобіжного заходу з додатками було вручено стороні захисту слідчою ГСУ НП України ОСОБА_14 , однак, таке вручення було здійснено неналежним об`єктом, всупереч вимогам КПК України, так як слідча ОСОБА_14 не входила в слідчу групу відповідно до постанови керівника органу досудового розслідування, а була введена в таку групу незаконно. Звертає увагу на те, що слідчий може доручити проведення процесуальних дій лише працівникам оперативних підрозділів. Покликається на те, що твердження слідства про нібито вчинення ОСОБА_6 злочинних дій шляхом надання вказівок, розпоряджень, є необгрунтованими, оскільки, останній, не надавав жодних вказівок посадовим особам УАФ з метою заволодіння коштами Асоціації, крім цього, відсутні будь які збитки та потерпілі в рамках розслідуваних злочинів, а отже, підозра є необгрунтованою. Акцентує увагу на те, що слідча суддя взяла до уваги докази сторони обвинувачення, не дослідивши та не надавши оцінку доказам сторони захисту в частині необгрунтованості підозри. Акцентує увагу на тому, що УАФ вирішила створити завод, який би задовольняв потреби українського ринку, однак, зважаючи на відсутність досвіду, ФФУП звернулося до Politan з проханням посприяти у централізованій закупівлі обладнання. У відповідь директор з міжнародних продажів Politan Р.Венекер пояснив, що Politan не займається питаннями будівництва заводів і рекомендував як постачальника компанію S.D.T., з якою і почало співпрацювати ТОВ «ФФУ Продакшн». Зазначає, що окрім поставки обладнання ціни за договорами з S.D.T., включали окремі види послуг, такі як монтаж, тестування, пускове налаштування, навчання персоналу, консультації; попередні домовленості між S.D.T. та «ФФУ Продакшн» передбачали також додаткові послуги. Апелянт при цьому, стверджує, що посадові особи УАФ не контролювали та не впливали жодним чином на компанії S.D.T. та Softex, лише мали виключно договірні взаємовідносини, крім цього, S.D.T. через Softex повернула ФФУП надлишково сплачені кошти, виконавши зобов`язання УАФ перед ОСОБА_15 . Отже, твердження сторони обвинувачення щодо контролю посадовими особами УАФ третіх компаній є необгрунтованими та не відповідають дійсності. Захисник ОСОБА_7 вважає, що слідчі та прокурори у даному кримінальному провадженні здійснили фальсифікацію доказу, видаючи його як такий, що отриманий в ході проведення НСРД, разом з тим, такі дії у кримінальному провадженні не проводилися, інформація з електронних скриньок ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . ОСОБА_21 не знімалася. Таким чином, апелянт вважає, що слідча суддя не могла використовувати інформацію, викладену в матеріалах НСРД, під час винесення оскаржуваної ухвали. Апелянт також зазначає, що слідчий суддя при прийнятті рішення про зміну підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, не надала оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення, не заслухала поручителів, які були присутні в залі судових засідань, чим порушила право на захист ОСОБА_6 ; не врахувала відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, так як, підозрюваний сумлінно виконував усі покладені на нього процесуальні обов`язки, при цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, оскільки останній бере участь у судових засіданнях; повідомив слідчого та прокурора про внесення застави; виконав обов`язок щодо здачі закордонних паспортів на зберігання до міграційної служби, про що відразу повідомив слідчого та прокурора; на виконання ухвали повідомив сторону обвинувачення про зміну свого місця проживання; бере участь у слідчих/процесуальних діях, які проводяться стороною обвинувачення; не спілкується із підозрюваним ОСОБА_16 та свідками обвинувачення, а перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у приміщенні УАФ не свідчить про факт їхнього спілкування; крім цього, ОСОБА_6 сумлінно виконує рішення суду про відсторонення від посади, про що УАФ повідомила прокурора. Акцентує увагу на те, що доводи прокурора щодо начебто ухилення ОСОБА_6 від виконання рішення про відсторонення від посади не повинні братися до уваги слідчим суддею під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Звертає увагу на те, що висновки слідчого судді щодо «аморальної поведінки» ОСОБА_6 у зв`язку з начебто перебуванням на вечірці Olimpik-Village та не прибуттям в судове засідання не відповідають дійсності, так як судові засідання та вечірка відбувалися в різний часовий проміжок, а в судовому засіданні слідча суддя не поставила підозрюваному жодного запитання щодо даної вечірки, крім цього, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не встановила жодної заборони на місце перебування ОСОБА_6 у вихідні дні. Таким чином, апелянт вважає, що доводи прокурора щодо порушення ОСОБА_6 обов`язків є необгрунтованими та не відповідають дійсності, відтак, не можуть братися до уваги слідчим суддею під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Покликається на те, що УАФ Маркетинг могло виступати заставодавцем та внести заставу, зважаючи на те, що не фінансувалося з місцевих бюджетів або державного бюджету під час виконання Товариством договорів, укладених з ПАТ АБ «Укргазбанк» та Департаментом освіти і науки, молодці та спорту виконавчого органу Київської міської ради, при цьому ОСОБА_6 не брав участі у прийнятті рішення щодо внесення застави та жодним чином не впливав на їх прийняття. Стверджує, що Статут УАФ не отримували та не отримують бюджетне фінансування, Статут УАФ передбачає, що УАФ «може» отримувати бюджетне фінансування, однак, це не означає що УАФ отримує таке. Крім цього, Генеральний директор УАФ Маркетинг мав право самостійно здійснювати правочини в сумі, що не перевищує 15 млн. грн. Зазначає, що слідчий суддя, при прийнятті рішення не врахувала, що відсутні підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, який є обтяжливим та не відповідає меті його застосування. При цьому, апелянт стверджує, що доводи прокурора щодо порушення ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків є необгрунтованими, а відтак, не можуть братися до уваги під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Апелянт вважає, що слідчий суддя безпідставно застосувала до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обгрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. відсутнє таке обгрунтування і в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків прокурором під час розгляду справи в суді.

Крім цього, адвокат ОСОБА_7 звертає увагу на те, що ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки в Україні, відзначений державною нагородою Медаль «За працю та звитягу» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, досягнення високих спортивних результатів футбольними збірними командами України, підготовку спостсменів міжнародного класу, позитивно характеризується, оскільки перебуваючи на посаді члена Виконкому УЄФА зробив великий обсяг роботи на міжнародному рівні для відсторонення російських футбольних клубних та збірних команд від усіх змагань під егідою ФІФА та УЄФА, заборони участі російської федерації у відбірних матчів Чемпіонату світу з футболу 2022 року, відсторонення країни-агресора від участі в жеребкуванні відбору до Чемпіонату Європи 2024.

Просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на тримання під вартою без визначення розміру застави.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_9 вважає, що така є неконкретною та беззмістовною, оскільки у ній наведено набір тверджень, що являють собою незгоду із позицією сторони обвинувачення щодо надання належної правової оцінки діям підозрюваного ОСОБА_6 , а також наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим КПК України. У зв`язку з вищенаведеним, просить оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та виступ його захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , про задоволення апеляційної скарги з доповненнями до неї, думку прокурорів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про залишення рішення слідчого судді без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить довисновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силувимог ч.5ст.132КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно зіст.200КПК України,прокурор,слідчий запогодженням зпрокурором маєправо звернутисяв порядку,передбаченому статтею184цього Кодексу,до слідчогосудді,суду ізклопотанням прозміну запобіжногозаходу,в томучислі проскасування,зміну абопокладення додатковихобов`язків,передбачених частиноюп`ятою статті194цього Кодексу,чи прозміну способуїх виконання. Уклопотанні прозміну запобіжногозаходу обов`язковозазначаються обставини,які: виниклипісля прийняттяпопереднього рішенняпро застосуваннязапобіжного заходу; існувалипід часприйняття попередньогорішення прозастосування запобіжногозаходу,але проякі слідчий,прокурор натой часне знаві неміг знати. Доклопотання додаються,зокрема, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі системного аналізу норм кримінального процесуального закону, зокрема ч.2 ст.179, ст.200 КПК України, вбачається, що зміна запобіжного заходу набільш жорсткий запобіжний захід можлива за наявності обставин, яківиникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема у разіневиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, абоіснували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати. При цьому, слідчий, прокурор зобов`язані надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються.

Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про зміну підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог 177,178,182,183,194,200КПК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000539 від 07 червня 2018 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 209 КК України.

Даним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, зловживаючи своїм службовим становищем президента Федерації Футболу України (далі ФФУ), зараз УАФ (Українська Асоціація Футболу) діючи за попередньою змовою із ОСОБА_16 , ОСОБА_22 та іншими невстановленими на теперішній час слідством особами, забезпечив обернення у власність підконтрольної співучасникам злочину компанії «S.D.T FZE» (ОАЕ) грошових коштів на суму 26 423 595,01 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, які були безпідставно сплачені їй ТОВ «ФФУ Продакшн» у надмірному розмірі за рахунок коштів ФФУ, перерахованих цьому товариству в якості внесків до статутного капіталу, що має наслідком заволодіння цими грошовими коштами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_16 та іншими невстановленими слідством особами, забезпечив вчинення фінансових операцій з коштами на суму 15 167 067,58 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, які були одержані компанією «S.D.T FZE» (ОАЕ) від ТОВ «ФФУ Продакшн» внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Повідомлення про підозру складено 22 листопада 2022 року та цього ж дня вручено ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2023 року включно у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000539. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 3 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 880 000,00 грн., зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказана ухвала була оскаржена та залишена без змін судом апеляційної інстанції.

29 листопада 2022 року подано оригінал платіжного документу, яким підтверджується внесення ТОВ «УАФ Маркетинг» на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві суми 9 880 000,00 грн., в якості застави за ОСОБА_6 , внаслідок чого підозрюваного ОСОБА_6 звільнено з-під варти.

Таким чином, з 29 листопада 2022 року підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року, 20 лютого 2023 року, 18 квітня 2023 року, 17 травня 2023 року підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, зокрема, обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками обвинувачення та іншим підозрюваним ОСОБА_16 , а також прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

18 січня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000539 від 07 червня 2018 року продовжено до 3-х місяців, 14.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, 10 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до дванадцяти місяців, тобто до 23 листопада 2023 року.

17 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади президента Громадської Спілки «Українська асоціація футболу» (далі ГС «Українська асоціація футболу»).

В подальшому ухвалами слідчих суддів продовжено строк відсторонення від посади до 09 липня 2023 року.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановила, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та наявність ризиків зазначених у клопотанні, які слугували підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Тому доводи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, щодо недоведеності стороною обвинувачення та безпідставності висновків суду про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України, є непереконливими.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідки покладання ряду процесуальних обов`язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обов`язковими умовами за ч. 2 ст. 200 КПК України є обґрунтування слідчим обставин, які є передумовою звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу, оскільки виконання завдань кримінального провадження через їх наявність може бути утруднена.

14 червня 2023 року слідчий СВ ВП №1 ЛРУП №1 Головного управління національної поліції у Львівській області (далі СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області) ОСОБА_23 за погодженням прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000539 від 07 червня 2018 року.

В клопотанні,яке задоволенослідчим суддею,слідчий покликаласяна те, що у ході досудового розслідування встановлені обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосовування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, які свідчать про порушення підозрюваним обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема: підозрюваний ОСОБА_6 використав заборонений законом механізм для внесення застави, а саме внесення застави юридичною особою, що фінансується з місцевого, державного бюджету, чим допустив порушення запобіжного заходу у вигляді застави; систематично порушує покладений на нього судом обов`язок щодо утримання від спілкування зі свідками, підозрюваними та іншими фігурантами кримінального провадження; перешкоджає органу досудового розслідування іншим чином, що в сукупності зумовлює необхідність зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою без визначення розміру застави.

Приймаючи рішення про зміну запобіжного заходу слідчий суддя, на думку колегії суддів, врахувавши грубе порушенням попередньо встановленого заходу забезпечення кримінального провадження, дійшла вірного висновку про наявність підстав для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що прокурором доведено обставини, які дають достатні підстави вважати, що застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави не забезпечує встановлених ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року, 20 січня 2023 року, 20 лютого 2023 року, 18 квітня 2023 року, 17 травня 2023 року на підозрюваного ОСОБА_6 виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, зокрема, обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками обвинувачення та іншим підозрюваним ОСОБА_16 , а також прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає доводи захисту про дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків голослівними, оскільки такі факти порушень встановлені слідчим суддею під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та підтверджуються матеріалами провадження.

Відтак,слідчий суддя,врахувавши особу ОСОБА_6 ,який підозрюєтьсяу вчиненніособливо тяжкихзлочинів,за якізаконом передбаченопокарання увигляді позбавленняволі настрок понад10років;ризики,передбачені ст.177КПК України,які продовжуютьіснувати;фактичну процесуальнуповедінку підозрюваного, а також те, що останній допустив порушення попередньо застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави, прийшла довірного переконання,що єдинимзапобіжним заходом,який здатнийнівелювати ризики,передбачені ч.1ст.177КПК України,є триманняпід вартою,оскільки перебуваючина волі,він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; знищити чи підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім цього, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Отже, на думку колегії суддів, слідчим суддею з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які покликається адвокат в апеляційній скарзі, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.

Крім цього, колегія суддів відхиляє твердження адвоката ОСОБА_7 про те, що УАФ Маркетинг на законних підставах внесено заставу за ОСОБА_6 , з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Як вбачається із матеріалів справи, та вірно встановлено слідчим суддею, згідно повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, №07-07.2-06/10401, 29 листопада 2022 року ТОА «УАФ Маркетинг» (код ЄДРПОУ 39874027), за підозрюваного ОСОБА_6 внесена застава в сумі 9 880 000,00 грн.

При цьому, із письмових доказів, які долучені до клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу вбачається, що вказане товариство здійснює господарську діяльність за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 7-А, що є також адресою місцезнаходження ГС «Українська асоціація футболу», яка є єдиним засновником цього товариства з часткою 100% у його статутному капіталі.

Відтак, ТОВ «УАФ Маркетинг» на 100% належить ГС «Українська асоціація футболу», президентом якої являється підозрюваний ОСОБА_6 .

Статтею 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, може надати спортивній федерації (асоціації, спілці, об`єднанню тощо) статус національної спортивної федерації. Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту: забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях та на міжнародних спортивних змаганнях; здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань; інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, про проведення всіх спортивних змагань та рейтинги спортсменів за їх підсумками.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів та спортивних змагань.

Наказом Державної служби молоді та спорту України від 29.12.2012 № 5262 Всеукраїнській спортивній громадській організації «Федерація футболу України», організаційну форму і назву якої в подальшому змінено на ГС «Українська асоціація футболу», надано статус національної спортивної федерації з футболу. Відповідно до Договору про співпрацю № 1415 від 27.02.2014 Державна служба молоді та спорту України делегувала ФФУ повноваження право представляти даний вид спорту у Міжнародній федерації футболу (FIFA), Європейському союзі футбольних асоціацій (UEFA), на міжнародних спортивних змаганнях, та у проведенні офіційних міжнародних та національних змагань на території України. Пунктом 2.2.13 зазначеного договору на ФФУ покладено обов`язок надавати звіт про використання бюджетних коштів, у разі надання з державного бюджету фінансової підтримки ФФУ на розвиток футболу.

Статус ГС «Українська асоціація футболу» як національної асоціації (федерації), якій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, делеговані відповідні повноваження, підтверджується також положеннями її Статуту в редакції, затвердженій XXIII Конгресом ГС «Українська асоціація футболу» 07.06.2020.

Пунктом 3.3 ст. 39 цього Статуту визначено, що одним з джерел фінансування ГС є грошові надходження від державних органів на забезпечення діяльності національних спортивних команд, фінансування державних програм розвитку футболу, а згідно п. 3.36 ст. 2 Статуту одним з напрямів діяльності спілки є забезпечення реалізації цільових програм щодо розвитку футбольної інфраструктури за рахунок коштів ФІФА, УЄФА та бюджетів будь-якого рівня.

Таким чином, ГС «Українська асоціація футболу» є національною спортивною федерацією, якій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, делеговані окремі повноваження щодо розвитку футболу, та діяльність якої фінансується, у тому числі, за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.

Згідно пунктів 3.24, 5.8 ст. 2 Статуту ГС «Українська асоціація футболу» спілка для досягнення своїх цілей та завдань може засновувати товариства, підприємства, здійснюючи через них підприємницьку діяльність, яка відповідає меті, цілям та завданням спілки і сприяє їх досягненню.

Відтак, враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів, слідчий суддя вірно зазначила про те, що підприємницька діяльність створеного Українською асоціацією футболу ТОВ «УАФ Маркетинг» здійснюється саме в інтересах цієї громадської спілки та має відповідати меті, цілям та завданням спілки, що узгоджується з метою і предметом діяльності ТОВ «УАФ Маркетинг», визначених в розділі 4 Статуту цього товариства в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «УАФ Маркетинг» № 28 від 06.07.2021.

Із змісту Статуту ТОВ «УАФ Маркетинг», який долучений до клопотання, вбачається, що для забезпечення діяльності ТОВ за рахунок вкладів учасників, тобто ГС «Українська асоціація футболу», створюється статутний капітал товариства у розмірі 42 605 000,00 грн., який формується з рахунок грошових коштів ГС «Українська асоціація футболу» в розмірі 42 601 500,00 грн. та майнових прав ГС «Українська асоціація футболу», що пов`язані з реалізацією повноважень національної спортивної федерації з футболу.

Крім цього, з долученого до клопотання слідчого аналізу державних закупівель ТОВ «УАФ Маркетинг» (колишня назва ТОВ «ФФУ Маркетинг») вбачається, що такий хоч і є вибірковим, однак вказує на те, що між ТОВ та Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладався договір № 42, за умовами якого ТОВ «УАФ Маркетинг», як виконавець, надавало послуги, пов`язані із заходами з підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.За умовами вказаного договору вартість послуг ТОВ «УАФ Маркетинг» сплачувалась за рахунок фінансування з бюджету міста Києва.

Отже, наданий в підтвердження мотивів клопотання аналіз електронної бази даних державних закупівель свідчить про те, що впродовж 2017-2021 років ПАТ «АБ «Укргазбанк», 94,94% акцій якого належить державі, здійснювало закупівлю у ТОВ «УАФ Маркетинг» рекламних послуг, про що укладались відповідні договори впродовж 2017-2021 рр.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя враховуючи вищенаведене, та той факт, щоТОВ «УАФ Маркетинг» через свою приналежність ГС «Українська асоціація футболу», яка визначена національною спортивною федерацією та виконує делеговані їй державою повноваження, систематично отримує бюджетне фінансування, що згідно з ч. 2 ст. 182 КПК України виключало можливість внесення цим товариством застави за підозрюваного ОСОБА_6 , прийшла до вірного переконання, що підозрюваний ОСОБА_6 , обіймаючи посаду президента ГС «Українська асоціація футболу», та являючись найвищою посадовою особою цієї громадської спілки, міг мати відповідний вплив на службових осіб заснованих ГС «Українська асоціація футболу» товариств, у тому числі ТОВ «УАФ Маркетинг», використав заборонений законом механізм для внесення застави, а саме внесення застави юридичною особою, яка перебуває у його фактичному віданні, та такою, що отримує фінансування з місцевого, державного бюджету, чим допустив порушення запобіжного заходу у вигляді застави.

Також, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Згідно змісту ст. 182 КПК України у разі якщо підозрюваний порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відтак, враховуючи вищенаведене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 допустив порушення попередньо застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя прийняла правильне рішення про звернення в дохід держави, внесеної 29 листопада 2022 року ТОВ «УАФ МАРКЕТИНГ» за ОСОБА_6 , застави.

Крім цього, доводи сторони захисту, що стосуються, на його думку, незаконно визначеної підслідності кримінального провадження, колегія суддів вважає на даний час безпідставними, зважаючи на наявність постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_24 від 18 червня 2023 року про доручення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, проводити подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000539від 07червня 2018року, при цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч.2 ст. 303 КПК України, скарга на вищезазначену постанову може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді, згідно з правилами ст. ст. 314-316 КПК України.

Також, колегія суддів відхиляє доводи щодо вручення стороні захисту клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 неналежним об`єктом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 38 КПК України досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Органами досудового розслідування є, зокрема слідчі підрозділи органів національної поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, з 29 вересня 2021 року досудове розслідування в межах кримінального провадження № провадженні №52018000000000539 від 07 червня 2018 року здійснювалось ГСУ НП України. 08 червня 2023 року дане кримінальне провадження передано ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області.

09 червня 2023 року начальник СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, в межах своїх повноважень, визначив із співробітників ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області слідчу групу, яка розслідуватиме кримінальне провадження.

12 червня 2023 року заступник начальника ГСУ НП України постановою вніс зміни в персональний склад слідчої групи, включивши слідчу ОСОБА_14 до складу такої.

Відповіднодо ч.4ст.38КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Процес формування слідчої групи та визначення обов`язків кожного із її членів не входить до предмету дослідження в межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Таке може бути предметом розгляду окремої скарги до керівника органу досудового розслідування, процесуального прокурора чи слідчого судді.

Порушення вимог КПК України, які впливають на хід розслідування чи його результати, досліджуються судом в ході розгляду кримінального провадження по суті і оцінка таким даватиметься при ухвалені вироку.

Відтак,враховуючи вищенаведене, надумку колегіїсуддів,клопотання слідчогоСВ ВП№1ЛРУП №1ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_23 ,погоджене прокуроромГалицької окружноїпрокуратури м.Львова ОСОБА_9 ,вручено сторонізахисту уповноваженою на те особою, у відповідності до вимог КПК України.

Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи сторони захисту про порушення правил підсудності, як підстави для скасування ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу, тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

22 березня 2018 року законом № 2367-VІІІ було внесено відповідні зміни до КПК України, які є чинними станом і на теперішній час. Цим законом реєстрацію органу досудового розслідування як юридичної особи, як критерій визначення територіальної юрисдикції судів було вилучено. Натомість було встановлено (повернуто) критерій - саме місцезнаходження органу досудового розслідування.

Відповідно дост.8Закону України«Про судоустрійі статуссуддів»,ніхто неможе бутипозбавлений правана розглядйого справив суді,до юрисдикціїякого вонавіднесена процесуальнимзаконом.Розгляд справисаме судом,встановленим законом,є складовоюправа насправедливий суд,передбаченого ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод.

Отже, беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, можна зробити висновок, що клопотання в порядку ст. 184 КПК України необхідно подавати до місцевого суду за фактичною адресою місця знаходження органу досудового розслідування.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,досудове розслідуванняу вищезазначеномукримінальному провадженніздійснює ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Ак. Кучера,5, що відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м.Львова.

За таких обставин, колегія суддівприходить довисновку, щослідчий СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області підставно звернулася із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 саме до Шевченківського районного суду м. Львова.

Крім цього, покликання сторони захисту на міцність соціальних зв`язків у підозрюваного ОСОБА_6 та його позитивну характеристику, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дотрималася вимог закону та прийняла рішення на основі всебічного з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя належним чином дослідила матеріали провадження та навела в ухвалі мотиви, на підставі яких прийняла відповідне рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об`єктивно встановлених обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 16 червня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова,та змінено запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29 листопада 2022 року, на запобіжний захід тримання під вартою без визначення застави строком на 60 діб до 14 серпня 2023 року включно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4