Постанова

від 04.07.2023 по справі 522/3586/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1673/23

Справа № 522/3586/20

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Цюри Т.В.,

за участю секретаря - Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Національний університет «Одеська морська академія», Андріакі Шиппінг Ко ЛТД (ANDRIAKI SHIPPING CO LTD), Асоціація взаємного страхування судновласників Об`єднаного королівства (Бермудські Острови) ЛТД (The Unites Kingdom Mutual Steam Ship Assurance Association (Bermuda) LTD),

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2021 року у складі судді Науменка А.В.,

встановив:

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Національного університету «Одеська морська академія», Андріакі Шиппінг Ко ЛТД, Асоціації взаємного страхування судновласників Об`єднаного Королівства (Бермудські Острови) ЛТД та просить суд солідарно стягнути з відповідачів шкоду завдану смертю чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 848 250 доларів США та моральну шкоду у розмірі 96 909 доларів США.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що за результатами медичного огляду ОСОБА_2 був визнаний повністю придатним за станом здоров`я до виконання обов`язків, пов`язаних з роботою в морі. 07.12.2016 під час стоянки Судна в Греції ОСОБА_2 був госпіталізований до місцевого медичного центру зі скаргами на болі в горлі. Згодом лікарі встановили діагноз - плоскоклітинна карцинома трахеї та провели відповідне лікування. У період з 07.12.2016 до 08.03.2017 ОСОБА_2 був наданий комплекс медичних послуг з лікування захворювання згідно діагнозу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у медичному центрі. Позивач вважає, що ОСОБА_2 був безпідставно визнаний НУ «Одеська морська академія» придатним до роботи в морі та в подальшому протягом трьох місяців зазнавав негативного впливу виробничих кліматичних факторів на судні, що призвело до обширних метастазів у всі життєво важливі органи ОСОБА_2 та його раптової смерті. Таким чином, за умови належного проведення НУ «Одеська морська академія» медичного огляду: ОСОБА_2 не був би допущений до роботи в морі, яка значно пришвидшила розвиток хвороби та призвела до обширних метастазів; хвороба ОСОБА_2 могла бути виявлена на більш ранній стадії її розвитку, що забезпечило б можливість надати ОСОБА_2 своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу; тривалість життя ОСОБА_2 могла бути більшою. Служба на судні мала негативний вплив на стан здоров`я ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, Андріакі Шиппінг Ко ЛТД (ANDRIAKI SHIPPING CO LTD), як роботодавець та фактичний власник судна, яке є об`єктом підвищеної небезпеки, повинен нести солідарну відповідальність щодо відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що саме Андріакі Шиппінг Ко ЛТД , як роботодавець ОСОБА_2 , був зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього медичного огляду ОСОБА_2 напередодні його працевлаштування на судно т/х "MILITOS". Національний університет «Одеська морська академія» виступав виконавцем послуг з проведення медичного огляду за дорученням (на замовлення) Андріакі Шиппінг Ко ЛТД та Асоціації взаємного страхування судновласників Об`єднаного королівства (Бермудські Острови) ЛТД. На переконання позивача, в частині неналежного проведення медичного огляду ОСОБА_2 всі відповідачі пов`язані між собою взаємними зобов`язаннями, що випливають із законів та договірних відносин. Андріакі Шиппінг Ко ЛТД (роботодавець та судновласник) повинен профінансувати та організувати проведення медичного огляду моряків, які мають намір працювати на його суднах.Висновки, на які посилається позивач, підготовлені та підписані кваліфікованими медичними спеціалістами, а тому їх слід вважати «медичними експертними висновками», про що йдеться у рішеннях ЄСПЛ. Однак суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним доказам та фактично повністю проігнорував зміст висновків, що призвело безпосередньо до ухвалення незаконного судового рішення.Характер експертизи та поставлені перед експертами КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» питання вимагали залучення до складу комісії спеціаліста з онкології. Однак, такий спеціаліст не був включений до складу комісії, що дає обґрунтовані підстави поставити під сумнів фаховість комісії, а також об`єктивність та повному Висновку №196. Задля дотримання принципів рівності учасників судового процесу, змагальності судового розгляду, з метою забезпечення повного, об`єктивного і усестороннього розгляду справи, суд першої інстанції мав всі підстави та з урахуванням обставин справи та доводів позивача був зобов`язаний призначити судово-медичну експертизу згідно з ст. 103 ЦПК України. Позивач посилається на те, що розписка була підписана позивачем без перекладу на українську мову, тому при підготовці цих пояснень, було взято переклад розписки, виконаний ОСОБА_4 , фахівцем відділу міжнародних зв`язків НУ «ОМА». При цьому, платіж за розпискою має характер контрактної (договірної) компенсації, виплата якої передбачена Договором про працевлаштування (Трудовий договір моряка), який було укладено 05.09.2016 між Андріакі Шиппінг Ко ЛТД (ANDRIAKI SHIPPING CO LTD) та ОСОБА_2 .. Зі змісту розписки вбачається, що роботодавці формально не визнали свої зобов`язання щодо виплати контрактної суми компенсації, однак в якості доброї волі і в знак пам`яті ОСОБА_2 вирішили виплатити суму для врегулювання претензій позивача саме щодо своїх контрактних зобов`язань. Виплата контрактної компенсації була предметом попередніх переговорів, що передували підписанню розписки. Окремо позивач зазначає, що в розписці жодним чином не згадується про врегулювання можливих деліктних правовідносин, тобто шкоди, завданої смертю особи, що є підставою цього позову. Визначення статусу позивача в розписці як «найближчий родич» додатково свідчить про те, що сторони мали на меті врегулювання саме контрактні зобов`язання, що випливають з договору особистого страхування життя, тобто виплатити контрактну суму компенсації на випадок смерті, що передбачено статтею 20 Договору про працевлаштування та Додатком 1. На момент підписання розписки позивач не знала і не могла знати та усвідомлювати про існування підстав для пред`явлення вимог про відшкодування шкоди, завданої смертю її чоловіка в рамках деліктних правовідносин. А тому, позивач не мала та не могла мати наміру відмовлятися від вимог, що випливають із деліктних правовідносин.

Національний університет «Одеська морська академія» надав суду відзив на апеляційну скаргу та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що апелянт не оскаржує, а фактично цілком погоджується з окремими висновками суду першої інстанції, які є самостійною підставою для відмови в позові. З матеріалів справи вбачається, що позивачка на час смерті була цілком працездатною, оскільки працювала на посаді прибиральник службових приміщень в Управлінні освіти Херсонської міської ради та отримувала заробітну плату.Позивачка отримувала дохід, який значно перевищував прожитковий мінімум, що виключає знаходження її на утриманні померлого ОСОБА_2 .Доказів того, що позивачка є інвалідом суду не надано.Доказів того, що позивачка є особою, яка на момент смерті потерпілого мала право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника суду не надано. Таким чином, відсутній юридичний склад, який є необхідним для застосування ст. 1200 ЦК України.Безпідставним є твердження про обов`язкову участь у складі експертної комісії лікаря-онколога, оскільки дослідженню підлягають дії не онколога, а інших фахівців - членів медичної комісії. Суду не надано жодного доказу на підтвердження моральних страждань, переживань, душевного болю. Вини з боку Університету позивачці у заподіянні моральних страждань немає.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників процесу, дослідивши доводи, наведенні в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 02.09.2016 Медико-санітарною службою «Академмарин» НУ «Одеська морська академія» ОСОБА_2 визнаний непридатним до вахтової служби, та придатним до морської служби у якості електромеханіка, без обмежень у придатності на строк дії довідки №140.334 - з 02.09.2016 до 02.09.2017.

05.09.2016 Андріакі Шиппінг Ко ЛТД з ОСОБА_2 укладений трудовий договір про працевлаштування на посаду електромеханіка на судні MILITOS, під прапором Греції строком на 4 місяці.

В зв`язку з погіршанням стану здоров`я під час роботи 07.12.2016 ОСОБА_2 госпіталізували до Медичного центру м.Пірей, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку про смерть зазначено, що ОСОБА_2 помер від серцево-легеневої недостатності на ґрунті узагальненого карциноматозу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи некропсії - некротомії від 15.03.2017 смерть настала внаслідок серцевої недостатності на ґрунті узагальненого карциноматозу органів, вражених плоскоклітинним раком.

20.11.2017 ОСОБА_5 як дружина померлого отримала від роботодавця Андріакі Шиппінг Ко ЛТД компенсацію в розмірі 96 909 доларів США в зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , які перераховані на її поточний рахунок.

Про отримання компенсації ОСОБА_1 видана розписка в якій вона, серед іншого, визнала, що її померлий чоловік успішно пройшов усі стандартні перевірки у МЦ «Академмарин» в м.Одесі, Україна; судновласник доклав усіх зусиль аби надати її чоловікові належну медичну допомогу і надані медичні послуги були високої якості; її чоловік не знав, що хворів на онкозахворювання, але хвороба протикала безсимптомно; роботодавець її чоловіка не повинен сплачувати жодної компенсації відповідно до умов трудового договору який був припиненим 12.12.2016, тобто смерть не настала під час праці; визнала, що суму у розмірі 96 909 доларів США роботодавець пропонує в пам`ять померлого.

Крім того, у розписці ОСОБА_1 повністю, остаточно, безвідклично та беззастережно заявила, що після отримання нею 96 909 доларів США будь-які особи, що прямо чи опосередковано пов`язані з смертю її чоловіка звільняються від будь-яких претензій, позовів, вимог у будь-якій юрисдикції, у тому числі від вимог щодо компенсації втраченого заробітку, моральної шкоди тощо, відповідно до будь-якого законодавства, включаючи законодавство України, що виникли внаслідок або яким-небудь чином пов`язані зі службою її чоловіка на судні « МІЛІТОС » («MILITOS»), та/або його хворобою і подальшою смертю.

На час смерті чоловіка ОСОБА_7 працювала на посаді прибиральника службових приміщень в Управлінні освіти Херсонської міської ради, отримувала заробітну плату в розмірі 3360 грн на місяць.

Вважаючи, що смерть ОСОБА_2 настала передчасно та внаслідок несвоєчасного виявлення онкологічної хвороби працівниками Медико-санітарною службою «Академмарин» НУ «Одеська морська академія» ОСОБА_1 , надала висновок спеціаліста ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» №286/19 та Висновок спеціаліста №20/20-11 ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров`я України, якими встановлено, що станом на 02.09.2016 у ОСОБА_2 мали місце прояви тяжкого онкологічного захворювання; медичний висновок проведено у ОНМА не у відповідності до положень Кодексу ПДНВ, Манільських правил, Конвенції МОП «Про медичні огляди моряків»; під час огляду у спеціалістів не було об`єктивних даних, що ОСОБА_2 за станом здоров`я був придатним до безпечного мореплавання та виконання трудових обов`язків; станом на 07.12.2016 у ОСОБА_2 мало місце онкологічне захворювання метастатичного раку з вираженими змінами внутрішніх органів та систем; у період його працевлаштування організм зазнавав впливу шкідливих речовин та постійних змін клімату; рентгенолог не виявив всі, що мали місце на флюрограмі патологічні зміни, та зміни серцево - судинної системи; за станом здоров`я ОСОБА_2 не мав бути допущеним до рейсу; комплекс шкідливих факторів під час роботи міг прискорити перебіг хвороби.

На спростування доводів позивача Національний університет «Одеська морська академія» надав складений на його замовлення висновок експерта №196 КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», за змістом якого станом на 02.09.2016 ознак онкологічного процесу у ОСОБА_2 не було виявлено; навіть якщо припустити наявність початку онкологічного захворювання, то це не могло бути виявлено при стандартному обстеженні; обстеження було проведено у повному обсязі, відповідно до показань, що мались на момент огляду; порушень порядку огляду не допущено; смерть ОСОБА_2 не пов`язана з недоліками його обстеження; ОСОБА_2 був придатним до безпечного мореплавання (служби на морі) за станом здоров`я відповідно до вимог, що пред`являються до допуску моряків до роботи на судні згідно вимог Кодексу КДНВ з урахуванням Манільських правок.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав встановленим, що в діях відповідачів відсутній склад правопорушення, позивачка не мала права на відшкодування шкоди в зв`язку зі смертю потерпілого, оскільки не перебувала на утриманні чоловіка, безпідставно пред`явила вимоги про відшкодування шкоди з огляду на отримання компенсації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про унеможливлення задоволення позову виходячи з таких підстав.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Розмір відшкодування може бути збільшений законом.

Підставою для відшкодування шкоди є склад цивільно-правового правопорушення, елементами якого є шкода, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та смертю потерпілого, вина заподіювача шкоди.

З свідоцтва про смерть та висновку судово-медичної експертизи некропсії - некротомії видно, що причиною смерті ОСОБА_2 стала серцево-легенева недостатність на ґрунті узагальненого карциноматозуорганів, вражених плоскоклітинним раком.

Письмовими доказами у справі не спростовані такі причини смерті ОСОБА_2 .

Висновками спеціалістів не спростовано, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок онкологічного захворювання та ними не встановлено, що вплив шкідливих чинників був вирішальним та призвів до смерті ОСОБА_2 , відтак не доведений причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювачів шкоди та смертю ОСОБА_2 .

З огляду на такі обставини підстави для застосування правил ст.1200 ЦК України до виниклих відносин відсутні, тому вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 848 250 доларів США є безпідставними.

Крім того, в порядку ст.1200 ЦК України право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, ОСОБА_5 такою не вважається, оскільки на час смерті чоловіка не досягла пенсійного віку, інвалідом не визнана.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Не оспорюється сторонами, що 20.11.2017 ОСОБА_1 як дружина померлого отримала від роботодавця Андріакі Шиппінг Ко ЛТД компенсацію в розмірі 96 909 доларів США, визнав, що її померлий чоловік успішно пройшов усі стандартні перевірки у МЦ «Академмарин» в м.Одесі, Україна; судновласник доклав усіх зусиль аби надати її чоловікові належну медичну допомогу і надані медичні послуги були високої якості; її чоловік не знав, що хворів на онкозахворювання, хвороба протикала безсимптомно; роботодавець її чоловіка не повинен сплачувати жодної компенсації відповідно до умов трудового договору який був припиненим 12.12.2016, тобто смерть не настала під час праці; визнала, що суму у розмірі 96 909 доларів США роботодавець пропонує в пам`ять померлого; позивачка повністю, остаточно, безвідклично та беззастережно підтвердила та заявила, що після отримання нею 96 909 доларів США будь-які особи, що прямо чи опосередковано пов`язані з смертю її чоловіка звільняються від будь-яких претензій, позовів, вимог у будь-якій юрисдикції, у тому числі від вимог щодо компенсації втраченого заробітку, моральної шкоди тощо, відповідно до будь-якого законодавства, включаючи законодавство України, що виникли внаслідок або яким-небудь чином пов`язані зі службою її чоловіка на судні « МІЛІТОС » («MILITOS»), та/або його хворобою і подальшою смертю.

З додатку 1 трудового договору моряка вбачається, що одноразовий платіж у розмірі 96909 доларів США виплачується дружині моряка, якщо моряк помирає під час працевлаштування, включаючи смерть, яка настала під час поїздки на судно та з нього, або внаслідок морського чи інших супутніх ризиків.

ОСОБА_2 помер у лікарні через кілька місяців з часу залишення судна, після спливу строку дії контракту, і ОСОБА_1 визнала те, що за умовами трудового договору він мав був припинений 12.12.2016, тобто смерть настала не під час працевлаштування, а виплата коштів для роботодавця не мала ознак обов`язковості.

Отже, отримав компенсацію моральної шкоди, яка, як видно зі змісту розписки, могла бути завдана як роботодавцем, так будь - якими особами, незалежно від змісту правовідносин, але за ознакою дій, пов`язаних зі службою на судні, та/або хворобою і подальшою смертю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинила юридично значущу дію, яка позбавляє права повторного пред`явлення претензій щодо відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції вірно надав оцінку викладеним обставинам, оскільки зміст розписки виключає можливість пред`явлення в подальшому будь - яких претензій, позовів, вимог у будь-якій юрисдикції, а тому задоволення вимог за таких обставин суперечило б принципу справедливості та іншим засадам цивільного судочинства.

Доводи ОСОБА_1 про те, що отриманням компенсації врегульовано лише трудові відносини з роботодавцем, спростовуються змістом розписки, з якої також видно, що зобов`язання про відсутність претензій стосуються будь-яких осіб, що прямо чи опосередковано пов`язані з роботою, та/або хворобою чи смертю її чоловіка.

Крім того, ОСОБА_1 наполягала на солідраності відповідальності відповідачів, що з огляду і на такі обставини вказує на суперечливість доводів про неохоплення компенсацією періоду огляду.

Не приймаються до уваги доводи про те, що видаючи розписку, ОСОБА_1 не розуміла її зміст, а переклад на зрозумілу їй мову не був коректним, оскільки про усвідомлення змісту розписки, правильність перекладу та вільність волі в отриманні компенсації саме на викладених в ній умовах, вона зазначила в самому тексті.

На час вирішення спору розписка є дійсною, факт її видачі не заперечувався, отримані гроші позивачка не повертала.

Щодо доводів апеляційної скарги про невірну оцінку доказів судом .

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як видно з висновку експерта №196 КУ «Одеське обласне бюро судово - медичної експертизи» на вирішення експертів поставлене питання щодо існування у ОСОБА_2 ознак онкології легень, проте до складу комісії фахівець відповідного медичного профілю - лікар- онколог не залучений. При цьому переконливих доводів про те, що відсутність відповідного фахівця у цій галузі надавала можливість іншим експертам у складі комісії надавати висновки з цього приводу не наведено.

Законом не визначається склад комісії, однак висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Отже, суд помилково вважав висновок експерта єдиним належним доказом у справі, доводи апеляційної скарги в цій частині слід вважати обґрунтованими.

Інші доводи щодо невідповідності висновку вимогам належності та допустимості доказів є неспроможними. Незазначення про його підготовку для подання до суду не впливає на дійсність висновків, якщо з тексту вбачається обізнаність експертів про намір сторони подати його до суду.

Відповідь ДУ «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України Ільїній Е.П. про те, що складання висновку на замовлення учасника справи не врегульоване законом не є ознакою упередженості КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», оскільки до КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Ільїна Е.П. за отриманням висновку не зверталася. Неможливість надання висновку одному учаснику та надання його іншому з боку КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» не встановлена, відповідь про унеможливлення надати висновок надана іншою установою.

Висновки спеціалістів, надані на обґрунтування позову, не є висновками експерта, їх слід розглядати як письмові докази в розумінні частини другої статті 76 ЦПК України, тому не потребують попередження експерта про кримінальну відповідальність, вимоги частин другої та третьої статті 10 Закону України «Про судову експертизу» розповсюджуються на судових експертів.

Водночас письмові докази не замінюють висновку експертизи, тому не відповідають вимогам допустимості доказів, виходячи з обставин, якими обґрунтовуються вимоги позову.

Доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову в призначенні судової експертизи судом першої інстанції не впливають на правильний по суті справи висновок про унеможливлення задоволення позову, оскільки позов не підлягає задоволенню через отримання ОСОБА_1 компенсації прийнятної для неї моральної шкоди, прийняв яку, вона також гарантувала неподання в подальшому буд-яких претензій, позовів, вимог у будь-якій юрисдикції.

Враховуючи те, що суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, проте частково шляхом невірного обґрунтування, рішення підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2021 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 14.07.2023

Головуючий:

Судді: