Рішення

від 04.07.2023 по справі 902/102/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. Cправа № 902/102/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, 21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт", 21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183

про стягнення 185 463,47 гривень

за участю представників:

від позивача - Попатенко С.В., у порядку самопредставництва

від відповідача - адвокат Мєнков Є.П., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 20.01.2023 надійшла позовна заява № 573/213 від 19.01.2023 (вх. № 104/23 від 20.01.2023) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 185 463,47 гривень штрафних санкцій за договором підряду № 2857 від 25.10.2021 року, у тому числі 160 040,07 гривень пені та 25 423,40 гривень штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 24.01.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/102/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.02.2023 року о 12:00 год.

10.02.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 09.02.2023 (вх. № 01-34/1301/23 від 10.02.2023) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні 23.02.2023 суд постановив ухвали про задоволення клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні та про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 16.03.2023 о 14:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

23.02.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 573/581 від 20.02.2023 (вх. № 01-34/1733/23 від 23.02.2023).

27.02.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 27.02.2023 (вх. № 01-34/1799/23 від 27.02.2023).

09.03.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 573/770 від 08.03.2023 (вх. № 01-34/2256/23 від 09.03.2023) з додатками.

16.03.2023 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 16.03.2023 (вх. № 01-34/2501/23 від 16.03.2023) щодо долучення нових доказів з відповіддю на відзив.

У судовому засіданні 16.03.2023 суд постановив ухвали про задоволення клопотання представників сторін про продовження строку підготовчого провадження та про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, задоволення клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні та про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 04.04.2023 о 12:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

24.03.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи № 573/916 від 23.03.2023 (вх. № 01-34/2780/23 від 24.03.2023) з додатками на виконання вимог суду.

31.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов лист № б/н від 30.03.2023 (вх. № 01-34/3027/23 від 31.03.2023) із письмовими поясненнями та додатками.

Ухвалою від 04.04.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/102/23, призначено справу № 902/102/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 27.04.2023 року о 14:00 год.

21.04.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № 573/1224 від 21.04.2023 (вх. № 01-34/3843/23 від 21.04.2023).

25.04.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 25.04.2023 (вх. № 01-34/4014/23 від 25.04.2023) про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення.

За наслідком судового засідання 27.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 902/102/23 до 18.05.2023 о 14:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

17.05.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення № 07/05-23 від 16.05.2023 (вх. № 01-34/4757/23 від 17.05.2023).

17.05.2023 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 16.05.2023 (вх. № 01-34/4758/23 від 17.05.2023).

У судовому засіданні 18.05.2023 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 902/102/23 до 08.06.2023 о 14:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

08.06.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Шамшуріної М.В. на лікарняному.

Ухвалою від 14.06.2023 сторони повідомлено про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/102/23 по суті на 04.07.2023 року о 14:00 год.

04.07.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.07.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 04.07.2023 року після закінчення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 185 463,47 гривень штрафних санкцій за договором підряду № 2857 від 25.10.2021 року, у тому числі 160 040,07 гривень пені та 25 423,40 гривень штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 2857 від 25.10.2021 року щодо строків виконання робіт, погоджених графіком виконання робіт, що стало підставою для розірвання договору підряду та нарахування відповідачу штрафних санкцій за договором.

У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що між сторонами дійсно було укладено договір підряду № 2857 від 25.10.2021 року.

За твердженням відповідача, укладення договору підряду № 2857 є наслідком укладення між сторонами основного договору підряду № 1519 від 21.09.2020 року, який є взаємопов`язаним з ним, оскільки предметом двох договорів є виконання робіт з "Капітального ремонту будівлі №100/77 (їдальня), військове містечко 100, військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ".

Додатковою угодою № 11 до договору № 1519 від 21.09.2020 року було внесено зміни у строки виконання робіт за основним договором № 1519 від 21.09.2020 року та перенесено їх виконання на 2023 рік, а саме до 30 листопада 2023 року.

Відповідач у відзиві зауважує про звернення до позивача із листом щодо уточнення договірної ціни, коригування кошторисної документації з приведенням робіт до фактично виконаних та зазначає, що не укладення додаткової угоди щодо продовження строків виконання робіт та не перенесення строків виконання додаткових робіт на 2023 рік за договором підряду № 2857 від 25.10.2021 позбавило можливості відповідача виконати свій обов`язок за договором, що призвело до розірвання укладених з позивачем договорів.

Відповідач зазначив, що 28.11.2022 року сторонами спільно укладено додаткову угоду № 5 до договору підряду № 2857 від 25.10.2021 року, згідно якої сторони дійшли згоди достроково розірвати договір з 28.11.2022 року. Відтак на думку відповідача починаючи з 28.11.2022 року зобов`язання між сторонами договору повністю припинені, а тому договірні санкції можуть бути застосовані сторонами у період з моменту виникнення заборгованості до моменту розірвання договору.

Щодо акту огляду робіт 18.11.2022 року відповідач зазначає, що на його думку цей акт створений замовником в односторонньому порядку (без участі уповноваженого представника генпідрядника), складений без підпису авторського нагляду, кількісного визначення виявлених недоліків (недоробок/порушень), зазначення строків на усунення недоліків та в порушення вимог п. 5.2.2; 6.2.5.; 6.3.3.; 6.2.9. договору. Також всупереч обов`язку негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі, про існування акту огляду робіт від 18.11.2022 генпідрядник дізнався лише з претензії № 1, яка датована та надіслана 28.11.2022 року, а отримана відповідачем 09.12.2022 року тоді як строк виконання робіт за договором збігає 30.11.2022 року, що позбавило його можливості виправити недоліки (недоробки/порушення), надати свої пояснення та/або спростувати факти викладені в ньому.

Щодо розрахунку ціни позову відповідач зауважує, що в обґрунтування ціни позову позивач посилається на Акт огляду робіт від 18.11.2022, лист ДП "Архітектурно-будівельного інжинірингу" № 506 від 30.11.2022 року та детальний розрахунок пені та штрафу здійсненного на його основі.

Разом з тим за твердженням відповідача технічний нагляд в межах своєї компетенції визначив невиконані роботи ті, за якими не надавались акти виконаних робіт форми Кб-2, водночас факт невиконання робіт, не є прямо залежним від наявності актів виконаних робіт. Майже всі роботи, які зазначені в додатку № 2 до листа ДП "Архітектурно-будівельного інжинірингу" № 506 від 30.11.2022 року, не відповідають "недолікам (недоробкам і порушенням)" виявленим за Актом огляду від 18.11.2022 року. Таким чином на переконання відповідача надані технічним наглядом обсяги невиконаних робіт згідно додатку 2 до листа ДП "Архітектурно-будівельного інжинірингу" № 506 від 30.11.2022 року є неналежними та недопустимими доказами, оскільки не встановлюють обсяги фактично невиконаних робіт за договором.

Щодо розрахунку пені та штрафу відповідач зазначає, що позивачем здійснено нарахування з урахуванням локальних кошторисів на будівельні роботи за №№ 2-1-1; 2-1-3; 2-1-5; 2-1-6; 2-1-9; 2-1-10, які не складались сторонами, такі локальні кошториси підписані не директором, іншими особами, а нарахування проводяться до 30.12.2022, тоді як договір розірвано 28.11.2022 року.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що позивачем було попереджено про те, що за договором № 2857 від 25.10.2021р. передбачено виконання додаткових робіт на об`єкті. Укладені між сторонами договір підряду № 2857 та договір № 1519 від 21.09.2020 року є різними договорами. Зміни до календарного графіку виконання робіт за договором № 2857 від 25.10.2021 р. сторонами не вносились.

Щодо внесення змін у строки виконання додаткових робіт за договором № 2857 від 25.10.2021 року позивач зазначає, що згідно з додатком № 3 "Календарний графік виконання робіт" сторони встановили строк, протягом якого мають бути виконані роботи кожного етапу. Відповідач не звертався до позивача щодо необхідності внесення змін до договору № 2857 від 25.10.2021 р., тому зміни до додатку № 3 щодо строків виконання робіт в установленому порядку сторони не вносили.

Щодо наявності форс-мажорних обставин позивач зазначає, що відповідачем не надано підтверджуючих документів, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання.

Заперечуючи щодо дати розірвання договору з 28.11.2022 позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідачем не підписано додаткову угоду № 5 про розірвання договору, тому позивачем 21.12.2022р. вручено особисто директору ТОВ "Олеріт" претензію №2 у якій повідомлено про одностороннє розірвання договору підряду №2857 від 25.10.2021 р. з 31.12.2022 року.

На думку позивача договір підряду вважається розірваним в односторонньому порядку з 31.12.2022 року.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та у задоволенні позову просив відмовити повністю.

На обгрунтування своїх правових позицій позивачем та відповідачем подавалися письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

25 жовтня 2021 року за наслідками проведення переговорної процедури між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олеріт» (далі - відповідач, генпідрядник,) укладено договір підряду №2857 (далі - договір) (т.1 а.с. 12-45).

Згідно пункту 1.1. договору предметом договору є виконання додаткових робіт з капітального ремонту на об`єкті: «Капітальний ремонт будівлі №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (коригування)», (далі - об`єкт), що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт викладено у дефектному акті на додаткові роботи (додаток №4 до договору).

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору договірна ціна становить 5 888 593 грн. 20 коп, у тому числі ПДВ - 981 432 грн. 20 коп. Договірна ціна договору є твердою.

Відповідно до пункту 4.1.1. договору розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом десяти календарних днів після їх підписання, згідно Календарного графіку (Додаток № 3).

Види, строк та місце виконання робіт сторони погодили у відповідних підпунктах пункту 5.1. договору.

Згідно підпункту 5.1.1 договору генпідрядник взяв на себе зобов`язання виконати у 2021-2022 році згідно договірної ціни (додаток № 1), дефектного акту (додаток № 4) роботи по об`єкту, а замовник взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити вказані роботи.

Строк виконання робіт на об`єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №3), але не пізніше 30 листопада 2022 року, у тому числі:

- проведення будівельних робіт згідно дефектного акту та календарного графіку;

- наведення порядку на об`єкті га прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об`єкту від бруду та пилу тощо);

- підготовка до передачі виконаних робіт замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на об`єкт, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві);

- усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об`єкта (п.п.5.1.2. договору).

Пунктом 5.1.3. договору сторони визначили, що генпідрядник повинен розпочати виконання робіт за договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання договору сторонами. Завершити виконання робіт, передати виконані роботи замовнику відповідно до умов договору з виконавчою документацією по об`єкту, у тому числі «Акти приймання виконаних будівельних робіт» за формою КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» за формою КБ-3.

Відповідно до пунктів 6.2., 6.2.1., 6.2.1.2. договору замовник має право: достроково, без відшкодування збитків генпідряднику, розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника цінним листом із описом вкладенням, надісланого на юридичну адресу генпідрядника, зазначену в розділі XІІІ Договору, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання, у разі якщо зокрема генпідрядник більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого виду, визначеного відповідно календарного графіку (додаток №3).

За умовами пунктів 6.3.2., 6.3.16 договору генпідрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства у строки, встановлені договором; інформувати замовника про виконання робіт за договором, наявність обставин, що перешкоджають їх виконанню, сприяють погіршенню якості робіт, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками.

Сторонами договору також погоджено та підписано Додаток № 1 - Договірна ціна, Додаток № 2 - План фінансування, Додаток №2 - Графік виконання робіт, Додаток № 4 - Дефектні акти, які відповідно до пунктів 12.1, 12.2. договору є його невід`ємними частинами.

Судом встановлено, що на виконання робіт за договором було складено локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-1 на ремонтні роботи, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-3 на каналізацію, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-5 на вентиляцію і кондиціонування повітря, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-6 на пусконалагоджувальні роботи системи вентиляції, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-7 на кондиціонування, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-9 на електрообладнання та електроосвітлення, локальний кошторис на будівельні роботи 2-1-10 на Мережі 0,4кВ (т.1 а.с. 53-94).

27.10.2021 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2857 від 25.10.2021 року підряду з капітального ремонту, згідно пункту 1 якої сторонами погоджено викласти пункт 3.1. договору в наступній редакції: договірна ціна становить 5 888 593 грн. 20 коп. (п`ять мільйонів вісімсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 20 коп.) у тому числі ПДВ - 981 432 грн. 20 коп. (дев`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять дві гривні 20 коп.), зокрема будівельні роботи 5 867 840 грн. 40 коп., (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень 40 коп.), зокрема вартість обладнання становить - 20 752 грн. 80 коп. (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 80 коп.) в т.ч. ПДВ - 3 458 грн. 80. коп. (три тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 80 коп.) (т.1 а.с.46).

23.12.2021 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" укладено додаткову угоду № 2 до договору № 2857 від 25.10.2021 року підряду з капітального ремонту, згідно якої сторони визначили, що у зв`язку з виробничою необхідністю та виконанню робіт відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», сторони дійшли згоди частково перенести виконання даних робіт з 2022 на 2021 рік та збільшити суму договору на 2021 рік на 171 950 грн. 40 коп.

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 сторонами погоджено викласти п. 4.2.2 договору в наступній редакції:

У 2021 році оплата виконаних робіт буде здійснюватися із Державного бюджету в сумі 3 771 950 грн. 40 коп. (три мільйони сімсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень 40 коп.) з ПДВ 20% - 628 658 грн. 40 коп. (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 40 коп.), у тому числі устаткування, що підлягає монтажу - 0 грн.00 коп. (нуль грн. 00 коп.) з ПДВ 20% - 0 грн. 00 коп. (нуль грн. 00 коп.), при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів.

У 2022 році оплата виконаних робіт буде здійснюватися із Державного бюджету в сумі 2 116 642 грн. 80 коп. (Два мільйони сто шістнадцять тисяч шістсот сорок дві гривні 80 коп.) з ПДВ 20% - 352 773 грн. 80 коп. (Триста п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 80 коп.), у тому числі устаткування, що підлягає монтажу - 20 752 грн. 80 коп. (Двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 80 коп.) в т.ч. ПДВ - 3 458 грн. 80. коп. (Три тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 80 коп.) при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 2 до договору № 2857 від 25.10.2021 року підряду з капітального ремонту сторони дійшли згоди викласти у новій редакції План фінансування будівництва (додаток 2) (т.1 а.с.47-49).

29.03.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" укладено додаткову угоду № 3 до договору № 2857 від 25.10.2021 року підряду з капітального ремонту, відповідно до пункту 1 якої сторонами погоджено викласти п.4.2.2. договору в наступній редакції:

У 2021 році оплата виконаних робіт здійснюється із Державного бюджету 2021 року в сумі 3 771 950 грн. 40 коп. (три мільйони сімсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень 40 коп.) з ПДВ 20% - 628 658 грн. 40 коп. (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 40 коп.), у тому числі устаткування, що підлягає монтажу - 0 грн.00 коп. (нуль грн. 00 коп.) з ПДВ 20%- 0 грн. 00 коп. (нуль грн. 00 коп.). при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів.

У 2022 році оплата виконаних робіт здійснюється із Державного бюджету 2022 року в сумі 2 116 642 грн. 80 коп. (два мільйони сто шістнадцять тисяч шістсот сорок дві гривні 80 коп.) з ПДВ 20% - 352 773 грн. 80 коп. (Триста п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 80 коп.), у тому числі устаткування, що підлягає монтажу - 20 752 і рн. 80 коп. (Двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 80 коп.) в т.ч. ПДВ - 3 458 грн. 80. коп. (Три тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 80 коп.), при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів (т.1 а.с.50-51).

16.08.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" укладено додаткову угоду № 4 до договору № 2857 від 25.10.2021 року підряду з капітального ремонту, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили у зв`язку зі зміною банківських реквізитів генпідрядника, викласти розділ XIII місцезнаходження та банківські реквізити сторін договору у новій редакції із зазначенням нових банківських реквізитів генпідрядника (т.1 а.с.52).

28.11.2022 рок між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" укладено додаткову угоду № 5 до договору № 2857 від 25.10.2021 року, згідно пункту 1 якої сторони дійшли згоди цією угодою достроково розірвати договір № 2857 від 25.10.2021 року з 28 листопада 2022 року.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 5 від 28.11.2022 сторони підтвердили, що станом на день укладання цієї угоди генпідрядник виконав роботи на загальну суму 4 499 686,80 грн. (чотири мільйони чотириста дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 80 копійок) в тому числі ПДВ 20% - 749 947,80 грн. (сімсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 80 копійок) згідно наданих генпідрядником актів виконаних будівельних робіт, а замовник прийняв виконані роботи, які замовник оплатив своєчасно та в повному обсязі. Вартість невиконаних робіт становить 1 388 906,40 грн. (один мільйон триста вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот шість гривень 40 копійок) в тому числі ПДВ 20% - 231 484,40 грн. (двісті тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят чотири гривні 40 копійок)(т.2 а.с. 87).

Судом також встановлено, що з метою здійснення технічного нагляду за виконанням робіт за спірним договором підряду між позивачем та Державним підприємством «Архітектурно-будівельний інжиніринг» укладено договір про здійснення технічного нагляду № 2977 від 25.11.2021 року (т.1 а.с. 222-231).

Відповідно до пункту 1.1. договору про здійснення технічного нагляду предметом договору є надання послуг, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду (код за ДК 021:2015 71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт) (далі - послуги) за виконанням будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (коригування) за адресою: в/м №100, в/ч А1619, АДРЕСА_1 (далі - об`єкт), які виконуються за договором підряду від 25.10.2021 року № 2857, укладеного між замовником та ТОВ «Олеріт) (далі - підрядник).

Згідно пункту 1.3. договору про здійснення технічного нагляду технічний нагляд полягає у здійсненні контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни об`єкта, а також доручень замовника, пов`язаних зі здійсненням технічного нагляду на об`єкті.

Відповідно до пункту 1.4. договору про здійснення технічного нагляду виконавець здійснює технічний нагляд особисто, або через відповідальних виконавців - інженерів з технічного нагляду, які мають кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду.

За умовами розділу 5.2. договору про здійснення технічного нагляду до обов`язків виконавця віднесено зокрема:

- проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів (п. 5.2.4. договору про здійснення технічного нагляду);

- вести облік обсягів прийнятих та оплачених будівельних робіт, а також будівельних робіт, виконаних з недоліками (п. 5.2.16. договору про здійснення технічного нагляду);

- надавати замовнику інформацію про хід реалізації договору, у тому числі у письмовій формі/електронним документом (п. 5.2.22. договору про здійснення технічного нагляду).

Під час виконання договору, між сторонами договору підряду велося листування щодо умов його виконання та підстав розірвання договору.

Судом встановлено, що листом від 28.07.2022 року вих. № 21/07-22 ТОВ «Олеріт», звертався до КЕВ м. Вінниці з пропозицією прийняти рішення щодо уточнення договірної ціни та корегування кошторисної документації з приведенням робіт до фактично виконаних, за наслідком чого укласти додаткову угоду (т.1 а.с. 191-193).

Листом від 15.09.2022 року вих. № 17/09-22 відповідач запропонував позивачу у зв`язку із недосягненням згоди щодо коригування вартості робіт розглянути питання щодо розірвання укладених між сторонами договорів (т.2 а.с. 114-115).

Листом № 573/3162 від 16.11.2022 позивач за наслідком розгляду листа відповідача про розірвання договору № 2857 від 25.10.2021 року звернувся до ТОВ «Олеріт» щодо необхідності встановлення обсягу виконаних робіт за вищевказаним договором та просив забезпечити явку представника на об`єкт будівництва (т.1 а.с. 194 -195).

Судом встановлено, що 18.11.2022 року комісією у складі представників замовника, представника генпідрядника, представника технічного нагляду, представника авторського нагляду проведено огляд робіт на об`єкті: «Капітальний ремонт будівлі №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (коригування)», що знаходиться за адресою: в/м №100, в/ч НОМЕР_1 , м. Гайсин, вул. Першотравнева, №64, Вінницької області та складено Акт, згідно пункту 1 якого станом на 18 листопада 2022 року на об`єкті в повному обсязі не виконані наступні роботи, згідно таблиці: 1. водопостачання (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - листопад 2021 року); 2. каналізація (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - грудень 2021 року); 3. вентиляція і кондиціювання (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - червень 2022 року); 4. пусконалагоджувальні роботи системи вентиляції (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - липень 2022 року); 5. кондиціонування (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - травень 2022 року); 6. електрообладнання і електроосвітлення (термін виконання робіт згідно з календарним графіком - вересень 2022 року).

Згідно пункту 2 Акту огляду робіт на об`єкті від 18.11.2022 року комісія встановила, що перелік робіт наведений у вищевказаній таблиці в повному обсязі не виконано, що свідчить про порушення своєчасності виконання робіт за договором № 2857 від 25.10.2021 року та у відповідності до проекту.

Акт огляду робіт на об`єкті від 18.11.2022 року підписано представниками замовника, технічного нагляду, авторського нагляду (т.1 а.с. 196-197).

Як вбачається із акту, представник генпідрядника - ТОВ «Олеріт» був присутній при огляді робіт, водночас від підпису акту огляду робіт на об`єкті від 18.11.2022 року відмовився, про що складено акт про відмову від підпису № б/н від 18.11.2022 року (т.1 а.с. 198).

Листом № 573/3245 від 24.11.2022 року КЕВ м. Вінниці звернулося до ДП «Архітектурно-будівельний інжиніринг» щодо надання деталізованого (із зазначенням обсягу, суми) переліку невиконаних робіт генпідрядником за договором №2857 від 25.10.2021 р. в термін до 30 листопада 2022 року (т.1 а.с. 199).

30.11.2022 Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» листом № 506 від 30.11.2022 у відповідь на лист КЕВ м. Вінниці № 573/3245 від 24.11.2022 року про надання переліку невиконаних робіт за договорами підряду №2857 від 25.10.2021 р. повідомило, що станом на 30.11.2022 року за договором № 2857 від 25.10.2021 р. на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , м. Гайсин, вул. Першотравнева, № 64, Вінницької області (коригування)» не виконані (не надавалися акти виконаних робіт форми КБ-2в) на роботи зазначені в додатку № 2 долученого до цього листа (т.1 а.с. 216, 218-221).

28.11.2022 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 1 у якій повідомлено генпідрядника про прострочення виконання робіт за договором внаслідок невиконання у повному обсязі робіт згідно графіку виконання робіт, застосування внаслідок порушення умов договору до ТОВ «Олеріт» штрафних санкцій відповідно до пункту 7.4. договору. У претензії позивач просив розглянути претензію, протягом 10 днів повідомити про результати її розгляду, розірвати договір №2857 від 25.10.2021 р. згідно додаткової угоди, що додається до цієї претензії, сплатити на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця пеню у сумі 73 139,52 грн. та штраф у сумі 14 555,82 грн. До претензії було долучено акт огляду робіт на об`єкті від 18.11.2022 р. та додаткову угоду про розірвання договору (т.1 а.с. 200- 209).

У листі від 30.11.2022 року № 573/3319 позивач повідомив відповідача, що договірна ціна за договором №2857 від 25.10.2021 р. складає 5 888 593,20 гривень, станом на 27.11.2022 року роботи за договором у повному обсязі виконані не були, вартість невиконаних робіт становить 1 388 906,40 грн. Також позивач у вказаному листі зазначив про надіслання претензії № 1 з вимогою сплатити штрафні санкції за договором підряду та надіслав акт звіряння взаєморозрахунків за договором №2857 від 25.10.2021р. (т.1 а.с. 210-215).

21.12.2022 позивачем було вручено відповідачу претензію № 2 у якій повідомлено про розірвання договору підряду №2857 від 25.10.2021 р. з 31.12.2022 року, уточнення розміру пені та штрафу з урахуванням листа Державного підприємства «Архітектурно-будівельний інжиніринг» № 506 від 30.11.2022 року, запропоновано сплатити на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця пеню у сумі 164 105,37 грн., штраф у сумі 25 985,44 грн. Також позивач просив відповідача з`явитись на об`єкт для передання виконаних будівельних робіт по об`єкту, передання проектно-кошторисної та іншої документації за договором №2857 від 25.10.2021 року. Разом із претензією передано також документи згідно додатку, у тому числі щодо розрахунку вартості та строку виконання робіт за договором № 2857 від 25.10.2021 року (т. 1 а.с. 238-241).

Як встановлено судом, на виконання умов договору підряду генпідрядник передав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 4 499 686,80 гривень.

Наведене підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року № 1 від 27.10.2021 на суму 1 689 601,20 гривень, актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року № 2 від 16.11.2021 на суму 176 469, 60 гривень та № 3 від 25.11.2021 на суму 436 154,40 гривень, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року № 4 від 02.12.2021 на суму 528 069,60 гривень, № 5 від 08.12.2021 на суму 50 293,20 гривень, № 6 від 08.12.2021 на суму 97 089,60 гривень, № 7 від 21.12.2021 на суму 20 752,80 гривень, № 8 від 21.12.2021 на суму 279 349,20 гривень, № 9 від 24.12.2021 на суму 494 170,80 гривень, актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2022 року № 10 від 12.04.2022 на суму 156 340,80 гривень, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 року № 11 від 28.06.2022 на суму 395 793,60 гривень, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року № 12 від 11.07.2022 на суму 125 084,40 гривень, актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року № 13 від 18.08.2022 на суму 50 517,60 гривень, які підписані представниками сторін і скріплені печатками сторін (т. 1 а.с. 95-174).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу положень статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням підрядником умов договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 160 040,07 гривень пені та 25 423,40 гривень штрафу, що нараховані внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення 160 040,07 гривень пені та 25 423,40 гривень штрафу, що нараховані у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 2857 від 25.10.2021 року.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (штрафу та пені) за порушення підрядником строків виконання робіт за договором.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов`язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.

Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов`язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд) та положення параграфу 3 - будівельний підряд.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У розумінні наведеної норми закону основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Така правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі №910/4235/20.

Судом встановлено, що предметом укладеного між сторонами договору підряду є виконання додаткових робіт з капітального ремонту на об`єкті: «Капітальний ремонт будівлі № 100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (коригування)».

Відповідно до підпункту 5.1.1 договору генпідрядник взяв на себе зобов`язання виконати у 2021-2022 році згідно договірної ціни (додаток № 1), дефектного акту (додаток № 4) роботи по об`єкту, а замовник взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити вказані роботи.

За приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положеннями підпункту 5.1.2. договору сторони погодили, що строк виконання робіт на об`єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток №3), але не пізніше 30 листопада 2022 року, у тому числі:

- проведення будівельних робіт згідно дефектного акту та календарного графіку;

- наведення порядку на об`єкті га прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об`єкту від бруду та пилу тощо);

- підготовка до передачі виконаних робіт замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на об`єкт, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві);

- усунення недоліків, виявлених замовником при прийнятті об`єкта.

У додатку № 3 до договору «Графік виконання робіт» сторони погодили найменування окремих видів (етапів) робіт та граничні строки їх виконання протягом 2021 - 2022 років з розбивкою по роках та місяцях, зокрема, зазначили, що

- ремонтні роботи виконуються по 11 місяць 2022 року включно;

- водопостачання по 11 місяць 2021 року включно;

- каналізація по 12 місяць 2021 року включно;

- вентиляція і кондиціювання повітря по 6 місяць 2022 року включно;

- пусконалагоджувальні роботи системи вентиляції по 7 місяць 2022 року включно;

- кондиціонування по 5 місяць 2022 року включно;

- електрообладнання та електроосвітлення по 9 місяць 2022 року включно;

- Мережі 0,4кВ по12 місяць 2021 року включно (т. 1 а.с.28).

Приписами статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини 3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Згідно частини 1 статті 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підтвердження обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо строків виконання робіт позивач посилається на акт огляду об`єкта будівництва від 18 листопада 2022 року та лист Державного підприємства «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від 30.11.2022 № 506 у якому викладено конкретизований обсяг невиконаних генпідрядником робіт за договором № 2857 від 25.10.2021р., згідно додатку 2 до цього листа.

Відповідач проти наведеного заперечив, посилаючись на те, що акт огляду складений за відсутності представника підрядника, а лист є неналежним доказом, оскільки до функцій особи, що здійснює технічний нагляд на будівництві не віднесено визначення обсягу невиконаних робіт.

На думку відповідача, технічний нагляд в межах своєї компетенції визначив невиконані роботи ті, за якими не надавались акти виконаних робіт форми Кб-2, водночас факт не виконання робіт, не є прямо залежним від наявності актів виконаних робіт та стверджує, що роботи зазначені технічним наглядом в додатку № 2 з приміткою «не виконані», є наслідком співставлення локальних кошторисів з наданими генпідрядником актами виконаних робіт, а не реального визначення обсягу фактичних робіт на об`єкті.

Згідно пункту 6.3.2. договору генпідрядник взяв на себе зобов`язання забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства у строки, встановлені договором.

Положеннями пункту 5.2.3 договору сторони погодили, що передача виконаних робіт по об`єкту генпідрядником і приймання їх замовником оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та втрати (форма КБ-2В, КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо.

Судом встановлено, що протягом строку виконання договору на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт відповідач передав, а позивач прийняв виконані роботи на загальну суму 4 499 686,80 гривень.

Наведена обставина також підтверджується сторонами у додатковій угоді № 5 від 28.11.2022 року до договору підряду, у якій сторони зазначили, що станом на 28.11.2022 року генпідрядником не виконано робіт за договором на загальну суму 1 388 906, 40 гривень.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що вчиняв всі необхідні дії для своєчасного виконання робіт, проте позивач не сприяв у їх вчасному виконанні та прострочення виконання робіт було обумовлено тим, що позивач не бажав вносити зміни в строки виконання додаткових робіт за спірним договором та не укладав з цього приводу відповідної додаткової угоди, що фактично позбавляло підрядника можливості привести залишки робіт до фактичних об`ємів, які відрізняються від проектних рішень, шляхом викладення оновленого графіку виконання робіт та уточненої договірної ціни.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача з урахуванням обставин справи та доказів, що були досліджені судом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За умовами підпункту 5.1.5. договору перегляд строків виконання робіт та їх передачі замовнику може здійснюватися за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили).

Згідно пункту 5.1.6. договору обставинами, які перешкоджають дотриманню визначених договором строків виконання робіт, які не залежать від генпідрядника і дають останньому право вимагати від замовника перегляду цих строків у разі, якщо генпідрядник протягом 3 (трьох) днів письмово сповістив замовника про їх появу можуть бути:

обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини);

обставини, за які відповідає замовник, зокрема: незабезпечення капітального ремонту об`єкта затвердженою проектно-кошторисною чи дозвільною документацією, затримка у виконанні замовником інших взятих ним на себе за договором зобов`язань, необхідність виконання при спорудженні об`єкт додаткових робіт, тощо;

внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації.

Положеннями пункту 11.2. договору сторони передбачили, що за взаємною згодою сторін, будь-які зміни до договору оформляються шляхом письмового укладання сторонами відповідних додаткових угод із наданням проекту додаткової угоди ініціюючою стороною.

У матеріалах справи міститься лист відповідача від 28.07.2022 року вих. № 21/07-22 адресований позивачу, у якому відповідач пропонував прийняти рішення щодо уточнення договірної ціни та корегування кошторисної документації з приведенням робіт до фактично виконаних, за наслідком чого укласти додаткову угоду.

Разом з тим, із змісту цього листа вбачається, що відповідачем не порушувалося питання щодо перегляду строків виконання робіт та проекту додаткової угоди із запропонованими змінами до цього листа долучено не було.

У матеріалах справи також відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозицію щодо внесення змін до графіку виконання робіт та строку виконання робіт за договором. Відповідачем також не надано доказів направлення позивачу відповідного проекту додаткової угоди щодо зміни строків виконання робіт.

У свою чергу, твердження відповідача, що строки виконання спірного договору залежали від виконання основного договору підряду від 21.09.2020 року, укладеного між сторонами, суд відхиляє оскільки у договорі підряду від 25.10.2021 року, що є предметом спору у цій справі не міститься жодних застережень щодо наведеної обставини.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи підставою для укладення договору №2857 від 25.10.2021 р. була необхідність у виконанні додаткових робіт не передбачених основним договором, укладеним між сторонами №1519 від 21.09.2020 р.

Судом встановлено, що до укладення спірного договору, генпідрядником надсилались замовнику листи за вих. №04/04-21 від 16.04.2021 р., за вих.№27/10-21 від 21.10.2021 р. про те, що виконання умов договору №1519 від 21.09.2020 року є неможливим без виконання додаткових робіт, у зв`язку із чим просив створити комісію для проведення огляду об`єкту, з метою встановлення можливості проведення виконання робіт (т.2 а.с.153-154).

Як вбачається із Акту обстеження об`єкту «Капітальний ремонт №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 » від 22 жовтня 2021 року комісією, у складі представника замовника, генпідрядника, технічного нагляду та авторського нагляду здійснено виїзд на об`єкт та зазначено, що виконання основних робіт неможливе без виконання додаткових робіт та, що з технічної точки зору неможливо виконання додаткових та основних робіт паралельно (т.2 а.с.155-156).

Наведені обставини стали підставою для проведення переговорної процедури закупівлі додаткових робіт у того ж учасника закупівлі, за наслідком якої укладено спірний договір підряду (т.2 а.с. 41-43).

З інших доказів, що містяться у матеріалах справи також не вбачається, що належне виконання спірного договору, зокрема, і в частині погодженого сторонами графіку виконання робіт, у якому були конкретизовані види (етапи) робіт та їх граничні строки виконання залежить від строків та обсягів виконання робіт за договором підряду від 21.09.2020 року.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для належного виконання зобов`язання за спірним договором підряду відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що порушення строків виконання робіт викликане простроченням кредитора та обставинами, які не залежали від генпідрядника за договором.

Відповідно до частини 1статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 31.03.2021 у справі №910/17881/19, від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 тощо).

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Одним із аспектів змісту добросовісності є заборона суперечливої поведінки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) викладено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. (пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

Застосовуючи принцип добросовісності та принцип заборони суперечливої поведінки, суд вважає, що відповідач, який визнав умови переговорної процедури, підтвердив свою відповідність усім заявленим вимогам, у тому числі щодо виконання робіт у обсязі, визначеному у дефектних актах та у строк визначений договором та надалі зголосився на всі умови договору підряду, у тому числі щодо графіку виконання робіт, підписавши його у погодженій сторонами редакції, не може надалі посилатися на неможливість завершення робіт у строк з підстав необхідності перегляду договірної ціни, яка за договором є твердою, оскільки така поведінка суперечить його попереднім заявам та діям, на які позивач обгрунтовано покладався як на прояв добросовісності та розумності, уклавши з відповідачем шляхом проведення спрощеної закупівлі (переговорної процедури) відповідний договір підряду на виконання додаткових робіт.

Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Положеннями пункту 6.3.5. договору визначено, що генпідрядник зобов`язаний у разі не виконання своїх зобов`язань за договором сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути замовнику відповідну частку сплачених останнім за умовами договору коштів (пункт 6.3.5. договору).

Згідно пункту 6.3.15 договору у випадку порушення взятих на себе зобов`язань генпідрядник зобов`язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), а також понад штрафні санкції, відшкодовує завдані замовнику збитки у відповідності з пунктом 7.3 договору та вимогами ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 7.4. договору сторони визначили види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до генпідрядника за договором, зокрема, за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 5.1.1 договору, стягуються пеня у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості таких робіт.

Таким чином, за умовами договору генпідрядник взяв на себе зобов`язання нести відповідальність шляхом сплати пені у розмірі 0,2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 (тридцять) календарних днів штрафу у розмірі 7 % від вартості таких робіт за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 5.1.2 договору.

Отже, за домовленістю сторін відповідальність підрядника за умовами договору у вигляді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку з виконання робіт по будь-якому з етапів виконання робіт за договором, тобто за прострочення виконання підрядних робіт кожного з передбачених етапів, а не в цілому за договором.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Твердження відповідача, що пункт 5.1.1 договору не містить жодних етапів робіт судом відхиляються, оскільки види (етапи) робіт погоджені сторонами у пункті 5.1.2 договору та у графіку виконання робіт.

Наявна у пункті 7.4. договору технічна описка у посиланні на підпункт договору 5.1.1 (замість вірного підпункту 5.1.2) не є підставою для визнання недійсної домовленості сторін щодо обсягу відповідальності генпідрядника за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів робіт визначених договором.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у підпункті 5.1.2 договору в частині будівельних робіт та графіку виконання робіт сторонами деталізовано окремі види робіт, їх назви, що відповідають найменуванню цих робіт у дефектних актах та граничні строки їх виконання, що за своєю суттю та змістом і є етапами виконання робіт.

Наведене кореспондується з пунктом 6.2. договору, згідно якого замовник має право достроково розірвати договір, якщо генпідрядник більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого виду, визначеного відповідно Календарного графіку (Додаток №3).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом частини 4 статті 231 зазначеного Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом враховано, що пунктом 7.4. договору сторони встановили відповідальність відповідача за прострочення виконання будь-якого з етапів робіт, з огляду на що правомірним є нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем робіт за кожним видом (етапом), строк виконання якого встановлений умовами договору.

Судом встановлено, що 30.11.2022 Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» листом № 506 від 30.11.2022 у відповідь на лист КЕВ м. Вінниці № 573/3245 від 24.11.2022 року про надання переліку невиконаних робіт за договорами підряду №2857 від 25.10.2021 р. повідомило, що станом на 30.11.2022 року за договором № 2857 від 25.10.2021 р. на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі №100/77 (їдальня), в/м № НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (коригування)» не виконані (не надавалися акти виконаних робіт форми КБ-2в) на роботи зазначені в додатку № 2 до цього листа.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, вартість невиконаних відповідачем робіт (по кожному виду) визначено позивачем з урахуванням вартості та виду невиконаних у строк робіт зазначених у локальних кошторисах та графіку виконання робіт.

При цьому, як вбачається із пояснень позивача при визначенні бази для нарахування штрафних санкцій у вартість невиконаних робіт позивачем не було включено прибуток генпідрядника, кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, кошти на покриття ризику, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами та податок на додану вартість, у зв`язку з чим вартість невиконаних робіт фактично є меншою ніж загальна вартість невиконаних робіт згідно Договірної ціни (Додаток № 1) (т.2 а.с. 228-235).

Доводи відповідача, що на підтвердження розрахунку штрафних санкцій позивачем надано локальні кошториси на будівельні роботи за №№ 2-1-1; 2-1-3; 2-1-5; 2-1-6; 2-1-9; 2-1-10, які не складались сторонами, судом відхиляються, оскільки відповідачем не спростовано, що зміст локальних кошторисів, які містяться у матеріалах справи не відповідають змісту локальних кошторисів, складених, перевірених та погоджених сторонами під час укладення договору. Локальних кошторисів у іншій редакції відповідачем суду не надано, як і не надано доказів повернення замовнику всієї виконавчої документації після розірвання договору.

Судом враховано, що заперечуючи обсяги невиконаних зобов`язань за договором, відповідач не довів належними та допустимими доказами обставини виконання за договором підряду усіх передбачених видів (етапів) робіт у визначені договором та графіком виконання робіт строки, як і не довів тієї обставини, що обсяги невиконаних у строк робіт є іншими, ніж визначені позивачем та особою, яка здійснювала технічний нагляд на об`єкті будівництва.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено також наявність обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов`язань за спірним договором та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.

Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу у зв`язку із відсутністю в його діях вини щодо прострочення зобов`язання не спростовують висновків суду щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.

Між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента відповідач, уклавши з позивачем договір погодився з його умовами, у тому числі щодо об`ємів та строків виконання підрядних робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що у строк передбачений договором роботи згідно дефектних актів та графіку виконання робіт у повному обсязі підрядником виконані не були, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій відповідає умовам договору та чинному законодавству.

З урахуванням викладеного, решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого значення для ухвалення рішення у цій справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу у межах визначеного позивачем строку прострочення виконання робіт, суд дійшов висновку про його часткову помилковість з огляду на таке.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій в частині нарахування пені по роботам визначених локальним кошторисом № 2-1-1, строк виконання яких згідно календарного графіку - листопад 2022 року, позивачем нараховано пеню за період прострочення 30 днів з 01.12.2022 по 30.12.2022 включно у сумі 34 963, 79 гривень.

Приймаючи до уваги, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, останнім днем виконання зобов`язання за вказаним видом робіт згідно календарного графіку є 30.11.2022 року.

Водночас судом встановлено, що у матеріалах справи міститься додаткова угода № 5 від 28.11.2022 року, підписана уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками сторін, згідно пункту 1.1. якої сторони домовилися розірвати договір підряду з 28.11.2022 року.

Положеннями частини 2 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Нарахування пені за прострочення виконання робіт, строк виконання яких спливає 30.11.2022 року позивач мотивує тим, що за відсутності відомостей про підписання відповідачем додаткової угоди №5 від 28.11.2022 року, що була надіслана разом із претензією №1, позивачем 21.12.2022 року особисто вручено директору ТОВ «Олеріт» претензію №2 якою було повідомлено про одностороннє розірвання договору підряду з 31.12.2022 року відповідно до підпунктів 6.2.1.2,6.2.9, 6.3.5, 6.3.15 договору.

Таким чином, позивач вважає, що починаючи з 31 грудня 2022 року договір припинений в односторонньому порядку та відповідно розрахунок штрафних санкцій було проведено по 30.12.2022 року.

Із матеріалів справи вбачається, що додаткова угода № 5 від 28.11.2022 року була направлена позивачем відповідачу 28.11.2022 року та отримана відповідачем 02.12.2022 року.

Положеннями частини 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, за загальним правилом у разі розірвання договору зобов`язання є припиненим з моменту досягнення домовленості про таке розірвання, крім випадків, якщо інше не передбачено договором.

Доказів моменту досягнення домовленості про розірвання договору з боку відповідача, як і доказів направлення відповідачем підписаної додаткової угоди позивачу матеріали справи не містять. У письмових поясненнях директором відповідача стверджується, що додаткова угода була передана позивачу нарочно.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо дати розірвання договору, судом враховано, що у пункті 1 додаткової угоди № 5 від 28.11.2022 року зазначено, що сторони цією угодою дійшли згоди достроково розірвати договір № 2857 від 25.10.2021 року з 28 листопада 2022 року.

Приймаючи до уваги, що у тексті додаткової угоди сторони прямо передбачили, що договір достроково розривається з 28 листопада 2022 року, наступне направлення позивачем вимоги про одностороннє розірвання договору з 31.12.2022 року не змінює визначеної сторонами у додатковій угоді за взаємною згодою дати розірвання договору з 28.11.2022 року.

На час розгляду справи додаткова угода № 5 від 28.11.2022 року про розірвання договору є чинною, а тому є підставою для припинення зобов`язань за договором підряду з 28.11.2022 року.

З огляду на викладене, твердження позивача, що датою розірвання договору та відповідно датою припинення зобов`язань сторін за договором є 31.12.2022 року судом відхиляються.

Враховуючи, що зобов`язання сторін за договором припинилися 28.11.2022 року, нарахування пені за прострочення виконання будівельних робіт, визначених локальним кошторисом № 2-1-1 за період з 01.12.2022 року по 30.12.2022 року у розмірі 34 963,79 гривень є безпідставним.

З урахуванням наведеного, також безпідставним є нарахування пені по роботам визначених локальними кошторисами № 2-1-5, № 2-1-6, № 2-1-7, № 2-1-9 до 30.12.2022, тоді як граничним строком нарахування пені є 28.11.2022 року.

Судом також взято до уваги, що при нарахуванні пені по роботам визначених локальним кошторисом № 2-1-6, строк виконання яких згідно календарного графіку - липень 2022 року при здійсненні нарахувань пені позивачем допущено помилку, оскільки не враховано положення статей 253, 254, 255, 534 ЦК України.

Так, граничним строком виконання пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції є липень 2022 року, тобто 31.07.2022 року. Разом з тим 31.07.2022 припадає на вихідний день (неділя), а тому днем закінчення строку виконання цих робіт є перший за ними робочий день (01.08.2022), відтак прострочення виконання по роботам визначених локальним кошторисом № 2-1-6 виникло з 02.08.2022 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, у межах визначеного періоду прострочення та вартості невиконаних робіт, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 114 937,74 гривень, в іншій частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 45 102, 33 гривень слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

У свою чергу, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що сума штрафу обрахована арифметично вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 25 423,40 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 140 361,14 гривень, у тому числі 114 937,74 гривень пені, 25 423,40 гривень штрафу, в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 6 від 17.01.2023 сплачено судовий збір у сумі 2 782,00 гривень.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 0,05 гривень (2782,00 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) - 2781,95 гривень (судовий збір, з урахуванням ціни позову) підлягає поверненню платнику.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення суми судового збору у розмірі 0,05 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 129 України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2105,38 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 676,57 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" (21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 31836183) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87, ідентифікаційний код юридичної особи 08320218) 140 361,14 гривень (сто сорок тисяч триста шістдесят одну гривню, 14 копійок) штрафних санкцій за договором від 25 жовтня 2021 року № 2857, у тому числі 114 937,74 гривень пені, 25 423,40 гривень штрафу та 2 105,38 гривень судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 45 102,33 гривень пені - відмовити.

5. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 676,57 гривень залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: позивача - vinkev@ukr.net, відповідача - olerit@i.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 21007, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 87; vinkev@ukr.net;

3 - відповідачу, 21020, Вінницька обл., місто Вінниця, провулок Цегельний, будинок 2; olerit@i.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.