Рішення

від 18.07.2023 по справі 568/770/22

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/770/22

Провадження №2/568/27/23

18 липня 2023 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області:

суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області.

про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила здійснити поділ майна подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності: нежитлове приміщення - піднавіс на сіно, земельні ділянки 0,31 га, 0,1069 га. та зелені насадження, розміщені на земельній ділянці 0,1069 га, нежитлове приміщення - зерновий склад; визнати за нею право оренди на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,5 га; стягнути 1/2 частину вартості транспортного засобу Renault master, 2012 р.в. в сумі 204490 грн. Просила також здійснити розподіл зелених насаджень, що висаджені на земельній ділянці площею 0,1069 га.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 12.10.2008 року вони з відповідаче ОСОБА_1 вони перебували в зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання придбали: піднавіс на сіно площею 565,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,5 га кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, земельну ділянку площею 0,31 га кадастровий номер 5625881600:05:01:0021, земельну ділянку площею 0,1069 га кадастровий номер 5625881600:05:024:0033 з зеленими насадженнями, зерновий склад площею 563,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. Спірне майно оформлено та зареєстровано на відповідача в період їх шлюбу.

Вказане майно є їх спільною власністю, придбано за спільні кошти в період шлюбу. Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 14.04.2022 р. їх шлюб розірвано, придбане спільно майно підлягає поділу між ними у рівних частках.?

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив позовні вимоги, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки спірне майно належить йому на праві особистої приватної власності.

Зазначив, що на підставі договору дарування №1395 від 22.09.2021 р. він набув право власності на 1/20 частину піднавісу на сіно площею 565,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а тому частка вказаного нежитлового приміщення є його особистою власністю та поділу не підлягає.

Право власності на земельні ділянки площею 0,31 га кадастровий номер 5625881600:05:01:0021, площею 0,1069 га кадастровий номер 5625881600:05:024:0033 виникло у нього внаслідок безоплатної приватизації, а тому не може ділитись між ними, оскільки не є спільним майном подружжя.

Зерновий склад також не є спільним майном, оскільки був придбаним особисто за грошові кошти, отримані ним за борговими розписками на загальну суму 300000 грн. Позивачка не приймала участі у його придбанні та в погашенні боргу, а тому зерновий склад є його особистою власністю.

Земельна ділянка площею 0,5 га кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 знаходиться у нього в користуванні на підставі договору оренди, укладеному з Радивилівською міською радою згідно рішення №373 від 14.07.2021 р.

Ухвалою від 28.07.2022 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.09.2022 р. у справі № 568/824/22 передано цивільну справу судді Сільман А.О. для вирішення питання про об`єднання в одне провадження зі справою № 568/770/22.

Ухвалою від 13.09.2022 р. у справі № 568/770/22 об`єднано в одне провадження цивільну справу № 568/770/22 з цивільною справою № 568/824/22 та присвоєно об`єднаній справі № 568/770/22.

Ухвалою від 27.09.2022 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.10.2022 р. призначено у справі автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою від 06.12.2022 р. поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою від 20.12.2022 р. клопотання експерта про надання додаткових матеріалів задоволено частково, надано письмову вказівку про виконання експертизи та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою від 19.04.2023 р. поновлено провадження у справі, у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

Ухвалою від 16.05.2023 р. відкладено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи Радивилівську міську раду Дубенського району Рівненської області.

Ухвалою від 30.05.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою від 20.06.2023 р. відкладено розгляд справи на 27.06.2023 р.

В судовому засіданні від 27.06.2023 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Наголосив, що спірне майно є спільною власністю подружжя, а тому просив позов задоволити повністю.

В судовому засіданні відповідач заперечив позовні вимоги. Наголосив, що нежитлове приміщення піднавіс на сіно, приватизовані ним земельні ділянки площею 0,31 га та 0,1069 га не є спільним майном подружжя; зелені насадження на земельній ділянці площею 0,1069 га відсутні.

В судовому засіданні від 27.06.2023 р. оголошено перерву до 18.07.2023 р.

В судове засідання 18.07.2023 р. представник позивача не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача посилаючись на ч. 3 ст. 70 СК України, визнав позовні вимоги в частині визнання права власності за позивачкою на 1/4 частину зернового складу та 1/4 вартості транспортного засобу Renault master в сумі 81671 грн., в іншій частині позову просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд враховує наступне.

Встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 12.10.2008 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 14.04.2022 р.

У період шлюбу сторони придбали транспортний засіб Renault master, 2012 р.в.

Відповідно до інформації Головного Сервісного центру МВС №31/30аз-17-2022 від 26.07.2022 р., транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. зареєстрований за ОСОБА_1 15.09.2017 р. (а.с. 84).

Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 4000-Е від 22.03.2023 р. встановлено, що ринкова вартість автомобіля Renault master, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 на час проведення дослідження, з урахуванням його стану, визначеного при експертному огляді 23.01.2023 р. становить 326686,66 грн. (т. 2, а.с.28-35).

19.05.2016 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину зернового складу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований на орендованій продавцем земельній ділянці площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 (т.1, а.с. 65).

19.05.2016 р. зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на 1/2 частки приміщення зернового складу за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 12.07.2017 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину (другу половину) вказаного зернового складу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований на орендованій продавцем земельній ділянці площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 (т.1, а.с. 66).

12.07.2017 р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку на нежитлове приміщення - зерновий склад, загальною площею 563,7, за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 1487 від 01.07.2019 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1069 га для індивідуального садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (т. 1, а.с. 64).

На підставі вказаного наказу, державним реєстратором зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 3259 від 04.11.2020 р. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,3100 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

12.02.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Радивилівської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер 5625881600605:011:0021 площею 0,31 га. При цьому повідомив, що раніше не використовував своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області № 149 від 18.02.2021 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5625881600605:011:0021 площею 0,31 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Балки, Дубенського району, Рівненської області (а.с. 63).

На підставі витягу з рішення № 149 від 18.02.2021 р., витягу з Державного земельного кадастру від 16.03.2021 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,31 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013.

28.12.2009 р. між ОСОБА_5 та Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області укладено договір оренди землі.

Рішенням Радивилівської міської ради № 373 від 14.07.2021 р. внесено зміни до договору оренди від 28.12.2009 р. та зазначено орендодавця - Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області, орендар - ОСОБА_1 (а.с. 67).

Відповідно до внесених змін, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, за межами населеного пункту с. Балки на території Радивилівської міської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки площею 0,5 га кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1

22.09.2021 р. між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) укладений договір дарування, відповідно до умов якого, дарувальник подарував, а обдарований прийняв 1/20 частини піднавісу на сіно за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 61).

На підставі договору дарування, 22.09.2021 р. відповідачем зареєстровано право спільної часткової приватної власності на 1/20 частку нежитлового приміщення - піднавіс на сіно, загальною площею 565,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 70 СК України, при поділі майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно п. 2 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою власністю кожного з них.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування від 22.09.2021 р. укладеного між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований), зареєстровано право спільної часткової приватної власності ОСОБА_1 на 1/20 частку нежитлового приміщення - піднавіс на сіно, загальною площею 565,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, 1/2 частки приміщення - піднавіс на сіно, яку просить розділити позивач, була набута відповідачем у власність під час шлюбу на підставі договору дарування від 22.09.2021 року, тому відповідно до ч.1 ст. 57 СК України спірне нежитлове приміщення (піднавіс на сіно) не є спільною сумісною власністю сторін та не підлягає поділу між ними.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказами на підтвердження того, що придбане відповідачем нежитлове приміщення (піднавіс на сіно) було перебудовано за рахунок коштів з сімейного бюджету.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем 1/2 частини нежитлового приміщення зерновий склад, що знаходиться по АДРЕСА_1 , суд враховує наступне.?

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на 1/2 частки приміщення та право спільної часткової власності на 1/2 частки на нежитлове приміщення - зерновий склад, загальною площею 563,7, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.?

Відповідач вважає, що вказане нерухоме майно є його особистою власністю, оскільки придбано ним особисто за грошові кошти, отримані за договором позики з ОСОБА_6 , що підтверджено борговими розписками. ?

Зі змісту наявної в матеріалах справи розписки вбачається, що 10.05.2016 р. ОСОБА_1 отримав у борг від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 150 000 грн., які зобов`язався повернути в строк до 01.06.2017 р. (т. 1, а.с. 147 зворот). На підставі боргової розписки від 01.06.2017 р. ОСОБА_1 отримав у борг від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 150 000 грн., без визначення обов`язку та дати повернення грошових коштів (т. 1, а.с. 146).

Умовами боргових розписок не передбачено призначення платежу позичених коштів.?

Надані відповідачем боргові розписки про отриманні від ОСОБА_6 у борг грошових коштів на загальну суму 300000 грн., не можуть бути беззаперечним підтвердження того, що спірне нежитлове приміщення придбано саме за ці кошти, без надання відповідних доказів. Вказані розписки не є доказом набуття майна в особисту приватну власність відповідачем.

Отримані на підставі боргових розписок грошові кошти - є об`єктом права спільної сумісної власності, що повністю узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України.?

Наявні в матеріалах справи договори купівлі - продажу частини зернового складу по АДРЕСА_1 від 19.05.2016 р. та 20.07.2017 р. (т. 1 а.с. 65, 66) не містять інформації, що спірне нерухоме майно - зерновий склад придбано за кошти, що є особистою власністю покупця ОСОБА_1 .

Натомість з договорів купівлі-продажу вбачається, що при їх укладанні нотаріусу надавалася письмова заява дружини покупця ОСОБА_3 про згоду на придбання вказаного майна, що відображено у п. 9 укладених договорів купівлі-продажу.

За умови надання позивачем згоди на придбання нерухомого майна - зернового складу, суд вважає, що укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 договори купівлі-продажу є таким, що укладено в інтересах сім`ї.?

Доказів на підтвердження того, що спірне нерухоме майно придбано відповідачем виключно за особисті кошти - не надано, як і не спростовано презумпції спільності майна подружжя.?

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірне приміщення зерновий склад, який набутий сторонами під час перебування в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом визнання за позивачем право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення зерновий склад, за адресою: АДРЕСА_1 .?

Щодо позовних вимог в частині визнати за позивачем право оренди на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, суд враховує наступне.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві оренди належить земельна ділянка площею 0.5 гектара, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, яка розташована за межами населеного пункту с. Балки на території Радивилівської міської ради, що підтверджується рішенням Радивилівської міської ради № 373 від 14.07.2021 р., додатковою угодою № 1 до договору оренди від 28.12.2009 р. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до податкового повідомлення від 30.03.2023 р. ГУ ДПС у Рівненській області, відповідачу ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання за оренду землі кадастровий номер 5625881600:05:011:0013, яка розташована за межами населеного пункту с. Балки в сумі 22492,85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на вказаній земельній ділянці площею 0,5 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013 розташовано нежитлове приміщення - зерновий склад, який підлягає поділу між подружжям.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ "Про оренду землі").?

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про оренду землі", орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.?

Згідно ч. 4 ст. 7 вказаного Закону, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об`єкт. Порядок користування декількома орендарями орендованою земельною ділянкою у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.?

У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі з визначенням його співорендарем земельної ділянки, а до внесення змін до договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю частину орендної плати пропорційно до його частки у праві власності на такий об`єкт (ч. 5 ст. 7 Закону).?

З аналізу вказаних норм випливає, що законодавець прямо пов`язує набуття права користування земельною ділянкою, яка перебуває в оренді, із внесенням змін до договору оренди із визначенням співвласника співорендарем земельної ділянки. Однією із сторін договору оренди земельної ділянки є її власник - Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області.

Земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу права оренди на земельні ділянки, а необхідне оформлення прав на них за визначеною процедурою, яку не можна підмінювати судовим рішенням.?

При зверненні до суду позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину земельних ділянок площею 0,31 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0021 та площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, Наказом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 1487 від 01.07.2019 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1069 га для індивідуального садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (т.1, а.с. 64).

На підставі вказаного наказу, державним реєстратором зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033.

Рішенням Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області № 149 від 18.02.2021 р. на підставі ст.ст. 118, 121 ЗК України, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5625881600:05:011:0021 площею 0,31 га для ведення особистого селянського господарства за межами населного пункту с. Балки, Дубенського району, Рівненської області (т.1, а.с. 63).

На підставі витягу з рішення № 149 від 18.02.2021 р., витягу з Державного земельного кадастру від 16.03.2021 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,31 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0013.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.?

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.57 СК України, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.?

Окрема земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.?

Враховуючи ті обставини, що право власності на земельні ділянки площею 0,31 га, кадастровий номер 5625881600:05:011:0021 та площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033 набуто відповідачем шляхом приватизації, вказане майно, відповідно до ч.1 ст. 57 СК України не є спільною сумісною власністю сторін та не підлягає поділу між ними.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача вартості транспортного засобу Renault master, 2012 р., суд враховує наступне.

Відповідно до інформації Головного Сервісного центру МВС №31/30аз-17-2022 від 26.07.2022 р., транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. зареєстрований за ОСОБА_1 15.09.2017 р. (т.1, а.с. 84).

На підставі договору купівлі-продажу № 227 від 22.07.2022 р. транспортний засіб Renault master, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 був відчужений ОСОБА_7 за 19500 грн. (т.1, а.с. 148).

Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 4000-Е від 22.03.2023 р. встановлено, що ринкова вартість автомобіля Renault master, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 на час проведення дослідження, з урахуванням його стану, визначеного при експертному огляді 23.01.2023 р., становить 326686,66 грн. (т. 2, а.с. 28-35).

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).?

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.?

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).?

Вартість майна, що підлягає поділу визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.?

Судом встановлено, що транспортний засіб Renault master, 2012 р.в. відповідач відчужив без згоди позивача. При цьому, відповідач не надав суду доказів того, за якою ціною автомобіль було реалізовано.

Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № 4000-Е від 22.03.2023 р. встановлено, що ринкова вартість автомобіля Renault master, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 станом на момент проведення дослідження, з урахуванням його стану, визначеного при експертному огляді 23.01.2023 р. становить 326686,66 грн. (т. 2, а.с. 28-35).

Таким чином, спірний автомобіль набутий сторонами спільно під час перебування в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Беручи до уваги, що відчуження спірного автомобіля відповідачем відбулося проти волі позивачки, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі 1/2 частки вартості транспортного засобу Renault master, 2012 р.в., яка визначена висновком транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 326686,66 грн, що становить 163343,33 грн.

Крім того, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину зелених насаджень, які розміщені на земельній ділянці площею 0,1069 га кадастровий номер 5625881600:05:024:0033.

З метою огляду зелених насаджень, комісією проведено обстеження земельної ділянки площею 0,1069, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033, власником якої є ОСОБА_1 .

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 12.10.2022 р., зелені насадження на вказаній земельній ділянці - відсутні (т. 1, а.с. 167).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що на земельній ділянці площею 0,1069, га кадастровий номер 5625881600:05:024:0033, яка перебуває у приватній власності відповідача, знаходяться будь-які зелені насадження.

З таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не довела наявність у сторін вказаного спірного майна - зелених насаджень на земельній ділянці площею 0,1069 га, кадастровий номер 5625881600:05:024:0033, яке б підлягало поділу на час розгляду справи, тому в частині розподілу зелених насаджень слід відмовити.?

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду; за немайнову вимогу - 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Суд зазначає, що відповідно до договорів купівлі-продажу, вартість приміщення зернового складу становить 309472 грн.; згідно судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість автомобіля Renault master, 2012 р.в. - 326686,66 грн.; відповідно до договору дарування вартість піднавісу на сіно - 137418 грн.; відповідно до витягів із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, вартість земельної ділянки кадастровий номер 5625881600:05:054:0033 становить 103,29 грн., вартість земельної ділянки кадастровий номер 5625881600:05:011:0021 становить 7227,53 грн.; вартість земельних насаджень судом не встановлено через їх відсутність. Позовна вимого щодо визнання права оренди земельної ділянки є немайновою вимогою.

Означена вартість спірного майна сторонами не спростована, клопотань щодо призначення експертиз для визначення вартості нерухомого майна, крім спірного автомобіля, від сторін не надходило.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що при зверненні в суд з позовною заявою, яка містить 6 вимог майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) та одну немайнового (визнання права оренди), позивач мав сплатити судовий збір в сумі 8142,76 грн.

Проте, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір в сумі 3037,31 грн. (т. 1, а.с. 10, 77), тобто недоплачена сума становить 5105,45 грн., яку слід стягнути з позивача в дохід держави.

Оскільки, позовні вимоги задоволено в частині визнання за позивачем право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення - зерновий склад та стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частини вартості автомобіля, що становить 81,46% від ціни позову.

Судовий збір покладається на сторони з урахуванням пропорційності задоволених вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3180 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 6150,88 грн. судових витрат за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя- задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частини вартості транспортного засібу Renault master, 2012 р.в. в сумі 163343,33 грн.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частки нежитлового приміщення зерновий склад, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3180 грн. судового збору за розгляд позовної заяви; 6150,88 грн.- за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 5105,45 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області (Рівненська обл., Дубенський р-н, м.Радивилів, вул. Паркова, 5)

Повний текст судового рішення виготовлений 18.07.2023 р.

Суддя А.О. Сільман