Постанова

від 19.07.2023 по справі 206/3934/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4697/23 Справа № 206/3934/22 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Магдалинівської селищної ради на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року затверджено мирову угоду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, відповідно до якої:

1. Сторони підтверджують, що їм відома практика ВСУ, якою по справі № 753/16296/14-ц Постановою Верховного Суду від 30.09.2020 встановлено, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду. Після завершення судового процесу право на укладення мирової угоди може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження, а також, що згідно Постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 363/1103/16-ц, у разі невиконання однією зі сторін зобов`язань за умовами мирової угоди, інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні указаного позову.

2. За цією Мировою угодою, Сторони визнають факт укладання та невиконання умов договору позики, укладеного 07.09.2020 р. між ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та правонаступником якого є ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_3 отримав в борг грошову суму в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч доларів) США зі строком виконання договору до 01.03.2022 р.

3. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину, як це встановлено на підставі спадкової справи № 68081392, яка була заведена приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока Валентиною Олександрівною, приймає зобов`язання ОСОБА_3 , в розмірі 30.000 (тридцять тисяч доларів) США та гарантує повернення даного боргу ОСОБА_2 протягом 3-х місяців (але не пізніше ніж 30 травня 2023 року) з моменту укладання даної мирової угоди та постановлення ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська про її затвердження.

4. ОСОБА_2 визнає факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 з грудня 2016 р. року по час його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також ОСОБА_2 визнає та не оспорює факт того, що ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_3 , має право на спадкування, як спадкоємець четвертої черги за законом (як особа, яка постійно проживала зі спадкодавцем більше ніж 5-ть років на момент смерті) спадкової маси, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 та яка складається з: земельної ділянки-паю кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності якої належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 21379368; земельна ділянка-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада площею 5,39 га., право власності якої належить ОСОБА_3 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17685488; земельної ділянки-паю, кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино - Софіївська сільська рада площею 5,39 га., право власності на яку, належить ОСОБА_3 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17686050).

5. За ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнається право власності на спадкове майно, яке складається з :

- земельної ділянки-паю, кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності на яку належить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі Витягу з державного земельного кадастру, серія та номер НВ-1204826472017, виданий 30.05.2017 р., видавник відділ Держкомземуу Магдалинівському районі Дніпропетровської області; номер ІІІ-ДП № 034015, виданий 10.12.2002 р. Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1300057712223, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 21379368;

- земельна ділянкв-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності на яку належить ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину НВА 053194, виданий 28.11.2016 р. Магдалинівською державною нотаріальною конторою державний нотаріус Сушко В.Б.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1098435712223, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17685488;

- земельної ділянки-паю, кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності на яку належить ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину НВА 053195, виданий 28.11.2016 р. Магдалинівською державною нотаріальною конторою державний нотаріус Сушко В.Б.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1300057712223, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17686050);

яке підлягає реєстрації за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в Державному реєстрі речових прав на підставі ухвали суду про затвердження даної мирової угоди.

6. У разі, якщо ОСОБА_1 не виконає у визначеному в п. 3 даної Угоди зобов`язання щодо погашення боргових зобов`язань, які вона, як спадкоємець боржника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинна виконати перед ОСОБА_2 , останній набуває право на підставі даної Мирової Угоди та Ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська про її затвердження звернутися для стягнення боргу в розмірі 30.000 (тридцять тисяч доларів) США та штрафних санкцій в розмірі 100.000 гривень з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до примусового стягнення до відповідного органу виконавчої служби Міністерства юстиції України або до приватного виконавця.

7. Виконання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошового зобов`язання, яке визначено в п. 2 та 6 даної Угоди, підтверджується розпискою, яка складається власноручно ОСОБА_2 про отримання ним грошової суми в розмірі, який визначено в п. 2 та 6, а також останній повинен повернути ОСОБА_1 оригінал договору позики, який було укладено між ним та ОСОБА_3 .

8. Сторони підтверджують, що при укладенні цієї Мирової угоди вони діють при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, однаково розуміють значення і умови цієї Мирової угоди та її правові наслідки, попередньо ознайомлені з нормами чинного цивільного процесуального законодавства щодо мирових угод, умови даної Мирової угоди не порушують прав та інтересів Сторін та третіх осіб, укладення даної Мирової угоди є волевиявленням Сторін і відповідає їх внутрішній волі.

9. Сторони погоджуються, що судові витрати, а також витрати на правову допомогу, понесені кожною зі Сторін в межах провадження по справі № 206/3934/22 в Самарському районному суді м. Дніпропетровська Сторонами одна одній не відшкодовуються та покладаються виключно на Сторону, яка їх понесла.

10. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов`язання, передбаченого цією мировою угодою. Уся інформація, викладена в мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна, кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в мировій угоді.

11. Сторони підтверджують, що ця мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін; умови мирової угоди не виходять за межі предмета спору у справі № 206/3934/22; ця мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

12. Сторони підтверджують, що розуміють правові наслідки укладення цієї мирової угоди, а представники сторін мають достатні повноваження для її укладення.

13. Ухвала суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», що відповідає ст. 203 ЦПК України.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на майно, яке визначене п. 5 даної Угоди, за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

14. Відповідач та позивач домовилися, що будь-які витрати, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї мирової угоди, покладаються на обидві сторони в рівних частках.

15. Відповідач та позивач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

16. Відповідно до ч. 4 ст. 142 ЦПК України сторони домовились, що судові витрати (окрім судового збору), які сторони здійснили на супровід справи № 206/3934/22 та укладення цієї мирової угоди, несе сторона, яка здійснила витрати, та такі витрати не підлягають відшкодуванню іншою стороною.

17. Сторони повністю усвідомлюють умови, мету, сутність та наслідки затвердження цієї мирової угоди.

18. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам.

19. Сторони дійшли згоди, що з моменту повного виконання умов цієї угоди, спірні правовідносини, які стали предметом позову по цій цивільній справі повністю врегульовані та в майбутньому вони не будуть їх пред`являти в будь-який спосіб.

20. Одностороння відмова від цієї мирової угоди не допускається.

21. Мирова угода набирає чинності для сторін з дати її підписання обома сторонами та постановлення ухвали про її затвердження Самарським районним судом м. Дніпропетровська, і діє до її повного виконання. Дану угоду складено при повному розумінні сторонами її термінології українською мовою, у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та для суду. Сторони дійшли згоди вважати дану угоду конфіденційною, не розголошувати умови даної угоди третім особам, а також, не використовувати для цілей, не пов`язаних з її виконанням. У разі розголошення конфіденційної інформації щодо умов даної угоди, винна сторона одноразово повинна сплатити іншій стороні штраф в розмірі 50.000 гривень, а також компенсувати витрати, які понесла інша сторона внаслідок розголошення відомостей, визначених в угоді (витрати на адвоката, судові витрати, інші витрати, які виникли в зв`язку з урегулюванням спору з третіми особами.

22. Сторони після затвердження мирової угоди по вказаному спору не мають будь-яких інших претензій (моральних, матеріальних, фінансових, майнових) один до одного.

23. У разі невиконання сторонами умов цієї мирової угоди в добровільному порядку - вона виконується примусово державним виконавцем.

24. Наслідки укладення мирової угоди та зміст ст. 255, 256 ЦПК України сторонам роз`яснені і зрозумілі.

25. Сторонам відомі положення ст. 82 ЦПК України, що обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження по справі, передбачені ст.ст. 207, 208 Цивільного процесуального кодексу України Сторонам відомі та зрозумілі і вони дійшли згоди про можливість закриття провадження по справі.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Магдалинівська селищна рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для затвердження мирової угоди.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Положеннями ст. 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи необмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Системний аналіз указаної норми дозволяє дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Отже, мирова угода це укладений сторонами правочин з метою врегулювання їх спору на основі взаємних поступок.

За таким правочином сторони заново визначають свої матеріальні права та обов`язки у спірному правовідношенні, припиняючи спір, що став предметом судового розгляду.

Тобто, мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду заснована на взаємних поступках угода, яка по новому визначає їх суб`єктивні права та обов`язки. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору.

При визнанні мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Так судом встановлено, що у вересні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.

В обґрунтування позову, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її двоюрідний брат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , позивачка у передбачений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока Валентини Олександрівни, яка прийняла в неї заяву, на підставі якої була заведена спадкова справа № 68081392.

Нещодавно ОСОБА_2 , відповідач по справі, повідомив її про те, що 07 вересня 2020 року між спадкодавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 30000 (тридцять тисяч) дол. США, згідно з яким спадкодавець ОСОБА_3 зобов`язався повернути позичені кошти до 07 вересня 2021 року та не повернув.

Натомість, позивачка заперечує проти того, що її двоюрідний брат ОСОБА_3 отримував в якості позики у відповідача будь-які грошові кошти, тому що з 2015 року позивачка жили з ОСОБА_3 разом, як брат з сестрою, за адресою АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет, спільно займались веденням домогосподарства, саджали город та збирали врожай з нього, купували майно для спільного користування, брали участь у витратах на утримання житла, його ремонт, часто спілкувались з ним і він ніколи не розповідав позивачці про те, що йому потрібні грошові кошти та ще в такому великому розмірі.

Враховуючи зазначене, позивачка просила суд визнати недійсний договір позики грошових коштів, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , про визнання права власності.

В обґрунтування позову, зазначив, що згідно договору-позики грошових коштів від 07 вересня 2020 року, яка була укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримав в борг грошову суму в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч доларів) США, він зобов`язався повернути позичені кошти до 07 вересня 2021 року та не повернув.

Як йому стало відомо з матеріалів спадкової справи, яка надійшла до суду 03 лютого 2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер позичальник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у передбачений Законом строк звернулась ОСОБА_1 , відповідач за даним зустрічним позовом, із заявою про прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щоки Валентини Олександрівни, яка прийняла в неї заяву, на підставі якої була заведена спадкова справа № 68081392 та яка прийняла всю спадщину, яка належала померлому на праві власності.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, спадкоємець приймає не лише права, які належали спадкодавцеві на час смерті, але і його зобов`язання, які не були ним виконані за життя.

В разі, якщо ПОЗИЧАЛЬНИК своєчасно не поверне позику згідно визначеного у п.1 цього договору строку, ПОЗИКОДАВЕЦЬ має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення суми боргу. Додатковою відповідальністю було передбачено право Позикодавця вимагати в судовому порядку звернення стягнення на майно або визнання права власності за собою, яке належить ПОЗИЧАЛЬНИКУ (зокрема на земельну ділянку-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га; право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 10.07.2017 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 21379368, на земельну ділянку-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17685488; на земельну ділянку пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино- Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17686050), та будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ), з метою ефективного захисту своїх прав. При цьому правом вибору майна за рахунок якого ПОЗИКОДАВЕЦЬ може задовольнити свої грошові вимоги з метою погашення боргу, наділений ПОЗИКОДАВЕЦЬ.

Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом, просив суд визнати за ним право власності на :

- земельну ділянку - пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 10.07.2017 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 21379368;

- земельну ділянку-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17685488;

- земельну ділянку пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино- Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17686050),

- будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом, в якому просила суд:

- визнати недійсним договір позики грошових коштів, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

- встановити факт спільного постійного проживання однією сім`єю позивачки з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з грудня 2016 року по час його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- визнати за позивачкою право власності на :

- земельну ділянку - пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 10.07.2017 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 21379368;

- земельну ділянку-пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино-Софіївська сільська рада, площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17685488;

- земельну ділянку пай, кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, яка розташована: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Почино- Софіївська сільська рада площею 5,39 Га, право власності якої належить позичальнику ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 28.11.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 17686050),

- будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У лютому 2023 року сторони звернулися до суду з заявою про затвердження мирової угоди, яка задоволена судом першої інстанції.

Так, аналізуючи зміст оскаржуваної ухвали суду, вбачається, що судом першої інстанції затверджено мирову угоду, за змістом якої, серед іншого зокрема п.5, визнано право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки (пай) :

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, площею 5,39 га;

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0766 площею 5,39 га;

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0767 площею 5,39 га,

що розташовані на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та належали на праві приватної власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 13 затвердженої судом першої інстанції мирової угоди зазначено, що ухвала суду про затвердження мирової угоди, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на майно, яке визначене п. 5 даної Угоди, за ОСОБА_1 , в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

На підставі оскаржуваної ухвали Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року, 28.02.2023 року державним реєстратором -приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кононенко Світланою Анатоліївною було здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на перелічені земельні ділянки:

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0414 номер запису про право власності 49435145;

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0766, номер запису про право власності 49435780;

- кадастровий номер 1222386100:01:001:0767, номер запису про право власності: 49436390 ( а.с.115-117).

Вище перелічені земельні ділянки перебувають на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Власником земельних ділянок кадастровий номер 1222386100:01:001:0414, кадастровий номер 1222386100:01:001:0766 та кадастровий номер 1222386100:01:001:0767 являвся ОСОБА_3 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого відділом ДРАЦС по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) 20.07.2021 року.

Також, апеляційний судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 31 серпня 2022 року, яке залишено без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока Валентина Олександрівна, Новомосковська районна рада Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин відмовлено, оскільки заявник не надала достатніх доказів на підтвердження родинних зв`язків між нею і ОСОБА_3 , а саме, що останній є її двоюрідним братом.

Даним рішенням було встановлено, що 03 серпня 2021 року на підставі заяви ОСОБА_1 приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щокою В.О. була заведена спадкова справа № 126/2021.

Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щокою В.О. надано відповідь, що ОСОБА_1 не підтверджено факт родинних відносин зі спадкодавцем.

Тобто, судами першої та апеляційної інстанції, в межах цивільної справи №202/4860/21, встановлено факт відсутності правових підстав перебування ОСОБА_1 в родинних відносинах з ОСОБА_3 ..

Зміст оскаржуваної ухвали свідчить, що судом першої інстанції затверджено мирову угоду, за змістом якої ОСОБА_1 була наділена права власності на земельні ділянки саме в порядку визнання за нею права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Так, ст. 1268 ЦК України серед іншого визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, для оформлення права на спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на одержання спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд першої інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали взагалі не звернув уваги на той факт, що відомості, щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 відсутні. Спадщина у порядку, визначеному законом ОСОБА_1 не приймалась.

За змістом роз`яснень, викладених в п24 України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами постанови Пленуму Верховного Суду в даній категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказані обставини, беззаперечно вказують, що оскаржувана ухвала порушує права апелянта.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: