Постанова

від 19.07.2023 по справі 160/10416/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/10416/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року (головуючий суддя Горбалінський В.В.)

в адміністративній справі №160/10416/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопромінь" до відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопромінь", звернувся 18.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови:

- №317736 від 12.05.2022 року;

- №317789 від 23.06.2022 року;

- №317790 від 23.06.2022 року;

- №317791 від 23.06.2022 року;

- №317792 від 23.06.2022 року;

- №317793 від 23.06.2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» кожна у сумі 17000 грн. на загальну суму 102 000грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі пояснення та всі документи надавалися представником ТДВ «АВТОПРОМІНЬ» для огляду до контролюючого органу під час розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, однак такі документи не були взяті до уваги начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Вказано, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), однак, 23.06.2022 року були розглянуті акти перевірок, термін розгляду яких сплив ще у квітні 2022 року та винесені спірні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови №317736 від 12.05.2022 року; №317789 від 23.06.2022 року; №317790 від 23.06.2022 року; №317791 від 23.06.2022 року; №317792 від 23.06.2022 року; №317793 від 23.06.2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» кожна у сумі 17000грн. на загальну суму 102 000грн.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 14 886грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в оскаржуваних постановах відповідача не конкретизовано які саме положення ст.39 Закону №2344-III порушено позивачем та відсутність яких саме документів є підставою для притягнення ТДВ "АВТОПРОМІНЬ" до відповідальності, як наслідок, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державною службою України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що за результатами рейдових перевірок співробітниками державної служби України з безпеки на транспорті виявлено порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водіїв, якій здійснювали перевезення пасажирів, були відсутні розклади руху, схеми маршруту, про що посадовими особами складено ряд актів проведення перевірки. На підстави актів у відношенні позивача прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу. Вважає, що висновки Укртрансбезпеки, викладені в актах перевірки, позивачем не спростовано, а прийняті на їх підставі оскаржувані постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що твердження апелянта про те, що у водіїв на момент перевірки були відсутні схеми маршруту до розкладу руху вводять суд в оману. Також зазначає, що відповідачем порушений 2-х місячний строк розгляду справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2023 року відстрочено відповідачу сплату судового збору в розмірі 14886грн. до ухвалення рішення суду.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Автопромінь» є суб`єктом підприємницької діяльності.

Основний вид економічної діяльності: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

На підставі направлень на рейдову перевірку №014455 від 14.02.2022 року та №014456 від 17.02.2022 року відповідачем здійснено рейдові перевірки ТДВ "АВТОПРОМІНЬ" (а.с. 49).

За результатами проведених рейдових перевірок додержання Товариством «АВТОПРОМІНЬ» вимог законодавства про автомобільний транспорт, - складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме (а.с. 15-20):

акт №326825 від 20.04.2022,

акт №326624 від 15.02.2022,

акт №326622 від 15.02.2022,

акт №308756 від 18.02.2022,

акт №308760 від 21.02.2022,

акт №326822 від 22.02.2022.

Порушення, які були виявлені під час проведення перевірки позивача, зазначені в актах перевірки:

- відсутні розкладу руху та схеми маршруту, тимчасовий реєстраційний талон, договір обов`язкового особистого страхування, не заповнена індивідуальна контрольна книжка водія та квитково-касовий лист.

Відповідачем за результатами розгляду вищезазначених актів були винесені 6 постанов про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів (кожна постанова на 17000грн. штрафу, що в загальній сумі склало 102 000 грн. штрафу), а саме:

- постанова №317736 від 12.05.2022 року;

- постанова №317789 від 23.06.2022 року;

- постанова №317790 від 23.06.2022 року;

- постанова №317791 від 23.06.2022 року;

- постанова №317792 від 23.06.2022 року;

- постанова №317793 від 23.06.2022 року.

Позивач вважає протиправними зазначені постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001, норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-III) передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно направлень на рейдову перевірку №014455 від 14.02.2022 року та №014456 від 17.02.2022 року відповідачем здійснено рейдові перевірки ТДВ "АВТОПРОМІНЬ" (а.с. 49).

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в актах перевірки не вказано які саме порушення виявлені під час перевірки, водночас в актах перевірки зазначено, що у тому числі вчинені порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с. 15-20).

Слід зазначити, що стаття 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено має 10 частин, крім того частина 1 вказаної статті має 17 абзаців.

Натомість відповідач в актах перевірки не зазначив, які саме вимоги статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" порушено позивачем.

Водночас в актах перевірки зазначено:

- акт №326825 від 20.04.2022: під час перевірки ТЗ відсутні документи, передбачені ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: схеми руху, розклад маршруту (а.с. 15);

- акт №326624 від 15.02.2022: під час перевірки ТЗ відсутні документи, передбачені ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: індивідуальна контрольна книжка водія, квитково-касовий лист, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с. 16);

- акт №326622 від 15.02.2022: перевезення пасажирів без наявності на момент перевірки документів, передбачених ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: схема маршруту, розклад руху, індивідуальна контрольна книжка водія, квитково-касовий лист (а.с. 17);

- акт №308756 від 18.02.2022: при перевірці в транспортному засобі відсутні документи, передбачені ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме відсутній тимчасовий реєстраційний талон на ТДВ «Автопромінь» (а.с. 18);

- акт №308760 від 21.02.2022: при рейдовій перевірці в транспортному засобі відсутні документи, передбачені ст.39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня схема маршруту, відсутній розклад руху при перевезенні пасажирів (а.с. 19);

- акт №326822 від 22.02.2022: під час перевірки ТЗ відсутні документи, передбачені ст. 39 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: індивідуальна контрольна книжка водія, квитково-касовий лист, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с. 20).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачені документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, вказана норма містить вимоги, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (серед яких і квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху та ін.).

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-III), постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Здійснюючи тлумачення наведених вище правових норм, суд доходить висновку, що у направленні на рейдову перевірку обов`язково повинно бути зазначено: акти законодавства, додержання яких перевіряється, ділянка дороги, маршрут, автовокзал, автостанція, місце посадки і висікти пасажирів, стоянка таксі, стоянка інших транспортних засобів, місце вантаження і розвантаження вантажних автомобілів, під час виїзду з підприємства.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В силу п. 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

При цьому, пунктом 19 цього Порядку передбачено, що рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції системний аналіз наведених вище приписів Порядку №1567 дає підстави для висновку, що пунктом 14 Порядку №1567 окреслено територіальні межі проведення перевірки та перераховано об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту та одночасно можуть бути об`єктами рейдової перевірки.

При цьому вказаним нормативно-правовим актом встановлено єдину вимогу про те, що обов`язково має бути зазначено в направленні та такою вимогою є строк проведення перевірки. Інших вимог до змісту направлення Порядком № 1567 не визначено.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в направленнях на рейдову перевірку зазначені строки проведення перевірок, а саме: з 14.02.2022 по 21.02.2022 року та з 21.02.2022 по 28.02.2022 року, оскільки відповідачем проведено рейдову перевірку 15,02,2022, 18.02.2022, 21.02.2022, та 22.02.2022, то відповідачем не порушено зазначену норму (а.с. 15-20, 49).

Водночас, не зазначення таких реквізитів як окремо визначені ділянки дороги, маршрути руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту не є не дотриманням проведення процедури перевірки, оскільки жодною правовою нормою не передбачено обов`язкове зазначення таких реквізитів в направленні на перевірку.

Дослідивши зміст направлень на рейдові перевірки, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені направлення відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки містять посилання на щотижневий графік перевірок, чітко ідентифікують посадових осіб, які мають повноваження на проведення рейдових перевірок транспортних засобів, та зазначення строку проведення рейдової перевірки.

Отже, відповідачем дотримано процедурні аспекти проведення рейдових перевірок.

Натомість, щодо виявлених відповідачем порушень, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для винесення постанов про накладення на позивача штрафів в розмірі 17000грн., відповідачем визначено порушення Товариством "АВТОПРОМІНЬ" статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вказана норма визначає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, частиною 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-III)встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

При цьому, частиною 2 ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-III) визначено документи для регулярних пасажирських перевезень:

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

При цьому, абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-ІІІ) встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дослідивши зміст постанов відповідача про накладення на позивача штрафів у розмірі 17000грн., колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанови про накладення штрафів не містять посилання на докази, що підтверджують факти вчинення позивачем порушень законодавства про автомобільний транспорт, які були досліджені суб`єктом владних повноважень та покладені в основу спірних рішень.

При цьому, самі акти про проведення перевірки не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення.

Також не може бути доказом вчинення правопорушення згода водія з порушенням, що зафіксоване в акті перевірки.

Вина у чиненні правопорушення встановлюється та підтверджується на підставі доказів.

Однак відсутність доказів щодо вчинення правопорушення не дає підстав для висновку про встановлення вини позивача.

Водночас, на підтвердження протиправності прийнятих відповідачем постанов, позивачем додано до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу позивача ТДВ "АВТОПРОМІНЬ"; посвідчення водіїв; договори обов`язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №0212.0000766 від 19.08.2021, зміни №164 до паспорта №049 автобусного маршруту регулярних перевезень №11115, розклади руху автобусів, схему маршруту, характеристики маршруту.

Не думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначене свідчить про безпідставність прийнятих відповідачем постанов, оскільки порушення, що були встановлені відповідачем не підтверджуються доказами та спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, відповідачем не надано суду доказів, окрім актів перевірки, які б підтверджували відсутність означених документів у водіїв, саме під час здійснення рейдової перевірки.

При цьому, матеріали справи не містять доказів правомірності висновків контролюючого органу саме про перевезення позивачем пасажирів без оформлення розладу руху, що свідчить про безпідставність винесення відповідачем постанови про порушення позивачем абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

За таких обставин та враховуючи, що в постановах про накладення штрафів не конкретизовано які саме положення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (№2344-III) порушено позивачем, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з виснов5ом суду першої інстанції, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Висновки Укртрансбезпеки, викладені в шести актах перевірки, не підтверджені доказами, як наслідок, прийняті на підставі цих актів постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів в розмірі 17000грн. є необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки саме на відповідача покладається доведення правомірності своїх дій/рішень ( ч.2 ст.77 КАС України).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанови про накладення на позивача штрафів у розмірі 17000грн. є протиправними і підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТДВ "АВТОПРОМІНЬ" задоволенню.

Щодо судового збору при подачі позову та апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Позивач (юридична особа) звернувся до суду з позовом, в якому об`єднано 6 позовних вимог майнового характеру про визнання протиправними та скасування 6-ти постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу (кожна постанова на суму 17000 грн., в загальній сумі штраф для позивача склав 102 000грн.).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені однієї з 6-ти позовних вимог склав 2481 грн. за одну позовну вимогу.

Оскільки позовних вимог - 6, то сума судового збору за 6 позовних вимог склала: 2481грн. х 6 = 14886грн., що і було правомірно сплачено позивачем за подання позову, що складається з 6-ти окремих, не пов`язаних між собою позовних вимог немайнового характеру (а.с.5).

При цьому відповідач при звернення з апеляційною скаргою сплатив судовий збір в сумі 2977,20грн., що не відповідає вимогам частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (а.с. 164).

Оскільки в силу абз.2 частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, при подачі апеляційної скарги, згідно частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір, слід вираховувати 1,5 % ціни позову від кожної окремої позовної вимоги, а не від загальної суми об`єднаних в одне провадження 6-ти окремих позовних вимог, як помилково вважав відповідач, та сплатив при подачі апеляційної скарги лише 2 977,20грн.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2023 року відстрочено відповідачу сплату судового збору в розмірі 14886грн. до ухвалення рішення суду.

Матеріали справи містять підтвердження, що відповідачем сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 14886,20грн.

В силу ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 19.07.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова