Постанова

від 04.07.2023 по справі 359/1379/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року м. Київ

Справа №359/1379/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/5302/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Журавського В.В. 12 грудня 2022 року у м. Бориспіль, повний текст рішення складений 22 грудня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА «Центр» про визнання дій та рішень неправомірними, витребування майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії кредитора та іпотекодержателя ПАТ КБ «Центр» під час звернення стягнення на предмети іпотеки на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки №1394 від 23 серпня 2012 року та їх державної реєстрації 06 серпня 2014 року на свою користь;

- визнати незаконними рішення державного реєстратора Сидорчука А.В. №14964103 та №14964768 від 06 серпня 2014 року про державну реєстрацію предметів іпотеки на підставі застереження у договорі іпотеки №1394 від 23 серпня 2012 року;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, а також господарські будівлі загальною площею 293,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов'язати ГТУЮ у Київській області та/або органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, державних реєстраторів прав на нерухоме майно, в тому числі осіб, які виконують функції реєстраторів, здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, а також господарські будівлі загальною площею 293,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 у зв'язку з витребуванням майна з незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договорів купівлі-продажу від 12 липня 2016 року посвідчених Юдіним М.А. , приватним нотаріусом КМНО, зареєстрованих в реєстрі за №574, №575 та №576, ОСОБА_1 придбала у ПАТ «КБ «Центр» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, а також господарські будівлі загальною площею 293,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, ПАТ «КБ «Центр» не мав права на відчуження вказаного нерухомого майна, оскільки набув право власності з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач вказував на те, що він є законним власником вказаного нерухомого майна, яке вибуло з його володіння поза його волевиявленням.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВІТА «Центр» про визнання дій та рішень неправомірними, витребування майна з незаконного володіння - задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 :

- земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Проців;

- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: АДРЕСА_1 ;

- господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надавав свою згоду на набуття права власності на спірне нерухоме майно іпотекодержателем, а тому дане майно вибуло з володіння позивача поза його волею, а тому позовні вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню. Водночас, судом не було встановлено підстав для визнання незаконними рішень реєстратора Сидорчука А.В. № 14964103 та №14964768 від 06 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Центр» на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, так як саме по собі рішення суду про витребування майна є підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій.

Не погодилась з вказаним судовим рішенням, в частині задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 , її представником подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає про те, що рішення суду ухвалено за неповного з`ясування обставин справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача вказує на те, що позивач, як при поданні позовної заяви так і під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував наявність заборгованості та її розмір за кредитним договором.

Звертає увагу, що висновки суду про не направлення банком і неотримання позичальником та іпотекодавцем вимог про усунення порушення основного зобов`язання спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд надав неправильну оцінку. Зазначає, що доказами направлення та вручення позичальнику та іпотекодавцю вимог Банку є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення , виплату поштового переказу, які від імені ОСОБА_4 отримані його дружиною ОСОБА_5 , і якими підтверджується отримання ОСОБА_2 тв. ТОВ «ПВІТА «Центр», керівником якого також був ОСОБА_2 , вимог Банку, які також містяться в реєстраційних справах на спірне майно і були досліджені судом першої інстанції.

Також вказує на те, що надана позивачем копія висновку експерта №СЕ-19/111-21/683-ПЧ від 14 січня 2021 року, не була засвідчена належним чином, а тому не могла бути прийнята судом як доказ. Крім того, вказаний висновок ніяк не може бути доказом неотримання боржником та іпотекодавцем вимог Банку.

Представник відповідача також зазначає, що судом першої інстанції не врахована та обставина, що питання належного повідомлення боржника та іпотекодавця про необхідність усунення основного зобов`язання було предметом дослідження Бориспільського районного суду Київської області у рішенні від 18 серпня 2018 року, яке було змінено Верховним Судом в частині підстав відмови у позові, та яким було встановлено факт дотримання Банком порядку направлення боржнику та іпотекодавцю вимог, що свідчить про дотримання вимог закону та договору іпотеки та вказує на відсутність з боку Банку порушень законодавства при набутті права власності на спірне майно у позасудовому порядку.

Представник також вказує на те, що перехід права власності на спірне майно до ОСОБА_1 відбувся на підставі відплатного договору, а спірне айно вибуло із власності позивача за його згодою, наданою у вигляді застереження у договорі іпотеки, правочини на підставі яких ОСОБА_1 набула право власності на спірне майно у встановленому законом порядку не визнанні судом недійсними, а тому у суду відсутні правові підстави для витребування спірного майна у ОСОБА_1 з підстав передбачених ст. ст. 387,388 ЦК України.

На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння та постановити нове судове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити.

Також не погодилось із зазначеним рішенням суду, в частині задоволених позовних вимог, ПАТ «МТБ Банк», представником Банку подано апеляційну скаргу, в якій він зазначає про те, що питання належного повідомлення боржника та іпотекодавця про необхідність усунення основного зобов`язання було предметом дослідження Бориспільського районного суду Київської області у рішенні від 18 серпня 2018 року, яке було змінено Верховним Судом в частині підстав відмови у позові, та яким було встановлено факт дотримання Банком порядку направлення боржнику та іпотекодавцю вимог, що свідчить про дотримання вимог закону та договору іпотеки та вказує на відсутність з боку Банку порушень законодавства при набутті права власності на спірне майно у позасудовому порядку.

Представник Банку також вказує на те, що доказами направлення та вручення позичальнику та іпотекодавцю вимог Банку є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться у реєстраційних справах на спірне майно і які були дослідженні судом першої інстанції. А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів направлення Банком боржнику та іпотекодавцю вимог та доказів про їх належне отримання.

За таких обставин зазначає, що Банк належним чином виконав вимоги Договору про іпотеку та вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо обов`язку належного повідомлення боржника та іпотекодавця про необхідність усунення основного зобов`язання, та враховуючи наявність у договорі іпотечного застереження, Банк правомірно набув право власності на спірне майно.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про витребування майна з незаконного володіння та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.

У відзиві на апеляційні скарги позивач вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази складення, направлення та отримання позичальником ТОВ «ПВІТА «Центр» вимоги кредитора ПАТ «КБ «Центр» про дострокове повернення кредитних коштів за договором про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року, а також відсутні докази факту порушення ТОВ «ПВІТА «Центр» умов договору та вимог кредитора про дострокове повернення коштів.

Також вказує на те, що відповідач та третя особа в апеляційних скаргах безпідставно стверджують, що ПАТ «КБ «Центр» належно повідомив ОСОБА_2 про наміри іпотекодержателя здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку із порушенням позичальником умов кредитного договору та невиконанням вимог про дострокове повернення кредитних коштів на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року, оскільки Банком такі вимоги дотримані не були.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи відсутні докази направлення ПАТ «КБ «Центр» ОСОБА_2 вимог про усунення порушень основного зобов`язання. А тому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача - ОСОБА_6 підтримав подану нити та подану ПАТ «МТБ Банк» апеляційні скарги, просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представник третьої особи ПАТ «МТБ Банк» - Землянська Ю.О. підтримала подану ними та подану відповідачем апеляційні скарги, просила про задоволення заявлених ними вимог.

Позивач заперечував проти доводів обох апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. Тому, керуючись положеннями ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців; земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №273406 та серії ЯМ №086838, а також копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25484468 від 04 березня 2010 року (т.1 а.с.65,66,67).

23 серпня 2012 року ПАТ «КБ «Центр» та ТОВ «ПВІТА «Центр» уклали договір про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ. За умовами якого ПАТ «КБ «Центр» надав ТОВ «ПВІТА Центр» кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії в розмірі 9000000 гривень, а ТОВ «ПВІТА «Центр» зобов`язалось повернути отримані кредитні кошти у строк по 22 серпня 2014 року та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 21% річних (т.1 а.с.79-81).

За змістом п.6.1 договору про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року банк має право вимагати повернення наданих кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами до настання встановленого строку їх повернення, згідно п.1.1 цього договору, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити всі проценти протягом двох днів з моменту отримання вимоги банку.

В той самий день ПАТ «КБ «Центр» та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Юдіним М.А., зареєстрований в реєстрі за №1394. Згідно з яким з метою забезпечення належного виконання ТОВ «ПВІТА «Центр» зобов`язань за договором про відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_2 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; господарську будівлю, загальною площею 293,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.76-78).

10 квітня 2014 року ПАТ «КБ «Центр» та ТОВ «ПВІТА «Центр» уклали договір про внесення змін та доповнень №1 до договору про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року, згідно з яким сторони зменшили обсяг заставного майна та домовились, що виконання зобов`язання забезпечується: іпотекою господарської будівлі загальною площею 293,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , іпотекою земельних ділянок площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, та площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, заставою транспортних засобів, що належать ОСОБА_2 (т.1 а.с.82).

Згідно з п.3.2.1. та п.3.1.5. договору іпотеки №1394 від 23 серпня 2012 року у разі порушення позичальником зобов`язання за кредитним договором іпотекодержатель зобов`язаний надіслати у встановленому чинним законодавством порядку письмову вимогу про усунення порушень. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання за договором про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року, а також в інших випадках, передбачених цим договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором або чинним законодавством.

Крім цього, згідно з 5.2., а також 5.3. договору іпотеки звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду. Даний пункт договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, визнається сторонами та діючим законодавством як договір про задоволення вимог іпотекодержателя та надає право іпотекодержателю у порядку досудового врегулювання, передбаченого ст.36 Закону України «Про іпотеку», звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору. На підставі цього договору та даного застереження іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження визнається сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Матеріали справи містять копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №0214704083688 та №0214704083696, де в графі «за довіреністю» міститься рукописний текст « ОСОБА_7 ».

За змістом висновку експерта №СЕ-19/111-21/683-ПЧ від 14 січня 2021 року, складеного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, рукописний текст «Плєскова» в графі «за довіреністю» в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення №0214704083688 та №0214704083696 - виконаний не ОСОБА_8 та не ОСОБА_2 , а іншою особою, що свідчить про те, що іпотекодавець ОСОБА_2 та/або його дружина не отримували цих поштових відправлень (т.2 а.с.116-122).

На підставі протоколу засідання кредитного комітету ПАТ «КБ «Центр» №52/190514 (т.1 а.с.83) встановлено, що ТОВ «ПВІТА Центр» не виконало вимогу про усунення порушення основного зобов`язання, тому на виконання плану заходів щодо дострокового повернення всієї заборгованості, яка станом на 16 травня 2014 року становить 9940250 гривень, було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки: земельну ділянку площею 0,3466 га, кадастровий номер 220886001:01:004:0135, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; господарську будівлю, загальною площею 293,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом №26 від 19 травня 2014 року було затверджено рішення кредитного комітету ПАТ «КБ «Центр» про прийняття у власність спірного нерухомого майна (т.1 а.с.84).

28 травня 2014 року ПАТ «КБ «Центр» звернулось до реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції з заявами №6785920, №6786873 про реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Разом з заявами були подані: договір іпотеки №1394 від 23 серпня 2012 року, протокол засідання правління ПАТ «КБ «Центр» №26 від 19 травня 2014 року, вимоги іпотекодержателя про усунення порушень основного зобов`язання №102/03 та №103/03 від 26 березня 2014 року.

12 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сидорчуком А.В. були прийняті рішення №13726535 та №13739152 про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з неподанням усіх необхідних документів. Зокрема, документ, поданий на підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, повідомлення Укрпошти не відповідає Правилам надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України, рекомендоване повідомлення не містить відмітку про особисте отримання і не містить підпису іпотекодавця. Крім цього, не підтверджено завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Вказаними рішеннями державний реєстратор надав строк ПАТ «КБ «Центр» для усунення порушень шляхом надання необхідних документів (т.4 а.с.25,26).

В період з 12 червня 2014 року по 06 серпня 2014 року ПАТ «КБ «Центр» не усунув вищевказані порушення, які стали підставою для зупинення розгляду заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень, про реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

За твердженням представника ПАТ «КБ «Центр» рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяв від 12 червня 2014 року було частково виконано шляхом надання письмового пояснення, що напис «Плєскова» на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень №0214704083688 та №0214704083696 вчинила дружина ОСОБА_2 , яка надала письмову згоду про передачу спірного нерухомого майна в іпотеку. В іншій частині рішення державного реєстратора залишилось невиконаним, а саме не подано документ, який би підтверджував завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, тобто рекомендоване повідомлення з відміткою про його вручення іпотекодавцю.

З досліджених матеріалів реєстраційних справ (т.3 а.с.157-192, 193-229) вбачається, що відсутні докази виконання рішень державного реєстратора №13726535 та №13739152 від 12 червня 2014 року про зупинення розгляду заяв. Крім цього, вищевказане пояснення, яке було надане ПАТ «КБ «Центр» на виконання рішень державного реєстратора також відсутнє в матеріалах реєстраційних справ.

06 серпня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сидорчуком А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14964103 про реєстрацію за ПАТ «КБ «Центр» права власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також на нежитлове приміщення, загальною площею 293,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.190).

В той самий день, державний реєстратор прав на нерухоме майно Сидорчук А.В. прийняв ще одне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №14964768 про реєстрацію за ПАТ «КБ «Центр» права власності на земельну ділянку площею 0,3466 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців (т.3 а.с.227).

В подальшому, а саме 12 липня 2016 року ПАТ «КБ «Центр» відчужило на користь ОСОБА_1 господарську будівлю загальною площею 293,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу господарської будівлі від 12 липня 2016 року, посвідченого Юдіним М.А., приватним нотаріусом КМНО, зареєстрованого в реєстрі за №576 (т.1 а.с.177-180).

На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 12 липня 2016 року, посвідчених Юдіним М.А. , приватним нотаріусом КМНО, зареєстрованих в реєстрі за №574 та №575, ОСОБА_1 придбала у ПАТ «КБ «Центр» також дві земельні ділянки відповідно площею 0,3466 га з кадастровим номером 3220886001:01:004:0135, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташовується в Київській області, Бориспільський район, с. Проців, а також площею 0,25 га з кадастровим номером 3220886001:01:004:0136, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташовується в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.181-184, 185-188).

Верховний Суд у Постанові від 25 листопада 2020 року у справі №359/6391/17-ц розглянувши позовну вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вказав на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за їх не доведеністю, а тому мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень необхідно змінити, виклавши їх у редакції цієї постанови, з тесту якої вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав (т.1 а.с.34-39).

Спірні правовідносини є комплексними та регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», гл.24 «Набуття права власності» та гл.29 «Захист права власності» та гл.19 «Позовна давність» розділу І «Право власності» книги третьої «Право власності та інші речові права» ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно зі змісту ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно з ч.1 та ч.4 ст.15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з вимогами ч.3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23 січня 2019 року у справі №306/1224/16-ц та від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18, набуття права власності на предмет іпотеки та державна реєстрація цього права повинна проводитися на підставі договору іпотеки, з дотриманням його умов та з дотриманням положень статей 35 та 37 Закону України «Про іпотеку». Порушення іпотекодержателем та/або державним реєстратором положень статей 35 та 37 Закону України «Про іпотеку» є окремими підставами для визнання державної реєстрації прав на предмети іпотеки за іпоткодержателем такою, що здійснена з порушенням закону, та є окремими підставами для скасування такої реєстрації.

Відповідно до правового висновку, викладеного у поставі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2018 року у справі №127/8068/16-ц, згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна в іпотеку не є беззастережною та не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння, а залежить від ряду умов, насамперед від виконання умов кредитного договору, договору іпотеки та приписів статей 17, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку». За таких обставин вказана згода іпотекодавця на передачу нерухомого майна в іпотеку не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння, у розумінні ст.388 ЦК України.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Відповідно до положення ст.256 та ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №509/3589/16-ц, тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується. Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони. Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. У справі, яка переглядалась у касаційному порядку, Верховний Суд вказав на те, що відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, помилково взяли до уваги заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, яка була подана сільською радою, яка не була залучена до розгляду справи, як відповідач, а є третьою особою у справі. При цьому, відповідач з відповідною заявою до суду першої інстанції не звертався.

З наведених обставин справи вбачається, що в ході її розгляду знайшли підтвердження обставини наявності кредитних правовідносин між ПАТ «КБ «Центр» та ТОВ «ПВІТА «Центр», що виникли на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року.

За змістом п.6.1 договору про відновлювальну кредитну лінію №230812/13-КЮ від 23 серпня 2012 року банк має право вимагати повернення наданих кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитними коштами до настання встановленого строку їх повернення, згідно п.1.1 цього договору, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити всі проценти протягом двох днів з моменту отримання вимоги банку.

В матеріалах реєстраційних справи наявний розрахунок станом на 26 березня 2014 року, в якому була визначена заборгованість за період з грудня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 751250 грн та пеня 13329,18 грн.

Договором про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору від 10 квітня 2014 року, за домовленістю сторін, було зменшено обсяг заставного майна. При цьому, п.1.1 кредитного договору щодо строку повернення кредитних коштів до 22 серпня 2014 року було залишено без змін. Тобто, за змістом договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору відсутнє визначення сторонами обставини, які б вказували на порушення позичальником умов кредитного договору у вигляді несплати чи несвоєчасної сплати кредитних коштів та процентів.

Матеріали справи не містять даних первинного обліку щодо обсягу виконаних чи не виконаних зобов`язань за вказаним договором на час розгляду цієї справи.

Таким чином, доводи представника ПАТ «КБ «Центр» з приводу застосування в березні 2014 року процедури дострокового повернення коштів за кредитним договором, передбаченої п.6.1 кредитного договору, з урахуванням умов додаткової угоди дійсно є суперечливими, а тому слід погодитись з висновком суду першої інстанції про їх критичну оцінку.

В порядку забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 23 серпня 2012 року між ПАТ «КБ «Центр» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно.

На підставі цього договору та наявного у ньому застереження іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом прийняття предмета іпотеки у власність згідно порядку, встановленого ст.37 Закону України «Про іпотеку». Дане застереження визнається сторонами договором про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

На підставі пункту 3.2.1 договору іпотеки та у відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про іпотеки» ПАТ «КБ «Центр» повинен був направити вимогу про усунення порушень основного зобов`язання боржнику ТОВ «ПВІТА «Центр», а також направити вимогу іпотекодавцю ОСОБА_2 .

Посилання іпотекодержателя на виконання ним визначених вище обов`язків спростовуються матеріалами справи. Так, за змістом висновку експерта №СЕ-19/111-21/683-ПЧ від 14 січня 2021 року, складеного експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, рукописний текст «Плєскова» в графі «за довіреністю» в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення №0214704083688 та №0214704083696 - виконані не ОСОБА_8 та не ОСОБА_2 , а іншою особою. Крім цього, матеріали цивільної справи не містять будь-яких доказів направлення ОСОБА_2 вимоги ПАТ «КБ «Центр» про усунення порушення основного зобов`язання, зокрема квитанції про оплату послуг поштового зв`язку, опис вкладення до поштового відправлення, трекінг поштового відправлення тощо. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах цивільної справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт направлення іпотекодержателем відповідних вимог боржнику та іпотекодавцю.

Зважаючи на відсутність, факту направлення позичальнику ТОВ «ПВІТА «Центр» вимоги про дострокове повернення коштів, а також відсутність доказів порушення ТОВ «ПВІТА «Центр» умов кредитного договору, суд погоджується з доводами позивача про відсутність правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно у позасудовому порядку шляхом звернення до органу державної реєстрації з заявою про державну реєстрацію прав на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі іпотечного застереження.

28 травня 2014 року ПАТ «КБ «Центр» звернулось до реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції з заявами №6785920, №6786873 про реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

12 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Сидорчуком А.В. були прийняті рішення №13726535 та №13739152 про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з неподанням усіх необхідних документів. Зокрема, документ, поданий на підтвердження отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, повідомлення Укрпошти не відповідає Правилам надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України, рекомендоване повідомлення не містить відмітку про особисте отримання і не містить підпису іпотекодавця. Крім цього, не підтверджено завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Вказаними рішеннями державний реєстратор надав строк ПАТ «КБ «Центр» для усунення порушень шляхом надання необхідних документів

З досліджених матеріалів реєстраційних справ вбачається, що відсутні докази виконання рішень державного реєстратора №13726535 та №13739152 від 12 червня 2014 року про зупинення розгляду заяв. Посилання ПАТ «КБ «Центр» на виконання рішень державного реєстратора шляхом надання відповідних пояснень також відсутнє в матеріалах реєстраційних справ.

Незважаючи на те, що ПАТ «КБ «Центр» не усунув обставин, які були підставою для зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме, державний реєстратор Сидорчук А.В. прийняв рішення №14964103 та №14964768 від 06 серпня 2014 року про державну реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Центр» на предмет іпотеки.

У такий спосіб був порушений порядок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, тому ПАТ «КБ «Центр» набув право власності на спірне нерухоме майно з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» і, відповідно, ПАТ «КБ «Центр» не вправі був відчужувати спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_1 .

Вказане у свою чергу свідчить про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння ОСОБА_2 поза його волевиявленням, у розумінні п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, його позовні вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню. Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на правовому висновку, викладеному у поставі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2018 року у справі №127/8068/16-ц.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що вона набула право власності на спірне нерухоме майно за відплатним договорами, а саме договорами купівлі-продажу, які ніким не оскаржувались є дійсними і вона є добросовісним набувачем майна були предметом оцінки суду першої інстанції і останній вірно вказано на те, що добросовісність набувача спірного нерухомого майна не є підставою для відмови у задоволенні позову про витребування майна його законним власником.

Твердження ПАТ «МТБ Банк» в доводах апеляційної скарги про те, що докази подані позивачем вже були розглянуті та досліджені Бориспільським міськрайонним судом Київської області та було ухвалено рішення, є безпідставними, так як Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №359/6391/17-ц не надавав оцінку цим доказам, а змінив ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення про відмову у задоволенні позову, у зв`язку із обраним позивачем неефективним способом захисту своїх порушених прав, що у свою чергу надало можливість позивачу для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача та доводи апеляційної скарги третьої особи ПАТ «МТБ Банк» не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на його правильність, а тому не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Апеляційні скарги, що є предметом даного розгляду не містять доводів щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому на підставі ч. 1 ст.367 ЦПК України, здійснююче перегляд справи в межах доводів апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається, так як очевидних порушень норм чинного законодавства в цій частині не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг відповідача та третьої особи не спростовують висновків суду. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи, і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для компенсації судових витрат понесених сторонами на стадії апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 19 липня 2023 року