Ухвала

від 17.07.2023 по справі 225/4995/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дзержинський міський суд Донецької області

=========================================================================

Справа №225/4995/15-ц

Провадження №2-п/225/4/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

17 липня 2023 року

адреса приміщення суду: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання - Панасенко Г.Ю.,

представника заявника - Стрикаля О.В.,

представника заінтересованої особи - Крилова М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за заявою представника заявника Стрикаля Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в:

До Дзержинського міського суду Донецької області надійшла заява представника заявника адвоката Стрикаля Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначив, що заявник не був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. На адресу місця проживання заявника (відповідача у справі): АДРЕСА_1 Дзержинським міським судом Донецької області не надсилалися судові повістки, адресовані ОСОБА_1 , щодо призначення по справі №225/4995/15-ц судових засідань 15 жовтня 2015 року, 18 листопада 2015 року. При цьому, вони й не могли йому бути надіслані, оскільки м. Донецьк на той час знаходилося в зоні АТО, у зв`язку з чим АТ „Укрпошта не здійснювала відправки кореспонденції до даного міста України. Про час та місце розгляду справи №225/4995/15-ц 18 листопада 2015 року ОСОБА_1 був повідомлений в газеті „Урядовий кур`єр. Разом з тим, таке повідомлення свідчило про першу неявку Відповідача. Зазначає, що згідно з ч.9 ст.74 ЦПК України (в редакції, що була чинною на день ухвалення рішення) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Відповідно до ч 9 ст.76 ЦПК України (в редакції, що була чинною на день ухвалення рішення) якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Разом з тим, з копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що зареєстрованим його місцем проживанням на момент розгляду Дзержинським міським судом Донецької області справи № 225/4995/15-ц, є: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 не є особою, зареєстроване місце проживання якої невідоме, а тому виклик його у судове засідання по справі №225/4995/15-ц до Дзержинського міського суду Донецької області на 18 листопада 2015 року через оголошення у пресі на його думку є неналежним. Представник заявника також зазначив, що з матеріалів цивільної справи №225/4995/15-ц, вбачається, що станом на 18 листопада 2015 року по даній справі не було проведене попереднє судове засідання. Крім того, представник заявника посилався на те, що ОСОБА_1 не згоден з розміром заборгованості, заявленої позивачем, оскільки вона завищена та не враховує суми фактично внесених коштів відповідачем по кредитному договору №904 на умовах невідновлювальної кредитної лінії від 31 березня 2009 року. З матеріалів справи №225/4995/15-ц неможливо встановити, за який період позивач розраховував 3% річних, при цьому здійснив розрахунок 3% річних на його думку за неправильною формулою. А тому сума заборгованості 3% річних у розмірі 12 834,47 грн. стягнута Дзержинським міським судом Донецької області неправомірно.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 на задоволенні заяви про перегляд заочного рішення наполягав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи, ПрАТ «Банк Фамільний», ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення, просив відмовити у повному обсязі. Крім того, надав до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому назначив наступне. Заявник (відповідач у справі) у заяві про перегляд заочного рішення визнає, що його зареєстроване місце проживання (перебування) є АДРЕСА_1 , куди в умовах тимчасової окупації міста Донецьк неможливо направити відповідний виклик. Разом з тим, місце роботи та, особливо, місцезнаходження відповідача ні суду, ні позивачу з об`єктивних причин не могли бути відомі. З огляду на наведене, ПрАТ «Банк Фамільний» вважає, що суд у повній відповідності до ч.9 ст.74 ЦПК України (в редакції на день ухвалення рішення) здійснив виклик Відповідача через оголошення у пресі, а доводи відповідача щодо неправомірності такого виклику вважає необґрунтованими. ПрАТ «Банк Фамільний» вважає твердження Відповідача щодо неврахування судом сум фактично внесених коштів, щодо припинення дії договору 31.03.2015 року і, як наслідок, невірного нарахування відсотків та 3% річних, такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не є належно аргументовані та не підкріплені жодними доказами. На підставі викладеного, представник заінтересованої особи ПрАТ «Банк Фамільний» Крилов М.Д. заяву про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року по справі №225/4995/15-ц просив залишити без задоволення.

Суд, заслухавши представників заявника та заінтересовані особи, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, прийшов до наступного.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області 18.11.2015 позов Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фамільний» суму заборгованості в розмірі 510496 (п`ятсот десять тисяч чотириста дев`яносто шість ) грн. 84 коп., (що за курсом НБУ на 01.07.2015 року складає 24303 (двадцять чотири тисячі триста три доларів США 333 центів), а також судові витрати в сумі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири ) грн.. 00 коп. судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що останнім відомим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», пересилання пошти не здійснювалося до м. Донецьк Донецької області, де зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , що позбавляло суд можливості надіслання поштою судового виклику до суду за зареєстрованим у передбаченому законом порядку місцем проживання відповідача (ч.5 ст.74 ЦПК України). Тому,відповідно до роз`яснень ВССУ (вих. №10-1437/0/4-14 від 13 жовтня 2014 року), згідно ізвимогами ч.9 ст.74 ЦПК Українивиклик у судове засідання відповідача було здійснено шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації державної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр».

Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення судом рішення) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення в пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

В матеріалах справи міститься копія газети «Урядовий кур`єр» видання від 27 жовтня 2015 року, у якій опубліковано оголошення про виклик до суду на 18 листопада 2015 року на 14 годину 30 хвилин відповідача по справі Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Зазначене свідчить про повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 18 листопада 2015 року.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Надаючи оцінку посиланням представника відповідача у заяві щодо не виклику відповідачав судові засідання, то зазначене спростовується відомостями, наявними в матеріалах справи.

Відповідач не довів про наявність поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали явці до суду та поданню відповідних доказів.

Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Інші наведені заявником у вказаній заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення та не є такими, які б не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.

Оскільки стороною заявника не вмотивовано усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення, а ті підстави, які зазначив представник заявника в заяві про перегляд заочного рішення не знайшли підтвердження, виходячи з матеріалів справи, тому заявапро перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

За таких обставин судом встановлено, що передбачені законом підстави для перегляду заочного рішення відсутні, а заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою.

Крім того, у відповідність до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпроголошено право на справедливий судовий розгляд.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

З матеріалів справи вбачається, що Дзержинським міським судом Донецької області 18.11.2015 було винесено заочне рішення за поновною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Разом з тим, до Дзержинського міського суду Донецької області представник заявника адвокат Стрикаль Олександр Васильович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з заявою про перегляд заочного рішення лише 05.06.2023, тобто після того, як з моменту винесення рішення минуло понад 7,5 років.

Відповідно до § 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт укладення 31.03.2009 між ним та Публічним Акціонерним Товариством «Банк Фамільний»кредитного договору №904. Однак доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання ним процесуальних обов`язків стосовно виконання кредитних зобов`язань, матеріали справи не містять. Зокрема, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 , з моменту укладення ним кредитного договору, достовірно знаючи про наявність у нього фінансових зобов`язань перед Публічним Акціонерним Товариством «Банк Фамільний», вчинив усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль стосовно стану його кредитної справи та можливого її передання до суду. Крім того, як з моменту укладення кредитного договору 31.03.2009, так і з моменту винесення 18.11.2015 Дзержинським міським судом Донецької області рішення, минув досить тривалий проміжок часу, за який ОСОБА_1 жодним чином не поцікавився станом своєї кредитної справи та наявною кредитною заборгованість, що не може свідчити про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що обидві підстави для скасування заочного рішення відсутні (поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення), то суд приходить до обґрунтованого висновку, що вимоги представника заявника адвоката Стрикаль Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 листопада 2015 року слід залишити без задоволення.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьої статті 287 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.286-288,351-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника заявника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), який діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» (м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 26-А, код ЄДРПОУ 200428390) про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно із ч.4ст.287 ЦПК Українизаочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду за правилами, встановленими ст.ст.354,355, пп.15.5) пп.15 п.1 Розліду ХІІІ ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складений 20.07.2023 року.

С у д д я: О.Г.Геря