Постанова

від 19.07.2023 по справі 922/1926/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Харків справа №922/1926/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О. судді Стойка О.В., Радіонова О.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 17.04.2023 (повний текст підписано 20.04.2023) у м.Харкові у справі №922/1926/22 (суддя Прохоров С.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», м. Харків до Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», м. Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 216441,11грн., з яких:

- 160021,80грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, нарахованої з 30.01.2022 до 29.03.2022;

- 45281,37грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022 за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019;

- 841,12грн. - 3% річних, нарахованих на заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022, розрахованих за період з 23.02.2022 до 06.10.2022;

- 10296,82грн. пені, нарахованої на заборгованість з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022, розрахованої за період з 23.02.2022 до 06.10.2022.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2022 відкрито провадження у справі №922/1926/22 та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 (повний текст підписано 20.04.2023) у справі №922/1926/22 позовні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» були задоволені частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича на користь Позивача 135598,56грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, нарахованої з 15.02.2022 до 29.03.2022.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 (повний текст підписано 26.05.2023) у справі №922/1926/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» задоволено частково та покладено на Фізичну особу-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича витрати Позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00грн.

4. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неповернення Відповідачем нерухомого майна у відповідності до вимог п.п.2.4, 2.5 договорів суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019 починаючи з 14.02.2022 (припинення дії означених договір), враховуючи підтвердження матеріалами справи факту отримання Відповідачем додаткових угод від 14.01.2022 саме 31.01.2022 (отримав додаткові угоди від Позивача, ознайомився з їх змістом і відмовився від їх укладання), що вбачається з листів останнього від 31.01.2022. Окрім того, суд зазначив, що Позивачем помилково взято за базу нарахування неустойки розмір орендної плати визначений ним в додаткових угодах від 14.01.2022, тоді як сторонами такі угоди підписані не були, а тому штрафні санкції за несвоєчасне повернення майна підлягають нарахуванню виходячи з розміру орендної плати, який погоджений сторонами попередніми додатковими угодами від 16.11.2020, що діяли на момент припинення договорів суборенди. Означене зумовило перерахування суми неустойки за період з 15.02.2022 до 29.03.2022, виходячи з розміру орендної плати, погодженої сторонами в додаткових угодах від 16.11.2020.

Своєю чергою, щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022, суд зазначив, що оскільки Позивач у порядку визначеному п.3.2. та п.6.6. договорів суборенди не виставив Відповідачу рахунки на відшкодування експлуатаційних витрат, останній не міг порушити та не порушив право Позивача на отримання від нього суми відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022 - строк виконання зобов`язання для Відповідача зі сплати вартості експлуатаційних витрат не настав. Позивачем не було надано з позовною заявою, а матеріали справи не містять доказів вручення або направлення Відповідачу рахунків на відшкодування експлуатаційних витрат (у тому числі в порядку, встановленому п.6.6 договорів суборенди). Означене зумовило також висновок суду про відсутність підстав для нарахування пені та річник на означену суму заявленої заборгованості.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Фізична особа-підприємець Мастан Карім Наджибуллайович, не погодившись з ухваленим рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, звернувся через свого представника з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 у справі №922/1926/22 в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» відмовити повністю.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. Фізична особа-підприємець Мастан Карім Наджибуллайович не отримував від Позивача додаткових угод від 14.01.2022 про збільшення розміру орендної плати за договорами суборенди з 01.02.2022. Позивач також не надав доказів направлення або вручення Відповідачу додаткових угод від 14.01.2022, а також не надав доказів, які підтверджують календарну дату отримання Відповідачем додаткових угод. Надані Позивачем копії листів Відповідача від 31.01.2022 є повідомленнями про розірвання договорів суборенди в односторонньому порядку з 28.02.2022 та не містять відомостей про отримання ним додаткових угод від 14.01.2022;

6.2. укладені між Позивачем та Відповідачем договори суборенди були припинені 28.01.2022 у зв`язку з припиненням основного договору оренди, що був укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оск Логістик». Таким чином, саме з 28.01.2022 припинили дію всі умови договорів суборенди до нього. Окрім того, Позивач не повідомив Відповідача про припинення 28.01.2022 укладеного договору оренди та про припинення договорів суборенди, означені обставини стали відомі Відповідачу лише 21.12.2022 після отримання представником відповіді на відзив. Відтак, останній не міг повернути нерухоме майно у встановленому договорами суборенди порядку;

6.3. Позивач умисно не повідомляв Відповідачу про припинення договорів суборенди та не звільняв нерухоме майно від нього, оскільки бажав збагатитись за рахунок останнього - шляхом створення формальних підстав для стягнення неустойки, хоча Відповідач не порушував прав Позивача, не завдавав йому збитків та не перешкоджав користуватись нежитловими приміщеннями, яке з 23.02.2022 фактично звільнив;

6.4. представники Позивача починаючи з 24.02.2022 були відсутні за місцезнаходженням нерухомого майна, Відповідач не міг потрапити на територію, на якій розташовані передані йому в суборенду нежитлові приміщення (територія була зачинена, представники Позивача на території не знаходились). Означене виключило можливість для Відповідача звільнити нежитлові приміщення шляхом підписання із Позивачем актів повернення нерухомого майна, що судом першої інстанції враховано не було;

6.5. суд першої інстанції не надав оцінки відповідним доказам припинення договір суборенди саме з 28.01.2022 (копіям договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019, акту прийму-передачі від 09.08.2019 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019, листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Оск Логістик» від 09.08.2019 до Позивача про надання згоди на передачу орендованих Позивачем приміщень в суборенду, додаткової угоди від 02.12.2019 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019, додаткової угоди від 31.03.2020 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09 08 2019, додаткової угоди від 01.12.2020 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019, додаткової угоди від 28.01.2022 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019. акту прийму-передачі від 28.01.2022 до договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.08.2019) та не навів мотивів, виходячи з яких відхилив такі докази. Суд не вказав у рішенні, чому такі докази, які підтверджують припинення договорів суборенди з 28.01.2022, є менш вірогідними, аніж докази, які суд поклав в основу свого висновку про припинення договорів суборенди з 14.02.2022;

6.6. суд не надав оцінки тому, що Позивач міг вимагати у Відповідача повернення майна починаючи з 28.01.2022, а також міг вжити заходів щодо повернення майна в односторонньому порядку (що було визнано Позивачем у відповіді на відзив). Однак Позивач не повідомляв Відповідача про припинення договорів суборенди та не звертався до Відповідача з вимогою повернути майно. Окрім цього, суд не врахував, що Позивач у відповіді на відзив вказав завідомо недостовірні причини невжиття заходів щодо повідомлення Відповідача про припинення договорів суборенди та щодо пред`явлення Відповідачу вимоги про повернення майна;

6.7. суд неправильно встановив обставини, які є підставою припинення орендних правовідносин між Позивачем та Відповідачем, а також неправильно встановив момент припинення укладених між Позивачем та Відповідачем договорів суборенди - орендні правовідносини між останніми припинились 28.01.2022 з підстави припинення основного договору оренди, що був укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оск Логістик»;

6.8. суд не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, на які Відповідач посилався в заявах по суті, а саме викладених в постановах від 24.11.2021 у справі №910/11692/20 та від 15 09 2021 у справі №911/810/20, відповідно до яких орендар не має права на стягнення неустойки із суборендаря поза межами строку дії основного договору оренди.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» у межах встановленого апеляційним судом строку,надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає, що:

7.1. Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували дію форс-мажорних обставин конкретно для нього, причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та невиконаним ним зобов`язанням, передбаченим п.п.2.4, 2.5 договорів суборенди;

7.2. аргументи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними. Так, протягом розгляду справи №922/1926/22 у суді першої інстанції Відповідачем на підтвердження своїх багатосторінкових текстів не було надано жодних документів чи інших належних доказів у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували його позицію у даній справі. Натомість, Відповідач з метою уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань за договорами суборенди, безпідставно намагався трактувати докази, надані Позивачем на свою користь. Такі дії Відповідача свідчать про його недобросовісність як сторони договору, а також про зловживання процесуальними правами в рамках обставин даної справи.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.

9. Ухвалою від 22.05.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №922/1926/22, тоді як ухвалою від 07.06.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судова колегія не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином - ухвала суду отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» та представником Відповідача (Качмаром В.О.) в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 10.06.2023, а також направлена на зазначені в матеріалах справи поштові адреси сторін.

10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В., Радіонова О.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

12. Як вбачається з наявних матеріалів справи, 09.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оск Логістік» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №1-19, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 7770,2кв.м., визначені згідно технічного паспорту, чинного на дату укладення цього договору, нежитлові будівлі Літ. «А-2» офісно-складського центру з приналежностями та нежитлова будівля Літ. «Б-1» контрольно-пропускного пункту (КПП), площею 33,4кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 81.

Згідно з п.4.4.5 договору оренди №1-19 від 09.08.2019 Орендар має право передавати нерухомість (її частину) у суборенду за письмовою згодою Орендодавця.

У п.6.1 договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та дії до 31.07.2022.

12.1. Листом №7 від 09.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оск Логістік» надало письмову згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» на передання вищезазначених нежитлових приміщень, частини покрівлі площею 15кв.м. та частини стіни площею 2кв.м. в нежитловій будівлі Літ. «А-2», які є предметом договору №1-19 від 09.08.2019 і знаходяться за адресою м. Харків, пр. Перемоги, 81, у користування в порядку суборенди (піднайму) суб`єктам підприємницької діяльності на комерційних умовах, погоджених сторонами.

12.2. Додатковими угодами до договору від 02.12.2019, від 31.03.2020 та від 01.12.2020 сторони змінювали умови п.3.1 договору щодо розміру орендної плати.

13. 09.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Мастаном Карімом Наджибуллайовичем (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №16-19 (договір №16-19 від 09.08.2019), відповідно до п.1.1 якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення №62, №65 антресолі першого поверху та частину нежитлового приміщення №75 антресолі першого поверху в нежитловій будівлі Літ. «А-2», загальною площею 59,95кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 81.

13.1. 09.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Мастаном Карімом Наджибуллайовичем (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №17-19 (договір №17-19 від 09.08.2019), відповідно до п.1.1 якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нерухомість: нежитлові приміщення №72, №73, №63 антресолі першого поверху в нежитловій будівлі Літ. «А-2», загальною площею 52,4кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 81.

13.2. 09.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Мастаном Карімом Наджибуллайовичем (Суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна №18-19 (договір №18-19 від 09.08.2019р.), відповідно до п.1.1 якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нерухомість: нежитлові приміщення №3, №10 першого поверху в нежитловій будівлі Літ. «А-2», загальною площею 438,6кв.м., яке розташоване за адресою: м. Харків, просп. Перемоги, 81.

14. 09.08.2019 сторони підписали акти прийому-передачі до договорів суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019.

15. Згідно з п.2.4 кожного з договорів суборенди не пізніше дня припинення дії цих договорів за будь-якими підставами нерухомість повинна бути повернена Суборендарем та прийнята Орендарем за актом прийому-передачі, що підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього договору, у стані, в якому вона була одержана Суборендарем, з урахуванням нормального зносу.

Нерухомість вважається повернутою належним чином, якщо не пізніше дня припинення дії цього договору за будь-якими підставами Суборендар виконав усі наступні умови: сплатив в повному обсязі орендну плату та експлуатаційні витрати; звільнив нерухомість від власного майна; за власний рахунок привів нерухомість у стан, в якому вона була отримана в суборенду; підписав акт прийому-передачі в 2 (двох) примірниках та надав їх Орендарю на підпис; надав Орендарю повний доступ до нерухомості для перевірки її стану; отримав від Орендаря один примірник підписаного акту прийому-передачі без будь-яких зауважень та претензій Орендаря (п.2.5 договору).

16. Відповідно до п.3.1 вказаних договорів, за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 6594,50грн., у тому числі ПДВ 20%: - 1099,08грн. (за договором суборенди №16-19 від 09.08.2019), 5764,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 960,67грн. (за договором суборенди №17-19 від 09.08.2019), 41667,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 6944,50грн. (за договором суборенди №18-19 від 09.08.2019).

Суборендар щомісяця до 22 числа місяця, наступного за звітним, відшкодовує Орендарю вартість витрат на оплату комунальних та експлуатаційних послуг (експлуатаційні витрати) на підставі рахунку Орендаря (п.3.2 договорів суборенди).

17. Згідно з п.3.4. договорів суборенди розмір орендної плати може бути змінено за згодою сторін або за ініціативою Орендаря. У разі неотримання Орендарем загоди Суборендаря на зміну розміру орендної плати у вигляді підписаної Суборендарем додаткової угоди до цього Договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання відповідної пропозиції Орендаря, цей Договір припиняє свою дію в день закінчення зазначеного строку отримання згоди Суборендаря.

18. Відповідно до п.5.3 договорів суборенди, у випадку прострочення оплати орендної плати та/або відшкодування експлуатаційних витрат Суборендар зобов`язаний сплатити Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

У разі прострочення Суборендарем повернення (звільнення) нерухомості Суборендар зобов`язаний сплатити Орендарю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення (п.5.4 договорів).

19. У п.6.1 договорів суборенди сторони узгодили, що договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до 31.07.2022 включно.

Зміна умов цього договору може мати місце за письмовою згодою сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються Сторонами протягом 7 (семи) календарних днів, якщо інший строк не встановлено цим договором або законом (п.6.2 договору). У п.6.6 договорів сторони узгодили, що будь-які повідомлення та документи за цим договором вважаються врученими належним чином, якщо їх належним чином оформлені сканованої копії надіслано на електронну пошту сторони із одночасним направленням оригіналів поштою рекомендованим листом, або якщо їх оригінали вручені під розписку уповноваженій особі.

20. 16.11.2020 сторони уклали додаткові угоди до договорів суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, а саме:

- додаткову угоду до договору №16-19 від 09.08.2019, якою внесено зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2021 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 8093,28грн., у тому числі ПДВ 20% - 1348,88грн.;

- додаткову угоду до договору №17-19 від 09.08.2019, якою внесено зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2021 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 7074,00грн., у тому числі ПДВ 20%: - 1179,00грн.

- додаткову угоду до договору №18-19 від 09.08.2019, якою було внесено зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2021 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 52632,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 8772,00грн.

21. Вказані в п.п.12-20 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

22. Позивач зазначає, що у зв`язку з необхідністю збільшення розміру орендної плати за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, 14.01.2022 в порядку п.3.4 означених договорів передав (шляхом покладання на стіл в офісі) Відповідачу:

- додаткову угоду до договору №16-19 від 09.08.2019, якою вносилися зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2022 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 8992,50грн., у тому числі ПДВ 20% - 1498,75грн.;

- додаткову угоду до договору №17-19 від 09.08.2019, якою вносилися зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2022 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 7860,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 1310,00грн.;

- додаткову угоду до договору №18-19 від 09.08.2019, якою вносилися зміни до п.3.1 договору, а саме, що з 01.01.2022 за користування нерухомістю Суборендар щомісяця сплачує до 10 числа місяця суборенди за поточний місяць Орендареві орендну плату в розмірі 63158,40грн., у тому числі ПДВ 20% - 10526,40грн.

Докази підписання означених додаткових угод з боку Відповідача та їх вручення останньому в матеріалах справи відсутні.

23. З наявних в матеріалах справи листів Відповідача від 31.01.2022, направлених Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», вбачається, що останній вимушений відмовитись від пропозиції про підвищення орендної плати за договорами суборенди та вніс пропозицію надати йому можливість працювати ще до 28.02.2022 включно, та з цієї ж дати розірвати відповідні договори.

24. Матеріали справи також містять складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» акти надання послуг:

- №7 від 31.01.2022 (компенсація комунальних послуг за січень 2022 за договором суборенди №18-19 від 09.08.2019) в сумі 36047,59грн.;

- №8 від 31.01.2022 (компенсація комунальних послуг за січень 2022 за договором суборенди №16-19 від 09.08.2019) в сумі 4927,15грн.;

- №9 від 31.01.2022 (компенсація комунальних послуг за січень 2022 за договором суборенди №17-19 від 09.08.2019) в сумі 4306,63грн.

Означені акти Відповідачем підписані також не були.

25. Апеляційним судом встановлено, що 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оск Логістік» (Продавець) та Приватним підприємством «Галактика» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель б/н, на підставі якого Продавець передав у власність Покупця нерухомість, зазначену у договорі оренди №1-19 від 09.08.2019.

Додатковою угодою від 28.01.2022 також достроково припинено за згодою сторін договір оренди нерухомого майна №1-19 від 09.09.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оск Логістік» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Позивач), та останнім повернуто орендоване майно (у тому числі - і приміщення, які були передані Відповідачеві в суборенду) власнику за актом приймання-передачі від 28.01.2022.

26. 29.01.2022 між Приватним підприємством «Галактика» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №189, на підставі п.1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові будівлі Літ. «А-2» загальною площею 7770,2кв.м., Літ. «Б-1, загальною площею 33,4кв.м., що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Перемоги, 81.

Згідно з п.6.1 означеного договору оренди нерухомого майна №189 від 29.01.2022, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 2 (двох) місяців до 29.03.2022.

29.03.2022 сторони підписали акт прийому-передачі до договору оренди нерухомого майна №189 від 29.01.2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» повернуло орендоване майно Приватному підприємству «Галактика» у зв`язку із закінченням строку дії договору.

27. Враховуючи неповернення Фізичною особою-підприємцем Мастаном Карімом Наджибуллайовичем орендованих нежитлових приміщень за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, Орендарем відповідно до п.2.6 договорів було складено акти звільнення нерухомості від 30.03.2022.

28. Відтак, враховуючи неповернення Відповідачем нерухомого майна у відповідності до вимог п.п.2.4, 2.5 договорів суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» звернулась до суду з позовними вимогами до останнього про стягнення 160021,80грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за такими договорами суборенди, а також 45281,37грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022 та нарахованих на неї 3% річних та пеню.

29. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Господарського та Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини з оренди (найму).

VІ. Оцінка апеляційного суду:

30. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

31. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання зобов`язань з оплати 160021,80грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, після припинення строку їх дії, а також 45281,37грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат за січень 2022 та застосування наслідків прострочення такого відшкодування у вигляді нарахованої на суму заборгованості 3% річних та пені, передбаченої п.5.3 означених договорів.

32. Беручи до уваги правову природу укладених договорів суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Господарського, Цивільного кодексів України, що регулюють правовідносини з оренди (найму).

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

33. Так, враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означених договорів, апеляційний суд вважає їх належними у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставами для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін, зокрема, права Позивача на отримання відповідних платежів (зокрема з відшкодування експлуатаційних витрат), що безпосередньо закріплено як в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, тоді як обов`язком Відповідача є негайне повернення останньому речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст.785 Цивільного кодексу України).

34. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

35. Сутність апеляційного перегляду в розглядуваному випадку, враховуючи зміст висловлених Скаржником аргументів та межі апеляційного перегляду, полягає у ревізії висновків місцевого суду про правомірність стягнення з Відповідача нарахованої за період з 14.02.2022 неустойки у порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України за прострочення упродовж 1 місяця (зважаючи на викладений у позовній заяві розрахунок) обов`язку з повернення майна за трьома договорами суборенди. При цьому, розмір такої неустойки за кожним договором визначений місцевим судом як подвійна суборендна плата, узгоджена сторонами в укладених додаткових угодах від 16.11.2021.

При цьому, ключовим аспектом апеляційної ревізії є залишений без правової оцінки у переглядуваному рішенні аргумент Відповідача щодо необхідності врахування обставини припинення суборендних правовідносин між сторонами 28.01.2022 через припинення орендних відносин між Позивача і власником майна - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оск Логістік», про яку Відповідач дізнався у перебігу розгляду справи з представлених Позивачем доказів, витребуваних судом за клопотанням Відповідача. Апеляційний суд звертає увагу, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу Позивач ухиляється від надання коментарів щодо вказаної обставини та її значення для правильного вирішення цього спору.

36. Беручи до уваги застосований спосіб судового захисту, втілений в оскаржуваній частині рішення, судова колегія зауважує, що наявність захищуваного суб`єктивного права Позивача, а отже - і можливість його порушення, як обов`язкової умови за змістом ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст.4 Господарського процесуального кодексу України, у світлі положень ст.785 Цивільного кодексу України передбачає як перебування Позивача і Відповідача у зобов`язальних відносинах з повернення орендованого майна після припинення орендних відносин, так і встановлення дати такого припинення для визначення моменту прострочення обов`язку з повернення як дати початку нарахування стягуваної неустойки.

36.1. Колегія апеляційного суду відмічає про принциповість зобов`язальних відносин з повернення, тоді як абсолютні відносини позадоговірного утримання (перешкоджанню користуванню уповноваженою особи) унеможливлюють застосування неустойки із використанням орендної плати у якості бази для розрахунку.

36.2. Таким чином, аргументи Скаржника щодо правових підстав для припинення розглядуваних правовідносин (зокрема орендних відносин Позивача з власником майна, похідними від яких у розумінні ст.774 Цивільного кодексу України є суборендні відносини) та моменту припинення суборендних відносин, мають безпосереднє відношення до правильного вирішення спору, а тому у відповідності до ч.5 ст.236 та п.п.1,3 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України повинні були встановлені (як наявні або недоведені) та оцінені місцевим судом.

37. Оскільки ч.2 ст.774 Цивільного кодексу України не передбачає легітимної можливості тривання суборендних правовідносин поза межами орендних, на чому наголошує Скаржник з посиланням на релевантні правові позиції Верховного Суду (зокрема, п.45 постанови від 24.11.2021 у справі №910/11692/20), остільки представлена у матеріалах справи додаткова угода від 28.01.2022 (а.с.199 т.1) про дострокове припинення за згодою сторін договору оренди нерухомого майна №1-19 від 09.09.2012 (а.с.а.с.144-148 т.1), на якому ґрунтувалося право Позивача виступати і бути Орендарем відповідного майна у відносинах з Відповідачем за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, а також акт приймання-передачі від 28.01.2022 (а.с.154 т.1), за яким Позивач повернув власнику орендоване майно (у тому числі разом із приміщенням, що надавалися у суборенду Позивачеві) зумовлюють висновки про існування наступних обставин:

· припинення 28.01.2022 суборендних відносин між Позивачем та Відповідачем, незалежно від окремого не оформлення документально між сторонами цієї обставини, адже втрата Позивачем статусу Орендаря автоматично унеможливлює подальше збереження ним статусу Суборендодавця, а Відповідачем - Суборендаря;

· фактичне повернення Позивачем об`єкту оренди у володіння власника (підтверджене актом приймання-передачі від 28.01.2022), є несумісним зі збереженням одночасно як права вимог Позивача до Відповідача з повернення частини приміщень, які були передані в суборенду, так із перебування одночасно відповідних приміщень у володінні та користування Відповідача (жодних застережень про «обтяження» об`єкту оренди такою присутністю інших осіб акт приймання-передачі від 28.01.2022 не містить).

38. Вказані обставини у правовому вимірі зумовлюють висновок про одночасність припинення зобов`язальних правовідносин з повернення майна як між власником та Позивачем, так і між Позивачем і Відповідачем, що спростовує не тільки висновок місцевого суд про дострокове припинення суборендних договорів з 14.02.2022 у порядку п.3.4 цих договорів (через відхилення пропозиції про підвищення суборендної плати), але й унеможливлює після 28.01.2022 застосування до Відповідача зобов`язально-правових способів захисту суб`єктивних прав, що ґрунтуються на суборендних правовідносинах за договорами №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019:

· припинення суборендних відносин 28.01.2022 за змістом ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України, застосованої за аналогією в силу ч.2 ст.774 цього Кодексу, унеможливлює подальше (зокрема й 14.02.2022) повторне припинення вже відсутніх відносин - механізм припинення, передбачений п.3.4 договорів суборенди не є застосовним поза межами існуючих суборендних відносин;

· продаж власником-орендодавцем об`єкту, орендованого Позивачем, само по собі згідно з ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України не вимагає припинення орендних правовідносин із Позивачем щодо цього майна (адже договір оренди нерухомого майна (а.с.а.с.144-145 т.1) не містить відповідного припиняючого застереження у розумінні ч.2 цієї норми), якщо б сторони не вважали за необхідне таке дострокового припинення - згадувана Позивачем «безперервність» своїх орендних правовідносин могла бути забезпечена або фактичним користування майна, або ж укладенням угоди з новим власником майна про заміну Орендодавця у договорі оренди №1-19 від 09.08.2019 для врегулювання питання належності визначення кредитора у зобов`язанні з отримання орендних платежів, в контексті приписів ч.2 ст.527 Цивільного кодексу України;

· оскільки у матеріалах справи відсутні належні у розумінні ст.215 Цивільного кодексу України докази на спростування передбаченої ст.204 цього Кодексу презумпції правомірності договору оренди нерухомого майна №189 від 29.01.2022 (а.с.а.с.162-163 т.1), укладеного між новим власником майна як Орендодавцем та Позивачем як Орендарем, а спрямованість на настання обумовлених договором правових наслідків у відповідності до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України охоплюється презумпцією правомірності і у розглядуваному контексті підтверджується актом приймання-передачі від 29.01.2022 (а.с.164 т.1), остільки колегія апеляційного суду констатує, що 28.01.2022 у Позивача припинився статус Орендаря і об`єкт оренди був ним повернутий власнику, а 29.01.2022 Позивач знову набув у користування (статус Орендаря) це майно, але за іншим правочином від іншого Орендодавця.

39. Таким чином, як слушно зауважив Відповідач, орендні правовідносини Позивача із власником майна не були «безперервними» з 09.08.2019 і до моменту повернення такого майна із оренди 29.03.2022 (а.с.211 т.1) - такі відносини складаються з двох самостійних етапів, що опосередковуються окремими договорами оренди: з 09.08.2019 до 28.01.2022 та з 29.01.2022 до 29.03.2022. Своєю чергою, спірні суборендні правовідносини є похідними від орендних правовідносин саме першого етапу, тоді як законодавство передбачає безумовне автоматичне припинення похідних суборендних правовідносин у разі припинення основних орендних, подальше виникнення у Позивача внаслідок укладеної ним угоди нових орендних відносин не призводить, та не може призводити до автоматичного створення нових суборендних відносин із Відповідачем (поновлення вже припинених відносин є неможливим за визначенням юридичних наслідків припинення) без укладення нових (після 29.01.2022 або у цей день) суборендних договорів.

Припущення протилежного (іншого) є несумісним із визначенням у ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язань та неможливістю укладеним договором оренди між власником майна і Позивачем створити обов`язки для суб`єкта (Відповідача), який не є його стороною (вбачається із сукупного аналізу положень ст.ст.14, 626, 629 Цивільного кодексу України).

40. Набуття Позивачем у зобов`язальних правовідносинах із власником майна 29.01.2022 суб`єктивних захищуваних прав щодо правомірного користування таким майном, відносно якого (права) у Відповідача може виникати та існувати вже позадоговірний обов`язок не порушувати таке право, зумовлює можливість застосування відповідних способів судового захисту (негаторного чи віндикаційного позовів (щодо об`єктів нерухомості у разі їх займання/ утримання) або кондиційного - щодо збережених коштів за користування таким майном), жоден з яких не сумісний із вимогами про стягнення неустойки і не заявлявся у межах цієї справи, а тому - не може бути об`єктом розгляду на стадії апеляційного перегляду.

41. Вказані висновки апеляційного суду є достатніми для скасування переглядуваного рішення в оскаржуваній частині із прийняттям нового про відхилення таких вимог через встановлену відсутність у Позивача суб`єктивного права на отримання неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, за розглядуваний період та неналежність застосування обраного способу судового захисту у наявних позадоговірних правовідносинах у заявлений період нарахування такої неустойки.

Означене усуває потребу у правовій оцінці інших доводів Скаржника щодо наявності впливу форс-мажорних обставин, неможливості повернення майна через відсутність Позивача та фактичного звільнення таких приміщень, адже з`ясування і оцінка таких обставин не вплине на відсутність права у Позивача на стягувану неустойку.

42. Водночас, такі висновки цілком сумісні із позицією місцевого суду щодо відхилення решти позовних вимог, які стосувалися договірного періоду суборендних правовідносин сторін (щодо компенсації експлуатаційних витрат та відповідних надходжень на суму такої компенсації), адже Позивач у відповідності до вимог ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надав належних доказів виставлення відповідних рахунків, але й не довів факту попереднього понесення ним відповідних витрат у заявленому розмірі саме щодо утримання суборендного майна.

43. Враховуючи викладені в цій постанові міркування, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування переглядуваного рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 у справі №922/1926/22 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 135598,56грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019 та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» у повному обсязі, що зумовлює задоволення апеляційної скарги Скаржника.

44. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду зумовлює розподіл судових витрат, здійснений місцевим судом, з їх віднесенням на рахунок Позивача, як і віднесення витрат на рахунок останнього за подання апеляційної скарги.

Своєю чергою, оскільки ч.14 цієї норми встановлює вимогу щодо перерозподілу судових витрат за результатами апеляційного перегляду незалежно від того чи оформлений первісний розподіл одним процесуальним документом (оскаржуваним рішенням) або двома (як у розглядуваному випадку щодо професійної правничу допомоги судом було ухвалено додатково рішення від 17.05.2023), а ст.123 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат, окрім судового збору, відносить і витрати на професійну правничу допомогу, остільки апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування для досягнення цілей перерозподілу і додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023, як складової частини оскаржуваного основного рішення, адже його чинність є несумісною із процесуальними вимогами щодо судових витрат у залежності від результатів вирішення спору по суті.

У даному випадку апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі апеляційних вимог у порядку ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення цілісності та послідовності результатів апеляційного перегляду та усунення порушень процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 (повний текст підписано 20.04.2023) у справі №922/1926/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 (повний текст підписано 20.04.2023) у справі №922/1926/22 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», м. Харків про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків 135598,56грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019.

3. Ухвалити нове рішення у справі №922/1926/22, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», м. Харків до Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича, м. Харків про стягнення 216441,11грн., з яких: 160021,80грн. неустойки за прострочення повернення нерухомого майна за договорами суборенди №16-19 від 09.08.2019, №17-19 від 09.08.2019 та №18-19 від 09.08.2019, 45281,37грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних витрат, 841,12грн. - 3% річних та 10296,82грн. пені - відмовити повністю.

4. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2023 (повний текст підписано 26.05.2023) у справі №922/1926/22 скасувати, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда», м. Харків на професійну правничу допомогу віднести на рахунок останнього.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСК Піраміда» (61174, м.Харків, пр. Перемоги, 81, ідентифікаційний код 32437154) на користь Фізичної особи-підприємця Мастана Каріма Наджибуллайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4869,93грн.

6. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.07.2023.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова