Ухвала

від 19.07.2023 по справі 705/7479/16-к

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/329/23 Справа № 705/7479/16-к Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.05.2023 про повернення скарги ОСОБА_6 на постанову прокурора ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №12016250100000094 від 02.07.2019,

в с т а н о в и в :

вказаною ухвалою слідчого судді повернуто дану скаргу ОСОБА_6 з посиланням на те, що її подано поза межами процесуальних строків, визначених ч. 1ст. 304 КПК України, та слідчий суддя за заявою особи про поновлення пропущеного процесуального строку не знайшов підстав для його поновлення в порядку ст. 117 КПК України, залишивши її без задоволення.

Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, скаржник ОСОБА_6 подав заяву про поновлення строку, якою просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 17.05.2023 та розглянути скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 17.05.2023 по суті вимог.

В обґрунтування вимог скарги вказує на те, що постанова про закриття кримінального провадження винесена 02.07.2019 та станом на 05.04.2023 не була оскаржена у зв`язку з тим, що прокурор ОСОБА_7 пояснив, що даною постановою він скасував своє рішення про оголошення підозри ОСОБА_8 так як на підготовчому засіданні в Уманському міськрайсуді стало відомо, що ОСОБА_8 являється депутатом сільської ради і він не вповноважений оголошувати підозру, так як в порядку ст. 481 КПК України така дія здійснюється прокурором області.

Крім того, зазначає, що він 03.04.2023 зустрівся з слідчим ОСОБА_9 та при детальному ознайомленні з матеріалами справи виявив постанову від 02.07.2019 й після аналізу її змісту вважає пояснення прокурора ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки підозру ОСОБА_8 скасовано за реабілітуючих обставин через відсутність складу злочину. Така постанова не відповідає вимогам 110 КПК України, а прокурор ОСОБА_7 перевищив свої повноваження.

Стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник вказує, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді він не пропустив, оскільки про ухвалу слідчого судді йому стало відомо лише 24.05.2023 після отримання її засобами поштового зв`язку, а не 18.05.2023 після доставки її на електронну адресу 18.05.2023.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який просив задовольнити його скаргу на ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Порядок і строки апеляційного оскарження визначено ст. 395 КПК України, відповідно до частини 3 якої якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 17.05.2023 згідно листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2023 за 705/7479/16-к/10214/2023 скаржником особисто отримано 24.04.2023, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ним не пропущено.

Далі, при розгляді справи по суті вимог апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_6 16.05.2023 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження № 12016250100000094 від 02.07.2019 прокурором ОСОБА_7 , та просив витребувати матеріали кримінального провадження № 12016250100000094 від 19.02.2016 і визнати дії прокурора ОСОБА_7 неправомірними та скасувати постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного.

Одночасно з вищевказаною скаргою ОСОБА_6 подав до слідчого судді заяву про поновлення строку, якою просив поновити строк на оскарження постанови прокурора ОСОБА_7 від 02.07.2019 про закриття кримінальне провадження № 12016250100000094, так як на його думку процесуальний строк на оскарження даної постанови ним пропущено з поважних причин.

Зокрема, вказану заяву про поновлення строку ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що прокурор ОСОБА_7 невірно пояснив йому, що даною постановою він скасував своє рішення про оголошення підозри ОСОБА_8 оскільки на підготовчому засіданні в Уманському міськрайсуді стало відомо, що ОСОБА_8 являється депутатом сільської ради і він не вповноважений оголошувати підозру так як депутату місцевої ради письмове повідомлення відповідно до ст. 481 КПК України здійснюється прокурором області.

Однак, 03.04.2023 при детальному ознайомленні з матеріалами справи виявив постанову від 02.07.2019 року прокурора ОСОБА_7 і з`ясував, що вона стосується саме закриття кримінального провадження № 12016250100000094.

Зазначене питання має таке правове регулювання.

Відповідно п. 3 ч.1ст. 303 КПК України, під час досудового провадження серед іншого можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

Частиною 1ст. 304 КПК Українивстановлений десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першоюстатті 303 цього Кодексу.

За змістом ч.1ст. 117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.

Відповідно до п.3 ч.2ст. 304 КПК Українискарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Отже, при вирішенні питання щодо відкриття провадження за скаргою, слідчий суддя повинен встановити чи подана скарга в строк, передбачений ч.1ст. 304 КПК України.

Звертаючись до слідчого судді з заявою про поновлення пропущеного строку, ОСОБА_6 ставить питання про поновлення строку подачі скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження від 02.07.2019, про яку, за його словами, він дізнався лише 03.04.2023 детально ознайомившись з матеріалами кримінального провадження.

Апеляційним судом встановлено, що постановою прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 від 02.07.2019 року закрито кримінальне провадження № 12016250100000094 від 19.02.2016 року за ч. 3ст. 382 КК Українищодо підозрюваного депутата Дмитрушівської сільської ради ОСОБА_8 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, скарга у даній справі на вказану постанову про закриття кримінального провадження була подана ОСОБА_6 16.05. 2023 року, тобто поза межами 10-ти денного строку, передбаченого ч.1ст. 304 КПК України, з моменту винесення постанови.

Під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.

Підстави пропуску строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання скарги.

Слідчий суддя вірно вказав, що правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Так, у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу, має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто, окрім принципу правової визначеності, важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Розглядаючи питання поважності пропуску строків звернення зі скаргою, слідчий суддя обґрунтовано виходив з того, що поновлення пропущеного строку в даному випадку буде не лише порушенням принципу правової визначеності, а й принципу добросовісності, з огляду на те, що оскаржувану постанову від 02.07.2019 скаржник виявив 03.04.2023 при детальному ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 12016250100000094, як він сам вказує.

Однак, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.05.2023, встановлено, що листом прокурора Уманської місцевої прокуратури за вих. № 34/167-272/вих. 19 від 02.07.2019 направлено потерпілому ОСОБА_6 копію постанови про закриття кримінального провадження на 2 арк.

У матеріалах справи міститься також заява самого ОСОБА_6 від 29.07.2019, адресована старшому слідчому Уманського РВП УВП ГУМП в Черкаській області ОСОБА_9 про надання можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №12016250100000094 та надання завіреної копії постанови від 02.07.2019, яка містить запис ОСОБА_6 про ознайомлення та отримання копії постанови.

Також апеляційний судом було встановлено той факт, що зазначені матеріали справи містять клопотання потерпілого ОСОБА_6 про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження.

Відповідно доданих протоколуознайомлення зматеріалами досудовогорозслідування від27.02.2023року старшийслідчий УманськогоРУП ГУНПв Черкаськійобласті ОСОБА_9 від 27.02.2023року вперіод з11год.30хв.до 12год.00хв.ознайомив потерпілого ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження. Водночас, жодних зауважень щодо часткового ознайомлення потерпілим ОСОБА_6 з матеріалами кримінального провадження даний протокол не містить.

Крім того, аналогічне клопотання було подано ОСОБА_6 03.04.2023 року та протоколом від 03.04.2023 року матеріали кримінального провадження надані йому для ознайомлення.

Колегія суддів вважає те, на що посилається скаржник як на поважність причин пропущення ним строку, а саме : що він, при ознайомлені у 2019 році з матеріалами справи та з оскаржуваною постановою про закриття провадження у справі невірно зрозумів її зміст та значення зі слів прокурора ОСОБА_7 , і правильно розцінив лише 03.04.2023 року, при черговому ознайомленні з матеріалами провадження, не є поважною причиною пропущення ним процесуального строку на оскарження даної постанови.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_6 строку на оскарження постанови прокурора та про необхідність повернення скарги ОСОБА_6 у даній справі з підстав пропуску строку її подання, що відповідає вищевказаним приписам ч.2 ст.304 КПК України.

Апеляційні доводи ОСОБА_6 стосуються суті його незгоди з діями органу досудового розслідування, однак не спростовують висновку слідчого судді про пропуск строків оскарження таких дій без поважних на те причин, отже не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно п.1 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді від 17.05.2023 слід залишити без змін, а подану на неї ОСОБА_6 апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.05.2023 про повернення скарги ОСОБА_6 на постанову прокурора ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №12016250100000094 щодо підозрюваного від 02.07.2019 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді