Ухвала

від 14.07.2023 по справі 464/863/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/863/23

пр № 2/464/648/23

У Х В А Л А

14 липня 2023 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

за участю секретаря Карпенко Ю.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №464/863/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Солонківської ОТГ Львівського району Львівської області про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої особи, визначення місця проживання малолітньої дитини, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

в провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться вищевказана цивільна справа №464/863/23.

13.07.2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 до винесення рішення судом, а саме: - встановити наступний графік: щотижня у середу та неділю з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., зобов`язати батька дитини ОСОБА_2 передавати малолітню дитину матері за її фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 згідно з визначеного часу спілкування. Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши доводи представника заявника, викладені у заяві, а також дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи, що стосуються заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову визначені положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

В судовому засіданні встановлено, що предметом позову є визначення місця проживання дитини.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Крім цього, ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті. У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Згідно зі статтею 157СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що мати, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права матері на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дочки і саме під час вирішення даного спору підлягають доведенню твердження позивача про неправомірну зміну місця проживання дитини, що не може бути вирішено під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щотижня у середу та неділю з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

Суд вважає, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Інтереси та права ОСОБА_2 таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені.

З врахуванням наведеного та співмірності вимог, вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151,153, 247 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 надати можливість ОСОБА_1 безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижня у середу та неділю з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. до набрання рішення законної сили у вказаній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: Б.Р. Мичка