Рішення від 07.04.2025 по справі 464/863/23

Справа № 464/863/23

пр.№ 2/464/358/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2025 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мички Б.Р.,

за участі секретаря судового засідання Севери Ю.В.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої особи та визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 у якому просить припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з позивача на підставі рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 11.12.2013 року; cтягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви до суду до повноліття дочки. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.10.2009 року між сторонами зареєстровано шлюб, однак 26.06.2013 року рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області такий розірвано. Крім цього, рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 11.12.2013 року стягнено з позивача на користь відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які він добросовісно сплачував. Окрім аліментів він витрачав додаткові кошти на дочку при першій необхідності. Проте, обставини суттєво змінилися, відповідачка почала жорстоко ставитися до дитини. За наведеного, дитина вирішила проживати з батьком, тому з 06 грудня 2022 року вона постійно проживає з ним, матір дитини жодної участі у вихованні дитини не приймає. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2023 залишено позовну заяву без руху.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 08.03.2023 року за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.03.2023 року позивач подав до суду заяву, в якій просив змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог, вимогою визначити місце проживання дитини за місцем його проживання та реєстрації.

30.03.2023 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву покликається на те, що дитина з народження проживала з нею, однак 06.12.2022 року позивач самочинно змінив місце проживання дитини, без попередження та погодження з матір`ю, не повернув за місцем її проживання, не надав інформації про місце її перебування, не дає можливості дочці спілкуватися із матір`ю.

14.04.2023 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву у якій просив визначити місце проживання дитини за місцем його проживання та реєстрації, вказав, що дитина проживає з ним, він забезпечує її усім необхідним. Матір дитини ставиться до неї агресивно, дитина не хоче проживати з нею.

Протокольною ухвалоюбез виходуу нарадчукімнату від02.05.2023постановлено прийнятидо розглядууточнену позовнузаяву провизначення місцяпроживання дитинита залучено доучасті усправі яктреті особи відділ " Служба у справах дітей "Сихівського району управління "Служба у справах дітей", служба у справах дітей Солонківської ОТГ Львівського району Львівської області. Крім цього, постановлено перейти до загального позовного провадження та розпочати розгляд справи з підготовчого судового засідання.

15.05.2023 відповідачка подала відзив на уточнену позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.05.2023 року відповідачка подала до суду зустрічну позовну заяву у якому просила визначити місце проживання дитини за її місцем проживання та реєстрації. Вказала, що 06.12.2022 року ОСОБА_1 самочинно змінив місце проживання дитини без попередження та погодження з матірю, не повернув її за місцем її проживання, не надав жодної інформації про місце перебування дитини.

29.05.2023 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення на відзив відповідача у яких вказав, що вся інформація наявна у ньому є неправдивою.

23.05.2023 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вказує, що дочка сама не має бажання жити з матір`ю, він забезпечив дитині гарні умови проживання, навчання.

Протокольною ухвалою без виходу суду до нарадчої кімнати від 26.05.2023 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 14.07.2023 року зобов`язано ОСОБА_1 надати можливість ОСОБА_2 безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з дочкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижня у середу та неділю з 16 год. до 18 год. до набрання рішення законної сили у вказаній справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.05.2024 року призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54).

05.07.2024 року у суд надійшов лист експерта про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.07.2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2024 року призначено у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експерту інституту судових експертиз та права (м. Львів, вул. Богомольця, 9).

24.02.2025 року надійшов до суду лист експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки відповідачка не оплатила її проведення.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25.02.2025 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.03.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечила припиненню стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, оскільки подала у виконавчу службу відповідну заяву. Однак, заперечила стягненню з неї на користь позивача аліментів на утримання дитини, оскільки вона не відмовлялася утримувати дитину та бере участь у її матеріальному забезпеченні, заперечує визначенню місця проживання дитини з батьком.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала думку відповідачки.

Заслухавши позивача, відповідача та її представника, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.10.2009 року сторони уклали шлюб.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.12.2010 року у сторін народилася дочка ОСОБА_4 .

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.06.2013 року шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 11.12.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки у розмірі 1/5 частини з усіх видій його заробітку починаючи з 01.03.2023 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що із 06.12.2022 року дитина сторін проживає із батьком, що не заперечується сторонами та підтверджується такими доказами, зокрема: актом №2 перевірки житлових умов заявника від 17.01.2023 року, які видані директором управляючої компанії «Веселка» Джугало О.І.; актом обстеження матеріально-побутових умов виконавчого комітету Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 10.03.2023 року.

Розпорядженнями голови Сихівської районної адміністрації Маруняк І. №250 від 10.06.2013 та №407 від 06.09.2013 встановлено дні та години побачень батька з донькою.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов начальника відділу ЦНАП Гладковської О.І. від 29.03.2023 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_2 разом з дитиною є всі належні умови для проживання і виховання дитини. У дитини є своя окрема кімната. В квартирі дотримуються санітарно- гігієнічних норм, дбають про психологічний мікроклімат дитини.

Відповідно до розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Зозулі А. від 26.06.2023 року визначено спосіб участі матері у вихованні та спілкуванні з донькою.

Згідно з висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 07.08.2023 року вбачається, що з метою уникнення погіршення емоційного стану дитини, орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації вважає за недоцільне визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 з одним з батьків.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідноз ст.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як визначеност.179 СК Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином право на отримання аліментів має той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким дитина проживає. При цьому аліменти є власністю дитини, а їх отримувач має розпоряджатися аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

При вирішенні даного спору суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до п.17постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно ізст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення. З аналізустатей 267 - 271 СК Українивбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Суд приходить до висновку, що проживання дитини з батьком - позивачем та перебування на його повному утриманні свідчить про суттєву зміну обставин, що були підставою стягнення аліментів з позивача на користь відповідача, а тому має тягнути за собою звільнення позивача від сплати вказаних аліментів з моменту набрання рішенням законної сили. Крім цього, відповідач визнала позовну вимогу про припинення стягнення з позивача аліментів, подавши відповідну заяву у виконавчу службу.

Одночасно, припиняючи стягнення аліментів на дитину та незважаючи на участь відповідачки у матеріальному забезпеченні дитини, між сторонами існує спір щодо розміру аліментів.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно дост. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька і у твердій грошовій сумі.

Частинами 1, 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ізст.183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

На підставі зазначеного вище, при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, те що дитина проживає із батьком та приходить до висновку, що з відповідачки в користь позивача на утримання дитини слід щомісячно стягувати аліменти у розмірі 1/4 всіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

Щодо позовної вимоги про визначити місце проживання дитини разом із батьком суд приходить до наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Устатті 160 СК Українивстановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.02.2023 року дитина ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак з 06.12.2022 року проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_3 , що не заперечується сторонами у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21 (провадження № 61-990св23) вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьоюстатті 160 СК Українита положеннями частини другоїстатті 29 ЦК України.

Відповідно достатті 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і на час розгляду справи судом їй виповнилося 14 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства вона може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності (користуванні) житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другоїстатті 29 ЦК Українита частини третьоїстатті 160 СК України, суд вважає, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини з ним, необхідно відмовити.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)».

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положеньст. 141 ЦПК України. За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанцій за подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073, 60 грн. за позовну вимогу щодо припинення стягнення аліментів та 1073, 60 грн. за позовну вимогу щодо визначення місця проживання дитини. Оскільки, позивач при подачі позову про стягнення аліментів був звільнений від сплати таких, тому з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути 1073, 60 грн. судового збору. Крім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1073, 60 грн. судового збору за вимогу про припинення стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,82, 142,143,206,263,265,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з позивача на підставі рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 11.12.2013 року.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви до суду до повноліття дочки.

В частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.

Рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.04.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 25258931, м. Львів, пр. Ч. Калини, 66.

Третя особа: орган опіки та піклування Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 44257898, с.Солонка, вул. Центральна, 3 Львівського району Львівської області.

Суддя Мичка Б.Р.