Ухвала
від 19.07.2023 по справі 922/5039/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5039/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за заявою Фізичної особи ОСОБА_1

до Фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність

За участю:

представника боржника ОСОБА_2

керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 16.08.2022 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ).

Призначено керуючим реструктуризацією фізичної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича .

Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ), відчужувати майно.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 16.09.2022 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 22.10.2022 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника.

Призначено попереднє судове засідання на "05" жовтня 2022 р.

Ухвалою суду від 05.10.2022 був відкладений розгляд справи в попередньому засіданні на 22.11.2022 на 12:40 год.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява ОСОБА_3 (вх.№ 11294 від "06" жовтня 2022 р.) з грошовими вимогами до боржника Фізичної особи ОСОБА_1 . В наданій заяві ОСОБА_3 просила суд врахувати воєнний стан на території України та поновити пропущений строк для подання заяви, визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 5 199 018,87 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Також на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява ОСОБА_4 (вх.№ 12225 від "21" жовтня 2022 р.) з грошовими вимогами до боржника Фізичної особи ОСОБА_1 . В наданій заяві ОСОБА_4 просить суд врахувати воєнний стан на території України та поновити пропущений строк для подання заяви, визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 928 879, 54 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

18.11.2022 до суду від Головного управлінні ЛПС у Харківській області на виконання ухвали суду від 16.08.2022 у справі № 922/5039/21 надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та /або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи щодо ОСОБА_1 за період з 2019 по 2022.

04.01.2023 на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява Головного управління ДПС у Харківській області (вх.№ 193/23 від04.01.2023) з грошовими вимогами до боржника Фізичної особи ОСОБА_1 на суму 77 778,28 грн. основного боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

06.03.2023 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт (вх. № 5901) про перевірку декларації боржника, в якому арбітражний керуючий зазначив, що за результатами проведеної перевірки він зробив висновок, що інформації, яка відрізняється від тієї, що вказана в декларації боржника за 2019 - 2021 роки станом на 06.03.2023 не виявлено. Керуючим реструктуризацією продовжується вживатися заходи з метою пошуку майна.

Крім того, керуючий реструктуризацією повідомив суд, що станом на 2019 рік у боржника було майно, яке знаходилося в іпотеці та згідно наданих самим же боржником відомостей воно було реалізоване у 2019 році та інша частина наприкінці 2021 року в рамках виконавчого провадження, як і інша частина майна, що належала колишній дружині ОСОБА_4 та яка була солідарним боржником. Однак розмір заборгованості вказаний у розділі ХІV Декларації за 2021 рік "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" залишився незмінним в деклараціях за 2020 та 2021 рік, хоча мав зменшитися на вартість реалізованого в рамках виконавчого провадження №65689836 майна, а саме на 1884000 гривень. Також згідно наданих боржником документів 28 лютого 2019 року було реалізовано предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 в рамках виконавчого провадження 56611303. Таким чином заборгованість перед банком ПАТ "Банк Форум" мала зменшитися на 684950,00 гривень в 2019 році. Згідно рішення Дзержинського районного суду міста Харкова у справі №638/8541/14ц всього з боржника та його колишньої дружини солідарно було стягнуто на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість у розмірі 1753550,58 грн. за договором № 0103/11/37-NW вiд 21.06.2011.

Також 06.03.2023 керуючий реструктуризацією надав суду клопотання про витребування інформації (вх. № 5502 від 06.03.2023), в якому керуючий реструктуризацією просить суд витребувати:

- у Головного управління Державної податкової служби у Харківській області інформацію про ТОВ "Мультіпак" та ТОВ "Європласт", засновником яких є боржник, а саме розмір доходу від діяльності товариств за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен квартал звітного року; розмір виплачених товариствами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дивідендів за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен рік; розмір виплаченої товариствами ОСОБА_1 заробітної плати та винагороди (гонорару) за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен квартал звітного року; розмір сплаченого товариствами за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) єдиного соціального внеску, за період з 2019 по 2021 роки в розрізі за кожен квартал звітного року.

- у Головного управління Національної поліції в Харківській області відомості про те, чи порушувалася кримінальна справа у відношенні боржника, чи знаходяться в матеріалах кримінальної справи відомості про майно боржника, документи бухгалтерської звітності, що надають можливість стягнення дебіторської заборгованості, чи є позивачі у даній справі, які мають вимоги до боржника.

- у Головного управління Національної поліції в Харківській області інформацію про кримінальні провадження в яких боржник ОСОБА_1 є заявником, вжиті заходи з метою розшуку майна боржника.

Клопотання обґрунтовано тим, що з метою розшуку активів боржника керуючим реструктуризацією було направлено запити до органів державної влади, однак від частини відповіді не надійшли. Керуючий реструктуризацією зазначає, що він направляв запити повторно, однак вони були проігноровані або у наданні інформації було відмовлено, у зв`язку з чим він просить витребувати таку інформацію в судовому порядку.

Крім того, 06.03.2023 керуючий реструктуризацією надав суду клопотання про витребування інформації (вх. № 5503 від 06.03.2023), в якому керуючий реструктуризацією просить суд витребувати в АТ "А-Банк", АТ "Ощадбанк", АТ "Пумб", АТ "Укрексімбанк", АТ "Укргазбанк", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа Банк", АТ "Прокредит Банк", АТ "Банк Грант", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, АТ "Мегабанк" та АТ "Універсал Банк" інформацію про відкриті рахунки на ім`я вказаних осіб з вказівкою номерів рахунків, валюти рахунків, дати відкриття та/або закриття; про залишок коштів на цьому рахунку станом на дату надання інформації; про рух коштів по таким рахункам за період з 03.09.2012 року по дату надання банківської виписки; чи випускались на ім`я вказаних осіб платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби, як на довірену особу власника рахунку (третьої особи - клієнта банку), що дають право такій довіреній особі користуватися/розпоряджатися відповідним банківським рахунком; якщо відповідні платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби випускались на ім`я вказаних осіб, то надати відомості про осіб власників таких рахунків, номери рахунків, а також операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта його довіреною особою за допомогою платіжної картки та/або іншого електронного платіжного засобу, виданого на ім`я вказаних осіб за період з 2012-2020 років.

Клопотання обґрунтовано тим, що з метою розшуку активів боржника керуючим реструктуризацією було направлено запити до банківських установ. З надісланих 18 запитів відповідь надійшла лише на 10 запиті. Надали інформацію або повідомили про відсутність рахунків боржника лише 7 банківських установ, інші відмовили у наданні інформації, у зв`язку з чим він просить витребувати таку інформацію в судовому порядку.

В попередньому засіданні 27.04.2023 були визнані грошові вимоги ОСОБА_4 на загальну суму 928879,54 грн., з яких 500000,00 компенсація частки суми статутного капіталу ТОВ "Мультіпак", 7417,20 грн. судові витрати, 369002,76 грн. заборгованість по виплаті аліментів, 52459,58 грн. неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів та 4962,00 грн. судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Відмовлено в задоволенні заяви кредитора ОСОБА_3 (вх. №11294 від 06.10.2022) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 та у визнанні вимог до боржника на загальну суму 5199018,87 грн.

Також ухвалою попереднього засіданні від 27.04.2023 було зобов`язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією в чотирнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням ст. 123 зазначеного Кодексу організувати та провести збори кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів. Докази надати суду.

Призначено проведення зборів кредиторів на 11.05.2023 року.

Призначено засідання господарського суду (підсумкове), на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "06" червня 2023 р. о 12:00 год.

11.05.2023 до суду від боржника надійшов план реструктуризації (вх. №1799), який був долучений судом до матеріалів справи.

23.05.2023 боржник надав суду клопотання (вх. № 12891) про долучення до матеріалів справи доповнень до плату реструктуризації боргів боржника, які були долучені судом до матеріалів справи.

29.05.2023 до суду від боржника ОСОБА_1 через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення до Звіту про перевірку декларації боржника та виправлення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (вх. № 13418), які були продубльовані боржником та надіслані додатково на електронну адресу суду (вх. № 13648 від 30.05.2023). Так, в наданих додаткових поясненнях боржник зазначає, що при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження були подані декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019р, 2020р. та 2021р., у яких було ним зазначено всі ДАНІ щодо майнового стану ОСОБА_1 станом на відповідні роки.

Проте боржник зазначає, що 22.05.2023 він отримав від керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. звіт про результати перевірки декларації боржника (уточнений станом на 19.05.2023), в якому зазначається, що в поданих деклараціях за 2019-2021р.р. не внесені відомості:

-1/2 квартири АДРЕСА_3 , яка належить мені на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2018 року, однак не зареєстрована за ним в ДРРПНМ;

- рухоме майно, яке вибуло із володіння боржника на підставі рішення третейського суду, в подальшому скасованого ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц, та повинно бути повернуто боржнику. Частина цього майна перебуває у заставі АТ "Прокредит Банк" згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- грошові кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн.;

а також в декларації за 2021р. у розділі ХІV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" боржником не зменшено розмір заборгованості на суму коштів, яка надійшла кредитору наприкінці 2021 року від примусової реалізації належного йому та ОСОБА_4 майна.

Боржник вважає відповідні зауваження розпорядника майна до декларацій такими, що не підтверджують факт приховування відповідного майна та коштів та наводить відповідні обґрунтування в підтвердження своєї позиції. Але, враховуючи можливість закриття провадження по справі з підстав неподання виправлених декларацій, надав суду відповідні виправлені декларації із внесенням всіх даних, на які звернув увагу керуючий реструктуризацією.

02.06.2023 до суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання (вх. № 14050) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на недобросовісність боржника.

Крім того, 02.06.2023 до канцелярії суду від керуючого реструктуризацією надійшли документи в підтвердження проведення зборів кредиторів, які були долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.06.2023 керуючий реструктуризацією надав суду документи в підтвердження проведення зборів кредиторів, зазначив, що план реструктуризації боржника не був затверджений, просив суд визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів.

Крім того представник боржника в судовому засіданні відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , через систему Електронний суд надав відповідні заперечення (вх. № 14472), які були долучені судом до матеріалів справи.

Враховуючи наданні суду великого обсягу документів, в судовому засіданні 07.06.2023 було оголошено перерву до 19.07.2023 до 11:00 год.

Так, 07.06.2023 на електронну адресу суду від керуючого реструктуризацією супровідним листом надійшли документи, зокрема:

- план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який надавався кредиторам на затвердження із відповідними доповненнями;

- звіт про перевірку декларації боржника (уточнений станом на 19.05.2023) із відповідними запитами та відповідями органів, що здійснюють облік та реєстрацію речових прав на рухоме та нерухоме майно;

- опис майна ОСОБА_1 за результатами інвентаризації;

- реєстр вимог кредиторів;

- рішення зборів кредиторів ФО ОСОБА_1 за результатами опитування.

Ухвалою від 07.06.2023 суд визнав вимоги Головного Управління ДПС у Харківській області (які надійшли до суду з пропуском строку) у загальному розмірі 77787,28 грн. заборгованості з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, як такі, що є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

11.07.2023 на електронну адресу суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт про перевірку декларації боржника (уточнений станом на 10.07.2023) (вх. 18004) в якому керуючий реструктуризацією зазначив про недоліки декларацій станом 10.07.2023.

17.07.2023 до суду через систему Електронний суд від боржника надійшли виправлені декларації з урахуванням зауважень керуючого реструктуризації (вх. № 18548) та продубльовані на електронну адресу суду (вх. № 18556 від 17.07.2023).

В судовому засіданні керуючий реструктуризації доповів про здійснені заходи, зазначив, що план реструктуризації кредиторами не затверджений, будь - якого майна ОСОБА_1 не має, не працює, доходів, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів боржник не отримує, тому просив суд закінчити процедуру реструктуризації, визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів.

Крім того керуючий реструктуризацією наполягав на задоволенні раніше поданих клопотань про витребування інформації у податкового органу, органів поліції та банків.

Представник боржника в судовому засіданні також наполягав на завершенні процедури реструктуризації та переходу до процедури погашення боргів, зауважив про відсутність підстав для закриття провадження по справі з підстав безпідставності заявленого ОСОБА_4 клопотання.

Представник Томіліної Н.О. в призначене судове засідання не з`явився, 18.07.2023 надав через канцелярію суду клопотання (вх. №18722) в якому повідомив про неможливість прибути в призначене судове засідання та просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Представник кредитора ГУ ДПС у Харківській області в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на керуючим реструктуризацією було вжито заходів щодо перевірки декларацій боржника за 2019 - 2021 роки.

Зокрема, керуючим реструктуризацією був направлений запит до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, повноваження якого на той час тимчасово виконувало Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області з проханням надати відомості про всі зареєстровані рахунки боржника в банківських установах; відомості про майно та активи боржника та членів його сім`ї; відомості про суб`єктів господарювання засновником (акціонером) яких є боржник або члени його сім`ї; відомості про майно, задеклароване боржником або членами його сім`ї особами під час перетину кордону; відомості про кредиторські вимоги до боржника.

15.09.2022 надійшов лист ГУ ДПС у Рівненській області №9237/17-00-12-01-04, яким повідомлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував за основним місцем обліку в Шевченківській ДПІ м. Харкова ГУ ДПС у Харківській області, як фізична особа - підприємець з 14.04.2003 по 27.02.2017. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності 27 лютого 2017 року у ОСОБА_1 залишилися не закритими рахунки в банківських установах та надано інформацію в яких банківських установах відкрито рахунки, у якій валюті. Повідомлено, що на теперішній час ОСОБА_1 є керівником, бухгалтером та засновником ТОВ "Європласт" (код ЄДРПОУ 25463356) та ТОВ "Мультіпак" (Код ЄДРПОУ 34389019). Також надано інформацію засновником яких підприємств є батьком боржника ОСОБА_5 . У листі зазначено, що згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС України, що знаходиться у розпорядженні ГУ ДПС у Рівненській області у власності ОСОБА_1 знаходилися у власності два об`єкти нерухомості (будинок та квартира). Також станом на 01.03.2022 року за боржником 2 ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 195867,84 грн. та заборгованість по ЄСВ в сумі 170 грн. Всього 186037,84 грн. Надано розрахунок виникнення боргу.

05.09.2022 направлено ще один запит до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, повноваження якого на той час тимчасово виконувало Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області з проханням повідомити інформацію про ТОВ "Мультіпак" та ТОВ "Європласт", засновником яких є боржник, а саме розмір доходу від діяльності товариств за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен квартал звітного року; розмір виплачених товариствами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дивідендів за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен рік; розмір виплаченої товариствами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати та винагороди (гонорару) за період з 2019 по 2022 роки в розрізі за кожен квартал звітного року; розмір сплаченого товариствами за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) єдиного соціального внеску, за період з 2019 по 2021 роки в розрізі за кожен квартал звітного року. 14.09.2022 року надійшов Лист ГУ ДПС в Рівненській області №9111/6/17-00-04-03-09, яким у наданні запитуваної інформації було відмовлено у зв`язку з тим, що запитувана інформація на думку ГУ ДПС у Рівненській області стосується третіх осіб.

Крім того, додані до матеріалів справи документи свідчать про те, що керуючим реструктуризацією направлялись запити до численних банківських установ З проханням надати інформацію:

- про відкриті рахунки на ім`я вказаних осіб з вказівкою номерів рахунків, валюти рахунків, дати відкриття та/або закриття;

- про залишок коштів на цьому рахунку станом на дату надання інформації;

- про рух коштів по таким рахункам за період з 03.09.2012 року по дату надання банківської виписки;

- чи випускались на ім`я вказаних осіб платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби, як на довірену особу власника рахунку (третьої особи - клієнта банку), що дають право такій довіреній особі користуватися/розпоряджатися відповідним банківським рахунком;

- якщо відповідні платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби випускались на ім`я вказаних осіб, то надати відомості про осіб власників таких рахунків, номери рахунків, а також операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта його довіреною особою за допомогою платіжної картки та/або іншого електронного платіжного засобу, виданого на ім`я вказаних осіб за період з 2012-2020 років.

Керуючий реструктуризацією зазначає, що, враховуючи, що інформацію надали лише декілька банків, інші або відмовили у наданні інформації, або не надали відповіді взагалі. У зв`язку з чим зазначену інформацію керуючий реструктуризацією вважає за необхідне витребувати в судовому порядку.

Так, керуючий реструктуризацією надав суду два клопотання:

1. (вх. № 5502 від 06.03.2023) про витребування:

- у Головного управління Національної поліції в Харківській області інформацію про кримінальні провадження в яких боржник ОСОБА_1 є заявником.

2. (вх. 5502 від 06.03.2023) про витребування в АТ "А-Банк", АТ "Ощадбанк", АТ "Пумб", АТ "Укрексімбанк", АТ "Укргазбанк", АТ "УкрСиббанк", АТ "Альфа Банк", АТ "Прокредит Банк", АТ "Банк Грант", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, АТ "Мегабанк" та АТ "Універсал Банк" інформацію про відкриті рахунки на ім`я вказаних осіб з вказівкою номерів рахунків, валюти рахунків, дати відкриття та/або закриття; про залишок коштів на цьому рахунку станом на дату надання інформації; про рух коштів по таким рахункам за період з 03.09.2012 року по дату надання банківської виписки; чи випускались на ім`я вказаних осіб платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби, як на довірену особу власника рахунку (третьої особи - клієнта банку), що дають право такій довіреній особі користуватися/розпоряджатися відповідним банківським рахунком; якщо відповідні платіжні картки та/або інші електронні платіжні засоби випускались на ім`я вказаних осіб, то надати відомості про осіб власників таких рахунків, номери рахунків, а також операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта його довіреною особою за допомогою платіжної картки та/або іншого електронного платіжного засобу, виданого на ім`я вказаних осіб за період з 2012-2020 років.

Як вже зазначалось судом, відповідно до статей 114, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією, серед іншого, здійснює в процедурі реструктуризації перевірку декларацій про майновий стан боржника, що додаються ним до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

При цьому, відповідно ч. 1 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:

1) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;

2) отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;

3) здійснювати огляд майна боржника;

4) отримувати інформацію про рух коштів на рахунках/електронних гаманцях боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні послуги".

Так, керуючим реструктуризацією в наданому клопотанні взагалі не зазначено що він звертався до Головного управління Національної поліції в Харківській області із відповідним запитом. До матеріалів справи не додано доказів відмови органами поліції в наданні такої інформації. Водночас керуючий реструктуризацією в межах наданих йому законодавцем повноважень не був позбавлений можливості отримати відповідну інформацію з державних реєстрів, зокрема Державного реєстру кримінальних проваджень або звернутися до боржника з проханням на отримання такої інформації. Крім того, досить великий об`єм документів матеріалів справи містить чимало посилань на кримінальні провадження відкриті та закриті, що здійснювались у відношенні боржника, отже керуючий реструктуризацією не був позбавлений можливості проаналізувати зазначені документи та зробити відповідні висновки.

Крім того, суд звертає увагу, що керуючий реструктуризацією повинен взаємодіяти з боржником та кредиторами з метою досягнення ефективності процедур, передбачених законодавством про банкрутство фізичних осіб, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом. До матеріалів справи не додано доказів того, що керуючий реалізацією звертався до боржника з метою отримання інформації щодо податкових звітностей по ТОВ "Мультіпак" та ТОВ "Європласт", засновником яких є боржник.

Крім того, керуючий реалізацією не був позбавлений можливості повторно звернутися до визначених в клопотанні банківських установ із запитом про майнові активи на рахунках боржника, по деяких банківських установах також не надано доказів відмови у наданні такої інформації, а лише міститься посилання на те, що така інформація не надається.

Отже, враховуючи наведене, на переконання суду, керуючим реструктуризацією до наданих клопотань не надано доказів в підтвердження неможливості отримати цих доказів самостійно арбітражним керуючим.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За таких обставин, у зв`язку із недотриманням положень статті 81 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань керуючого реструктуризацією про витребування доказів.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що керуючим реструктуризацією вживались заходи, направлені на перевірку достовірності та повноті інформації, зазначеної в деклараціях боржника та надано суду відповідні звіти:

- вх. 5901 від 06.03.2023 станом 06 березня 2023 року,

- станом на 19.05.2023 до суду не надавався, а був наданий керуючим реструктуризацією лише 07.06.2023 разом із документами в підтвердження проведення зборів кредиторів,

- вх. № 18004 від 11.07.2023 станом на 10.07.2023.

Суд звертає увагу учасників провадження, що чинним законодавством передбачена необхідність перевірки керуючим реструктуризацією повноти та достовірної інформації, занесеної боржником до декларацій для подальшого звітування на зборах кредиторів. Зазначений звіт про перевірку декларації має вирішальне значення для прийняття кредиторами відповідних рішень щодо подальших процедур стосовно боржника або прийняття рішення судом про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Законодавством з процедур банкрутства не передбачено можливості перевіряти декларації боржника щомісячно та надавати суду відповідні звіти, так само враховуючи принцип добросовісності боржника, законом не передбачено можливості боржникові надавати щоразу виправлені декларації.

Водночас, судом були ретельно досліджені надані звіти та надано їм відповідну оцінку.

Так, в першому звіті про перевірку декларації керуючим реструктуризацією зазначено, що за результатами вжитих заходів з метою перевірки декларації керуючий реструктуризації зробив висновок, що інформації, яка відрізняється від тієї, що вказана в декларації боржника за 2019 рік станом на 06.03.2023 не виявлено.

В подальшому, до матеріалів справи доданий звіт керуючого реструктуризацією про перевірку декларацій боржника станом на 19.05.2023 (в повному обсязі такий звіт до суду наданий 07.06.2023), в якому керуючий реструктуризацією вказує, що за результатами перевірки декларацій боржника встановлені наступні недоліки.

В декларації за 2019 рік боржником не вказано:

- 1/2 квартири АДРЕСА_3 , яка належить йому на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2018 року, однак не зареєстрована за ним в ДРРПНМ;

- грошові кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн.

В декларації за 2020 рік боржником не вказано:

- рухоме майно, яке вибуло із володіння боржника на підставі рішення третейського суду, в подальшому скасованого ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц, та повинно бути повернуто боржнику. Частина цього майна перебуває у заставі "Прокредит Банк" згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- грошові кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн.

В декларації за 2021 рік боржником не вказано:

- грошові кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн.

У розділі ХІV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" декларації за 2021 рік боржником не зменшено розмір заборгованості на суму коштів, яка надійшла кредитору наприкінці 2021 року від примусової реалізації належного йому та ОСОБА_4 майна.

Зазначений звіт датований 19.05.2023. Доказів вручення боржнику особисто, або доказів в підтвердження направлення боржникові зазначеного звіту із відповідними даними про його отримання суду не надано.

ОСОБА_1 27.05.2023 в системі Електронний суд був сформований документ - додаткові пояснення до звіту про перевірку декларації боржника, в яких він зазначає, що при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження ним були подані декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019р, 2020р. та 2021р., у яких було зазначено всі дані щодо майнового стану ОСОБА_1 станом на відповідні роки.

Боржник зазначає, що 22.05.2023 він отримав від керуючого реструктуризації ОСОБА_6 . Звіт про результати перевірки декларації боржника (уточнений станом на 19.05.2023), в якому зазначено, що в поданих деклараціях за 2019-2021р.р. ним не внесені відповідні відомості.

Стосовно наданих керуючим реструктуризацією зауважень боржник вказує, що 1/2 квартири АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_1 на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14.09.2018р. (справа 638/11299/13-ц), однак не зареєстрована за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому на його думку він не повинен був вносити зазначене майно до декларацій, оскільки вважає, що право власності є набутим лише після внесення відповідного запису до реєстру речових прав.

Стосовно рухомого майна, яке вибуло із володіння ОСОБА_1 на підставі рішення Третейського суду, яке в подальшому було скасовано ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц, та повинно бути повернуто ОСОБА_1 боржник також вказує, що він виконав рішення Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" від 12.02.2014 року №01/12-02/14 та підписав з ТОВ "Техносклад" Акт прийму-передачі обладнання на підставі якого і передав відповідне майно у власність ТОВ "Техносклад".

На переконання боржника скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" ніяким чином не впливає на чинність, дійсність Договору купівлі-продажу №0911/1 від 09.11.2011р. та право власності ТОВ "Техносклад" на таке майно на підставі цього Договору. Боржник вказує, що обладнання йому не повернуто, місцезнаходження його невідоме.

Стосовно грошових коштів на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" у сумі 2096,50 грн, то боржник зазначає, що вказаний рахунок було відкрито 26.03.2022, тому вказані кошти не могла бути внесені до відповідних декларацій за попередні роки.

Стосовно того, що в розділі ХІV декларації за 2021 рік боржником не зменшено розмір заборгованості на суму коштів, яка надійшла кредитору наприкінці 2021 року від примусової реалізації належного йому та ОСОБА_4 майна, ОСОБА_1 вказує, що в рамках ЗВП №65689836 було реалізовано майно яке належало на праві часткової спільної власності ОСОБА_1 , а саме:

- 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 6322055900:00:003:0336;

- 1/2 земельної ділянки за кадастровим номером 6322055900:00:003:0089.

Згідно прийнятому в рамках ЗВП №65689836 Акту про реалізацію предмета іпотеки від 06.12.2021р. вищезазначене майно було реалізовано за 992 000грн., з яких 942 400грн. перераховано виконавцю ОСОБА_7 .

Боржник вказує, що йому не відомо, яку саме суму коштів отриманих від реалізації відповідного майна було направлено на погашення боргу за Кредитним договором №0103/11/37-NW від 21.06.2011р. та за Кредитним договором №0309/08/12-КЕ від 29.09.2008. На запит адвоката щодо зарахування коштів ТОВ "Карго Пром" надало відповідь на адвокатський запит №010323 від 01.03.2023 в якому зазначило, що отримані грошові кошти від реалізації було зараховано в погашення заборгованості за кредитами наступним чином: 429 506,34 грн. в погашення боргу по Кредитному договору №0103/11/37-NW від 21.06.2011р; 1 272 006,10 грн. в погашення боргу по Кредитному договору №0309/08/12-КЕ від 29.09.2008. Враховуючи дані відповідні дані було пропорційно зменшено розмір основної суми позики (кредиту), що зазначено в Розділі XIV Декларації за 2021 рік.

При цьому боржник зазначає, що враховуючи, що п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства фактично зобов`язує боржника подати виправлені декларації під загрозою закриття провадження, навіть якщо боржник не згоден зі звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки таких декларацій, тому він за відсутності іншого виходу надає відповідні виправлені декларації з метою захисту себе від можливого закриття провадження.

До наданих пояснень боржник надав відповідні виправлені декларації з урахуванням зазначених арбітражним керуючим недоліків.

Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо.

План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

Так, з метою проведення зборів кредиторів керуючим реструктуризацією ОСОБА_6 на адресу кредитора ОСОБА_4 направлено запит № 01-21/53 від 22.05.2023 про проведення зборів кредиторів шляхом опитування в порядку п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкротства та запропоновано вирішити питання про звернення до господарського суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

02.06.2023 конкурсним кредитором ОСОБА_4 надано відповідь на вказаний запит керуючого реструктуризацією та вирішено: відмовити в затвердженні плану реструктуризації боржника (п. 3 Відповіді); звернутись до суду з клопотанням про закриття провадження у справі (п. 4 Відповіді).

Відповідне рішення зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 від 06.06.2023 було надано керуючим реструктуризацією до матеріалів справи.

02.06.2023 до суду від кредитора ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому кредитор вказує, що зборами кредиторів ( ОСОБА_8 є єдиним конкурсним кредитором з кількістю голосів 876) було прийняте рішення про необхідність закриття провадження у справі № 922/5039/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Вказане рішення мотивоване кредиторами тим, що:

- боржником не було внесено до декларацій про майновий стан повну та достовірну інформацію щодо належного йому майна;

- арбітражний керуючий Боднарчук С.Я. не розробив та не надав зборам кредиторів план реструктуризації боргів і надав на затвердження план реструктуризації, складений боржником; наданий на затвердження зборів кредиторів проект плану реструктуризації боргів, що був складений боржником ОСОБА_1 , по суті є пустим шаблоном, не містить достовірної інформації про майно і доходи боржника, був поданий керуючим реструктуризацією формально та не міг бути фактично та об`єктивно розглянутим кредиторами з можливістю його затвердження;

- при дослідженні наданих інвентаризаційних відомостей про наявність майнових активів боржника, що вони не містять достовірної інформації щодо активів боржника; боржником приховано від суду та від кредиторів належне йому майно, а саме: в деклараціях боржник не вказав про належну боржнику 1/2 частку квартири по АДРЕСА_5 , право власності на яку виникло у боржника внаслідок поділу спільного майна подружжя за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2018 року у цивільній справі № 638/11299/13-ц, керуючий реструктуризацією в звіті про перевірку декларації також приховав вказану нерухомість; в деклараціях боржник не вказав про належний боржнику автомобіль ГАЗ, модель 2705, 2001 рік випуску, колір білий, днз НОМЕР_3 , право власності на який виникло у боржника внаслідок поділу спільного майна подружжя за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 року 2018 року у справі № 638/11299/13-ц, керуючий реструктуризацією в звіті про перевірку декларації також приховав відомості про транспорт.

Але, як свідчать матеріали справи, після проведення зборів кредиторів шляхом опитування, 11.07.2023 керуючий реструктуризацією надає суду третій звіт про перевірку декларації боржника станом на 10.07.2023 (вх. № 18004 від 11.07.2023), в якому зазначає додатково наступне.

Боржником в деклараціях за 2019 - 2021 роки не вказано:

- 1/2 житлового будинку за адресою: буд. АДРЕСА_4 ;

- 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6322055900:00:003:0089. Адреса: АДРЕСА_6 ;

- 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6322055900:00:003:0336. Адреса: АДРЕСА_4 ;

- квартира АДРЕСА_2 (продана 28.02.2019);

Частина цього майна перебуває у заставі АТ "Прокредит Банк" згідно Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- грошові кошти на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк".

В декларації за 2021 рік, окрім вище зазначених відомостей боржником також у розділі ХІV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" боржником не зменшено розмір заборгованості на суму коштів, яка надійшла кредитору від примусової реалізації належного йому та ОСОБА_4 нерухомого майна.

17.07.2023 ОСОБА_1 надав суду виправлені декларації з урахуванням зазначених зауважень.

Суд, вважає за потрібне наголосити на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та не усунення боржником неповноти/ недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про його затвердження та сам план.

Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.

Проте, всупереч прокоментованих норм керуючим реструктуризацією здійснювалась перевірка декларацій боржника без дотримання встановлених правил. Крім того, інформація, яка була виявлена керуючим реструктуризацією як недоліки заповнення декларацій лише у липні 2023 року була відома і боржнику і керуючому реструктуризацію з початку розгляду справи. Зокрема про 1/2 житлового будинку за адресою: буд. АДРЕСА_4 ; 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6322055900:00:003:0089. Адреса: АДРЕСА_6 ; 1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6322055900:00:003:0336. Адреса: АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_2 (продана 28.02.2019); 1/2 квартири АДРЕСА_3 , яка належить йому на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14.09.2018 боржник вказував в заяві про відкриття провадження у справі про відновлення його платоспроможності.

Зазначені обставини також досліджувались судом під час розгляду заяв з грошовими вимогами ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 в своїх поясненнях посилається на те, що він не повинен був зазначати інформацію щодо 1/2 квартири АДРЕСА_3 , яка належить йому на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14.09.2018 та про рухоме майно, яке вибуло із володіння боржника на підставі рішення третейського суду, в подальшому скасованого ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц. Таке твердження обґрунтовує тим, що оскільки на квартиру право власності не зареєстровано та не внесено відповідну інформацію до реєстрів він вважається таким, що не набув право власності на вказану нерухомість, щодо рухомого майна, яке вибуло з його володіння на підставі рішення Третейського суду в подальшому скасованого ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц, боржник посилається на діючий договір купівлі - продажу, укладений з ТОВ "Техносклад" на виконання рішення третейського суду та фактичну відсутність цього майна у боржника, а також відсутність інформації про місце його перебування.

Суд, стосовно таких тверджень вважає за необхідне зазначити наступне.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Проте, незважаючи, що судами був встановлений факт наявності права власності на зазначене майно за ОСОБА_1 , боржник заперечує факт наявності у нього такого права власності, що ставить під сумнів прозорість та добросовісність його намірів щодо прагнення досягти мети процедури банкрутства, ініційованої ним задля єдиного наміру - погашення наявних вимог кредиторів.

Окрім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до відповіді Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Харківській області від 16.09.2022 вих. № 31/20-1227, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, за ОСОБА_5 (батько боржника) 23.07.2021 зареєстровано право власності на автомобіль PEUGEOT 307, 1997 р.в. (чорний) номерний знак НОМЕР_4 НОМЕР_5 на підставі договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до п. 9 Примітки, наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність", боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається Член сім`ї не надав інформацію.

Водночас ані боржник, ані керуючий реструктуризацією про зазначений автомобіль, який належить батькові боржника, та відомості про який повинні бути внесені в декларацію боржника за 2021 рік жодної інформації не надають, та відповідно вказана інформація не внесена боржником до декларації за 2021 рік.

Окрім цього в зазначеному листі Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Харківській області від 16.09.2022 вих. № 31/20-1227, згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, за боржником ОСОБА_1 станом на 16.09.2022 зареєстровано право власності на два автомобілі:

- ГАЗ AC-G 3302 АХУ- 2890, (2011), БІЛИЙ, № двиг. 421600В0204698, № шасі НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 , на обліку з 25.08.2011 року.

- ТOYOTА RAV4, (2000), СІРИЙ, № кузова № НОМЕР_8 , на обліку з 28.10.2003.

В своїх поясненнях та відповіді на запит арбітражного керуючого боржник зазначив, що автомобіль ГАЗ AC-G 3302 АХУ- 2890, (2011), БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 не знаходиться у його володінні, він був вилучений під час слідчих дій в рамках кримінального провадження № 60120510, які проводились в березні 2012 року представниками Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області. Станом на час розгляду справи зазначений автомобіль не повернений та боржник припускає, що він має знаходитись на зберіганні у Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області. До матеріалів справи додана копія відповідної постанови від 08.05.2012 про накладення арешту на рахунки ТОВ "Європласт" та ТОВ "Мультіпак" на рухоме та нерухоме майно вказаних підприємств та майно боржника ОСОБА_1 .

Щодо автомобілю ТOYOTА RAV4, (2000) боржник зазначив, що вказаний автомобіль знаходиться в угоні відповідно кримінального провадження № 12013220280001888 від 25.09.2013.

В судовому засіданні на питання яка наразі доля вказаних автомобілів та кримінальних проваджень, представник боржника поясним що боржником щоденно вживаються заходи щодо пошуку його майна, але вони безрезультатні. При цьому до матеріалів справи не надано жодного документу після 2013 року щодо здійснених заходів та активних дій боржника, направлених на пошук та повернення у власність вказаних автомобілів.

Отже, підсумовуючи всі пояснення та обґрунтування боржника щодо відсутності у нього будь-яких активів, суд вважає, що боржник за власною ініціативою з метою добросовісного виконання вимог законодавства мав можливість самостійно звертатись до відповідних установ та організацій з метою повернення належних йому активів, проте до матеріалів справи доданий лише запит керуючого реструктуризацією, направлений на ТОВ "Техносклад" з проханням повідомити про місцезнаходження такого майна та підготовки його до повернення. Але боржник протягом майже 10 років не цікавився належним йому майном, хоча діє презумпція цивільного права про те, що власність зобов`язує. При цьому особа, здійснюючи право власності на належне їй майно, має діяти відповідально, зокрема проявляти турботу щодо нього, бути обізнаною його станом і зобов`язана нести витрати на його утримання.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності. Таким чином, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність. Боржник повинен був з`ясувати місцезнаходження всього належного йому майна, встановити його стан та вартість, маючи на меті якнайбільш повне задоволення вимог кредиторів.

На переконання суду, такі дії боржника як ініціювання процедури банкрутства при необізнаності про стан, місцезнаходження та вартість належного йому майна необхідно оцінити як недобросовісні.

Статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства, визначені вимоги щодо план реструктуризації боргів боржника та зазначено, що він розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:

1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;

2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;

3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);

4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;

5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;

6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;

7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:

1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;

2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;

3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;

4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;

5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

До суду та на затвердження зборам кредиторів боржником був наданий розроблений ним проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Так, дослідивши наданий план, судом встановлено, що в Розділі "Інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації)" не зазначено відомості про належне боржнику майно, зокрема про:

- 1/2 частку квартири по АДРЕСА_5 право власності на яку виникло у боржника внаслідок поділу спільного майна подружжя рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2018 року у справі № 638/11299/13-ц;

- майно, яке вибуло із володіння боржника на підставі рішення третейського суду, але в подальшому скасованого ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2017 року у справі №638/15809/15-ц, є власністю боржника та частина якого перебуває у заставі АТ "Прокредит Банк";

- автомобілі: ГАЗ AC-G 3302 АХУ- 2890, (2011), БІЛИЙ, № двиг. 421600В0204698, № шасі НОМЕР_6 , № кузова НОМЕР_7 , на обліку з 25.08.2011 року та ТOYOTА RAV4, (2000), СІРИЙ, № кузова № НОМЕР_8 , на обліку з 28.10.2003.

В Розділі "Інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів" не містить відомостей про доходи боржника за рахунок яких повинно здійснюватися задоволення кредиторських вимог, в плані реструктуризації лише зазначено про відсутність доходів боржника.

Разом з цим, боржник ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, є працездатним та має можливість працювати і отримувати доходи. Крім того, боржник є єдиним засновником, директором та бухгалтером двох товариств ТОВ "Мультіпак" та ТОВ "Європласт" розмір статутного фонду яких сумарно складає 1 900 000,00 грн. Вказані товариства не перебувають в стані припинення та є такими, що можуть здійснювати господарську діяльність. Однак, жодних пропозицій щодо працевлаштування боржника, очікуваних сум доходів від діяльності господарських товариств, засновниками яких є боржник або пропозицій щодо вжиття заходів, направлених на пошук та повернення майнових активів боржника не запропоновано, що на думку суду свідчить про те, що боржник не має на меті хоча б часткового виконання своїх обов`язків перед кредиторами, а розраховує на безумовне списання боргу.

Крім того, в розділі "Розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів" відомості не зазначені. Пропозицій щодо розміру коштів, які щомісяця будуть виділятися боржником для погашення вимог кредиторів, боржником не надано. Лише зазначено розмір суми, необхідної для задоволення побутових потреб, а у разі наявності решти коштів - вони будуть направлятись на погашення боргів. На запитання суду яка сума пропонувалась боржником на погашення визнаної судом заборгованості, зокрема перед ОСОБА_4 , представник боржника зазначив, що такої суми не пропонувалось.

Суд зауважує, що статтею 125 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.

План реструктуризації боргів боржника затверджується господарським судом лише після повного погашення боргів боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існує.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19.03.2014 у справі № 638/18085/13-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини заробітку щомісячно, починаючи з 06 червня 2013 року та до їх повноліття.

В провадженні державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження (АСВП) № 43790599 з примусового виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей.

Згідно з розрахунком заборгованості по виплаті аліментів № 38567/14.1.39/165/2 від 26.08.2022, зробленого головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Харкові СМУ Міністерства юстиції (м. Харків) Герасімовою Л.П. у ВП № 43790599/2 за виконавчим листом № 638/8374/13-ц від 19 червня 2014 року, станом на 01 вересня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі стати аліментів складає 369 002,76 грн.

Ухвалою попереднього засідання визнано вимоги ОСОБА_4 на загальну суму 928879,54 грн., з яких 500000,00 компенсація частки суми статутного капіталу ТОВ "Мультіпак", 7417,20 грн. судові витрати, 369002,76 грн. заборгованість по виплаті аліментів, 52459,58 грн. неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів та 4962,00 грн судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Отже, боржник мав подати на затвердження кредиторів план реструктуризації лише після повного погашення заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_4 у розмірі 369 002,76 грн.

Проте наданий боржником план лише передбачав можливість сплати періодичних зобов`язань перед ОСОБА_4 (аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей) у розмірі 1699,80 грн. щомісячно.

Відомостей щодо погашення зобов`язань визнаних судом, зокрема ОСОБА_4 на загальну суму 928879,54 грн. та Головного Управління ДПС у Харківській області у загальному розмірі 77787,28 грн. та графіку щомісячних виплат в задоволення вказаних кредиторських вимог план реструктуризації також не містить.

Отже, по суті запропонований боржником та наданий на затвердження арбітражним керуючим план реструктуризації є таким, що не відповідає вимогам, які до нього ставляться, економічно необґрунтованим, не містить достовірної інформації про майно і доходи боржника, був поданий керуючим реструктуризацією формально і не мав бути фактично та об`єктивно розглянутим кредиторами з можливістю його затвердження.

При цьому боржник зазначає, що не має жодної можливості погасити вимоги кредиторів та наполягає на задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією про визнання боржника банкрутом у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

В матеріалах справи відсутній погоджений боржником та затверджений зборами кредиторів план реструктуризації боргів. Зборами кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під реструктуризація боргів боржника розуміється судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

План реструктуризації оформлюється у вигляді систематизованого переліку взаємопов`язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про неплатоспроможність з метою розрахунків з кредиторами та відновлення платоспроможності боржника на умовах та у порядку, що визначені планом реструктуризації.

Так, суд підсумовує, що наведені вище обставини явно свідчать про недобросовісність дій боржника та арбітражного керуючого, неналежне виконання арбітражним керуючим його повноважень, а дії боржника щодо ініціювання процедури банкрутства пов`язані не з легітимною метою (відновлення платоспроможності/соціальної реабілітації добросовісного боржника), а направлені виключно на ухилення боржника від виконання його зобов`язань перед кредиторами і, як наслідок, завдання кредиторам збитків.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Відповідно до положень ч.5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупні дії боржника, які були направлені на ухилення від погашення вимог кредиторів, а не на досягнення мети банкрутства - погашення таких вимог, зважаючи на те, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація, зокрема про його майно та майно членів його сім`ї, відсутність погодженого боржником плану реструктуризації боргів, наявність суперечливих доказів у справі, що свідчить про недобросовісність боржника, суд вважає що боржник своїми діями не підтвердив добросовісність намірів, неналежно користувався процесуальними правами та не відповідально виконував процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_4 та закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 16.08.2022, та скасувати заборону фізичній особі ОСОБА_1 на відчуження майна, яка була застосована ухвалою суду від 16.08.2022.

Керуючись ст. ст. 122, п. 1 ч. 7 ст. 123, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 91, 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх.. № 5502 від 06.03.2023) про витребування інформації.

2. Відмовити в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх. № 5503 від 06.03.2023) про витребування інформації.

3. Відмовити в задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією Боднарчука С.Я. (вх. № 14489 від 07.06.2023) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

4. Задовольнити клопотання ОСОБА_4 (вх.. № 14050 від 02.06.2023) про закриття провадження у справі.

5. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ).

6. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 16.08.2022 по справі № 922/5039/21.

7. Скасувати заборону фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ). на відчуження майна.

8. Ухвалу направити боржнику, керуючому реструктуризацією, кредиторам, Головному управлінню ДПС у Харківській області, Державній прикордонній службі України, державному органу з питань банкрутства, ГУ статистики у Харківській області, Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу підписано 21.07.2023.

Суддя Кононова О.В.


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	19.07.2023
Оприлюднено	24.07.2023
Номер документу	112352741
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: неплатоспроможність фізичної особи