Рішення
від 21.07.2023 по справі 200/16191/21
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 року Справа№200/16191/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними і скасування постанови,

встановив:

18 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (далі - позивач, СТОВ «Ілюс») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання постанови від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн за порушення абз. 15 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртранспезпеки від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 грудня 2021 року позовна заява була залишена без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк та у спосіб, що визначені судом.

13 грудня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

З 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану», в Україні введений воєнний стан.

Широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення воєнного стану, триває.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 травня 2023 року № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

21 липня 2023 року суд постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання відповідача про закриття провадження у справі та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС закрив провадження у справі № 200/16191/21 в частині позовних вимог СТОВ «Ілюс» про:

1. визнання протиправними дій посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання наступних документів:

акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

акта № 0059074 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

довідки № 046125 про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом);

2. скасування розрахунку плати за проїзд плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу в розмірі 579,60 Євро (додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 вересня 2021 року о 20 годині 45 хвилин в пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на 226 км автомобільної дороги Н-20, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели рейдову перевірку транспортного засобу марки Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки дійшли висновку про те, що СТОВ «Ілюс» перевищило визначені законодавством вагові параметри без відповідного дозволу.

Посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24 вересня 2021 року № 284774; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059074; довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046125; розрахунок плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу.

19 жовтня 2021 року в. о. начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Максименко Р.В. прийняв постанову № 283835, якою застосував до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344).

Вважаючи дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправними, а постанову - такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач наводив норми п. п. 1, 4, 10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422, (далі - Порядок № 422), пп. пп. 2, 6, 9 п. 2, п. 3 розділу «Загальні положення», п. п. 11-13 розділу «Вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю», п. п. 15, 16-1 розділу «Вимоги до габаритно-вагового контролю» Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, (далі - Порядок № 879), і стверджував, що в порушення цих норм посадові особи відповідача, не маючи законних підстав, діючи протиправною та з перевищенням повноважень, під`їхали до автомобіля Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , під управлінням водія ОСОБА_1 , який на той час не здійснював руху і тривалий час знаходився на стоянці на узбіччі автомобільної дороги Н-20 у колонні вантажних автомобілів, та почали вимагати документи на автомобіль і вантаж.

Водій ОСОБА_1 обґрунтовано відмовив в наданні документів на перевірку, оскільки руху не здійснював та правил дорожнього руху не порушував. Після цього посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки заблокували на узбіччі колону автомобілів, в якій перебував автомобіль Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , і почали вимагати від водія рухатись на пункт габаритно-вагового контролю.

Незважаючи на зауваження водіїв про те, що посадові особи Укртрансбезпеки при здійсненні габаритно-вагового контролю мають діяти спільно з працівниками Національної поліції, посадові особи відповідача продовжили блокування колони автомобілів, після чого викликали наряд поліції, який, перевіривши у водіїв документи та не виявивши порушень з їх боку, поїхав.

На місце стоянки транспортних засобів прибув інженер по безпеці руху СТОВ «Ілюс» ОСОБА_2 , який намагався з`ясувати підстави блокування транспорту. Посадові особи відповідача змусили його дати вказівку водіям рухатись на пункт габаритно-вагового контролю, розташований на відстані понад 5 км від місця стоянки.

Оскільки транспортні засоби були завантажені товаром, який швидко псується, а погодні умови (дощ) прискорювали цей процес, автомобілі прослідували на пункт габаритно-вагового контролю, розташований на в`їзді до м. Маріуполь, де посадові особи відповідача в примусовому порядку провели зважування автомобілів зі складанням вищезазначених документів.

Позивач доводив, що процедура зважування проведена з численними порушеннями, які полягали в наступному:

- вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовувались під час визначення габаритно-вагових параметрів, не були забезпечені документами про метрологічну атестацію;

- пересувний пункт габаритно-вагового контролю, ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташований пункт, не були позначені відповідними тимчасовими дорожніми знаками та не мали належних умов штучного освітлення, при тому, що експлуатація пересувного пункту проводилась в темну пору доби;

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та контроль за наявністю у водіїв дозволу на рух посадові особи відповідача здійснювали без участі уповноваженого підрозділу Національної поліції;

- вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю використовувалось за відсутності документального підтвердження періодичної повірки (метрологічної атестації) з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва;

- в жодному документі, складеному посадовими особами Укртрансбезпеки, немає відомостей про вимірювальний прилад, а також про повірку (метрологічну атестацію) контрольно-вимірювального обладнання; відсутні докази, які підтверджують клеймування (пломбування) та видачу відповідного свідоцтва;

- габаритно-ваговий контролю транспортного засобу проводився більше години.

Позивач доводив, що всупереч приписам ст. ст. 19, 59 Конституції України, ст. 16 КАС та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проігнорували усне клопотання водія ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги.

Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута без участі уповноваженої особи СТОВ «Ілюс», запрошення на засідання комісії позивач отримав 21 жовтня 2021 року, в той час як постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу була прийнята 19 жовтня 2021 року.

З огляду на це позивач стверджував, що посадові особи Укртрансбезпеки належним чином заздалегідь не повідомили СТОВ «Ілюс» про дату, час і місце розгляду справи, чим позбавили його права на участь в цьому засіданні та права на правову допомогу.

Також позивач наголошував, що був лише власником транспортного засобу, проте не мав статусу перевізника.

Позивач вказував на те, що станом на 24 вересня 2021 року між СТОВ «Ілюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» (далі - ТОВ «Бахмут-Агро») був укладений договір оренди № 09/01, за умовами якого СТОВ «Ілюс» передало в оренду ТОВ «Бахмут-Агро» транспортні засоби, у тому числі автомобіль Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 .

За умовами договору поставки від 18 червня 2021 року № РС00006, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі - ТОВ«Сателлит») та ТОВ «Бахмут-Агро», останнє як постачальник прийняло на себе зобов`язання поставити і передати у власність ТОВ «Сателлит» насіння соняшнику на умовах DАР; поставка мала здійснюватися автомобільним транспортом партіями в період з 01 по 30 вересня 2021 року.

Згідно з договором від 01 вересня 2021 року № 01/09/21 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування, який укладений між ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро», останнє прийняло на себе зобов`язання надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням.

Використання транспортного засобу Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , в господарський діяльності ТОВ «Бахмут-Агро» також підтверджено подорожнім листом вантажного автомобіля від 24 вересня 2021 року № 060192, відповідно до якого в цей день ТОВ «Бахмут-Агро» виконувало перевезення насіння соняшника з м. Бахмут до м. Маріуполя транспортним засобом Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 .

При цьому позивач стверджував, що водій ОСОБА_1 не є працівником СТОВ «Ілюс».

Також позивач зауважив, що згідно з поясненнями комірника СТОВ «Ілюс», яка здійснила комп`ютерній набір товарно-транспортної накладної від 23 вересня 2021 року № 623265, в графі накладної «Автомобільний перевізник» вона помилково залишила відомості щодо СТОВ «Ілюс». Однак фактичним перевізником було ТОВ «Бахмут-Агро», про що свідчать печатки та підписи посадових осіб цього товариства в товарно-транспортній накладній.

На цих підставах позивач стверджував, що момент здійснення рейдової перевірки СТОВ «Ілюс» не перебувало в статусі перевізника та не здійснювало перевезення вантажу.

Крім того, позивач вказував на порушення посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо сипучих вантажів.

Позивач зауважив, що посадові особи відповідача під час зважування не врахували властивості вантажу, що перевозився (насіння соняшника насипом). Зазначив, що насіння соняшника є сипучим (подільним) вантажем. З огляду на стан доріг, під час руху автомобіля цей вантаж може переміщатися по всім осям транспортного засобу, і результат кожного зважування буде відрізнятись від попереднього, тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу.

Позивач вказував на те, що в Україні єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі є Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології» (свідоцтво про атестацію № 02-84- 08).

Між тим, ця методика не розповсюджується на транспорті засоби з вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (тобто з сипучим вантажем).

На переконання позивача, це свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з сипучим вантажем і, як наслідок, про неможливість встановлення факту перевищення вагових параметрів.

Позивач наголошував на тому, що незважаючи на те, що з п. 19 Порядку № 879 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 виключені положення щодо наявності методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального обладнання) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в пп. 2 п. 2 Порядку № 879. Однак, на дату зважування така методика, затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, була відсутня.

Враховуючи відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо сипучих вантажів, позивач наполягав на відсутності правових підстав для визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та, відповідно, складання розрахунку плати за проїзд і застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення таких параметрів.

На переконання позивача, результати згаданого зважування не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з сипучим вантажем, а тому у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач покликався на норми п. 2 ст. 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353) і зазначав, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека та її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

П. 15 Порядку № 1567 визначений вичерпний перелік питань, що перевіряється під час рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Ст. 48 Закону № 2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За визначенням, наведеним в пп. 4 п. 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

24 вересня 2021 року на підставі Закону № 2344, Порядку № 1567, щотижневого графіку проведення рейдових перевірок та направлення на перевірку від 20 вересня 2021 року № 014601, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводили рейдову перевірку на 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь».

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 (далі - Порядок № 422).

На підставі п. п. 3, 4 Порядку № 422 посадові особи відповідача зупинили транспортний засіб Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 49 Закону № 2344 і п. 4 Порядку № 422 водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки такі документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 ; товарно-транспортну накладну від 23 вересня 2021 року № 623265.

На підставі вказаних документів посадові особи відповідача дійшли висновку, що тягач та напівпричіп належать та використовуються СТОВ «Ілюс».

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

В свою чергу п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідач вказував на те, що в результаті габаритно-вагового контролю транспортного засобу Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 44,8 т при нормі 40 т.

При цьому, відповідач звертав увагу на те, що в товарно-транспортній накладній від 23 вересня 2021 року № 623265 вказана загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем - 43,88 т.

Навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , становило 7,35 т при нормі 11 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , становило 11,95 т при нормі 11 т; навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , становило 25,5 т (8,75 т + 7,85 т + 8,9 т) при нормі - 22 т.

Про вказані результати габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842.

Відповідач стверджував, що зважування транспортного засобу проводилось на обладнанні, яке відповідає вимогам Закону України від 05 червня 2014 року № 1314-VІІ «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон № 1314).

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 04.02.2014р. за № 215/24992, затверджений Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).

Відповідно до Порядку № 1007/1207 та на підставі талону про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842 посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки області склали довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 24 вересня 2021 року № 0046125.

На підставі п. 6 Порядку № 422 та у зв`язку з виявленою в результаті габаритно-вагового контролю невідповідністю фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючі особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24 вересня 2021 року № 0059074.

З дотриманням вимог п. п. 30 та 31 Порядку № 879 посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (додаток до акта від 24 вересня 2021 року № 0059074).

Ст. 33 Закону № 2344 передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, (далі - Єдині правила № 198), перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

П.4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Ст. 48 Закону № 2344 передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відсутність у позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, зафіксований в акті від 24 вересня 2021 року № 284774.

Водій ОСОБА_1 ознайомлений з актом від 24 вересня 2021 року № 284774, про що власноруч зазначив у відповідній графі акта «Ознайомлений» та засвідчив це своїм підписом.

З приводу розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 жовтня 2021 року № 283835 відповідач зазначив таке.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

30 вересня 2021 року акт від 24 вересня 2021 року № 284774 разом з повідомленням від 30 вересня 2021 року № 81920/23/24-21 був надісланий на адресу СТОВ «Ілюс» рекомендованою поштовою кореспонденцією. Позивач був викликаний на 19 жовтня 2021 року.

Відповідач наголосив, що згідно з даними онлайн-сервісу «Трекінг» поштове відправлення № 8753701666388 04 жовтня 2021 року вже знаходилось у відділенні АТ «Укрпошта» за місцем реєстрації СТОВ «Ілюс», а 05 жовтня 2021 року було вручено адресату.

З огляду на це відповідач стверджував, що СТОВ «Ілюс» об`єктивно мало можливість забезпечити участь свого представника в розгляді справи, який був призначений на 19 жовтня 2021 року, однак таким правом не скористався.

За цих обставин та відповідно до п. 27 Порядку № 1567 справа про порушення правомірно була розглянута без участі уповноваженої особи позивача.

За результатами розгляду справи Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки прийняло постанову від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі ст. 60 Закону № 2344 за порушення вимог ст. 48 цього Закону.

На виконання вимог п. 29 Порядку № 1567 копія постанови від 19 жовтня 2021 року була надіслана позивачеві разом із супровідним листом від 20 жовтня 2021 року № 87503/23/24-21.

Обґрунтовуючи правомірність застосування до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарського штрафу, відповідач вказав таке.

За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 44,8 т при нормі 40 т, що у відсотковому співвідношенні становить 12%; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,95 т при нормі 11 т, що у відсотковому співвідношенні становить 8,6%; навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа становило 25,5 т при нормі - 22 т, що у відсотковому співвідношенні становить 15,9%.

Таким чином, допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадало під дію абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, відповідно до якої, у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо обладнання габаритно-вагового комплексу відповідач зазначив наступне.

Відповідно до п. п. 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

24 вересня 2021 року в пункті габаритно-вагового контролю в Донецькій області на 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь» використовувались ваги - «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-РWІА», заводський номер приладу 435.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М32804920 від 22 грудня 2020 року, чинного до 21 грудня 2021 року, ваги пройшли періодичну повірку, як того вимагає Закон № 1314 та Порядок № 879.

З приводу доводів позивача про те, що в документах, складених за результатами рейдової перевірки, відсутнє посилання на вагове обладнання, відповідач зауважив, що форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю встановлена Порядком № 1007/1207, форма акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів - Порядком № 422.

Вказані документи заповнені посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до наведених форм, які не передбачають внесення даних про вагове обладнання, яким проводиться зважування, та режим його роботи.

Між тим талон про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842 містить дані про заводський номер приладу - «435» та режим його роботи - «динамічний».

З приводу доводів позивача про відсутність методики зважування транспортних засобів відповідач зауважив, що п. 19 Порядку № 879 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671, яка набрала чинність 08 вересня 2017 року.

Як наслідок, станом на 24 вересня 2021 року (дату проведення габаритно-вагового контролю) необхідність використання співробітниками Укртрансбезпеки методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не була передбачена жодним нормативно-правовим актом.

При цьому, відповідач покликався на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 02 серпня 2018 року у справі № 820/1420/17, який полягає в такому: «оскільки за змістом ст. ст. 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно складено спірний розрахунок плати за проїзд. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п. 19 Порядку № 879 постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою».

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (ідентифікаційний код 30878856) зареєстроване як юридична особа 30 листопада 2000 року, про що 21 січня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Позивач здійснює такі види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 41969479) зареєстрована як юридична особа 03 червня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

На час виникнення спірних правовідносин в структуру Укртрансбезпеки входило Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки без права юридичної особи.

20 вересня 2021 року начальник Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Самофалов В.А. затвердив Графік проведення рейдових перевірок Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в період з 20 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року.

Згідно з цим графіком Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки в період з 20 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року мало проводити перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України: Донецька область.

20 вересня 2021 року на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок начальник Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Самофалов В.А. видав направлення на рейдову перевірку № 014601.

Направлення від 20 вересня 2021 року № 014601 видане Максименку Р.В. - начальнику відділу ВДК, Сидоренку О.Б., Шайхлісламову В.М., Рєзнікову В.В., Котлярову Л.П. - головним спеціалістам та Ямпілець О.Я. , Білецькому Д.С. , Перець Д.В. , Гальчичу С.В., Шевченко І.С. - старшим державним інспекторам для проведення рейдової перевірки транспортних засобів в період з 20 по 26 вересня 2021 року.

Перевірці підлягали питання відповідно до Закону № 2344, Порядку № 1567, Порядку № 879, Порядку № 176, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Серед іншого, місцем проведення перевірки був визначений 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь».

На підставі щотижневого графіка та направлення на перевірку від 20 вересня 2021 року № 014601, на 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь» посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели рейдову перевірку.

Так, 24 вересня 2021 року о 20 годині 45 хвилин посадові особи відповідача зупинили транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_3 , який належить СТОВ «Ілюс», під управлінням водія ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 18 січня 2008 року).

Водій ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки такі документи: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів і товарно-транспортну накладну від 23 вересня 2021 року № 623265.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , встановлені такі навантаження на вісі: 1) 7,35 т, 2) 11,95 т, 3) 8,75 т, 4) 7,85 т, 5) 8,9 т, повна маса транспортного засобу з напівпричепом - 44,8 т, про що свідчать довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24 вересня 2021 року № 046125 та талон про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842.

Крім іншого, в талоні про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842 наявна інформація про номер ваг - 435 і режим зважування - динамічний.

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, № приладу 435, відповідає вимогам ДСТУ ОІМІ R134-1.2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування», що підтверджено свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого транспортного засобу вимірювальної техніки № П40М328049/20, виданим 22 грудня 2020 року. Свідоцтво було чинним до 21 грудня 2021 року.

У зв`язку виявленням перевищення встановлених законодавством вагових параметрів, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт від 24 вересня 2021 року № 0059074 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксували такі відомості:

габаритно-ваговий контроль проводився Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки;

місце проведення габаритно-вагового контролю - автомобільна дорога Н-20 «Слов`янськ - Донецьк - Маріуполь», 226 км;

автомобіль марка Renault, модель Т460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

причіп (напівпричіп) марки BODEX, модель KIS3WA, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

суб`єкт, що перевіряється - СТОВ «Ілюс»;

найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного - соняшник (подільний);

маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування - с. Яковлівка Бахмутського р-ну - м. Маріуполь, 230 км;

повна маса транспортного засобу з напівпричепом - 44,8 т при нормі 40,0 т;

осьові навантаження - навантаження на передню одиночну вісь тягача становило 7,35 т при нормі 11 т, навантаження на задню одиночну вісь тягача 11,95 т при нормі 11 т, навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа 25,5 т (8,75 т + 7,85 т + 8,9 т) при нормі 22 т.

Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю було встановлено, що загальна маса транспортного засобу з напівпричепом та вантажем становила 44,8 т при нормі 40 т, що у відсотковому співвідношенні становить 12%; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,95 т при нормі 11 т, що у відсотковому співвідношенні становить 8,6%; навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа становило 25,5 т при нормі - 22 т, що у відсотковому співвідношенні становить 15,9%.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з актом від 24 вересня 2021 року № 0059074, що засвідчив власним підписом.

В додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 0059074 наведений розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

В розрахунку наведені такі відомості:

платник - СТОВ «Ілюс»;

маршрут - с. Яковлівка Бахмутського р-ну - м. Маріуполь;

марка автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 ;

марка причепа BODEX, державний номер НОМЕР_2 ;

пройдена відстань до пересувного пункту габаритно-вагового контролю - 230 км;

область, в якій проводився контроль - Донецька;

фактичні вагові та(або) габаритні параметри - загальна маса 44,8 т; параметри, за які нарахована плата за проїзд - 4,8 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів - 0,2 Євро;

навантаження на вісі:

одиничні - фактичні вагові та(або) габаритні параметри - 11,95 т, параметри, за які нарахована плата за проїзд - 0,95 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів - 0,1 Євро;

строєні - фактичні вагові та(або) габаритні параметри - 25,5 т, параметри, за які нарахована плата за проїзд - 3,5 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів - 0,27х2=0,54 Євро.

разом за 1 км пробігу - 0,84 Євро.

наявність строєних осей з одиночними шипами - у наявності.

Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули:

До ППГВК № 2: П = (Рзм + Рнв + Рт) х Вх

0,84 х 230 х 3 = 579,60 Євро

Всього до сплати - 579,60 Євро.

Як свідчить зміст акта від 24 вересня 2021 року № 284774 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, посадові особи Східного міжрегіонального Укртрансбезпеки дійшли висновку про те, що ними виявлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що загальна вага вантажу, який перевозився згідно з товарно-транспортною накладною від 23 вересня 2021 року № 623265, становить 44 800 кг, навантаження на одиночну вісь 11 950 кг, на затроєну вісь - 25 500 кг.

Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з актом від 24 вересня 2021 року № 284774, що засвідчив власним підписом. При цьому в рядку «Пояснення водія про причини порушень» акта будь-яких пояснень (заперечень, зауважень) водій не навів.

30 вересня 2021 року Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки направило СТОВ «Ілюс» запрошення на комісію (вихідний № 81920/23/24-21), яким повідомило, що при здійсненні державного контролю 24 вересня 2021 року у належному позивачу транспортному засобі, державний номер НОМЕР_1 , виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт.

На виконання вимог п. п. 25, 26 Порядку № 1567 СТОВ «Ілюс» було запрошено до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 19 жовтня 2021 року з 09:30 до 13:00 для розгляду справи.

Позивачу роз`яснено, що відповідно до п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи на комісію з розгляду справ, справа про порушення буде розглянута без його участі. За результатом розгляду справи, за наявності підстав, керівником органу державного контролю або його заступником буде винесена постанова про застосування до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарського штрафу.

Разом з запрошенням на адресу позивача надісланий акт від 24 вересня 2021 року № 284774.

На підставі списку згрупованих відправлень від 30 вересня 2021 року № 45 та даних онлайн-сервісу «Трекінг» суд встановив, що запрошення на комісію було надіслано на адресу СТОВ «Ілюс» рекомендованою поштовою кореспонденцією 30 вересня 2021 року (номер поштового відправлення 8753701666388) і вручено адресату 05 жовтня 2021 року.

Між тим, СТОВ «Ілюс» зареєструвало запрошення на комісію лише 21 жовтня 2021 року за вхідним № 186, про що свідчить відповідний запис на примірнику цього документа, наданого позивачем.

19 жовтня 2021 року в. о. начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Максименко Р.В. за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт СТОВ «Ілюс» прийняв постанову № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Постанова обґрунтована тим, що СТОВ «Ілюс» (автомобільна дорога Н-20 (226 км), 24 вересня 2021 року, 20:45, акт № 284774) допустило порушення вимог ст. 48 Закону № 2344, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

На цій підставі до позивача застосований адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн.

На виконання вимог ст. 28 Порядку № 1567 разом із супровідним листом від 20 жовтня 2021 року № 87503/23/24-21 Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки надіслало постанову від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт на адресу СТОВ «Ілюс» для її добровільного виконання.

Лист від 20 жовтня 2021 року № 87503/23/24-21 зареєстрований СТОВ «Ілюс» 27 жовтня 2021 року за № 186.

З приводу вантажного перевезення автомобільним транспортом, під час якого, за висновком відповідача, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд встановив такі обставини.

18 червня 2021 року ТОВ «Сателлит» як покупець та ТОВ «Бахмут-Агро» як постачальник уклали договір поставки № РС0006.

За умовами цього договору постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця насіння соняшникове українського походження врожаю 2021 року кількістю 4 200,00 тон +/- за вибором покупця, на умовах поставки DAP (доставлено до місця призначення - ТОВ «Сателлит», Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76) згідно з Інкотермс 2020 (п. п. 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору поставка товару мала здійснюватися партіями автомобільним транспортом з 01 по 30 вересня 2021 року; кожен автомобіль з товаром мав супроводжуватися товарно-транспортною накладною.

01 вересня 2021 року ТОВ «Сателлит» як клієнт та ТОВ «Бахмут-Агро» як експедитор уклали договір про надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування № 01/09/21.

За умовами вказаного договору експедитор прийняв на себе зобов`язання надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом по території України за маршрутом, узгодженим з клієнтом, як власним автомобільним транспортом, так і з залученням третіх осіб (перевізників), укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням (п. 1.1 договору).

01 вересня 2021 року СТОВ «Ілюс» як орендодавець та ТОВ «Бахмут-Агро» як орендар уклали договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем № 09/01.

За умовами цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, механізми та обладнання з екіпажем згідно з переліком, зазначеним в додатку № 1 до договору, (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору орендодавець гарантував, що транспортні засоби та/або механізми належать йому на праві приватної власності.

Згідно з п. п. 2.1-2.3 договору передача транспортних засобів здійснювалася шляхом підписання та скріплення печатками сторін відповідних актів прийому-передачі; разом з транспортними засобами передавалися відповідні технічні, реєстраційні та страхові документи; у разі необхідності з транспортними засобами надавалися відповідні екіпажі.

За умовами п. 4.1 договору цей договір був укладений на строк до 31 грудня 2021 року.

Як свідчить Перелік транспортних засобів, механізмів та обладнання, наведений в додатку № 1 до договору від 01 вересня 2021 року № 09/01, серед іншого, СТОВ «Ілюс» надало в оренду ТОВ «Бахмут-Агро» спеціалізований вантажний сідловий тягач Renault T460, державний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп - самоскид трьохвітковий марка BODEX, модель KIS3B, державний номер НОМЕР_2 .

На виконання договору від 01 вересня 2021 року № 09/01 згадані вище транспортні засоби СТОВ «Ілюс» передало ТОВ «Бахмут-Агро» за актом приймання-передачі від 01 вересня 2021 року.

Позивач доводив, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ілюс». Між тим, позивач надав наказ від 09 вересня 2016 року № 64 «По особовому складу», згідно з яким ОСОБА_1 працює водієм транспортних засобів в СТОВ «Ілюс». Докази, які б свідчили, що на час виникнення спірних правовідносин трудові відносини між позивачем та ОСОБА_1 були припинені, суду не надані.

Комірник СТОВ «Ілюс» ОСОБА_8 в письмових поясненнях, наданих представнику позивача - адвокату Баканову В.Є., пояснила, що до її функціональних обов`язків належить ведення складського обліку товарно-матеріальних цінностей СТОВ «Ілюс», зокрема, за нею закріплені склад паливно-мастильних матеріалів, склад автомобільної гуми, склад товарно-матеріальних цінностей («малооцінка»), та в залежності від сезону - склади зберігання сільськогосподарської продукції.

Крім того, за необхідності ОСОБА_8 здійснює контроль руху сільськогосподарської продукції (прихід-розхід). Контроль здійснюється через вагову, розташовану на складі паливно-мастильних матеріалів. Контроль здійснюється шляхом завжування тари (автомобілів) та визначення ваги нетто і брутто. Під час зважування використовуються електронні платформні ваги з гранично допустимим навантаженням 50 т.

ОСОБА_8 пояснила, що складала товарно-транспортні накладні №№ 623286,623265,623268, 623269, 623264. Зазначила, що транспортні засоби, вказані у цих товарно-транспортних накладних, були завантажені на території ТОВ «Бахмут-Агро» в с. Яковлівка Бахмутського району. Зважування транспортних засобів відбувалось на території СТОВ «Ілюс» через несправність ваг вантажовідправника - ТОВ «Бахмут-Агро».

Після зважування транспортних засобів ОСОБА_8 склала товарно-транспортні накладні, однак свого підпису в них не ставила, оскільки відправником вантажу було не СТОВ «Ілюс», а ТОВ «Бахмут-Агро». Печатки саме цього підприємства (ТОВ «Бахмут-Агро») наявні на товарно-транспортних накладних, також в них міститься підпис комірника ОСОБА_9 , яка приїхала до вагової, підписала товарно-транспортні накладні та проставила на них печатку ТОВ «Бахмут-Агро».

При складанні товарно-транспортних накладних ОСОБА_8 допустила помилку в графі «Автомобільний перевізник», не прибравши з шаблону найменування СТОВ «Ілюс», хоча перевізником було ТОВ «Бахмут-Агро».

Ці обставини встановлені на підставі наказу СТОВ «Ілюс» від 07 серпня 2017 року № 83 «Про прийом на роботу» та акта опитування особи, якій відомі фактичні обставини, пов`язані з проведенням процесуальних дій по кримінальному провадженню (проступку), вчиненням адміністративного правопорушення від 16 листопада 2021 року.

Судом досліджена товарно-транспортна накладна від 23 вересня 2021 року № 623265, яка містить такі відомості:

автомобіль - Renault, НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , вид перевезень - авто;

автомобільний перевізник - СТОВ «Ілюс», водій - ОСОБА_1 ;

замовник - ТОВ «Бахмут-Агро», вантажовідправник - «Бахмут-Агро», вантажоодержувач - ТОВ «Сателлит»;

пункт навантаження - Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Яковлівка вул. Спеціалістів, пункт розвантаження - Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76;

кількість місць - насипом, масою брутто 43,800 т отримав водій/експедитор ОСОБА_1 ;

відомості про вантаж - соняшник, маса брутто 43,800 т;

здав (відповідальна особа вантажовідправника) ОСОБА_9 .

Підписи водія/експедитора та відповідальної особи вантажовідправника засвідчені печаткою ТОВ «Бахмут-Агро».

Також судом досліджений подорожній лист вантажного автомобіля № 060192 від 24 вересня 2021 року, складений ТОВ «Бахмут-Агро», згідно з яким колона ТОВ «Бахмут-Агро», автомобіль Renault 2114 з напівпричепом 1089 під управлінням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення соняшника за маршрутом відділення № 1 м. Бахмут - м. Маріуполь.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344).

Згідно з абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджене Положення про Державну інспекцію з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пп. пп. 2, 15, 27, 54, 58, 62 п. 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

П. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 169-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби.

Зокрема, внаслідок реорганізації шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та Управління Укртрансбезпеки у Луганській області утворено Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

В подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурі підрозділу апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби.

Так, внаслідок реорганізації шляхом поділу Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в структурі підрозділу апарату Укртрансбезпеки утворені Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій області та Відділ державного нагляду (контролю) у Луганській області.

Ст. 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ч. 14 ст. 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1567 діяв в редакції від 26 серпня 2020 року.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

П. 12 Порядку № 1567 установлено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п. 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з п. 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Вичерпний перелік питань, які перевіряються під час рейдової перевірки, визначений п. 15 Порядку № 1567.

Зокрема, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст. ст. 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе:

застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»;

використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

здійснення габаритно-вагового контролю;

використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;

використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

П. 17 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку, що передбачено п. 19 Порядку № 1567.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Абз. 1 п. 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у п. п. 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Згідно з абз. 1 п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За правилами п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

При цьому, відповідно до п. 27 Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 28 Порядку № 1567 адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з абз. 1 п. 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, у спірних правовідносинах Укртрансбезпека в особі структурного підрозділу її апарату здійснювала державний контроль у сфері автомобільного транспорту шляхом проведення рейдової перевірки.

Для вирішення публічно-правого спору, що виник між сторонами, суду належить з`ясувати, чи допустило СТОВ «Ілюс» порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху і ст. 48 Закону № 2344, і, як наслідок, чи були підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 в редакції від 16 жовтня 2020 року, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезення вантажу без відповідного дозволу - у розмір однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що постановою від 19 жовтня 2021 року № 283835 до СТОВ «Ілюс» на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Адміністративно-господарський штраф застосований за порушення позивачем ст. 48 Закону № 2344.

В акті від 24 вересня 2021 року № 284774 посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зазначили, що СТОВ «Ілюс» допустило порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що загальна вага вантажу, який перевозився згідно з товарно-транспортною накладною від 23 вересня 2021 року № 623265, становила 44 800 кг, навантаження на одиночну вісь 11 950 кг, на затроєну вісь - 25 500 кг, відповідальність за що передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, суд зауважує, що перелік документів, необхідних для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним, оскільки ст. 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 2344, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків..

Ст. 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-ІV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, (далі - Порядок № 198), перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

За змістом п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, (далі - Правила № 30), рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 12.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 1997 року № 363, (далі - Правила № 363), при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 12.5 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює висновок, що водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Положеннями п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

При цьому, абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 09 серпня 2019 року у справі № 806/1450/16.

Сторони визнають той факт, що власником транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , є СТОВ «Ілюс».

Між тим, судом встановлено, що 01 вересня 2021 року між СТОВ «Ілюс» та ТОВ «Бахмут-Агро» був укладений договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем № 09/01, за умовами якого позивач передав в користування ТОВ «Бахмут-Агро» транспортні засоби, в тому числі транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 .

Того ж дня ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро» уклали договір про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування № 01/09/21, за умовами якого ТОВ «Бахмут-Агро» прийняло на себе зобов`язання надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправлення та одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням.

При цьому, 18 червня 2021 року між ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро» був укладений договір поставки № РС00006, за умовами якого ТОВ «Бахмут-Агро» прийняло на себе зобов`язання здійснити постачання насіння соняшникового на умовах поставки DAP (доставлено до місця призначення - ТОВ «Сателлит», Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76) згідно з Інкотермс 2020; поставка товару мала здійснюватися партіями автомобільним транспортом з 01 по 30 вересня 2021 року; кожен автомобіль з товаром мав супроводжуватися товарно-транспортною накладною.

Крім того, подорожній лист вантажного автомобіля № 060192 від 24 вересня 2021 року і товарно-транспортна накладна від 23 вересня 2021 року № 623265 свідчать, що у спірних правовідносинах саме ТОВ «Бахмут-Агро» використовувало транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , для здійснення вантажних перевезень.

Вказівка в товарно-транспортній накладній на те, що вантажоперевізником є СТОВ «Ілюс», не спростовує висновку суду, що перевезення здійснював не позивач, а ТОВ «Бахмут-Агро». При цьому суд враховує наявність договірних відносин між СТОВ «Ілюс», ТОВ «Бахмут-Агро» та ТОВ «Сателлит», пояснення комірника СТОВ «Ілюс» щодо обставин складання товарно-транспортних накладних, а також те, що підписи осіб, відповідальних за перевезення, проставлені в товарно-транспортній накладній, скріплені печатками ТОВ «Бахмут-Агро». До того ж подорожній лист свідчить про здійснення перевезення саме ТОВ «Бахмут-Агро».

Твердження позивача про те, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин не перебував в трудових відносинах з СТОВ «Ілюс» не підтверджено будь-якими доказами, проте договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем від 01 вересня 2021 року передбачав можливість передачі СТОВ «Ілюс» в користування ТОВ «Бахмут-Агро» транспортних засобів з екіпажем.

Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд дійшов висновку, що на момент здійснення посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки рейдової перевірки СТОВ «Ілюс» не перебувало в статусі перевізника та не здійснювало перевезення вантажу.

Виходячи з того, що на момент проведення рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344, суд дійшов висновку про відсутність в діях СТОВ «Ілюс» складу порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху та ст. 48 Закону № 2344, та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Як вже було вказано судом, відповідно до ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; за визначенням, наведеним в п. 1 Правил № 363, перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Правила № 363 та постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, визначають, що товарно-транспортна накладна обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах, (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну від від 23 вересня 2021 року № 623265 на перевезення насіння соняшника.

Отже, на час здійснення габаритно-вагового контролю, а також під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт посадові особи відповідача об`єктивно мали можливість встановити автомобільного перевізника.

Неповне з`ясування обставин, що мали значення для прийняття рішення, в даному випадку йдеться про встановлення автомобільного перевізника, який здійснював перевезення вантажу з перевищенням законодавчо встановлених норм, призвело до того, що Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки безпідставно притягнуло до відповідальності СТОВ «Ілюс», яке у спірних правовідносинах не виступало автомобільним перевізником.

При цьому, відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

Отже, оформлення тимчасового реєстраційного посвідчення є право, а не обов`язком користувача чи розпорядника транспортним засобом. За цих обставин, відсутність у ТОВ «Бахмут-Агро» тимчасового реєстраційного посвідчення на транспортний засіб з напівпричепом, не спростовує висновку суду про те, що СТОВ «Ілюс» не можна вважати автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344.

Крім того, варто відзначити, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС, наполягаючи на правомірності постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, яка є предметом спору, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт того, що порушення законодавства про автомобільний транспорт було вчинено саме СТОВ «Ілюс».

При цьому суд зауважує, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також варто відзначити, що відповідно до ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 203 ЦК установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу приписів ст. 220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ст. 799 ЦК передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, СТОВ «Ілюс» та ТОВ «Бахмут-Агро» як суб`єкти господарювання - юридичні особи могли укласти договір найму транспортного засобу в простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення. До того ж будь-яких доказів щодо відсутності господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Бахмут-Агро» суду не надано.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18 грудня 2012 року у справі № 14/5025/1982/11 та від 09 серпня 2019 року у справі № 806/1450/16.

На переконання суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення СТОВ «Ілюс» вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху і ст. 48 Закону № 2344 та наявність підстав для застосування до цього суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що постанова Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 жовтня 2021 року № 283835 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Суд звертає увагу позивача на те, що правові наслідки для СТОВ «Ілюс» створює саме постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу. Саме це рішення суб`єкта владних повноважень суд перевіряє на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Водночас самі по собі дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 жовтня 2021 року № 283835 правових наслідків для СТОВ «Ілюс» не створюють, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними таких дій не підлягають задоволенню.

За цих обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Між тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що під час проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки порушили вимоги законодавства, оскільки відповідач довів правомірність відповідних дій його посадових осіб.

Суд погоджується з аргументом відповідача про те, що станом на 24 вересня 2021 року (дату проведення габаритно-вагового контролю) необхідність використання співробітниками Укртрансбезпеки методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не була передбачена жодним нормативно-правовим актом, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 02 серпня 2018 року у справі № 820/1420/17.

Також суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, № приладу 435, використаний під час здійснення габаритно-вагового контролю, відповідає вимогам ДСТУ ОІМІ R134-1.2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування», оскільки воно підтверджено свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого транспортного засобу вимірювальної техніки № П40М328049/20.

Суд приймає доводи відповідача про те, що законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, не вимагало зазначення інформації про прилад зважування, його відповідність державних стандартам, повірку (опломбування) в документах, які складаються за наслідками рейдової перевірки та габаритно-вагового контролю.

Також суд вважає слушними аргументи відповідача про те, що Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки завчасно повідомило СТОВ «Ілюс» про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому позивач об`єктивно мав можливість забезпечити участь своєї уповноваженої особи в розгляді справи, скористатися правовою допомогою, надати пояснення і додаткові докази тощо.

Факт дотримання відповідачем вимог п. п. 25, 26 Порядку № 1567 підтверджений списком згрупованих відправлень від 30 вересня 2021 року № 45 та даними онлайн-сервісу «Трекінг» щодо поштового відправлення 8753701666388, яке було вручено СТОВ «Ілюс» 05 жовтня 2021 року.

При цьому, факт реєстрації позивачем запрошення на комісію лише 21 жовтня 2021 року не може слугувати підставою для висновку, що відповідач несвоєчасно повідомив СТОВ «Ілюс» про дату і час розгляду справи, чим порушив його право на захист, оскільки саме позивач відповідає за свої управлінські та внутрішньо-організаційні процеси, зокрема за реєстрацію вхідної кореспонденції.

Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 379,00 грн (платіжне доручення від 17 листопада 2021 року № 2309).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

При цьому, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674).

Позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка її подала, в силу приписів ч. 1 ст. 2 цього Закону є платником судового збору.

Докази належності позивача до суб`єктів, яким ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір встановлений в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 270,00 гривень.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру не міг бути меншим за 2 270,00 грн (2 2704,00 грн х 1) та більшим за 22 700,00 грн (2 270,00 грн х 10).

Вимоги позивача мають майновий характер.

Предметом спору є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

17 000,00 грн х 1,5% = 225,00 грн, що є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подана позовна заява.

Отже, судовий збір за подання цього позову становить 2 270,00 грн, а тому саме ця сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, надмірно сплачена сума судового збору - 109,00 грн (2 379,00 - 2 270,00 грн) може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (ідентифікаційний код: 30878856, місцезнаходження: 84500, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Хромове, вул. Вільямса, буд. 1а) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) про визнання дій протиправними і скасування постанови.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 21 липня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.07.2023
Оприлюднено25.07.2023
Номер документу112374454
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів

Судовий реєстр по справі —200/16191/21

Ухвала від 11.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Ухвала від 21.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Постанова від 28.11.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 18.09.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 18.09.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 29.08.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 25.07.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Рішення від 21.07.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 21.07.2023

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

Ухвала від 13.12.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Кравченко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні