Постанова

від 28.11.2023 по справі 200/16191/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року справа №200/16191/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року (повне судове рішення складено 21 липня 2023 року) у справі № 200/16191/21 (суддя в І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними і скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (далі СТОВ «Ілюс») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання постанови від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн за порушення абз.15 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 вересня 2021 року о 20 годині 45 хвилин в пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на 226 км автомобільної дороги Н-20, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели рейдову перевірку транспортного засобу марки Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки дійшли висновку про те, що СТОВ «Ілюс» перевищило визначені законодавством вагові параметри без відповідного дозволу.

Посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24 вересня 2021 року № 284774; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0059074; довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046125; розрахунок плати за проїзд великовагового та\або великогабаритного транспортного засобу.

19 жовтня 2021 року в. о. начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Максименко Р.В. прийняв постанову № 283835, якою застосував до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344).

Вважаючи дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач наводив норми п. п. 1, 4, 10 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422, (далі Порядок № 422), пп. пп. 2, 6, 9 п. 2, п. 3 розділу «Загальні положення», п. п. 11-13 розділу «Вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю», п. п. 15, 16-1 розділу «Вимоги до габаритно-вагового контролю» Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, (далі Порядок № 879), і стверджував, що в порушення цих норм посадові особи відповідача, не маючи законних підстав, діючи протиправною та з перевищенням повноважень, під`їхали до автомобіля Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , під управлінням водія ОСОБА_1 , який на той час не здійснював руху і тривалий час знаходився на стоянці на узбіччі автомобільної дороги Н-20 у колонні вантажних автомобілів, та почали вимагати документи на автомобіль і вантаж.

Водій ОСОБА_1 обґрунтовано відмовив в наданні документів на перевірку, оскільки руху не здійснював та правил дорожнього руху не порушував. Після цього посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки заблокували на узбіччі колону автомобілів, в якій перебував автомобіль Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , і почали вимагати від водія рухатись на пункт габаритно-вагового контролю.

Незважаючи на зауваження водіїв про те, що посадові особи Укртрансбезпеки при здійсненні габаритно-вагового контролю мають діяти спільно з працівниками Національної поліції, посадові особи відповідача продовжили блокування колони автомобілів, після чого викликали наряд поліції, який, перевіривши у водіїв документи та не виявивши порушень з їх боку, поїхав.

На місце стоянки транспортних засобів прибув інженер по безпеці руху СТОВ «Ілюс» ОСОБА_2 , який намагався з`ясувати підстави блокування транспорту. Посадові особи відповідача змусили його дати вказівку водіям рухатись на пункт габаритно-вагового контролю, розташований на відстані понад 5 км від місця стоянки.

Оскільки транспортні засоби були завантажені товаром, який швидко псується, а погодні умови (дощ) прискорювали цей процес, автомобілі прослідували на пункт габаритно-вагового контролю, розташований на в`їзді до м. Маріуполь, де посадові особи відповідача в примусовому порядку провели зважування автомобілів зі складанням вищезазначених документів.

Позивач доводив, що процедура зважування проведена з численними порушеннями, які полягали в наступному:

- вимірювальне і зважувальне обладнання технічні засоби, які застосовувались під час визначення габаритно-вагових параметрів, не були забезпечені документами про метрологічну атестацію;

- пересувний пункт габаритно-вагового контролю, ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташований пункт, не були позначені відповідними тимчасовими дорожніми знаками та не мали належних умов штучного освітлення, при тому, що експлуатація пересувного пункту проводилась в темну пору доби;

- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та контроль за наявністю у водіїв дозволу на рух посадові особи відповідача здійснювали без участі уповноваженого підрозділу Національної поліції;

- вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю використовувалось за відсутності документального підтвердження періодичної повірки (метрологічної атестації) з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва;

- в жодному документі, складеному посадовими особами Укртрансбезпеки, немає відомостей про вимірювальний прилад, а також про повірку (метрологічну атестацію) контрольно-вимірювального обладнання; відсутні докази, які підтверджують клеймування (пломбування) та видачу відповідного свідоцтва;

- габаритно-ваговий контролю транспортного засобу проводився більше години.

Позивач доводив, що всупереч приписам ст. ст. 19, 59 Конституції України, ст. 16 КАС та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проігнорували усне клопотання водія ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги.

Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута без участі уповноваженої особи СТОВ «Ілюс», запрошення на засідання комісії позивач отримав 21 жовтня 2021 року, в той час як постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу була прийнята 19 жовтня 2021 року.

З огляду на це позивач стверджував, що посадові особи Укртрансбезпеки належним чином заздалегідь не повідомили СТОВ «Ілюс» про дату, час і місце розгляду справи, чим позбавили його права на участь в цьому засіданні та права на правову допомогу.

Також позивач наголошував, що був лише власником транспортного засобу, проте не мав статусу перевізника.

Позивач вказував на те, що станом на 24 вересня 2021 року між СТОВ «Ілюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» (далі ТОВ «Бахмут-Агро») був укладений договір оренди № 09/01, за умовами якого СТОВ «Ілюс» передало в оренду ТОВ «Бахмут-Агро» транспортні засоби, у тому числі автомобіль Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 .

За умовами договору поставки від 18 червня 2021 року № РС00006, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сателлит» (далі ТОВ«Сателлит») та ТОВ «Бахмут-Агро», останнє як постачальник прийняло на себе зобов`язання поставити і передати у власність ТОВ «Сателлит» насіння соняшнику на умовах DАР; поставка мала здійснюватися автомобільним транспортом партіями в період з 01 по 30 вересня 2021 року.

Згідно з договором від 01 вересня 2021 року № 01/09/21 про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування, який укладений між ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро», останнє прийняло на себе зобов`язання надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням.

Використання транспортного засобу Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 , в господарський діяльності ТОВ «Бахмут-Агро» також підтверджено подорожнім листом вантажного автомобіля від 24 вересня 2021 року № 060192, відповідно до якого в цей день ТОВ «Бахмут-Агро» виконувало перевезення насіння соняшника з м. Бахмут до м. Маріуполя транспортним засобом Renault Т460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, державний номер НОМЕР_2 .

При цьому позивач стверджував, що водій ОСОБА_1 не є працівником СТОВ «Ілюс».

Також позивач зауважив, що згідно з поясненнями комірника СТОВ «Ілюс», яка здійснила комп`ютерній набір товарно-транспортної накладної від 23 вересня 2021 року № 623265, в графі накладної «Автомобільний перевізник» вона помилково залишила відомості щодо СТОВ «Ілюс». Однак фактичним перевізником було ТОВ «Бахмут-Агро», про що свідчать печатки та підписи посадових осіб цього товариства в товарно-транспортній накладній.

На цих підставах позивач стверджував, що момент здійснення рейдової перевірки СТОВ «Ілюс» не перебувало в статусі перевізника та не здійснювало перевезення вантажу.

Крім того, позивач вказував на порушення посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо сипучих вантажів.

Позивач зауважив, що посадові особи відповідача під час зважування не врахували властивості вантажу, що перевозився (насіння соняшника насипом). Зазначив, що насіння соняшника є сипучим (подільним) вантажем. З огляду на стан доріг, під час руху автомобіля цей вантаж може переміщатися по всім осям транспортного засобу, і результат кожного зважування буде відрізнятись від попереднього, тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу.

Позивач вказував на те, що в Україні єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі є Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології» (свідоцтво про атестацію № 02-84- 08).

Між тим, ця методика не розповсюджується на транспорті засоби з вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (тобто з сипучим вантажем).

На переконання позивача, це свідчить про відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортних засобів з сипучим вантажем і, як наслідок, про неможливість встановлення факту перевищення вагових параметрів.

Позивач наголошував на тому, що незважаючи на те, що з п. 19 Порядку № 879 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 виключені положення щодо наявності методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального обладнання) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в пп.2 п. 2 Порядку № 879. Однак, на дату зважування така методика, затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, була відсутня.

Враховуючи відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо сипучих вантажів, позивач наполягав на відсутності правових підстав для визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та, відповідно, складання розрахунку плати за проїзд і застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення таких параметрів.

На переконання позивача, результати згаданого зважування не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з сипучим вантажем, а тому у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством.

Просив задовольнити позов.

Також слід зазначити, що ухвалою місцевого суду від 21 липня 2023 частково задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС у справі № 200/16191/21 в частині позовних вимог СТОВ «Ілюс» про:

1. визнання протиправними дій посадових осіб Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання наступних документів:

акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

акта № 0059074 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів;

довідки № 046125 про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом);

2. скасування розрахунку плати за проїзд плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу в розмірі 579,60 Євро (додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 284774 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зупинений транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA,

номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що Позивач є власником транспортного засобу, який перевіряється, та ним використовується вказаний транспортний засіб у власній господарській діяльності. Означений факт було встановлено із наданої водієм Позивача («Докази, які б свідчили, що на час виникнення спірних правовідносин трудові відносини між позивачем та ОСОБА_1 були припинені, суду не надані») товарно-транспортної накладної № 623265 від 23.09.2021, в графі «Автомобільний перевізник» якої, вказано «СТОВ «Ілюс», водій ОСОБА_1 ».

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з актом, що засвідчив власним підписом. При цьому в рядку «Пояснення водія про причини порушень» акта будь-яких пояснень (заперечень, зауважень) водій не навів.

Відповідач зазначає, що статус «автомобільного перевізника» тобто особи, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, працівниками Відповідача встановлена на підставі:

- свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 ;

- товарно-транспортної накладної № 623265 від 23.09.2021.

Жодних інших доказів водієм ОСОБА_1 , який, як встановлено судом, перебував на час перевірки у трудових відносинах з СТОВ «Ілюс», надано не було.

Крім того, на думку відповідача, позивача було повідомлено належним чином та заздалегідь про розгляд акту про порушення законодавства. Позивач мав достатню кількість часу (з моменту отримання повідомлення до дати розгляду був проміжок часу 14 днів), щоб зібрати та надати відповідачу документи, на підставі яких можна встановити особу «автомобільного перевізника» іншу, аніж позивач.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (ідентифікаційний код 30878856) зареєстроване як юридична особа 30 листопада 2000 року, про що 21 січня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Позивач здійснює такі види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 03.12 Прісноводне рибальство; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код: 41969479) зареєстрована як юридична особа 03 червня 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

На час виникнення спірних правовідносин в структуру Укртрансбезпеки входило Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки без права юридичної особи.

20 вересня 2021 року начальник Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Самофалов В.А. затвердив Графік проведення рейдових перевірок Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Донецькій області в період з 20 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року.

Згідно з цим графіком Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки в період з 20 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року мало проводити перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України: Донецька область.

20 вересня 2021 року на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок начальник Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Самофалов В.А. видав направлення на рейдову перевірку № 014601.

Направлення від 20 вересня 2021 року № 014601 видане ОСОБА_3 начальнику відділу ВДК, Сидоренку О.Б., Шайхлісламову В.М., Рєзнікову В.В., Котлярову Л.П. головним спеціалістам та Ямпілець О.Я., Білецькому Д.С., Перець Д.В., Гальчичу С.В., Шевченко І.С. старшим державним інспекторам для проведення рейдової перевірки транспортних засобів в період з 20 по 26 вересня 2021 року.

Перевірці підлягали питання відповідно до Закону № 2344, Порядку № 1567, Порядку № 879, Порядку № 176, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Серед іншого, місцем проведення перевірки був визначений 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ Донецьк Маріуполь».

На підставі щотижневого графіка та направлення на перевірку від 20 вересня 2021 року № 014601, на 226 км автомобільної дороги Н-20 «Слов`янськ Донецьк Маріуполь» посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели рейдову перевірку.

Так, 24 вересня 2021 року о 20 годині 45 хвилин посадові особи відповідача зупинили транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_3 , який належить СТОВ «Ілюс», під управлінням водія ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 18 січня 2008 року).

Водій ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки такі документи: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів і товарно-транспортну накладну від 23 вересня 2021 року № 623265.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , встановлені такі навантаження на вісі: 1) 7,35 т, 2) 11,95 т, 3) 8,75 т, 4) 7,85 т, 5) 8,9 т, повна маса транспортного засобу з напівпричепом 44,8 т, про що свідчать довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24 вересня 2021 року № 046125 та талон про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842.

Крім іншого, в талоні про зважування від 24 вересня 2021 року № 2842 наявна інформація про номер ваг 435 і режим зважування динамічний.

Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, № приладу 435, відповідає вимогам ДСТУ ОІМІ R134-1.2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування», що підтверджено свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого транспортного засобу вимірювальної техніки № П40М328049/20, виданим 22 грудня 2020 року. Свідоцтво було чинним до 21 грудня 2021 року.

У зв`язку виявленням перевищення встановлених законодавством вагових параметрів, посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки склали акт від 24 вересня 2021 року № 0059074 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксували такі відомості:

габаритно-ваговий контроль проводився Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки;

місце проведення габаритно-вагового контролю автомобільна дорога Н-20 «Слов`янськ Донецьк Маріуполь», 226 км;

автомобіль марка Renault, модель Т460, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

причіп (напівпричіп) марки BODEX, модель KIS3WA, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

суб`єкт, що перевіряється СТОВ «Ілюс»;

найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного соняшник (подільний);

маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування с. Яковлівка Бахмутського р-ну м. Маріуполь, 230 км;

повна маса транспортного засобу з напівпричепом 44,8 т при нормі 40,0 т;

осьові навантаження навантаження на передню одиночну вісь тягача становило 7,35 т при нормі 11 т, навантаження на задню одиночну вісь тягача 11,95 т при нормі 11 т, навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа 25,5 т (8,75 т + 7,85 т + 8,9 т) при нормі 22 т.

Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю було встановлено, що загальна маса транспортного засобу з напівпричепом та вантажем становила 44,8 т при нормі 40 т, що у відсотковому співвідношенні становить 12%; навантаження на задню одиночну вісь тягача становило 11,95 т при нормі 11 т, що у відсотковому співвідношенні становить 8,6%; навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа становило 25,5 т при нормі 22 т, що у відсотковому співвідношенні становить 15,9%.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з актом від 24 вересня 2021 року № 0059074, що засвідчив власним підписом.

В додатку до акта від 24 вересня 2021 року № 0059074 наведений розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

В розрахунку наведені такі відомості:

платник СТОВ «Ілюс»;

маршрут с. Яковлівка Бахмутського р-ну м. Маріуполь;

марка автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 ;

марка причепа BODEX, державний номер НОМЕР_2 ;

пройдена відстань до пересувного пункту габаритно-вагового контролю 230 км;

область, в якій проводився контроль Донецька;

фактичні вагові та(або) габаритні параметри загальна маса 44,8 т; параметри, за які нарахована плата за проїзд 4,8 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів 0,2 Євро;

навантаження на вісі:

одиничні фактичні вагові та(або) габаритні параметри 11,95 т, параметри, за які нарахована плата за проїзд 0,95 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів 0,1 Євро;

строєні фактичні вагові та(або) габаритні параметри 25,5 т, параметри, за які нарахована плата за проїзд 3,5 т; плата за проїзд за 1 км з перевищенням нормативів 0,27х2=0,54 Євро.

разом за 1 км пробігу 0,84 Євро.

наявність строєних осей з одиночними шипами у наявності.

Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули:

До ППГВК № 2: П = (Рзм + Рнв + Рт) х Вх

0,84 х 230 х 3 = 579,60 Євро

Всього до сплати 579,60 Євро.

Як свідчить зміст акта від 24 вересня 2021 року № 284774 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, посадові особи Східного міжрегіонального Укртрансбезпеки дійшли висновку про те, що ними виявлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що загальна вага вантажу, який перевозився згідно з товарно-транспортною накладною від 23 вересня 2021 року № 623265, становить 44800 кг, навантаження на одиночну вісь 11950 кг, на затроєну вісь 25500 кг.

Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу передбачена абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений з актом від 24 вересня 2021 року № 284774, що засвідчив власним підписом. При цьому в рядку «Пояснення водія про причини порушень» акта будь-яких пояснень (заперечень, зауважень) водій не навів.

30 вересня 2021 року Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки направило СТОВ «Ілюс» запрошення на комісію (вихідний № 81920/23/24-21), яким повідомило, що при здійсненні державного контролю 24 вересня 2021 року у належному позивачу транспортному засобі, державний номер НОМЕР_1 , виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт.

На виконання вимог п. п. 25, 26 Порядку № 1567 СТОВ «Ілюс» було запрошено до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 19 жовтня 2021 року з 09:30 до 13:00 для розгляду справи.

Позивачу роз`яснено, що відповідно до п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи на комісію з розгляду справ, справа про порушення буде розглянута без його участі. За результатом розгляду справи, за наявності підстав, керівником органу державного контролю або його заступником буде винесена постанова про застосування до СТОВ «Ілюс» адміністративно-господарського штрафу.

Разом з запрошенням на адресу позивача надісланий акт від 24 вересня 2021 року № 284774.

На підставі списку згрупованих відправлень від 30 вересня 2021 року № 45 та даних онлайн-сервісу «Трекінг» суд встановив, що запрошення на комісію було надіслано на адресу СТОВ «Ілюс» рекомендованою поштовою кореспонденцією 30 вересня 2021 року (номер поштового відправлення 8753701666388) і вручено адресату 05 жовтня 2021 року.

Між тим, СТОВ «Ілюс» зареєструвало запрошення на комісію лише 21 жовтня 2021 року за вхідним № 186, про що свідчить відповідний запис на примірнику цього документа, наданого позивачем.

19 жовтня 2021 року в. о. начальника Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Максименко Р.В. за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт СТОВ «Ілюс» прийняв постанову № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Постанова обґрунтована тим, що СТОВ «Ілюс» (автомобільна дорога Н-20 (226 км), 24 вересня 2021 року, 20:45, акт № 284774) допустило порушення вимог ст. 48 Закону № 2344, відповідальність за яке передбачена абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

На цій підставі до позивача застосований адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

На виконання вимог ст. 28 Порядку № 1567 разом із супровідним листом від 20 жовтня 2021 року № 87503/23/24-21 Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки надіслало постанову від 19 жовтня 2021 року № 283835 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт на адресу СТОВ «Ілюс» для її добровільного виконання.

Лист від 20 жовтня 2021 року № 87503/23/24-21 зареєстрований СТОВ «Ілюс» 27 жовтня 2021 року за № 186.

З приводу вантажного перевезення автомобільним транспортом, під час якого, за висновком відповідача, позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд встановив такі обставини.

18 червня 2021 року ТОВ «Сателлит» як покупець та ТОВ «Бахмут-Агро» як постачальник уклали договір поставки № РС0006.

За умовами цього договору постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця насіння соняшникове українського походження врожаю 2021 року кількістю 4200,00 тон +/- за вибором покупця, на умовах поставки DAP (доставлено до місця призначення ТОВ «Сателлит», Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76) згідно з Інкотермс 2020 (п. п. 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору поставка товару мала здійснюватися партіями автомобільним транспортом з 01 по 30 вересня 2021 року; кожен автомобіль з товаром мав супроводжуватися товарно-транспортною накладною.

01 вересня 2021 року ТОВ «Сателлит» як клієнт та ТОВ «Бахмут-Агро» як експедитор уклали договір про надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування № 01/09/21.

За умовами вказаного договору експедитор прийняв на себе зобов`язання надати послуги з перевезення насіння соняшнику автомобільним транспортом по території України за маршрутом, узгодженим з клієнтом, як власним автомобільним транспортом, так і з залученням третіх осіб (перевізників), укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням (п. 1.1 договору).

01 вересня 2021 року СТОВ «Ілюс» як орендодавець та ТОВ «Бахмут-Агро» як орендар уклали договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем № 09/01.

За умовами цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, механізми та обладнання з екіпажем згідно з переліком, зазначеним в додатку № 1 до договору, (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору орендодавець гарантував, що транспортні засоби та/або механізми належать йому на праві приватної власності.

Згідно з п. п. 2.1-2.3 договору передача транспортних засобів здійснювалася шляхом підписання та скріплення печатками сторін відповідних актів прийому-передачі; разом з транспортними засобами передавалися відповідні технічні, реєстраційні та страхові документи; у разі необхідності з транспортними засобами надавалися відповідні екіпажі.

За умовами п. 4.1 договору цей договір був укладений на строк до 31 грудня 2021 року.

Як свідчить Перелік транспортних засобів, механізмів та обладнання, наведений в додатку № 1 до договору від 01 вересня 2021 року № 09/01, серед іншого, СТОВ «Ілюс» надало в оренду ТОВ «Бахмут-Агро» спеціалізований вантажний сідловий тягач Renault T460, державний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп самоскид трьохвітковий марка BODEX, модель KIS3B, державний номер НОМЕР_2 .

На виконання договору від 01 вересня 2021 року № 09/01 згадані вище транспортні засоби СТОВ «Ілюс» передало ТОВ «Бахмут-Агро» за актом приймання-передачі від 01 вересня 2021 року.

Позивач доводив, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з СТОВ «Ілюс». Між тим, позивач надав наказ від 09 вересня 2016 року № 64 «По особовому складу», згідно з яким ОСОБА_1 працює водієм транспортних засобів в СТОВ «Ілюс». Докази, які б свідчили, що на час виникнення спірних правовідносин трудові відносини між позивачем та ОСОБА_1 були припинені, суду не надані.

Комірник СТОВ «Ілюс» ОСОБА_4 в письмових поясненнях, наданих представнику позивача адвокату Баканову В.Є., пояснила, що до її функціональних обов`язків належить ведення складського обліку товарно-матеріальних цінностей СТОВ «Ілюс», зокрема, за нею закріплені склад паливно-мастильних матеріалів, склад автомобільної гуми, склад товарно-матеріальних цінностей («малооцінка»), та в залежності від сезону склади зберігання сільськогосподарської продукції.

Крім того, за необхідності ОСОБА_4 здійснює контроль руху сільськогосподарської продукції (прихід-розхід). Контроль здійснюється через вагову, розташовану на складі паливно-мастильних матеріалів. Контроль здійснюється шляхом зважування тари (автомобілів) та визначення ваги нетто і брутто. Під час зважування використовуються електронні платформні ваги з гранично допустимим навантаженням 50 т.

ОСОБА_4 пояснила, що складала товарно-транспортні накладні №№ 623286,623265,623268, 623269, 623264. Зазначила, що транспортні засоби, вказані у цих товарно-транспортних накладних, були завантажені на території ТОВ «Бахмут-Агро» в с. Яковлівка Бахмутського району. Зважування транспортних засобів відбувалось на території СТОВ «Ілюс» через несправність ваг вантажовідправника ТОВ «Бахмут-Агро».

Після зважування транспортних засобів ОСОБА_4 склала товарно-транспортні накладні, однак свого підпису в них не ставила, оскільки відправником вантажу було не СТОВ «Ілюс», а ТОВ «Бахмут-Агро». Печатки саме цього підприємства (ТОВ «Бахмут-Агро») наявні на товарно-транспортних накладних, також в них міститься підпис комірника ОСОБА_5 , яка приїхала до вагової, підписала товарно-транспортні накладні та проставила на них печатку ТОВ «Бахмут-Агро».

При складанні товарно-транспортних накладних ОСОБА_4 допустила помилку в графі «Автомобільний перевізник», не прибравши з шаблону найменування СТОВ «Ілюс», хоча перевізником було ТОВ «Бахмут-Агро».

Ці обставини встановлені на підставі наказу СТОВ «Ілюс» від 07 серпня 2017 року № 83 «Про прийом на роботу» та акта опитування особи, якій відомі фактичні обставини, пов`язані з проведенням процесуальних дій по кримінальному провадженню (проступку), вчиненням адміністративного правопорушення від 16 листопада 2021 року.

Судом досліджена товарно-транспортна накладна від 23 вересня 2021 року № 623265, яка містить такі відомості:

автомобіль Renault, НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , вид перевезень авто;

автомобільний перевізник СТОВ «Ілюс», водій ОСОБА_1 ;

замовник ТОВ «Бахмут-Агро», вантажовідправник «Бахмут-Агро», вантажоодержувач ТОВ «Сателлит»;

пункт навантаження Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Яковлівка вул. Спеціалістів, пункт розвантаження Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76;

кількість місць насипом, масою брутто 43,800 т отримав водій/експедитор ОСОБА_1 ;

відомості про вантаж соняшник, маса брутто 43,800 т;

здав (відповідальна особа вантажовідправника) ОСОБА_5 .

Підписи водія/експедитора та відповідальної особи вантажовідправника засвідчені печаткою ТОВ «Бахмут-Агро».

Також судом досліджений подорожній лист вантажного автомобіля № 060192 від 24 вересня 2021 року, складений ТОВ «Бахмут-Агро», згідно з яким колона ТОВ «Бахмут-Агро», автомобіль Renault 2114 з напівпричепом 1089 під управлінням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення соняшника за маршрутом відділення № 1 м. Бахмут м. Маріуполь.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344).

Згідно з абз.3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджене Положення про Державну інспекцію з безпеки на транспорті (далі Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пп.пп.2, 15, 27, 54, 58, 62 п. 5 Положення № 103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт;

здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється;

здійснює інші повноваження, визначені законом.

П. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 169-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби.

Зокрема, внаслідок реорганізації шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області та Управління Укртрансбезпеки у Луганській області утворено Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

В подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурі підрозділу апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби.

Так, внаслідок реорганізації шляхом поділу Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в структурі підрозділу апарату Укртрансбезпеки утворені Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій області та Відділ державного нагляду (контролю) у Луганській області.

Ст. 5 Закону № 2344 визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ч. 14 ст. 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 1567 діяв в редакції від 26 серпня 2020 року.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 12 Порядку № 1567 установлено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п. 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з п. 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Вичерпний перелік питань, які перевіряються під час рейдової перевірки, визначений п. 15 Порядку № 1567.

Зокрема, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст. ст. 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки можливе:

застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»;

використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

здійснення габаритно-вагового контролю;

використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;

використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Пунктом 17 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку, що передбачено п. 19 Порядку № 1567.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Абз.1 п. 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у п. п. 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

Згідно з абз.1 п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За правилами п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

При цьому, відповідно до п. 27 Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до п. 28 Порядку № 1567 адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з абз.1 п. 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Отже, у спірних правовідносинах Укртрансбезпека в особі структурного підрозділу її апарату здійснювала державний контроль у сфері автомобільного транспорту шляхом проведення рейдової перевірки.

Для вирішення публічно-правого спору, що виник між сторонами, суду належить з`ясувати, чи допустило СТОВ «Ілюс» порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху і ст. 48 Закону № 2344, і, як наслідок, чи були підстави для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідно до абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 в редакції від 16 жовтня 2020 року, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезення вантажу без відповідного дозволу у розмір однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що постановою від 19 жовтня 2021 року № 283835 до СТОВ «Ілюс» на підставі абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.

Адміністративно-господарський штраф застосований за порушення позивачем ст. 48 Закону № 2344.

В акті від 24 вересня 2021 року № 284774 посадові особи Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зазначили, що СТОВ «Ілюс» допустило порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, яке полягало в тому, що загальна вага вантажу, який перевозився згідно з товарно-транспортною накладною від 23 вересня 2021 року № 623265, становила 44800 кг, навантаження на одиночну вісь 11950 кг, на затроєну вісь 25500 кг, відповідальність за що передбачена абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За правилами ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, суд зауважує, що перелік документів, необхідних для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним, оскільки ст. 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 2344, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків..

Ст. 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-ІV «Про автомобільні дороги» (далі Закон № 2862) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, (далі Порядок № 198), перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

За змістом п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, (далі Правила № 30), рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 12.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 1997 року № 363, (далі Правила № 363), при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 12.5 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює висновок, що водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Положеннями п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

При цьому, абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 09 серпня 2019 року у справі № 806/1450/16.

Сторони визнають той факт, що власником транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , є СТОВ «Ілюс».

Між тим, судом встановлено, що 01 вересня 2021 року між СТОВ «Ілюс» та ТОВ «Бахмут-Агро» був укладений договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем № 09/01, за умовами якого позивач передав в користування ТОВ «Бахмут-Агро» транспортні засоби, в тому числі транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 .

Того ж дня ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро» уклали договір про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування № 01/09/21, за умовами якого ТОВ «Бахмут-Агро» прийняло на себе зобов`язання надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України як власним транспортом, так і з залученням третіх осіб, укласти від свого імені договори перевезення вантажу, забезпечити відправлення та одержання вантажу, а також виконати інші дії, пов`язані з перевезенням.

При цьому, 18 червня 2021 року між ТОВ «Сателлит» та ТОВ «Бахмут-Агро» був укладений договір поставки № РС00006, за умовами якого ТОВ «Бахмут-Агро» прийняло на себе зобов`язання здійснити постачання насіння соняшникового на умовах поставки DAP (доставлено до місця призначення ТОВ «Сателлит», Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76) згідно з Інкотермс 2020; поставка товару мала здійснюватися партіями автомобільним транспортом з 01 по 30 вересня 2021 року; кожен автомобіль з товаром мав супроводжуватися товарно-транспортною накладною.

Крім того, подорожній лист вантажного автомобіля № 060192 від 24 вересня 2021 року і товарно-транспортна накладна від 23 вересня 2021 року № 623265 свідчать, що у спірних правовідносинах саме ТОВ «Бахмут-Агро» використовувало транспортний засіб марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки BODEX, модель KIS3WA, номерний знак НОМЕР_2 , для здійснення вантажних перевезень.

Вказівка в товарно-транспортній накладній на те, що вантажоперевізником є СТОВ «Ілюс», не спростовує висновку суду, що перевезення здійснював не позивач, а ТОВ «Бахмут-Агро». При цьому суд враховує наявність договірних відносин між СТОВ «Ілюс», ТОВ «Бахмут-Агро» та ТОВ «Сателлит», пояснення комірника СТОВ «Ілюс» щодо обставин складання товарно-транспортних накладних, а також те, що підписи осіб, відповідальних за перевезення, проставлені в товарно-транспортній накладній, скріплені печатками ТОВ «Бахмут-Агро». До того ж подорожній лист свідчить про здійснення перевезення саме ТОВ «Бахмут-Агро».

Твердження позивача про те, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин не перебував в трудових відносинах з СТОВ «Ілюс» не підтверджено будь-якими доказами, проте договір оренди транспортних засобів, механізмів та обладнання з екіпажем від 01 вересня 2021 року передбачав можливість передачі СТОВ «Ілюс» в користування ТОВ «Бахмут-Агро» транспортних засобів з екіпажем.

Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд дійшов висновку, що на момент здійснення посадовими особами Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки рейдової перевірки СТОВ «Ілюс» не перебувало в статусі перевізника та не здійснювало перевезення вантажу.

Виходячи з того, що на момент проведення рейдової перевірки позивач у спірних правовідносинах не виступав автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344, суд дійшов висновку про відсутність в діях СТОВ «Ілюс» складу порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху та ст. 48 Закону № 2344, та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Як вже було вказано вище, відповідно до ст. 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; за визначенням, наведеним в п. 1 Правил № 363, перевізник фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Правила № 363 та постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, визначають, що товарно-транспортна накладна обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах, (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну від від 23 вересня 2021 року № 623265 на перевезення насіння соняшника.

Отже, на час здійснення габаритно-вагового контролю, а також під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт посадові особи відповідача об`єктивно мали можливість встановити автомобільного перевізника.

Неповне з`ясування обставин, що мали значення для прийняття рішення, в даному випадку йдеться про встановлення автомобільного перевізника, який здійснював перевезення вантажу з перевищенням законодавчо встановлених норм, призвело до того, що Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки безпідставно притягнуло до відповідальності СТОВ «Ілюс», яке у спірних правовідносинах не виступало автомобільним перевізником.

При цьому, відповідно до абз.4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

Отже, оформлення тимчасового реєстраційного посвідчення є право, а не обов`язком користувача чи розпорядника транспортним засобом. За цих обставин, відсутність у ТОВ «Бахмут-Агро» тимчасового реєстраційного посвідчення на транспортний засіб з напівпричепом, не спростовує висновку суду про те, що СТОВ «Ілюс» не можна вважати автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344.

Крім того, варто відзначити, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС, наполягаючи на правомірності постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу, яка є предметом спору, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт того, що порушення законодавства про автомобільний транспорт було вчинено саме СТОВ «Ілюс».

При цьому слід зауважити, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також варто відзначити, що відповідно до ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 203 ЦК установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу приписів ст. 220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ст. 799 ЦК передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, СТОВ «Ілюс» та ТОВ «Бахмут-Агро» як суб`єкти господарювання юридичні особи могли укласти договір найму транспортного засобу в простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення. До того ж будь-яких доказів щодо відсутності господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Бахмут-Агро» суду не надано.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18 грудня 2012 року у справі № 14/5025/1982/11 та від 09 серпня 2019 року у справі № 806/1450/16.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення СТОВ «Ілюс» вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху і ст. 48 Закону № 2344 та наявність підстав для застосування до цього суб`єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, окружний суд дійшов правильного висновку, що постанова Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 жовтня 2021 року № 283835 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Також слушними є аргументи відповідача про те, що Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки завчасно повідомило СТОВ «Ілюс» про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а тому позивач об`єктивно мав можливість забезпечити участь своєї уповноваженої особи в розгляді справи, скористатися правовою допомогою, надати пояснення і додаткові докази тощо.

Факт дотримання відповідачем вимог п. п. 25, 26 Порядку № 1567 підтверджений списком згрупованих відправлень від 30 вересня 2021 року № 45 та даними онлайн-сервісу «Трекінг» щодо поштового відправлення 8753701666388, яке було вручено СТОВ «Ілюс» 05 жовтня 2021 року.

При цьому, факт реєстрації позивачем запрошення на комісію лише 21 жовтня 2021 року не може слугувати підставою для висновку, що відповідач несвоєчасно повідомив СТОВ «Ілюс» про дату і час розгляду справи, чим порушив його право на захист, оскільки саме позивач відповідає за свої управлінські та внутрішньо-організаційні процеси, зокрема за реєстрацію вхідної кореспонденції.

Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 200/16191/21 залишити без змін.

Повне судове рішення 28 листопада 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук