Ухвала

від 29.08.2023 по справі 200/16191/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2023 року справа №200/16191/21

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 200/16191/21 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ілюс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання дій протиправними і скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 200/16191/21.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Відповідно до пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги майнового характеру, а саме про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до вимогст. 4 Закону№ 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2724 грн. (17 000 грн.*1,5%*150%*0,8).

Відповідно до ч.2 ст. 298КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст.169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2724 грн. у справі № 200/16191/21 до Першого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.

Так,статтею 129 Конституції Українипередбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС Українипокладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина першастатті 133 КАСвизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справиюридичної особи), а положення пункту 3 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір»передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказівнаявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази зверненняскаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей періодта докази відмови в виділенні грошових коштівна відповідні видатки, а такожжодних доказів можливості в подальшомусплатити суму судового збору.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 200/16191/21 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. ст.325,328 Кодексу адміністративного судочинства Україниоскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Сіваченко