Ухвала

від 12.07.2023 по справі 761/15112/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/15112/22 Головуючий у І інстанції Романишена І.П.

Провадження №22-з/824/782/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

12 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про стягнення компенсації за втрату частини доходу,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про стягнення компенсації за втрату частини доходу.

РішеннямШевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1185,86 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року - в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходу в сумі 1 463,84 грн. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень в дохід держави судовий збір у сумі 2 481,00 грн.

29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про вирішення питання розподілу судових витрат та просив стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 32 173,00 грн, з яких 32 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції, а також 73,00 грн судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач повідомив суд про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які планує понести позивач у суді першої та апеляційної інстанцій, зазначаючи, що документальне підтвердження надасть у п`ятиденний строк з дати розгляду справи.

Відповідач - Національний інститут стратегічних досліджень в особі директора О.Богомолова направив на адресу апеляційного суду заперечення на заяву ОСОБА_1 . Зазначає, що всупереч положенням пункту першого частини другої статті 137 ЦПК України позивачем не було зроблено розрахунку суму сумдових витрат, а зазначаючи у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на оплату гонорару адвоката, позивач не надав договору про надання правової допомоги та детального опису робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом. Посилається також на порушення позивачем вимог частини 8 статті 141 ЦПК України щодо строку подання доказів на підтвердження понесених ним судових витрат.

Крім того, на думку відповідача, розмір витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги є неспівмірним складності справи та ціні позову. Зазначає також, що позивач знаходиься з адвокатом в прямих родинних відносинах, батько і дочка, що впливає на зацікавленість позивача у збільшенні суми витрат адвокатських послуг.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву, просив її задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача, Національного інституту стратегічних досліджень, Шутович В.В. та Крива В.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників судового розгляду з приводу заяви, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана ОСОБА_1 заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень частин першої - третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Згідно зі статтею 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду у серпні 2022 року із даним позовом, у тексті позовної заяви ОСОБА_1 зазначив попередні (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у звязку з розглядом справи. Зокрема, позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно може становити 15 000 грн у кожній інстанції.

Аналогічно, у тексті апеляційної скарги позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у звязку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, зазначивши, що у звязку із неможливістю встановити точний розмір таких витрат на момент звернення, просить вважати його заявою, поданою на виконання частини8 статті 141 та частини 1 статті 246 ЦПК України до закінчення судових дебатів у справі, вирішивши питання розподілу судових витрат на підставі поданих ним у встановлені строки доказів після ухвалення рішення у справі за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Постанова Київського апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , винесена 24 травня 2023 року.

Заява про вирішення питання розподілу судових витрат із доданими до неї доказами на підтвердження таких витрат ОСОБА_1 подана 29 травня 2023 року, що підтверджується трек-номером на поштовому відправленні (том 2 а.с. 97), тобто із дотриманням п`ятиденного строку, визначеного положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України.

З документів, доданих до заяви, вбачається, що 11 липня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенко Ю.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2912, виданого на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 травня 2007 року №10-9-10, було укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу трудових правовідносин, що виникли між Замовником та Національним інститутом стратегічних досліджень (код ЄДРПОУ 14282798, м. Київ, вул. Пирогова, 7А), надання консультацій з приводу можливого, обґрунтованого та законодавчо доцільного оскарження дій, документів тощо Національного інституту стратегічних досліджень, як роботодавця, в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, трудового та цивільно-процесуального законодавства з врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення/припинення, підготовки та написання для Замовника до суду будь-якої інстанції відповідних процесуальних документів, представництві інтересів Замовника у суді будь-якої інстанції в процесі розгляду судової(их) справи з метою захисту прав та інтересів Замовника, пов`язаних з трудовими правовідносинами між замовником та Національним інститутом стратегічних досліджень, здійснення інших процесуальних заходів, направлених на виконання умов та обов`язків адвоката за цим договором.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, правова допомога вважається наданою та виконаною з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що адвокат надає замовнику правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а замовник зобов`язаний сплатити адвокату гонорар (вартість наданих послуг) у розмірі, порядку та строки, що обумовлені сторонами у Договорі.

Відповідно до розділу 3 Договору сторонами договору досягнуто домовленостей щодо порядку розрахунків по Договору. Так, сторони Договору погодили, що вартість надання передбачених Договором послуг визначається в Актах здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги, виходячи з того, що вартість однієї години роботи Адвоката складає 600 (шістсот) грн (пп. 3.1.1 Договору).

Сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правової допомоги (послуг, робіт) в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правової допомоги (послуг, робіт), що пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону (пп. 3.1.2 Договору).

Позивачем адвокату було передано документи для опрацювання їх останнім. Передача документів в роботу адвокату підтверджується Актами прийому-передачі документів від 12липня 2022 року, 22 липня 2022 року, 20 жовтня 2022 року (при розгляді справи в суді першої інстанції) та 04 квітня 2023року (при розгляді справи в суді апеляційної інстанції) (том 2 а.с. 78-80,82-83,85).

На підставі отриманих адвокатом документів останнім на виконання умов Договору були надані послуги правової допомоги щодо розгляду справи №761/15112/22 у суді першої та апеляційної інстанцій, що підтверджується Детальними описами робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, станом на 22грудня 2022 (при розгляді справи в суді першої інстанції), станом на 24 травня 2023 року (при розгляді справи в суді апеляційної інстанції) та Актами здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 23грудня 2022 року (при розгляді справи в суді першої інстанції) та від 25 травня 2023року (при розгляді справи в суді апеляційної інстанції) (том 2 а.с. 81, 86,87).

Таким чином, загальний розмір витрат позивача за надання адвокатом послуг правової допомоги щодо розгляду справи №761/15112/22 у суді першої інстанції за період з 11 липня 2022 року по 22 грудня 2022 року - 19 800 грн та у суді апеляційної інстанції за період 23грудня 2022 року по 24 травня 2023 року - 12 300 грн, що разом складає 32 100 грн.

Відповідно до п. 3.1.4 Договору замовник сплачує вартість наданих послуг відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання відповідного Акту, складеного після закінчення надання кожного комплексу правової допомоги за цим Договором.

На виконання Договору позивачем:сплачено аванс у розмірі 2000 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №347 від 11липня 2022 року; сплачено кошти у розмірі 10900 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №376 від 31серпня 2022 року (за етап від підготовки матеріалів для звернення до суду до відкриття провадження у справі); сплачено кошти у розмірі 5700 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №415 від 31жовтня 2022 року (за етап опрацювання відзиву НІСД на позовну заяву); сплачено залишок коштів у розмірі 1200 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №471 від 23 грудня 2022 року(за етап опрацювання заперечень НІСД на відповідь на відзив на позовну заяву) на підставі Акту здачі- приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 23 грудня 2022 року (за результатами судового розгляду справи в суді першої інстанції).

Додатково відповідно до Договору позивачем сплачено кошти у розмірі 12300 грн, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №198 від 25 травня 2023 року на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 25 травня 2023 року (за етап розгляду справи в суді апеляційної інстанції).

Відповідно до частини другої статті 140 ЦПК України розмір судових витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

ОСОБА_1 надано докази вчинення дій, необхідних для забезпечення розгляду справи, зокрема щодо направлення позовної заяви з додатками (вартість послуги - 35,00 грн) та апеляційної скарги з додатками (вартість прослуги - 38,00 грн), загальна вартість відправки поштової кореспонденції становить 73,00 грн.

Таким чином, понесенівідповідачем витрат на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов`язані із розглядом справи, підтверджено належними та допустимими доказами.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Подані відповідачем заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат не спростовують заявлену суму судових витрат, а лише вказують на незгоду відповідача щодо задоволення даної заяви.

Так, колегія суддів вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо форм правової допомоги, наданої адвокатом позивачу у даній справі.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 у справі №23- рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів, звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктам права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018у справі№826/1216/16).

Присутність адвоката на судових засіданнях не є обов`язковою та здійснюється за бажанням замовника адвокатських послуг.

Апеляційний суд вважає також безпідставними доводи відповідача щодо неналежності поданих позивачем документів, які підтверджують сплату грошової суми за договором про надання правової допомоги у готівковій формі.

Так, у Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 колегією суддів зроблено висновки, що профільний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката та одночасно дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Отже, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо зацікавленості позивача у збільшенні сум правової допомоги у звязку із родинними відносинами між нми та адвокатом, оскільки такі доводи не спростовують факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді як першої, так і апеляційної інстанції, які підтверджені належними доказами.

Крім того, апеляційний суд вважає такі витрати співмірними складності справи, предмет якої об`єднує в собі застосування трудового законодавства, Закону України «Про загальнообов`язкове державне срахування», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», підзаконних актів, якими вегульовано порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, необхідність проведення розрахунків; обсягу наданих адвокатом послуг та витраченого ним часу. При цьому, ціна позову у даній справі не є єдиним чи основним критерієм, на підставі якого суд має визначити співмірність понесних позивачем витрат на правову допомогу.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у вказаному позивачем розмірі колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Дорошенко Ю.В. обсягом послуг у суді першої та апеляційної інстанціях, такими, що відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру, пропорційності до предмета спору та доведеними.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та стягнення з Національного інституту стратегічних досліджень судових витрат в розмірі 32173,00 грн, у зв`язку із чим приймає додаткову постанову у порядку статтей 270 та 381 ЦПК України.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень (код ЄДРПОУ 14282798, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 7А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 32 173 (тридцять дві тисячі сто сімдесят три) гривні 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений 19 липня 2023 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.О. Писана