Рішення

від 21.07.2023 по справі 922/1991/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1991/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Споживчого товариства "Вільшанське" (62360, Харківська обл., смт. Вільшани, вул. Петровського, буд. 10) до Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "Вільшанське" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни, в якому просить:

1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА "ВІЛЬШАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 01769197, Місцезнаходження: Україна, 62360, Харківська обл., селище міського типу Вільшани, вулиця Петровського, будинок 10) 266 697,75 (двісті шістдесят шість тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 75 копійок, з яких: заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2021 року по 16.08.2021 року в сумі 3 687,74 грн., а також 323,61 грн. - пеню подвійну облікову ставку НБУ (відповідно до п. 5.2. Договору), 194,59 грн. - 3% річних (ст. 625 ЦК України), 1 283,01 грн. - встановлений на момент прострочення заборгованості індекс інфляції (ст. 625 ЦК України), неустойку у розмірі 261 208, 80 (двісті шістдесят одну тисячі двісті вісім) гривень 80 копійок (в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України);

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА "ВІЛЬШАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 01769197, Місцезнаходження: Україна, 62360, Харківська обл., селище міського типу Вільшани, вулиця Петровського, будинок 10) всі судові витрати, понесені позивачем СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", що пов`язані з розглядом справи під час розгляду справи в суді першої інстанції - на момент подачі орієнтовна вартість судових витрат становить 24 500,47 грн. ( з них: 4000,47 грн. судовий збір + 20 000, 00 грн. правова допомога + 500,00 грн. поштові витрати).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1991/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

В той же час, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.05.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем їх державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

01.01.2021 р. між СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, укладено Договір N 11 оренди нерухомого майна (надалі за текстом - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою «Н-1», з можливістю розміщення будівельних матеріалів на земельній ділянці орієнтовною площею 100,00 кв. м. в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11 згідно Акту приймання-передачі (далі за текстом "об`єкт оренди").

Відповідно до п. 1.4. Договору Договір діє з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р. включно.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору Орендоване приміщення вважається поверненим «Орендодавцю» з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі з повернення приміщення.

Відповідно до п. 3.7. Договору Орендар зобов`язується передати Орендоване приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренда плата перераховується щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця у розмірі 7145,00 грн. на поточний рахунок Орендодавця (5676,00 грн. за оренду приміщення, оренда земельної ділянки - 1000,00 грн., податок на нерухоме майно 207,00 грн., плата на землю 262,00 грн.).

Пунктом 4.5. передбачено, що в разі закінчення терміну дії цього Договору орендна плата сплачується «Орендарем» включно по день фактичної передачі «Орендодавцю» за Актом приймання-передачі орендованого приміщення.

Розділом 5 визначена відповідальність Сторін.

Відповідно до п. 5.1. Договору Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що в разі несвоєчасного внесення орендної плати (п. 4.1. договору) «Орендар» сплачує «Орендодавцю» пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що в разі прострочення внесення орендної плати більше одного місяця «Орендодавець» має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих цим простроченням.

Пунктом 6.1. передбачено, що Дострокове розірвання Договору за ініціативою «Орендодавця» може мати місце, з поміж іншого, в разі порушення строку внесення орендної плати більше одного місяця з моменту виникнення зобов`язання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Сторона зацікавлена в достроковому розірванні Договору, зобов`язана направити іншій стороні письмове повідомлення про дострокове розірвання Договору, в термін не менш ніж за 20 календарних днів до бажаної дати припинення Договору.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що неврегульовані цим договором питання підлягають врегулюванню згідно з чинним законодавством України.

01.01.2021 р. на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 165,00 кв. м. - склад позначений в технічному паспорті літерою «Н-1», та земельну ділянку площею 100,00 кв. м. за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11, що підтверджується Актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.01.2021 р.

20.07.2021 р., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 11 від 01.01.2021 р., СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО "ВІЛЬШАНСЬКЕ" звернулось до Господарського суду Харківської з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна N 11 від 01.01.2021 р. за період з січня 2021 року по липень 2021 року (господарська справа №922/2866/21).

Так, у позовній заяві по справі №922/2866/21 СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО "ВІЛЬШАНСЬКЕ" просило стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни на користь СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА "ВІЛЬШАНСЬКЕ" з січня 2021 р. по липень 2021 р.:

- заборгованість з орендної плати в сумі 49 800,65 грн.;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 1892,12 грн.;

- 3 % річних у розмірі 401,88 грн.;

- та інфляційні витрати у розмірі 1304,40 грн.;

- стягнути всі судові витрати, понесені СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", що пов`язані з розглядом справи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 р. по справі № 922/2866/21 було встановлено порушення відповідачем (Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною) умов договору оренди нерухомого майна N 11 від 01.01.2021 р., в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлений пунктом 4.1. договору строк.

Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни на користь Споживчого товариства "Вільшанське" заборгованість з орендної плати у розмірі 49800,65 грн., пеню у розмірі 1712,23 грн. 3 % річних у розмірі 401,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 1304,40 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2262,35 грн., витрати на професійну правничу допомогу та компенсаційні витрати за платежі, що пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 5220,80 грн.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 р. по справі №922/2866/21 набрало законної сили 12.10.2021 року.

В подальшому, 05.10.2021 року у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 11 від 01.01.2021 р., СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО "ВІЛЬШАНСЬКЕ" звернулось до Господарського суду Харківської з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни про визнання Договору N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р. достроково розірваним з 17 серпня 2021 р., звільнення орендованих приміщень і повернення СПОЖИВЧОМУ ТОВАРИСТВУ "ВІЛЬШАНСЬКЕ" за актом приймання-передачі орендованих приміщень (господарська справа №922/4069/21).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 р. по справі № 922/4069/21 визнано Договір N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., укладений між СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, достроково розірваним з 17 серпня 2021 р., та у зв`язку із розірванням договору, зобов`язано Фізичну особу-підприємця Бурду Аліну Володимирівну (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 165,00 кв. м - складу, позначеному в технічному паспорті літерою «Н-1», та земельної ділянки площею 100,00 кв. м в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11, та зобов`язано Фізичну особу-підприємця Бурду Аліну Володимирівну (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) повернути СПОЖИВЧОМУ ТОВАРИСТВУ "ВІЛЬШАНСЬКЕ" за актом приймання-передачі орендовані приміщення - нежитлові приміщення загальною площею 165,00 кв. м - склад, позначений в технічному паспорті літерою «Н-1», та земельну ділянку площею 100,00 кв. м в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 р. по справі №922/4069/21 набрало законної сили 13.01.2022 року.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте, нежитлові приміщення, передані відповідачу в оренду за Договором N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., відповідачем були звільнені і повернені позивачу лише 24.02.2023 року, що підтверджується Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.02.2023 року, тобто з порушенням строку.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за період з 01.08.2021 року по 16.08.2021 року за договором оренди нерухомого майна № 11 від 01.01.2021 р., позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2021 року по 16.08.2021 року в сумі 3 687,74 грн., а також 323,61 грн. - пеню подвійну облікову ставку НБУ (відповідно до п. 5.2. Договору), 194,59 грн. - 3% річних (ст. 625 ЦК України), 1 283,01 грн. - встановлений на момент прострочення заборгованості індекс інфляції (ст. 625 ЦК України).

Крім того, у зв`язку з не поверненням відповідачем у передбачений строк орендованого приміщення - нежитлового приміщення загальною площею 165,00 кв. м - складу, позначеного в технічному паспорті літерою «Н-1», та земельної ділянки площею 100,00 кв. м в господарському дворі за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Шупенко Ганни, будинок 11, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 261 208, 80 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення за період з 17.08.2021 р. по 23.02.2023р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування відповідачем об`єктом оренди за Договором підтверджується Актом приймання-передачі в оренду об`єкта нерухомості, торгового та виробничого обладнання від 01.01.2021 р., який було підписано сторонами у двох примірниках.

Згідно п. 4.1. Договору оренди сторонами було погоджено, що оренда плата перераховується щомісячно не пізніше 05 числа поточного місяця у розмірі 7145,00 грн. на поточний рахунок Орендодавця (5676,00 грн. за оренду приміщення, оренда земельної ділянки - 1000,00 грн., податок на нерухоме майно 207,00 грн., плата на землю 262,00 грн.).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 р. по справі № 922/2866/21 було встановлено порушення відповідачем (Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною) умов договору оренди нерухомого майна N 11 від 01.01.2021 р., в частині повної та своєчасної сплати орендної плати у встановлений пунктом 4.1. договору строк.

Вказаним рішенням стягнуто з відповідача заборгованість за період з січня 2021 р. по липень 2021 р., а також , пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 р. по справі № 922/4069/21 визнано Договір N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., укладений між СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, достроково розірваним з 17 серпня 2021 р., а також зобов`язано відповідача повернути об`єкт оренди за актом примання-передачі.

Згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на вказане, відповідач за період з 01.08.2021 по 16.08.2021 мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 3 687, 74 грн. ( 7145,00 грн. оренда плата за 1 календарний місяць (п.4.1. Договору) / 31 день серпня * 16 календарних днів серпня до дати дострокового розірвання Договору = 3 687,74 грн.).

В той же час, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості та сума заявлена до стягнення відповідачем не спростована.

З огляду на зазначене, враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 3 687,74 грн., а в матеріалах справи такі докази відсутні, керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку про те, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно з Договором оренди нерухомого майна N 11 від 01.01.2021, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 194,59 грн. за період з 06.08.2021 по 09.05.2023 та інфляційних втрат у розмірі 1 283,01 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 194,59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 283,01 грн., суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення пені у розмірі 323,61 грн. за період з 06.08.2021 по 06.02.2022, суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами пунктом 5.2. Договору було визначено, що в разі несвоєчасного внесення орендної плати (п. 4.1. договору) орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 323,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача неустойки у розмірі 261 208, 80 грн. за період з 17.08.2021 року по 23.02.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.6. Договору Орендоване приміщення вважається поверненим «Орендодавцю» з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі з повернення приміщення.

Відповідно до п. 3.7. Договору Орендар зобов`язується передати Орендоване приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 р. по справі № 922/4069/21 визнано Договір N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., укладений між СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ "ВІЛЬШАНСЬКЕ", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Бурдою Аліною Володимирівною, як орендарем, достроково розірваним з 17 серпня 2021 р.

Відповідно ч. 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відтак, обов`язки наймача (Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни) у відносинах найму не обмежуються строком дії договору найму (Договору N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р.) та існують після його припинення (з 17.08.2021 р.). Відтак, вказана стаття зобов`язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору.

Законодавець застосовує термін "негайно" для визначення строку для повернення речі. "Негайно" означає повернення речі одразу після припинення договору. Якщо повернення речі пов`язано з певними підготовчими діями (вивіз речей наймача із приміщення; вилучення поліпшень, які є віддільними від речі та зроблені наймачем тощо), здійснення таких дій має бути проведено до припинення договору найму.

Наймач зобов`язаний повернути орендовану річ наймодавцеві у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу. Зазначене положення корелює із обов`язком наймача користуватися річчю за її призначенням та не допускати погіршення стану речі.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Водночас, неустойка має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі N 904/4472/20).

Водночас неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Як встановлено судом, нежитлові приміщення, передані відповідачу в оренду за Договором N 11 оренди нерухомого майна від 01.01.2021 р., відповідачем звільнені і повернені позивачу лише 24.02.2023 року, що підтверджено Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 24 лютого 2023 року, тобто з порушенням строку.

До матеріалів справи позивачем надано детальний розрахунок неустойки, відповідно до частини другої статті 785 ЦК України. Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 261 208, 80 грн. за період з 17.08.2021 року по 23.02.2023 є обґрунтованими і такими, що також підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 4 000,47 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурди Аліни Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА "ВІЛЬШАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 01769197, Місцезнаходження: Україна, 62360, Харківська обл., селище міського типу Вільшани, вулиця Петровського, будинок 10) заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2021 року по 16.08.2021 року в сумі 3 687,74 грн. пеню у розмірі 323,61 грн., 3% річних у розмірі 194,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 283,01 грн., неустойку у розмірі 261 208, 80 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4000, 47 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Споживче товариство "ВІЛЬШАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 01769197, Місцезнаходження: Україна, 62360, Харківська обл., селище міського типу Вільшани, вулиця Петровського, будинок 10).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Бурда Аліна Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено "21" липня 2023 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/1991/23