Постанова

від 26.07.2023 по справі 144/247/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/247/18

Провадження № 22-ц/801/1604/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Герман О. С.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 рокуСправа № 144/247/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Ковальчука О.В., Медвецького С.К.,

заучастю секретарясудового засіданняКовальчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №144/247/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Мазуренко Лесі Олександрівни на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року, яке ухвалене суддею Герман О.С. в Теплицькому районномусуді Вінницької області, повний текст рішення складено 22 травня 2023 року,

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, мотивуючи позов тим, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року за ним визнано право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 правлінням колгоспу «Росія» було виділено 07 лютого 1969 року присадибну ділянку розміром 0,25 га для обслуговування зазначеного будинку, що підтверджується довідкою. Набувши право власності на даний будинок з господарськими будівлями до нього перейшло право користування і на присадибну земельну ділянку.

Позивач скористався своїм правом і подав заяву до Соболівської сільської ради про безоплатну приватизацію даної земельної ділянки і про надання йому у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням сесії Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 21 березня 2014 року позивачу надано дозвіл на замовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га для безоплатної передачі у приватну власність.

Рішенням сесіїСоболівськоїсільськоїради ТеплицькогорайонуВінницькоїобласті від15липня 2015року позивачунаданодозвілна замовленнятехнічноїдокументації щодовстановлення(відновлення)межземельноїділянки внатурі(намісцевості)по АДРЕСА_1 площею0,03гаріллідля веденняособистогоселянського господарствадлябезоплатної передачіуприватнувласність.

Позивач звернувся в ПП «Центр земельних відносин» з метою виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Геодезист, який виїхав за його адресою, зробив за допомогою електронного приладу проміри, проте план поділу земельної ділянки площею 0,5738 га між моєю земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_2 розташованою за адресою, АДРЕСА_2 , який мені дали на підпис, не відповідав фактичному користуванню. ОСОБА_1 не може виготовити технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, якими він користується, оскільки відповідач ОСОБА_2 , земельна ділянка якої межує з його, приватизувала свою земельну ділянку і затвердила технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі без плану поділу земельної ділянки, який мав би погоджуватись зі ОСОБА_1 і до того ж за рахунок частини його земельної ділянки і крім того в більшому розмірі ніж в розмірі на який їй надавався дозвіл на замовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі. Абрис земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідає необхідним вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме відсутня конфігурація, розміри та межі земельної ділянки.

Таким чином її земельна ділянка складається і крім того збільшилась за рахунок частини земельної ділянки позивача. При з`ясуванні причин, чому межова лінія між їх домогосподарствами у плані поділу проходить через його бесідку та частину його подвір`я, виявилось, що ПП «Центр земельних відносин» неодноразово на прохання ОСОБА_2 вносив зміни до її технічної документації. Тому в її технічній документації дані каталогу координат кутів не відповідають даним у кадастровому плані і зовсім не відповідають даним у плані поділу, який йому було надано на підпис. У плані поділу периметр земельної ділянки ОСОБА_2 збільшений вдвічі. Внаслідок затвердження технічної документації межа сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 , проходить по земельній ділянці позивача, якою він користувався і на яку йому надано дозвіл на замовлення технічної документацію для приватизації. Таким чином частина земельної ділянки позивача перебуває у власності відповідача. ОСОБА_1 неодноразово звертався до Соболівської сільської ради та ПП «Центр земельних відносин» з проханням виправити помилку, але отримував відмову, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Просив суд визнати недійсними рішення Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 16 квітня 2014 року №897 та №900 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» та визнати недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 16 квітня 2014 року №900 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 , надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0438 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523786400060020341 та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.

Визнано недійсним рішення Соболівської сільської ради Теплицького району вінницької області від 16 квітня 2014 року №897 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 , надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523786400060020342 та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26468523, видане реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 05 вересня 2014 року, ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану АДРЕСА_2 , площею 0,0438 га, кадастровий номер 0523786400060020341, для ведення особистого селянського господарства.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26454275, видане реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 05 вересня 2014 року, ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану АДРЕСА_2 , площею 0,25 га, кадастровий номер 0523786400060020342, для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 20101,30 грн.

Не погодившись із рішенням суду представник ОСОБА_2 адвокатМазуренко Л.О.подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неправильно встановлено обставини справи, які мають значення для справи та неправильно досліджено докази, що стали підставою для ухвалення незаконного рішення. Таким чином, просила суд скасувати рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Гавриш Л.І. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суд без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовнівимоги судпершої інстанціївиходив зтого,що невідповідність нормативно-правовим актам у сфері землеустрою технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , є підставою для визнання недійсним рішення Соболівської сільської ради №897 та №900 від 16 квітня 2014 року «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Також судом зазначено, що способом відновлення порушених прав ОСОБА_1 є визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_2 , площею 0,0438 га, кадастровий номер 0523786400:06:002:0341, для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_2 , площею 0,25 га, кадастровий номер 0523786400:06:002:0342, для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскільки плани меж цих ділянок, розроблені відповідно до технічної документації, яка не відповідає нормативно-правовим актам у сфері землеустрою.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року (справа №144/78/14-ц) за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.14 15).

Відповідно до технічного паспорта на будинок по АДРЕСА_1 , погоджено план поділу земельної ділянки між власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визначено акт встановлення меж земельної ділянки (а.с.16 21).

Згідно з довідок виданих правлінням колгоспу «Росія», ОСОБА_4 виділено присадибну ділянку 0,25 га (а.с.22 23).

Відповідно до рішення Соболівської сільської ради №882 від 21 березня 2014 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на замовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 у. к. га для безоплатної передачі у приватну власність (а.с.27).

Рішенням Соболівської сільської ради №1183 від 15 липня 2015 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на замовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 площею 0,03 рілля для ведення особистого селянського господарства для безоплатної передачі у приватну власність (а.с.28).

17 грудня 2013 року рішенням №791 Соболівської сільської ради ОСОБА_2 надано дозвіл на замовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та 0,03 у.к.га для ведення особистого селянського господарства для безоплатної передачі у власність (а.с.33).

Відповідно до рішення Соболівської сільської ради №897 від 16 квітня 2016 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523786400:06:002:0342 та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку (а.с.35).

Відповідно до рішення Соболівської сільської ради №900 від 16 квітня 2016 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0438 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0523786400:06:002:0341 та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку (а.с.36).

Згідно вище вказаних рішень ОСОБА_2 отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 26454275 та 26468523 від 05 вересня 2014 року (а.с.42 43).

Відповідно до висновку №002/22 від 28 грудня 2022 року за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, встановлено, що на підставі проведеного дослідження, беручи до уваги результати топографо-геодезичної зйомки, натурного обстеження об`єктів дослідження встановлено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 , розташованої по АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на земельні ділянки з кадастровими номерами 0523786400:06:002:0342 та 0523786400:06:002:0341. На підставі проведеного дослідження, беручи до уваги результати топографо-геодезичної зйомки, натурного обстеження об`єктів дослідження встановлено, що фактично розташовані бесідка, паркан, ворота та господарський двір, що розташовані за адресую АДРЕСА_1 та перебувають у користуванні позивача ОСОБА_1 не знаходяться в межах приватизованих земельних ділянок кадастровий номер 0523786400:06:002:0342 та 0523786400:06:002:0341, що знаходяться у власності відповідача ОСОБА_2 і розташовані за адресою АДРЕСА_2 (а.с.157 177).

В описовій частині зазначеного висновку судової земельно-технічної експертизи зазначено, що фактичний порядок користування земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 , розташованою по АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на земельні ділянки з кадастровими номерами 0523786400:06:002:0342 та 0523786400:06:002:0341 (згідно меж зазначених в базі ДЗК та наданих на дослідження в електронному документі формату ХМL). Невідповідність полягає в: - збільшенні фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 0523786400:06:002:0342 на ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0129га, ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0061 га та зменшені на ділянку № НОМЕР_3 площею 0,0212 га; - збільшенні фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 0523786400:06:002:0341 на ділянку № НОМЕР_4 площею 0,0076 га та зменшені на ділянку № НОМЕР_5 площею 0,0033 га (додаток 5 до висновку).

Фактичний порядок користування земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 , розташованою по АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам на земельні ділянки з кадастровими номерами 0523786400:06:002:0342 та 0523786400:06:002:0341 (згідно меж зазначених «Каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування» з Технічної документації 2014). Невідповідність полягає в: - збільшенні фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 0523786400:06:002:0342 на ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0078 га, ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0042 га, ділянку № НОМЕР_5 площею 0,0021 га та зменшені на ділянку № НОМЕР_4 площею 0,0028 га, ділянку № НОМЕР_6 площею 0,0117 га; - збільшенні фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 0523786400:06:002:0341 на ділянку № НОМЕР_3 площею 0,0058 га та зменшені на ділянку № НОМЕР_7 площею 0,0034 га (додаток 6 до висновку).

Відповідно до частини першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 299/857/19.

Здійснюючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 678/326/17.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі № 673/533/19 зазначено, що: «при вирішенні спору потрібно виходити із законності набуття кожною зі сторін права власності на спірну земельну ділянку із застосуванням до спірних правовідносин саме тієї редакції закону, яка була чинною на момент їх набуття. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, вирішуючи даний спір, дійшов висновку про відсутність порушених, оспорюваних чи невизнаних прав позивача з огляду на те, що право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право - державного акта».

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев`ятої, десятої цієї статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Установлено, що ОСОБА_2 отримала спірну земельну ділянку на підставі належно оформленої та погодженої відповідними органами технічної документації з землеустрою, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України, згідно із заявою, поданою до органу місцевого самоврядування, який уповноважений на розпорядження землями комунальної власності.

Позивачем не доведено факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх прав на земельну ділянку; не встановлено, яким чином відповідачі порушують його право та не виявлено ознак незаконності оскаржуваних рішень. Оскільки право власності, як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення, тому суд першої інстанції, дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи №002/22 від 28 грудня 2022 року, бесідка, паркан, ворота та господарський двір, що розташовані за адресую АДРЕСА_1 та перебувають у користуванні позивача ОСОБА_1 не знаходяться в межах приватизованих земельних ділянок, що знаходяться у власності відповідача ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 .

Таким чином,колегія суддівприходить довисновку,що зурахуванням підставта зміступозову,висновку судовоїземельно-технічноїекспертизи,позивач недовів порушенняйого правспірними рішеннямита свідоцтвамипро правовласності нанерухоме майно,не наведено нормативного обґрунтування такого порушення, а також не взято до уваги, що скасування рішення ради та свідоцтв про право власності на нерухоме майно не відновлює порушене право позивача.

Також, апеляційний суд зазначає, що непогодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками не може бути підставою для визнання рішення сільської ради та свідоцтва про право власності недійсними.

При таких обставинах апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи та наданим доказам, порушено норми матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4228,80 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Мазуренко Лесі Олександрівни задовольнити.

Рішення Теплицького районного судуВінницької областівід 10 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4228,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 липня 2023 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Ковальчук О.В.

Медвецький С.К.