Ухвала
18 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 144/247/18
провадження № 61-13002ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, - Гайсинська районна державна адміністрація Вінницької області, про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, - Гайсинська районна державна адміністрація Вінницької області, про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Теплицький районний суд Вінницької області своїм рішенням від 10 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав недійсним рішення Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 16 квітня 2014 року № 900 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянки ОСОБА_2 , надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер 05237864000600203412) площею 0,0438 га,
з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.
Визнав недійсним рішення Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області від 16 квітня 2014 року № 897 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянки ОСОБА_2 , надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер 0523786400060020342) площею 0,2500 га,
з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , та видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку.
Визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26468523, видане реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 05 вересня 2014 року, ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 0523786400060020341) площею 0,0438 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26454275, видане реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області 05 вересня 2014 року, ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 0523786400060020342) площею 0,25 га, з цільовим призначенням - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 20 101,30 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Вінницький апеляційний суд своєю постановою від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року скасував
та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Стягнув зі ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн.
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 липня
2023 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови
у відкритті касаційного провадження немає.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 26 липня
2023 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Клопотання/заява про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема,
у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
Доводи клопотання ОСОБА_1 не свідчать про необхідність зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 26 липня
2023 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн, оскільки в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявник не надав доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення, зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення (копія постанови про відкриття виконавчого провадження), а, відтак, наразі не доведено реальність настання обставин, на які він посилається.
Ураховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання ОСОБА_1
про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду
від 26 липня 2023 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн до закінчення її перегляду в касаційному порядку слід відмовити.
Суд звертає увагу заявника, що у разі вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваного судового рішення, заявник не позбавлений права повторно звернутися із заявою (клопотанням) про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 26 липня
2023 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн,
до закінчення її перегляду в касаційному порядку, з наведенням обґрунтування вищевказаними доказами.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Теплицького районного суду Вінницької області цивільну справу № 144/247/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, - Гайсинська районна державна адміністрація Вінницької області, про визнання недійсним рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 26 липня
2023 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 228,80 грн
до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113626588 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні