Рішення

від 19.07.2023 по справі 175/2781/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2781/21

Провадження № 2/175/852/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2023 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бабко-Малої В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Биструшкіна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2021 року позивач в особі директора ТОВ «Рулонні Газони України», звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) майнову шкоду у розмірі 368 760 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, 10 лютого 2014 року між Позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.02.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №339 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. цього договору ОСОБА_3 (орендодавець) передала, а Орендар (позивач) прийняв в строкове платне володіння та користування належну Орендодавцю земельну ділянку площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010.

Відповідно до п. 1.2. Договору, земельна ділянка надавалась в оренду з 10.02.2014 року по 31.08.2019 рік.

Однак, пунктом 6.5. Договору передбачено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт.

Позивач зазначає, що ним на вказаній земельній ділянці була засіяна газонна трава (рулонний газон) та здійснювались польові роботи щодо її вирощування, що безумовно свідчить про продовження терміну оренди вищевказаної земельної ділянки у відповідності до п. 6.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи.

В позові позивач вказує, що 03 грудня 2020 року Відповідачем ОСОБА_6 на виконання вказівок Відповідача ОСОБА_4 за допомогою трактору New Holland TD5.110, державний номер НОМЕР_4 , вищевказана земельна ділянка була безпідставно переорана, а посіяна на цій ділянці газонна трава (рулонний газон) була повністю знищена.

З метою припинення протиправних дій відповідачів, була викликана патрульна поліція та охоронна компанія, крім того під час здійснення цих дій здійснювалась фотозйомка.

ОСОБА_4 співробітникам поліції були надані пояснення про те, що зорати вищевказану земельну ділянку йому доручила ОСОБА_3 , про що свідчить копія наданої працівникам поліції довіреності від 20.11.18р. На виконання саме цього доручення Відповідачки ОСОБА_4 найняв тракториста, яким виявився його батько - ОСОБА_6 , який і зорав вищевказану ділянку та знищів газонну траву (рулонний газон), яка росла на цій ділянці.

За наслідками умисного знищення Відповідачами газонної трави (рулонного газону) позивачем був складений відповідний Акт про заподіяння майнової шкоди, оформлена бухгалтерська довідка про залишок готової продукції, а співробітниками поліції були оформлені протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, складений Протокол огляду місця події, відібрані письмові пояснення у директора Позивача та ОСОБА_4 ..

Позивач наголошує, що у відповідності до п. 4.1 вищевказаного договору оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками ж, в свою чергу, є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За результатами судово-економічної експертизи відповідно до висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ від 11.06.21р. за № ЕД-19/104-21/10180 ЕК підтверджується недоотриманий дохід Позивача в зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га у сумі 368 760 грн., в тому числі - витрати у розмірі 90180,89 грн. та упущена вигода у розмірі 278 579,11 грн.

Позивач вважає, що вищевказаними неправомірними спільними умисними діями відповідачів 03 грудня 2020 року, всупереч умовам вищевказаного договору оренди земельної та приписам Закону України «Про оренду землі», було знищено майно Позивача, а саме: рулонний газон площею 0,6 га, що вирощувався на земельній ділянці площею 3,7973 га з кадастровим номером 1221411000:01:090:0010, яка була орендована у ОСОБА_3 та внаслідок цих протиправних дій Позивачу була нанесена майнова шкода у розмірі 368760 грн. та підлягає солідарному стягненню з Відповідачів.

21.09.2021 року представник відповідачів ОСОБА_7 подала письмовий відзив на позовну заяву.

В якому просить відмовити у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди у повному обсязі з наступних підстав.

Між, ОСОБА_3 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» в особі директора Чупініна Андрія Олександровича (Відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки (копія договору додається) від 10.02.2014 року та зареєстрований в реєстрі за №339 ( далі - Договір).

За умовами Договору ТОВ «Рулонні Газони України» була передана у строкове платне володіння та користування земельна ділянка площею 3,7973 га, кадастровий номер 12211411000:01.090:0010 (надалі земельна ділянка), що розташована за адресою Дніпропетровська область Дніпровський район м.Підгородне (цільове призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 - 01.02 для ведення фмерського господарства).

Термін дії даного Договору закінчився 31 серпня 2019 року (п.1.2. Договору), що відповідно до першого підпункту, пункту 6.7. Договору (закінчення строку, на який його було укладено), є підставою для його припинення.

Відповідно ДО Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна останнім днем строку дії договору є 31.08.2019р.

На адресу ТОВ «Рулонні Газони України» були направлені листи відповідачем з вимогами про звільнення зазначеної земельної ділянки у зв`язку закінченням строку дії договору та повідомленням про те, що орендодавець не має наміру і бажання поновлювати Договір, а також не має наміру і бажання укладати з ТОВ «Рулонні Газони України» договір землі відносно вказаної земельної ділянки на новий строк.

Відповідно до п. 6.7 Договору договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Підсумовуючи вищевикладене, відповідач згідно з умовами договору та положеннями чинного законодавства, мав достатній строк для застосування, передбаченої чинним законодавством, процедури поновлення Договору.

Натомість, з 01.07.2019 р. на адресу ОСОБА_3 засобами поштового та/або електронного зв`язку не надходили відповідні листи та проекти договорів оренди. Крім того, через не укладення додаткової угоди Позивачем здійснюється господарська діяльність, фінансові кошти за якою не можливо встановити відповідним органам, що контролюють надходження до державного та місцевих бюджетів.

ОСОБА_3 в межах строку встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» «…у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі й договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором»), 30.08.2019р. на адресу відповідача було направлено лист повідомлення про відсутність наміру поновлювати Договір оренди земельної ділянки від 2014 р.

Відповідач наголошує, що Пунктом 6.5. Договору оренди земельної ділянки від 10.02.2014р. передбачено, що закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт та жодні польові роботи не можуть тривати більш, ніж 12 місяців .

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивач зазначає у позовній заяві: «На виконання вищезазначених видів діяльності Позивачем на вказаній земельній ділянці була засіяна газонна трава (рулонний газон) та здійснювались польові роботи щодо її вирощування, що безумовно свідчить про продовження терміну оренди вищезазначеної земельної ділянки у відповідності до п.6.5» не відповідають дійсності, з огляду на вищезазначене, оскільки будь-які додаткові угоди та договори повинні бути укладені у тій самій формі, що й основний Договір (тобто нотаріально оформлений).

У зв`язку з цим, ОСОБА_3 була змушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав. На даний час в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області розглядається справа №175/1780/20 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Рулонні Газони України» про визнання договору оренди припиненим, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України».

Таким чином, на думку відповідачів, у зв`язку з припиненням строку дії оренди та не здійснення з Позивача будь-яких дій, направлених на продовження терміну дії договору та/або поновлення договору на новий строк, будь-яке перебування на території зазначеної земельної ділянки, позивачем, його представниками та робітниками і будь-якого майна є незаконними.

Також, представник відповідача просить визнати висновок експерта недопустимим доказом.

05 жовтня 2021 представником позивача було подано відзив на позовну заяву. В якому зазначає, що відповідно до п. 1.2. Договору, земельна ділянка надавалась в оренду з 10.02.2014 року по 31.08.2019 рік. Пунктом 6.5. Договору передбачено, що при закінченні строку дії договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення польових робіт. На виконання видів діяльності Позивачем, яким має він право займатися, на вказаній земельній ділянці була засіяна газонна трава (рулонний газон) та здійснювались польові роботи щодо її вирощування. Такі польові роботи здійснювались Позивачем і у грудні 2020 року, що на його думку свідчить про продовження терміну оренди вищевказаної земельної ділянки у відповідності до п. 6.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи.

За наслідками умисного знищення Відповідачами газонної трави (рулонного газону) Позивачем був складений відповідний Акт про заподіяння майнової шкоди, оформлена бухгалтерська довідка про залишок готової продукції, а співробітниками поліції були оформлені Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, складений Протокол огляду місця події, відібрані письмові пояснення у директора Позивача та ОСОБА_6 .

Також повідомив суду про те, що Позивач не погоджується з твердженнями Представника ОСОБА_6 про те, що відсутність факту внесення даних до ЄРДР є безумовним підтвердженням відсутності цивільної відповідальності Відповідачів, оскільки кримінальна та цивільна відповідальність є різними видами відповідальності за протиправні дії осіб, якими було вчинено правопорушення, а відсутність кримінальної відповідальності не є безумовним фактом відсутності цивільної відповідальності за цивільне правопорушення.

28 вересня 2022 року відповідачем ОСОБА_4 надано пояснення по суті спору. На його думку, не підлягає доказуванню фактична обставина, що термін дії Договору закінчився 31.08.2019 року. А тому, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони Договору оренди земельної ділянки могли лише після протягом строку дії Договору, зазначеного у Державному реєстрі. А саме по 31.08.2019 року. Тому, на його думку після 31.08.2019 року у Позивача відсутні будь-які речові права, за захистом якого він звернувся до суду, та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог незалежно від інших обставин по справі.

Крім цього, представником позивача були подані заперечення на зазначені вище пояснення відповідача.

У судовому засіданні від 18.07.2023 року представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та просив звернути суд увагу на докази, які містяться у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 10 лютого 2014 року між Позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.02.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за №339

Так, на адресу ОСОБА_3 був направлений лист за Вих.№02-11-20 від 11.12.2020року, в якому повідомляється про закінчення польових робіт ТОВ «Рулонні газони України» на земельній ділянці №1221411000:01:090:0010 та яка є предметом договору оренди від 10.02.2014 р. Та було направлено акт прийому-передачі об`єкта оренди.

В листах не зазначено, що було переоране поле та знищено газон, не виставляються жодні претензії, рахунки, що відповідно ще раз підтверджує не винність Відповідачів, оскільки земельна ділянка була звільнена ними самостійно і жодним чином майно Позивача не було знищено, саме тому вимоги про відшкодування майнової шкоди є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, між датою направлення листа та зверненням позивача до суду минуло більше ніж півроку.

Досліджуючи доданий до позову доданий висновок експерта від 11.06.2021 р., відповідно до якого зазначено, що на вирішення судової експертизи поставлені наступні запитання: Чи підтверджується документально та в якому розмірі недоотриманий від у ТОВ «Рулонні газони України», у зв`язку з неможливістю збору рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га, виходячи із середньої вартості реалізації рулонного газону в 2020р? Чи підтверджується документально понесені витрати ТОВ «Рулонні Газони України» для отримання доходу із земельної ділянки 0,6 га та в якому розмірі?

Суд вважає, що висновок експерта не може бути належним доказом заподіяння саме майнової шкоди, оскільки не містить відповіді на питання щодо підтвердження документально завданої шкоди ТОВ «Рулонні газони України».

Також, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач зазначає, договір оренди земельної ділянки від 10.02.2014 року. За умовами Договору ТОВ «Рулонні Газони України» була передана у строкове платне володіння та користування земельна ділянка площею 3,7973 га, кадастровий номер 12211411000:01:090:0010 (надалі земельна ділянка). В той час, як у висновку експерта зазначено 0,6 га.

У зв`язку з цим висновок експерта не можна вважати належним доказом, яким обґрунтовуються понесені ТОВ «Рулонні Газони України» витрати та упущена вигода, оскільки позивач у позовній заяві зазначає саме земельну ділянку площею 3,7973 га, кадастровий номер 12211411000:01:090:0010, та надає як доказ до суду саме договір оренди земельної ділянки від 10.02.2014 року (предмет оренди зазначена земельна ділянка площею 3,7973 га), а висновок експерта зроблений відповідно до земельної ділянки 0,6 га, що відповідно ніяким чином не має відношення до заявлених вимог.

Частиною 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, закріплено що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки преюдиційне рішення є рішенням у цивільній справі, що набрало законної, в якій (справі) приймали участь і позивач, і ОСОБА_3 , то фактичні обставини, встановлені преюдиційним рішенням, не підлягають доказування при розгляді даної справи №175/2781/21.

Відповідно, встановленою та такою, що не підлягає доказуванню при розгляді даної справи, є фактична обставина, що термін дії Договору закінчився 31.08.2019 року.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові N 5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

Судом враховується ще той факт, що висновок, наданий до суду як доказ, містить інформацію щодо розміру недоотриманого доходу відносно земельної ділянки розмір 0,6 га, а не щодо земельної ділянки площею 3,7973 га, та не щодо вартості шкоди (збитків), то відповідно даний висновок не може бути доказом у даній справі.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті позивачем щодо їх одержання.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивачем не доведено факт спричинення збитків, не доведено безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Позивачем також не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750 8676 1 5-Ц (пров. №14-79цс-18) та постановою від 21.11.2018 у справі № 672/778/16-ц. постанова від 07.05.2019 у справі №904/8832/17.

Також належним чином не підтверджені відповідними документами: до позову доданий лише висновок експерта, проте жодних бухгалтерських та інших офіційних документів не надано), що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг бути отриманий, а також не доведено, що прибуток, який товариство не отримало, міг бути таким же, як за попередній період. Оскільки, взяті для експертизи показники прибутку за попередній період не можуть свідчити про те, що такий самий прибуток ним міг бути отриманий в досліджуваному періоді.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч.2ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідностіз ч.2ст.76ЦПК Україниці данівстановлюються такимизасобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Також, позивач не надав до суду жодного доказу в обгрунтування і підтвердження своїх своїх вимог щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а тому дана позовна заява є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на явлений договором строк у володіння та користування за плату посини щодо найму земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Ч. 2 статті 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У частині другій статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у частині другій статті 126 ЗК України.

Спеціальним законом,що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У ст. 13 Закону України «Про оренду землі» надано визначення договору оренди договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону).

Як встановлено, позивач не дотримався вимог, встановлених Порядком визначення та кодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим ановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 р. №284.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у т.ч. у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, що ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та уходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків і землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Втрачена (упущена) вигода це потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб`єктом господарської діяльності.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) падає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Розмір збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заподіяної шкоди, визначеного Порядком; не надав доказів того, що створювалась відповідна комісія, що нею визначався розмір збитків позивача, не надав доказів, яке рішення було прийнято комісією; не повідомив суд, чи проводився позивачем повторний посів агрокультур на Земельній ділянці замість пошкоджених посівів та чи відшкодовувались йому такі витрати відповідачами.

У зв`язку з наведеним розрахунок збитків, наданий позивачем, не може вважатись належним і допустимим.

З викладеного вбачається, що позивач не надав належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком відповідно ст. 12, 81 ЦПК України.

Докази, подані позивачем в обгрунтування позовних вимог також не відповідають стандарту доказування упущеної вигоди, наведеному в постановах Верховного суду.

Крім цього, оскільки експерти не досліджували матеріали інвентаризації, а матеріали судової справи не містять первинних документів, які були предметом дослідження експертів, то висновок не можна вважати належним доказом розміру недоотриманого доходу у ТОВ «Рулонні газони України» у зв`язку із неможливістю збору врожаю рулонного газону на земельній ділянці 0,6 га у встановлений договором оренди строк, виходячи із середньої вартості реалізації рулонного газону в 2020 році, розрахунок експертами було проведено самостійно в рамках завдання, вихідні дані для проведення експертизи експертами були вибрані самостійно, іншими матеріалами справи висновки експертів документально не підтверджені.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 82, 89, 137, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рулонні Газони України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Бойко