Постанова

від 26.07.2023 по справі 906/986/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/986/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Міщенко І. С.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (колегія суддів: Василишин А. Р. - головуючий, Бучинська Г. Б., Розізнана І. В.)

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради Житомирської області

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Скуратівське»

про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

за участю: прокурора Голуб Є. В. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - позивач-1), Чоповицької селищної ради Житомирської області (далі - позивач-2) до суду з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Скуратівське», у якому просив:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності відповідача на земельні ділянки, із закриттям розділу;

- витребувати у відповідача до комунальної власності територіальної громади Чоповицької селищної ради Житомирської області земельні ділянки.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювана державна реєстрація та набуття відповідачем права власності на спірні земельні ділянки є незаконною, оскільки майно колективної власності безпідставно та на порушення встановленої законом процедури зареєстровано відповідачем на праві приватної власності. Державний акт на право колективної власності на землю був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Котовського, яке було припинене внаслідок ліквідації та відповідач державний акт на право колективної власності не оформив, що виключало правові підстави для набуття ним права власності на ці ділянки та здійснення державної реєстрації.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 (суддя Вельмакіна Т. М.), позов задоволено.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що прокурор правомірно звернувся з позовом до суду на захист прав та інтересів держави в особі позивачів, оскільки ними не вчинено дій щодо захисту порушених інтересів держави. При цьому суд вказав на те, що земельні ділянки, які не підлягали паюванню були передані до земель запасу Скуратівської сільської ради, правонаступником якої є позивач-2, а інші земельні ділянки у колективній власності не залишалися, тобто земельні ділянки вибули з володіння власника не з його волі за відсутності будь-яких рішень про їх передачу відповідачу, тому оспорювана державна реєстрація права власності є незаконною, а спірні земельні ділянки підлягають поверненню до комунальної власності територіальної громади.

2.3 Оскарженою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, вище вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.4 Постанова суду мотивована тим, що відповідач є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського, тому до відповідача перейшло права власності на землю, яка була у колективній власності цього підприємства. Також апеляційний суд послався на те, що відповідач вчиняв низку дій з метою задоволення потреб учасників та власників земельних часток (паїв) діючи відповідно до законодавства та прийнятих рішень зборів учасників. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що відсутні докази, які б свідчили про передачу (чи перебування) спірних земельних ділянок у комунальній власності позивача-2, що виключає правові підстави для витребування цих ділянок на користь органу місцевого самоврядування.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 925/1179/20, від 20.12.2022 у справі № 924/250/19.

3.3 У письмовому клопотанні адвоката відповідача про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату колегією суддів під час судового засідання 26.07.2023, проведеного із здійсненням повного фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було відмовлено не виходячи до нарадчої кімнати згідно із положеннями частини 4 статті 233 цього Кодексу із зазначенням мотивів такої відмови.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 26.05.1995 Скуратівською сільською радою народних депутатів І сесії ХХІІ скликання прийнято рішення: передати колективному сільськогосподарському підприємству ім. Котовського (далі - КСП) 2859,3 гектарів земель у колективну власність, у тому числі 163,4 гектарів земель загального користування по угіддях, згідно додатку; залишити в постійному користуванні 810,0 гектарів земель державної власності по угіддях згідно додатку; землевпоряднику сільської ради внести відповідні зміни в земельно-облікові документи; замовити у землевпорядних органах виготовлення державних актів на право колективної власності на землю та постійного користування землею.

4.2 28.05.1995 КСП видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 000107 площею 2859,3 га.

4.3 Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області від 04.06.2004 № 272 «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови районної державної адміністрації та про видачу дубліката сертифіката на право на земельну частку/пай»: 1) затверджено зміни, що вносяться до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації (додаються); 2) надано дозвіл науково-впроваджувальній фірмі "Нові технології" м. Херсон на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток/паїв/ реформованих, зокрема, КСП "Скуратівське"; 10) внесено до розпорядження голови райдержадміністрації від 20.03.1997 № 142/КСП «Скуратівське»/зміни, виклавши пункт перший частини першої у такій редакції: "-кількість осіб, які мають право на земельну частку/пай/, згідно уточненого списку - 471».

4.4 Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області від 26.07.2004 № 333 у пункт 2 розпорядження та в пунктах 4, 10 внесено зміни до розпорядження, зокрема, слова: «КСП «Скуратівське» замінено словами: «КСП ім. Котовського».

4.5 14.09.2004 Начальником Малинського районного відділу земельних ресурсів затверджено Технічне завдання на розробку проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки із земель реформованого КСП Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

4.6 Науково-впроваджувальною фірмою «Нові технології» (м. Херсон) складено Проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованих сільгосппідприємств, зокрема, КСП, згідно якої, комісією були встановлені зміни в кількісному та якісному складі земельних угідь, про що складений відповідний акт, зокрема, зазначено таке: згідно державного акта на право колективної власності на землю ІІ-ЖТ №000107 від 28.05.95 № 1 площа сільськогосподарських угідь реформованого КСП, становила - 2 423.6 га в т. ч. ріллі - 1 853.2 га, багаторічних насаджень (сад) - 3.4 га, сіножаті - 239.2 га та пасовищ - 327.8 га; за результатами нового геодезичного обстеження земельних угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) площа сільськогосподарських угідь реформованого КСП становить - 1 787.4176 га в т. ч. ріллі - 1 527.0252 га, багаторічних насаджень (сад) - 3.4147 га, сіножаті - 162.7021 га та пасовищ - 94.2756 га; порівняльний аналіз складу сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї), по показникам державного акту на право колективної власності на землю та нового геодезичного обстеження земельних угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) приведені в таблиці 1.1. Згідно показників таблиці 1.1., загальна площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 636.1824 га. Зменшення відбулося в результаті: а) господарської діяльності людини; б) активізацією процесів вторинного заболочення ґрунтів, які проявляються в результаті не проведення ремонтно-профілактичних робіт на осушувальних системах; в) природним залісненням угідь, які непридатні для використання в сільськогосподарському виробництві; г) наявністю технічних помилок в раніше розроблених землевпорядних документах. На підставі встановлених змін, в складі сільськогосподарських угідь реформованого КСП, комісія запропонувала, а рішенням загальних зборів більшістю власників земельних часток (паїв) затверджено виключити та передати до земель запасу малопродуктивні, заболочені та природньозаліснені площі земельних ділянок, що підлягали поділу на земельні частки (паї), також дрібноконтурні земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб загальною площею 525.7034 га, про що складений відповідний акт та протокол; взамін сертифікатів на право власності на землю було посвідчено право власності на земельну ділянку (пай) державними актами громадянам і виділено в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) площею 32.2848 га; крім того, у зв`язку із детальною зйомкою виявлено деякі розбіжності в площі полів зайнятих сільськогосподарськими угіддями в порівнянні з раніше розробленими землевпорядними документами, а тому площа сільськогосподарських угідь, що підлягає поділу на земельні частки (паї) зменшилась на 78.1942 га; враховуючи вищенаведені зміни в складі сільськогосподарських угідь та наявністю технічних помилок в раніше розроблених землевпорядних документах, до розрахунку грошової оцінки при розробці проектно-технічної документації, прийняти слідуючі площі сільськогосподарських угідь: ріллі - 1 527.0252 га, багаторічних насаджень (сад) - 3.4147 га, сіножаті - 162.7021 га та пасовищ - 94.2756 га, і того 1787.4176 га (див. таблицю 1); уточнений розрахунок розміру та вартості земельної частки (паю) здійснено диференційовано на три види: рілля зі незначними площами кормових угідь, багаторічні насадження (сад) і кормові вгіддя (сіножаті, пасовища), а проектування земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) проведено на орних землях із незначними площами кормових угідь, так-як загальна площа багаторічних насаджень (саду) та частина кормових угідь (сіножаті, пасовища) передана у спільну часткову власність (див. таблицю 2.1.); кількість осіб, які набули право на земельну частку (пай) згідно уточненого списку громадян, що складений представниками Скуратівської сільської ради, становить 471 чол.; у зв`язку зі зміною площ сільськогосподарських угідь за результатами польових вимірювань та з уточненням загальної кількості осіб, які набули право на земельну частку (пай), проведено уточнення розрахунку розміру земельної частки (паю) та величини її вартості в грошовому виразі відповідно до методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему України від 20.02.1996 №11.

4.7 У Проектно-технічній документації також зазначено, що розробленим проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) площа сільськогосподарських угідь, що передбачена для передачі у власність громадянам власникам земельних часток (паїв) з врахуванням проектних доріг, становить 1740.9134 га в т. ч. ріллі - 1 483.8655 га, багаторічних насаджень (сад) - 3.4147 га, сіножаті - 160.6229 га та пасовищ - 93.0103 га. Вказано, що виходячи із необхідності ефективного використання земельних ділянок під багаторічними насадженнями (сад) та з незначною площею земельних ділянок під кормовими вгіддями (сіножаті, пасовища) дані сільськогосподарські вгіддя передані власникам сертифікатів на право власності на землю у спільну часткову власність без подрібнення на окремі земельні ділянки (земельні частки (паї)). Всього запроектовано 471 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю). У випадках, коли площа останньої земельної ділянки (земельної частки (паю)) на полі не відповідала розрахунковій - допускались дорізки в суміжних полях в розмірі не менше 10% земельної частки (паю).

4.8 09.06.2005 відбулися загальні збори власників земельних часток (паїв) реформованого КСП, оформлені протоколом, на яких вирішено: затвердити акт обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП; прийняти до розпаювання загальну площу сільськогосподарських угідь - 1787,4176 га в тому числі: ріллі - 1527,0252 га, багаторічних насаджень (сад) - 3,4147 га, сіножаті - 162,7021 га та пасовищ - 94,2756 га; вилучити із земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки площею 525,7034 га в тому числі: чагарники - 361,0850 га, болота - 133,4121 га, ділянки під громадський випас - 26,1671 га та земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб - 5,0392 га і передати вилучені земельні ділянки до земель запасу Скуратівської сільської ради; передати власникам земельних часток (паїв) у спільну часткову власність багаторічні насадження та кормові угіддя.

4.9 24.12.2005 Скуратівською сільською радою Малинського району Житомирської області прийнято рішення «Про погодження проектно-технічної документації щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім. Котовського», згідно якого вирішено: погодити проектно-технічну документацію щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП, якою передбачено що: площа с/г угідь, яка підлягає розпаюванню складає 1740,9134 га, в тому числі: -ріллі - 1483,8655 га; сіножаті - 160,6229 га; пасовища - 93,0103 га; - багаторічні насадження (сад) - 3,4147 га.

4.10 28.12.2005 Головою Малинської районної державної адміністрації Житомирської області прийнято розпорядження № 478, згідно з яким вирішено: погодити проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованих сільгосппідприємств, зокрема, КСП; припинити право колективної власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованих сільсьгосппідприємств згідно додатку; Малинському районному відділу земельних ресурсів (Душко М.І.) внести зміни в земельно-облікові документи по уточнених показниках складу площ сільськогосподарських угідь та книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) щодо зміни вартості та розміру (паю) по реформованих, зокрема, КСП.

4.11 Згідно додатку до розпорядження № 478 визначено перелік сільгосппідприємств, яким припиняється право колективної власності на земельні ділянки, зокрема, по реформованому КСП - загальною площею 650,4018 га, в тому числі: ріллі - 337,0497 га, сіножаті - 78,5771 га, пасовищ - 234,7897 га; з них багаторічні насадження (сад) збільшився на 0,0147 га, з них: - передати до земель запасу Скуратівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 603,8976 га, з них: 525,7034 га, в тому числі: чагарники - 361,0850 га, болота - 133,4121 га, ділянки пасовищ під громадський випас - 26,1671га, земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб - 5,0392га; площу 78,1942га, яка зменшилась у зв`язку з інвентаризацією земель (згідно акта обстеження): - віднести до земель загального користування запроектовані проїздні дороги площею 46,5042га, в тому числі: - з ріллі- 43,1597га, з пасовищ - 1,2653га, - з сіножатей - 2,0792га.

4.12 Згідно Розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах реформованого КСП Скуратівської сільської ради Малинського району, площа с/г угідь, яка підлягає розпаюванню складає 1740,9134 га, в тому числі: - ріллі - 1483,8655 га; сіножаті - 160,6229 га; пасовища - 93,0103 га; - багаторічні насадження (сад) - 3,4147 га.

4.13 У спільній заяві власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межах колективної власності реформованого КСП, власники сертифікатів просили голову Малинської районної державної адміністрації посвідчити їм право на земельну частку (пай) державним актом на право власності на земельну ділянку та вказували, що не заперечують проти зміни розміру земельної частки (паю) у вартісному виразі і кадастрових гектарах, яка зумовлена уточненням складу і площ сільськогосподарських угідь та угідь, непридатних для сільськогосподарського використання в результаті виконання топографо-геодезичних робіт по корегуванню планових матеріалів зйомок минулих років та інших факторів.

4.14 07.07.2006 були проведені загальні збори власників земельних часток (паїв) реформованого КСП, оформлені протоколом № 2, на яких визначено, що загальна кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) - 471 осіб, з них померлих 124. Всього присутніх на зборах 321. Загальними зборами було вирішено: затвердити проектно-технічну документацію щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП, якою передбачено що: площа с/г угідь, яка підлягає розпаюванню складає 1740,9134 га, в тому числі: - ріллі - 1483,8655 га; сіножаті - 160,6229 га; пасовища - 93,0103 га; - багаторічні насадження (сад) - 3,4147 га.

4.15 Додатком до вказаного протоколу є список осіб, які побажали отримати державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на земельні частки (паї) із земель реформованого КСП, якими є 471 особа.

4.16 Вищевказаний протокол загальних зборів Скуратівська сільська рада затвердила рішенням від 20.07.2006, а також погодила виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, відповідно до затвердженого розподілу власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вказала звернутись до Малинської районної державної адміністрації з клопотанням щодо прийняття розпорядження про затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) щодо виділення в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв).

4.17 03.08.2006 головою Малинської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 199, яким вирішено: затвердити протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП; виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видати державні акти на право власності на земельні ділянки, відповідно до затвердженого розподілу власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; надати дозвіл НВФ "Нові технології" встановити межі земельних ділянок в натурі (на місцевості), оформити державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП.

4.18 Також встановлено, що 12.01.2000 зборами уповноважених колгоспників колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського вирішено ліквідувати КСП і створити приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Скуратівське», засновником обрати ОСОБА_1 .

4.19 07.03.2000 зборами уповноважених колгоспників колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського, вирішено ліквідувати КСП і створити приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Скуратівське», засновником обрати ОСОБА_1 .

4.20 Згідно довідки Голови комісії з реорганізації, ОСОБА_1 має право на земельний пай вартістю 12511,2 грн.

4.21 У 2000 році зареєстровано статут приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства «Скуратівське», згідно з пунктом 1.1 якого, останнє засноване за рішенням засновника. Створене на базі власних землі і майна засновника підприємство та орендованих майна і землі в громадян України для виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємства.

4.22 Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 статуту, засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_1 . Засновник одноосібно здійснює право власності на майно та інші активи підприємства, в тому числі й через призначених ним осіб.

4.23 Пунктами 4.4, 4.7 статуту визначено, що підприємство є правонаступником КСП. Майно і земля, передані в оренду підприємству при реструктуризації КСП бувшими його членами, знаходиться в строковому договірному платному сільськогосподарському користуванні і володінні.

4.24 Згідно з пунктами 5.1, 5.2 статуту, статутний фонд підприємства складає 12511,2грн. Статутний фонд формується за рахунок разової передачі засновником майна, землі і коштів, що є його власністю.

4.25 Пунктом 6.2 статуту передбачено, що засновник передає підприємству земельні угіддя на умовах безстрокового платного користування, а члени КСП свої паї на умовах оренди.

4.26 Також встановлено, що з жовтня 2020 року по квітень 2021 року приватний нотаріус Житомирського (Романівського) районного нотаріального округу Житомирської області Лисканюк О. А. зареєстрував право приватної власності відповідача на 72 земельні ділянки, загальною площею 781,5549 га.

4.27 Підставою для вчинення реєстрації права приватної власності за відповідачем є державний акт на право колективної власності на землю від 28.05.1995, серії ІІ-ЖТ № 000107, протокол зборів співзасновників відповідача від 08.04.2017 № 1, протокол відповідача від 25.03.2021 № 5/21, акт прийому - передачі майна від 24.03.2001 з КСП до відповідача.

4.28 Апеляційний суд встановив, що ухвалою Арбітражного суду Житомирської області від 16.01.2001 по справі № 1/303«б»/146 КСП було замінено його правонаступником в особі відповідача.

4.29 Також суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач має такий самий код 03745812, який був присвоєний КСП, оскільки відбулася реорганізація підприємства у формі перетворення.

4.30 Прокурор наполягаючи на задоволенні позову вказував на те, що державний акт на право колективної власності на землю від 28.05.1995 серії ІІ-ЖТ № 000107 на площу 2859,3 га був виданий КСП, яке 28.04.2001 ліквідовано на підставі розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 29.04.2001 № 203 та рішення зборів уповноважених колгоспників - членів КСП. Користування землею КСП, що посвідчене зазначеним актом припинено внаслідок ліквідації КСП, а відповідач державний акт на право колективної власності не оформив і він не є правонаступником КСП, тому у відповідача відсутні права на земельні ділянки КСП.

4.31 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.32 Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

4.33 За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

4.34 Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

4.35 Статтями 328, 329 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

4.36 Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

4.37 Згідно приписів статті 387 цього Кодексу власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

4.38 Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

4.39 Відповідно до приписів статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч.1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3).

4.40 Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

4.41 Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

4.42 Частиною другою статті 3 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", у редакції на час створення відповідача, визначено, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації визначається Законом України «Про підприємництво».

4.43 Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об`єктами права колективної власності підприємства є, зокрема, земля, одержана, придбана на законних підставах.

4.44 Абзацом другим частини першої статті 10 наведеного Закону унормовано, що право власності на землю посвідчується державним актом.

4.45 Відповідно до частин першої, шостої статті 31 вказаного Закону реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

4.46 Встановивши, що відповідач був створений за рішенням єдиного власника ОСОБА_1 та на основі його земельного паю, в той час, як інші члени КСП у кількості 471 осіб членами відповідача не стали, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав жодних законних підстав для реєстрації права власності на спірні земельні ділянки.

4.47 При цьому суд вказав на те, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303«б»/146 не є преюдицією для розгляду справи, оскільки вона не містить встановлених судом обставин щодо обсягу та складових набутих прав, а заміна боржника здійснена на підставі повідомлення Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, тобто обставини правонаступництва на підставі первинних документів не досліджувалися, а однаковість ідентифікаційних кодів КСП та відповідача, згідно правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, не є підтвердженням правонаступництва.

4.48 Крім того, відповідно до частин 4, 7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

4.49 Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (аналогічну правову позицію викладено у пункті 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

4.50 Велика Палата Верховного Суду в пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, формулюючи висновок щодо необхідності чіткого розмежування обставин, що мають преюдиціальне значення, та правової оцінки судом обставин, зазначила, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

4.51 За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 16.01.2001 у справі № 1/303«б»/146 не має преюдиціального значення, оскільки ця ухвала суду передусім є наслідком надання судом правової оцінки певному факту при розгляді іншої справи, але не свідчить про встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення в розумінні частини 4 статті 75 ГПК України.

4.52 Отже наведені заявником у касаційній скарзі правові підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє підтвердження.

4.53 Із встановлених судом першої інстанції обставин справи, вбачається, що одноособове рішення засновника відповідача про його створення в силу положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не є оформленим у встановленому законом порядку волевиявленням саме КСП на реорганізацію або зміну організаційно-правової форми підприємства, тому відсутні підстави вважати, що до відповідача перейшло право власності на земельні ділянки, які набуті КСП на підставі державного акта на право колективної власності на землю серія ІІ-ЖТ № 000107.

4.54 Також суд першої інстанції зазначив, що земельні ділянки, які не підлягали паюванню були передані до земель запасу Скуратівської сільської ради, правонаступником якої є Чоповицька селищна рада Коростенського району, а інші земельні ділянки у колективній власності не залишалися, тобто земля вибула з володіння власника не з його волі за відсутності будь-яких рішень про передачу цим земельних ділянок відповідачу.

4.55 Згідно з статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції станом на вчинення оспорюваної реєстрації, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. (ч. 1). У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. (ч. 3).

4.56 Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

4.57 Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить.

4.58 Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

4.59 Подібний правовий висновок викладено у пункті 6.10 постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21.

4.60 Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

4.61 У даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, вбачається, що у відповідача були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на земельні ділянки, оскільки як встановлено судом першої інстанції, відповідач не набув у встановленому законом порядку права колективної власності на землю згідно з державним актом, тому у відповідача не виникло право власності на земельні ділянки, а у позивачів відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж просити суд скасувати спірні рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на ці ділянки та витребувати їх у відповідача, щоб забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

4.62 Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства і мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.63 Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

4.64 Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.65 Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.66 За вказаних обставин для виправлення фундаментальних порушень, які допустив суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4.67 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 312, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 906/986/21 скасувати, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 залишити в силі.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Скуратівське» (код ЄДРПОУ 03745812) на користь Житомирської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909950) 343 185 (триста сорок три тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 92 копійки витрат із сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

І. С. Міщенко