Ухвала

від 06.11.2023 по справі 906/986/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"06" листопада 2023 р. Справа № 906/986/21

Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022

(ухвалене о 13:58 год. у м. Житомирі, повний текст складено 06.02.2023)

у справі № 906/986/21 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

2) Чоповицької селищної ради

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Скуратівське"

про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/986/21 позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством "Скуратівське" на 72 земельні ділянки із закриттям розділу. Витребувано з Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" до комунальної власності територіальної громади Чоповицької селищної ради 72 земельні ділянки. Стягнуто з Приватного (приватно-орендного Сільськогосподарського підприємства "Скуратівське" на користь Житомирської обласної прокуратури 171 592 грн 96 коп. судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі № 906/986/21 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.07.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 906/986/21 скасовано, а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 залишено в силі.

В подальшому, на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , відповідно до якої просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/986/21, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний господарський суд зазначає, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Між тим, скаржник подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, з тих підстав, що розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру її річного доходу, на підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Розглядаючи таке клопотання, суд вказує таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частиною першою 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити чи звільнити від сплати судового збору, зокрема, саме позивача - фізичну особу, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки скаржник не є позивачем у справі, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №910/4149/21, від 07.02.2023, від 27.02.2023 та від 13.03.2023 у справі №927/561/21, від 14.07.2023 у справі №910/12955/20, від 18.10.2023 у справі № 910/9944/20.

Принагідно, суд вказує, що обґрунтовуючи причину незгоди із рішенням суду першої інстанції та порушення ним прав скаржника, остання вказує на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,3276 га, кадастровий номер 1823487200:04:000:0123 на території Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

Однак, суд зауважує, що така земельна ділянка чи речові права щодо неї, не були спірними в цій справі.

Скаржник продовжує, що вона, як і інші власники земельних часток (паїв) КСП ім. Котовського (їх спадкоємців), правонаступником якого вона вказує Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Скуратівське", мають право до 01.01.2025 отримати додаткові земельні ділянки з числа визначених державним актом на право колективної власності на землю ІІ-ЖТ №000107 від 28.05.1995 механізм допаювання залишку сільськогосподарських угідь земельних ділянок, які є предметом спору у цій справі та перебувають у власності П(ПО)СП "Скуратівське".

Тобто, з наведеного, а також вимог апеляційної скарги, скаржник фактично вказує, що оспорюване рішення суду першої інстанції повністю порушує її права, інакше кажучи рішення суду щодо всіх спірних земельних ділянок, порушує її права.

В той же час, зі змісту клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник вказує на те, що її майновий інтерес у справі полягає в скасуванні рішення суду та отриманні можливості реалізувати своє право на додаткову земельну ділянку внаслідок перерозподілу (допаювання) спірних земельних ділянок на користь власників земельних часток (паїв), затверджена кількість яких становить 471 особу.

Продовжує, що її вимоги стосуються прав на 1/471 частину земель, які є предметом позову, орієнтовно площею 1,6591 га.

При цьому, вище вказано, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі № 906/986/21 в повному обсязі, а не щодо конкретного визначеного розміру земельної ділянки.

Суд бере до уваги, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, в цьому випадку суд вбачає суперечливу поведінку, оскільки в апеляційній скарзі скаржник повністю оскаржує рішення суду першої інстанції, а зі змісту клопотання про звільнення від сплати судового збору вказує, що не погоджується із рішенням в частині земельної ділянки площею приблизно 1,6591 га.

Водночас скаржник не вказує котра це саме зі спірних земельних ділянок, з зазначенням її інших ідентифікуючих ознак.

Щодо розміру судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вище вказано, з огляду на вимоги апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі №906/986/21 в повному обсязі, а при зверненні до суду із цим позовом прокурором було сплачено 171 592 грн 96 коп., а тому ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 257 389 грн 44 коп.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 257 389 грн 44 коп.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.12.2022 у справі № 906/986/21 - залишити без руху.

3. Зобов`язати скаржника - ОСОБА_1 усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 257 389 грн 44 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Петухов М.Г.