Ухвала

від 31.07.2023 по справі 540/1041/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2023 року

м. Київ

справа № 540/1041/22

адміністративне провадження № К/990/24532/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №540/1041/22 за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМД-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шипярд 1930», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування інфраструктури транспорту» про визнання незаконними та скасування вимог пунктів 14, 16, 17, 42 Державної аудиторської служби України, викладених у листі,-

УСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМД-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шипярд 1930», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування інфраструктури транспорту», в якому просило визнати незаконними та скасувати вимоги, викладені у пунктах 14, 16, 17, 42 листа Державної аудиторської служби України від 05.01.2022 року № 000500-14/110-2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду 27 жовтня 2022 року скасовано.

Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 14 вимоги Державної аудиторської служби України про усунення порушень від 05.01.2022 року № 000500-14/110-2022 в частині вимоги до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» забезпечити відповідно до норм статей 216-229 ГК України, статей 22, 610-625 ЦК України відшкодування ТОВ «Інститут проектування інфраструктури транспорту» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» коштів на суму 22 632,09 грн.

Визнано протиправним та скасовано пункт 16 вимоги Державної аудиторської служби України про усунення порушень від 05.01.2022 року № 000500-14/110-2022 в частині вимоги до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» забезпечити відповідно до норм статей 216-229 ГК України, статей 22, 610-625 ЦК України відшкодування ТОВ «СМД-Інвест» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» коштів на суму 1 072 546,80 грн.

Визнано протиправним та скасовано пункт 17 вимоги Державної аудиторської служби України про усунення порушень від 05.01.2022 року № 000500-14/110-2022.

Визнано протиправним та скасовано пункт 42 вимоги Державної аудиторської служби України про усунення порушень від 05.01.2022 року № 000500-14/110-2022 в частині вимоги до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» забезпечити відшкодування на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» втрат матеріальних (фінансових) ресурсів у розмірі 164 139,01 грн., заподіяних через списання безнадійної та простроченої заборгованості ТОВ «Південне річкове пароплавство».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

11 липня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник, оскаржуючи судове рішення в суді касаційної інстанції, покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду щодо тлумачення та застосування положень статті 10 Закону України ««Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», які викладені у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №2a-3536/09/0770, від 19 вересня 2019 року у справі №815/802/15, від 17 вересня 2019 року у справі №821/3929/14 від 28 серпня 2019 року у справі № 817/982/15, від 21 серпня 2019 року у справі №826/9924/18 та від 08 серпня 2019 року у справі № 821/4458/14.

Перевіривши викладені доводи щодо наявності підстави касаційного оскарження слід наголосити, що оскаржуючи судове рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Проте у поданій касаційній скарзі скаржником лише зазначено про постанови Верховного Суду, однак не обґрунтовано подібність правовідносин у цій справі та у зазначених скаржником справах.

Отже, з огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі №540/1041/22 за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМД-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шипярд 1930», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування інфраструктури транспорту» про визнання незаконними та скасування вимог пунктів 14, 16, 17, 42 Державної аудиторської служби України, викладених у листі - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Н.А. Данилевич