Ухвала

від 31.07.2023 по справі 750/7850/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/289/23 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

з участю: прокурора - ОСОБА_6

представника власників майна ТОВ «ВКФ «ПРОМКОМПЛЕКТ» та ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ» - адвоката ОСОБА_7 ,

представника власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ПП «Орбіта СЛ» - адвоката ОСОБА_11

слідчого - ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна - піску в кількості 1 131 250 м3, який розташований на земельних ділянках, з кадастровими номерами:

-7424485600:10:001:0036 (власник - ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», орендар - ФОП ОСОБА_13 ),

-7424485600:10:001:0037 (власник - ОСОБА_14 ),

-7424485600:10:001:0038 (власник - ОСОБА_15 ),

-7424485600:10:001:0039 (власник - ОСОБА_16 ),

-7424485600:10:001:0040 (власник - ОСОБА_8 ),

-7424485600:10:001:0041 (власник - ОСОБА_17 ),

-7424485600:10:001:0042 (власник - ОСОБА_8 ),

-7424485600:10:001:0043 (власники - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ),

-7424485600:10:001:0044 (власник - ОСОБА_10 ),

-7424485600:10:001:0045 (власник - ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», орендар - ФОП ОСОБА_13 ),

-7424485600:10:001:0046 (власник - ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро СЛ», орендар - ФОП ОСОБА_13 ),

-7424485600:10:001:0049 (власник - ОСОБА_18 ),

-7424485600:10:001:0052 (власник - ОСОБА_19 ),

-7424485600:10:001:0056 (власник - ОСОБА_20 ),

-7424485600:10:001:0062 (власник - ОСОБА_21 ).

Слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено обґрунтованості та підставності накладення такого арешту на даній стадії досудового розслідування, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, вказане у клопотанні. Посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено факт незаконного видобування піску, який був добутий в результаті виконаних з січня по серпень 1990 року гідромеханізованих земляних робіт на замовлення ВО ЧАЕС Мінатомененергопрому СРС. Зазначив, що пісок, який знаходиться на земельних ділянках, що розташовані на території Любецької об`єднаної територіальної громади, є майном, від якого відмовився власник, списавши його з позабалансового рахунку (тобто відсутні власники піску). Також у матеріалах провадження наявні дві постанови слідчого від 10.04.2023 року про визнання піску речовим доказом у різних редакція, проте в обох резолютивних частинах вказується про визнання речовим доказом саме піску. Вказує, що в ході судового розгляду слідчим та прокурором було зазначено про наявність постанови про уточнення даних від 11.05.2023 (в якій зазначені земельні ділянки). Зазначив, що слідчий суддя не взяв до уваги висновок аналітичного дослідження ГУ ДПС у Київській області, а взяв до уваги надану адвокатом податкову накладну, в якій зазначено, що ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС» продав ПП «Орбіта СЛ» пісок у кількості 98 039 т, але ж згідно договору купівлі-продажу №32 від 03.12.2028, ПП «Орбіта СЛ» придбала у ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС» пісок річковий в кількості 693 851 т, який знаходиться в урочищі «Якір». Також зазначив, що в постанові про проведення дослідження від 24.04.2023 має місце описка, проте там зазначено код ЄДРПОУ 24213675, який відповідає ТОВ ВКФ «Промкомплект».

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представників власників майна, які просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, Чернігівським РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021272010000042 від 29.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.240, ч.1 ст.254, ч.2 ст.240, ч.4 ст.358 КК України, за фактом незаконного видобування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов`язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Водночас, КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе, зокрема, необхідність такого арешту.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу)); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує з матеріалів справи, досудове розслідування здійснюється за трьома статтями КК України, в тому числі, за фактом незаконного видобування піску, і підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень нікому не оголошена.

Дане кримінальне провадження було порушено на підставі заяви, поданої 28.04.2021 про вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного видобування корисних копалин поблизу с. Неданчичі, Чернігівського району, Чернігівської області.

Згідно цієї заяви, виявлено факт незаконного видобування піску поблизу

с. Неданчичі, Чернігівського району та області, в урочищі «Якір», поблизу русла річки Вербка.

Разом з тим, слідчим в клопотанні про арешт майна зазначається, що досудове розслідування здійснюється за фактом незаконного видобування (привласнення) майна (піску), проте ані ч.1 ані ч.2 ст.240 КК України не передбачає такої дії як привласнення.

Постановою слідчого від 10.04.2023, яка додана до клопотання, пісок загальним об`ємом 1 131 250 м3 визнано речовим доказом. При цьому виносилось декілька постанов однією датою про визнання піску речовим доказом.

Так, вперше звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна 16 червня 2023 року, слідчий надав вказану Постанову в одній редакції, а звертаючись вдруге 21 червня 2023 року, слідчий надав ту саму Постанову, але вже в іншій редакції.

Проте КПК України не передбачено можливість винесення слідчим однією датою різних за змістом постанов про визнання одного і того ж майна речовим доказом.

Згідно з постановою про призначення судової інженерної експертизи від 10.02.2023, слідчим перед експертом були поставлені питання щодо певного переліку земельних ділянок.

В той же час, у даній постанові слідчим не ставиться перед експертом питання щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами: 7424485600:10:001:0037 та 7424485600:10:001:0040, на яких, як стверджує слідчий, теж знаходиться пісок.

Слідчим ставилося питання про накладення арешту на пісок, який розміщений в тому числі і на цих двох земельних ділянках, проте слідчий суддя за наданими документами не може здійснити виокремлення кількості піску, який знаходиться на вищевказаних земельних ділянках.

Враховуючи, що слідчий поліції просив накласти арешт на пісок в загальній кількості, слідчий суддя, враховуючи дану встановлену обставину, правильно дійшов висновку, що це є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Крім того, встановлено існування цивільно-правових відносин між юридичними особами, на підставі договорів купівлі-продажу піску річкового.

Зокрема, згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2018 № 32 між ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС» та «ТОВ ВКФ Промкомплект», останні придбали 693 851 тон піску, який знаходиться в урочищі «Крива річка» та урочищі «Якір».

Також, 03.12.2018 ПП «Орбіта СЛ», згідно договору купівлі продажу № 32 придбала у ТОВ «Авто-Сіті-Бас» пісок річковий 13.12.2018, ТОВ «Авто-Сіті- Бас» реалізувало придбаний пісок 693 851 тон., який знаходиться в урочищі «Крива річка» та урочищі «Якір».

Доказів, що зазначені вище договори є неукладеними, нікчемними чи недійсними, слідчому судді надано не було.

За твердженням сторони обвинувачення, укладені договори купівлі-продажу піску є фіктивними, що встановлено висновком аналітичного дослідження Головного Управління ДПС у Київській області від 12.06.2023.

Однак, даний висновок не може сприйматися як належний та допустимий доказ, оскільки чинне законодавство України не передбачає визнання фіктивним договору на підставі аналітичного дослідження. Визнання договорів незаконними, нікчемними, недійсними, в тому числі фіктивними, відбувається в судовому порядку.

Також, у вказаному аналітичному дослідженні зазначено про те, що неможливо підтвердити факт купівлі-продажу піску, у зв`язку з відсутністю реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН. Крім того, зазначено, що висновок може змінитися, враховуючи і те, що можуть бути надані документи, які змінить і сам висновок спеціаліста.

Такі документи були надані суду першої інстанції адвокатами, а саме податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. Вказані документи стороною обвинувачення спростовані не були.

Також слідчий суддя правильно зазначив, що постановою про проведення дослідження від 24.04.2023 слідчим призначено дослідження за фінансовими операціями, здійсненими ТОВ ПКФ «Промкомплект», проте в даному кримінальному провадженні фігурує ТОВ «ВКФ «Промкомплект».

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, з яким за встановлених обставин погоджується і колегія суддів, про відсутність законних підстав на даному етапі для задоволення клопотання про арешт майна.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що жодній юридичній чи фізичній особі в рамках цього кримінального провадження не було повідомлено про підозру, цивільний позов заявлений не був, а санкцією ч.2 ст.240 КК України не передбачено конфіскація або спеціальна конфіскація.

Досудове розслідування розпочато за фактом перевезення піску без належних документів, за ч.2 ст.240 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин. Разом з тим, представниками власників майна надані докази існування у них права власності на пісок.

Крім того, наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами річкового піску, не є обов`язком слідчого судді автоматично накласти арешт на майно.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді місцевого суду, що прокурором не наведено переконливих даних, які б вказували на необхідність накладення арешту на майно і накладення арешту є розумним та співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

Відтак, доводи прокурора про незаконність ухвали слідчого судді є непереконливими і не заслуговують на увагу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 червня 2023 року про відмову у накладенні арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4