Постанова

від 31.07.2023 по справі 509/493/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6505/23

Справа № 509/493/23

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Карташова О.Ю.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,

на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 травня 2023 року,

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого зазначив, що 27.09.2022 року за адресою: с. Прилиманське, вул. Нова, 95, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки « XF 95/480», не врахував дорожньої обстановки на слизькій дорозі, виїхав на зустрічну смугу, та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fusion», який рухався у зустрічному напрямку, чим завдав автомобілю механічних пошкоджень, а його власнику ОСОБА_1 матеріальних збитків. Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.10.2022 року ОСОБА_2 , визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» на користь ОСОБА_1 різницю між повним розміром матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 341044,81 грн., витрати на правову допомогу, витрати на проведення експертизи та судовий збір.

У квітні 2023 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» - Левіт В.С. звернувся до суду з заявою про зупинення провадження у справі на час перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі у якому просив суд зупинити провадження у справі на час його перебування у клад Збройних Сил України. В обґрунтування клопотання зазначив, що зідно довідки № 236 від 01.03.2023 року ОСОБА_2 з 06.02.2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 31 травня 2023 року заяву відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнив.

Зупинив провадження у справі № 509/493/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси», про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 травня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що підставою для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у складі Збройних Сил України. ОСОБА_2 не є стороною вказаною цивільної справи, тому суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.06.2023 року роз`яснювалося Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, ОСОБА_2 право на подання пояснень.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надіслана представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» Левіту В.С. на електронну адресу, вказану у відповідній заяві, та отримана 11.07.2023 року, що підтверджується довідками.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» 01.07.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранресурси» просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на те, що на підставі ч. 6 ст. 53 ЦПК України ОСОБА_2 як третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору має всі процесуальні права передбачені ст. 43 ЦПК України. Перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ є перешкодою у реалізації ним вказаних процесуальних прав, рішення у вказаній справі може вплинути на права та обов`язки третьої особи, оскільки відповідач набуде права регресного позову. При цьому, відповідач зауважив, що судом першої інстанції застосовано саме ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги отримана ОСОБА_2 01.07.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У наданих поясненнях ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що бажає особисто брати участь у розгляді вказаної справи.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 23.06.2023 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.07.2023 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 будучи стороною процесу та перебуваючи на військовій службі просив надіслати на його адресу копію позовної заяви з метою ознайомлення, в подальшому звернувся з заявою про зупинення розгляду провадження, що вказує на те, що будучи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог по справі останній зацікавлений в розгляді справи за його участі, а тому і звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Суд першої інстанції погодився з доводами, що зупинення провадження в даному випадку не є обов`язком суду, проте суд, враховуючи вказане клопотання та положення ч. 1ст. 252 ЦПК Українивважав за необхідне зупинити провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу Овідіопольський районний суд Одеської області, не зважаючи на висновок про те, що зупинення провадження у вказаній справі є правом суду, керувався положеннями п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України.

Статтею 251 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 частини 1статті 253 ЦПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

З довідки начальника відділення кадрів ВЧ 236 від 01.03.2023 року № 236 солдат ОСОБА_2 з 06 лютого 2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Згідно зі статтею 1Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні Сили України мають таку загальну структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України;

Командування об`єднаних сил Збройних Сил України;

види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;

окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки;

органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Статтею 1Закону України«Про оборонуУкраїни» визначено, щовійськове формування- створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію»).

З огляду на викладене матеріали справи містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у складі військового формування, що переведено на воєнний стан.

Разом з тим, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України чітко встановлено перелік осіб, перебування яких у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі. Цими особами можуть бути сторони або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відповідно дост.48ЦПК Українисторонами вцивільному процесіє позивачі відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У вказаній справі позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачем -Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранресурси».

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

ОСОБА_2 у вказаній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та відповідно до положень ч. 1 ст. 42 ЦПК України є учасником справи.

З аналізу викладених положень, вбачається, що законодавцем розмежовано поняття «сторона у цивільному процесі» та «учасник справи».

Отже, у справі що переглядається не встановлено, що сторона цивільного процесу, тобто позивач, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору у вказаній цивільній справі відсутні.

Тому, колегія суддів вважає, що підстави для застосування у вказаній справі положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України щодо зупинення провадження у справі відсутні.

Посилання суду першої інстанції на положення ч. 1 ст. 252 ЦПК України колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки положення ч. 1 ст. 252 ЦПК України передбачають декілька підстав зупинення провадження. Судом першої інстанції не зазначено конкретну підставу зупинення провадження, визначену ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що у зверненні про зупинення провадження у справі підставою для зупинення зазначено положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п 2 ч. 1 ст. 251, ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 травня 2023 року скасувати справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2023 року .

Головуючий В.А. Коновалова

Судді В.В. Кострицький

О.Ю.Карташов