Ухвала

від 01.08.2023 по справі 686/26335/21

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

01 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 686/26335/21

Провадження № 12-43зг23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Катеринчук Л. Й.,

суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В, Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 686/26335/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьк-Млин»</a> (далі - ТОВ «Хмельницьк-Млин»), Фермерського господарства «Віра Плюс» (далі - ФГ «Віра Плюс») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» (далі - ТОВ «Агропромтехніка») про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (прав на частку) у статутному фонді товариства, зобов'язання сторін договору повернути у натурі все, що вони одержали на виконання правочину, визначення загального розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у статутному капіталі товариства,

В С Т А Н О В И Л А:

1. 24 липня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2023 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15 грудня 2022 року у справі № 686/26335/21.

2. Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.

3. Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

4. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

5. Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24).

6. Процесуальне законодавство чітко вказує в яких саме випадках Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень в касаційному порядку. Питання про таке передання вирішує тільки Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду.

7. Відповідно до статті 26 ГПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

8. Аналізуючи положення статті 302 ГПК України Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що лише суд, який розглядає справу в касаційному порядку, може передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

9. Частина перша статті 303 ГПК України зазначає, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу (частина друга статті 303 ГПК україни).

10. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції (частина третя статті 303 ГПК України).

11. Частиною четвертою статті 303 ГПК України встановлено, що про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій, шостій статті 302 цього Кодексу.

12. Статтею 305 ГПК України вказаний порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення розгляду касаційної скарги іншої особи

13. Якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави (частина перша статті 305 ГПК України).

14. Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

15. Тобто питання про передачу господарської справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує тільки касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги.

16. У цій справі Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 302 ГПК України, а Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості самостійно вирішити питання про передання справи собі на розгляд. Тому за відсутності юридичної підстави для розгляду заяви позивача у її прийнятті необхідно відмовити та повернути авторові.

17. Така відмова не порушує право позивача на доступ до суду, бо він вже реалізував це право у судах трьох інстанцій.

18. Як убачається зі скарги, а також інформації з Єдиного реєстру судових рішень, постановою від 14 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2023 року та рішення Господарського суду Хмельницької області від 15 грудня 2022 року у справі № 686/26335/21 залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій без змін.

19. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

20. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

21. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

22. Згідно з практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (див. mutatis mutandis рішення від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, § 53).

23. Звернення до Великої Палати Верховного Суду із заявою, зокрема з метою ще одного розгляду справи, спрямоване на перегляд постанови суду касаційної інстанції за відсутності такої можливості у процесуальному законі. Вказаний перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).

Отже, у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 26, 302, 303, 305 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 686/26335/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьк-Млин»</a>, Фермерського господарства «Віра Плюс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (прав на частку) у статутному фонді товариства, зобов'язання сторін договору повернути у натурі все, що вони одержали на виконання правочину, визначення загального розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у статутному капіталі товариства.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 686/26335/21 повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Л. Й. КатеринчукСудді:Ю. Л. ВласовС. Ю. Мартєв М. І. ГрицівК. М. Пільков Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук Г. Р. КретВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоЄ. А. Усенко Н. В. Шевцова