Рішення

від 02.08.2023 по справі 601/1948/21

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/1948/21

Провадження № 2-др/601/5/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року Кременецький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Білосевич Г.С.

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 601/1948/21 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Україна Агро-Сервіс», треті особи: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), державний реєстратор Нижчелубянської сільської ради Ярошко Андрій Віталійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації договорів оренди,

встановив:

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Україна Агро-Сервіс» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації договорів оренди - задоволено.

Під час судового засідання 01.05.2023 року представником позивачки заявлено клопотання в порядку ст.ст. 133, 141 Цивільного процесуального кодексу України, де ставиться питання про стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

17.05.2023 року від позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по даній справі щодо стягнення судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн. та витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведення експертизи в сумі 26 000 грн. Вимоги заяви мотивовано тим, що при ухваленні рішення суду вказане питання не вирішено, а про стягнення даних витрат її представником заявлено під час судового розгляду справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бернацький П.В. не з`явились, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача - адвокат Свиріпа В.З. в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 ч.2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частинами 3, 4 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Слухання даної справи неодноразово відкладалося, зокрема за заявою представника відповідача та неявкою сторін в судове засідання.

Представником відповідача доказів перебування її на лікарняному суду не надано, тому суд визнає причину неявки представника відповідача не поважною та вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, що передбачено ч.4 ст.270 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу, 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При ухваленні по справі рішення від 01.05.2023 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами. При цьому, докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, надані до суду в строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користувалася правовою допомогою адвоката Бернацького П.В. та у позовній заяві просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати. До закінчення судових дебатів у справі представником позивача було заявлено про надання суду доказів про понесені судові витрати протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення.

17.05.2023 року засобами поштового зв`язку позивачка надіслала до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення докази понесених судових витрат.

З Договору про надання правової допомоги №20-10/21-07 від 20.07.2021 року, додатку №1 до вказаного Договору від 01.05.2023 року, акту обсягу надання-отримання послуг правової допомоги та її вартості від 01.05.2023 року та рахунку №01-05/23 вбачається, що витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 25000,00 гривень.

Відтак, беручи до уваги наведене вище, а також враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються складання позовної заяви, ознайомлення із матеріалами справи, складання, подання і направлення процесуальних документів, участі в судових засіданнях, а також значення справи для позивача, суд приходить до висновку, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням експертів та проведенням експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Згідно до ч.6 ст.139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В обґрунтування заявленої суми судових витрат на підготовку експертного висновку та проведення експертизи позивачем надано рахунок-фактуру №26082022/2 від 26.08.2022 року про необхідність сплати послуг проведення рецензування висновку судової почеркознавчої експертизи в розмірі 9000,00 грн., рахунок-фактуру №22102021/4 від 22.10.2021 року про необхідність сплати послуг проведення лінгвістичної експертизи в розмірі 17000,00 грн. та квитанцію №31 від 23.10.2021 року про сплату коштів в розмірі 17000,00 грн. за послуги лінгвістичної експертизи.

Однак позивачем не долучався до матеріалів справи висновок лінгвістичної експертизи та судом такий доказ не досліджувався, тому суд приходить до висновку про відмову у стягненні витрат на лінгвістичну експертизу в розмірі 17000,00 грн., оскільки такі витрати не стосуються розгляду даної справи.

Також не підлягають до стягнення заявлені витрати позивача на сплату послуг проведення рецензування висновку судової почеркознавчої експертизи в розмірі 9000,00 грн., оскільки доказів сплати вказаних коштів суду не надано.

Крім цього, судом при винесенні рішення від 01.05.2023 року не вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 1816,00 грн., який з урахуванням повного задоволення позовних вимог позивачки, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Україна Агро-Сервіс», треті особи: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), державний реєстратор Нижчелубянської сільської ради Ярошко Андрій Віталійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного користування та скасування державної реєстрації договорів оренди.

Клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути із Фермерського господарства «Україна Агро-Сервіс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 26816 (двадцять шість тисяч вісімсот шістнадцять) гривень, що складаються із судового збору в розмірі 1816,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

В задоволенні решти вимог клопотання про стягнення судових витрат - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 22.12.2001 року.

Відповідач: Фермерське господарство «Україна Агро-Сервіс», місцезнаходження: село Кобилля Тернопільського району Тернопільської обалсті, код ЄДРПОУ 42560140.

Третя особа: Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул. Грушевського, 6 в м. Тернопіль, ЄДРПОУ 43316386.

Третя особа: державний реєстратор Нижчелубянської сільської ради Збаразького району Тернопільської області Ярошко Андрій Віталійович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо-Лан», місцезнаходження: вул. Широка, 8 в с. Горинка Кременецького району Тернопільської області, ЄДРПОУ 34566828.

Повний текст ухвали складений 02 липня 2023 року.

Головуючий: