Рішення

від 25.07.2023 по справі 922/533/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023м. ХарківСправа № 922/533/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21" (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, буд. 34-А, кв. 33) про стягнення 1302228,75 грн. за участю представників:

позивача - Бенденжук Л.О.;

відповідача - Рижков І.П.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1302228,75 грн. за використання земельних ділянок по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 19533,43 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 5 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.04.2023 о 12:15.

20.03.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано заяву про вступ у справу як представника (вх. №6793).

31.03.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №7851), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.05.2023 о 12:00 на підставі статті 177, 182, 183, 232-233 ГПК України.

13.04.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №9152) з клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

17.04.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №9350).

17.04.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання (вх. №9352), в якому зазначає, що докази підтвердження розміру витрат на правничу допомогу будуть подані до суду після ухвалення судового рішення на підставі частини 8 статті 129 ГПК України.

02.05.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання (вх. №10863), в якому просить суд повернути без розгляду позивачу відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2023 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23.05.2023 о 12:15 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.

15.05.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву разом із доданими до неї документами (вх. №12047), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

23.05.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №13000).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.05.2023 дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повернення без розгляду відповідь на відзив як необґрунтоване на підставі статті 42, 177, 184, 232, 233 ГПК України. Визнано поважними причини пропуску процесуального строку на подання відповіді на відзив, задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, поновлено відповідний процесуальний строк та долучено відповідь на відзив до матеріалів справи на підставі статті 42, 113, 115, 119, 177, 184, 232, 233 ГПК України. Окрім того, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 06.06.2023 об 11:30 на підставі статті 177, 183, 232, 233 ГПК України.

06.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про повернення позивачу письмових доказів (вх. №14309).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2023 дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повернення позивачу письмових доказів на підставі статті 42, 177, 183, 232, 233 ГПК України. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023 об 11:30 на підставі статті 177-185, 232, 233, 234 ГПК України.

19.06.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заперечення (вх. №15687), в яких відповідач просить суд залучити заперечення до матеріалів справи, визнати поважними причини неподання до суду разом із відзивом докази та долучити їх до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2023, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, долучено заперечення відповідача разом із доданими до нього документами до матеріалів справи та оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2023 о 12:00 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

Позивач у судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач у судове засідання з`явився, проти задоволення позовної заяви заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поданих запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 320309907 від 16.01.2023 право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0002) загальною площею 0,4999 га по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові, яка перебувала в користуванні ТОВ "Акстар" на підставі договору оренди землі № 82101/05 від 17.08.2005 для будівництва культурно-розважального центру з дискоклубом, рестораном та гостьовою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об`єкту строком до 01.12.2030, припинено 10.01.2017 (підстава - поділ об`єкта нерухомого майна)

Рішенням Харківської міської ради № 558/17 від 22.02.2017 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки, що має кадастровий номер 6310138200:03:002:0002, площею 0,4999 га для експлуатації та обслуговування спортивного клубу с кафетерієм по просп. Героїв Харкова (Московському), 266 у м. Харкові.

Рішенням Харківської міської ради № 607/17 від 19.04.2017 р. погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, за рахунок земель житлової та громадської забудови на земельну ділянку 1 площею 0,4976 га та земельну ділянку 2 площею 0,0023 га для експлуатації та обслуговування спортивного клубу с кафетерієм по просп. Московському, 266 (Індустріальний район).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.01.2023 № 320313169 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, літ. "Б-1" загальною площею 25,4 кв.м по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові зареєстроване з 24.01.2017 за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" (код ЄДРПОУ 40163005). Номер запису про право власності 18736136.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-6304459082017 від 14.06.2017 та №НВ-6304459072017 від 14.06.2017 площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0005) складає 0,4976 га, площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0006) складає 0,0023 га. Сформовані земельні ділянки 14.06.2017. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 320316088, № 320315987 від 16.01.2023 земельні ділянки (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) перебувають у комунальній власності, власник - Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243). Право користування земельними ділянками не оформлено.

23.12.2022 головним спеціалістом інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради у порядку частини 2 статті 83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові та за результатами обстеження на місцевості встановлено, що земельні ділянки загальною площею 0,4999 га (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) за адресою: просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові використовуються для обслуговування нежитлових будівель (ресторанний комплекс), право власності на які зареєстровані за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21".

Позивач у позовній заяві стверджує, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" з 24.01.2017 по теперішній час використовує земельні ділянки загальною площею 0,4999 та (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель за адресою: просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві вказано, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачував за користування земельними ділянками по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельних ділянок за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Суд звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності (правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 по справі № 200/606/18).

Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа.

Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-6304459082017 від 14.06.2017 та №НВ-6304459072017 від 14.06.2017 площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0005) складає 0,4976 га. При цьому площа земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0006) складає 0,0023 га. Сформовані земельні ділянки - 14.06.2017. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. та 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га. слід вважати такими, що сформовані як об`єкти цивільних прав.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником вказаних земельних ділянок є територіальна громада м. Харкова в особі позивача.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 320316088, № 320315987 від 16.01.2023 земельні ділянки (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) перебувають у комунальній власності, право користування земельними ділянками не оформлено.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З наведеного вище слідує, що з огляду на відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами права користування на земельні ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, 6310138200:03:002:0006 у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 ЗК України, зазначені земельні ділянки перебувають у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем також є територіальна громада міста Харкова в особі позивача.

Враховуючи зазначене, слід дійти висновку, що збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. та з кадастровим номер 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га. призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Такий стан речей не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд зазначає, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі/споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2018 по справі №920/739/17 звертає увагу, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Матеріали справи містять Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №ЗВ-9801842972020 від 01.10.2020 з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. Крім того, в матеріалах справи наявний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №НВ-9906549492022 з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га.

При здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. та з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га., позивачем також враховано відомості, що містяться в листі Головного управління ДПС у Харківській області №144/5/20-04-02-12 від 04.01.2023 з огляду на Положення "Про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008.

Водночас, із змісту доданого до позовної заяви вказаного вище листа Головного управління ДПС у Харківській області №144/5/20-04-02-12 від 04.01.2023 вбачається, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" (податковий номер 40163005) у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не обліковувався платником плати за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га. У вказаному листі також зазначено, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" є платником плати за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. Згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що задекларовано земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. за період з 01.10.2020 по 28.02.2022 - 163587,52 грн., в тому числі за місяць 10905,84 грн. Крім того, з вказаного листа вбачається, що згідно інформаційних баз даних загальна сума надходжень з земельного податку з юридичних осіб за період з 01.10.2020 по 28.02.2022 складає 163587,52 грн. (т.с. І, а.с. 49).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до відзиву на позовну заяву було додано отриманий на адвокатський запит лист Головного управління ДПС у Харківській області №10261/6/20-40-04-02-14 від 08.03.2023 з якого слідує, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" є платником плати за землю з юридичних осіб за земельну ділянку площею 0,4976 га. Крім того, у зазначеному листі повідомлено, що згідно інформаційних баз даних ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" сплачено земельного податку з юридичних осіб за період 2020-2022 роки: за 2020 рік - 35580,00 грн., за 2021 рік - 117103,00 грн., за 2022 рік - 21812,00 грн. Загальний розмір сплати земельного податку з юридичних осіб ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" складає 174495,00 грн. Поряд з цим, зазначено, що у відповіді Департаменту земельних відносин Харківської міської ради надана інформація щодо нарахувань та сплати за період 2020-2021 роки у сумі 163587,52 грн. Сплата земельного податку платіжним дорученням №160 від 11.02.2022 у сумі 10906,00 грн. та 1,48 грн. зараховано по строку податкових зобов`язань за 2022 рік. (т.с. І, а.с. 202-203).

Позивачем у судових засіданнях з приводу вказаного вище пояснено суду, що при розрахунку розміру позовних вимог позивачем враховувалася інформація, що міститься в листі Головного управління ДПС у Харківській області №144/5/20-04-02-12 від 04.01.2023, який додано до позовної заяви. При цьому, будь-яких сумнівів щодо достовірності відображеної в іншому листі Головного управління ДПС у Харківській області №10261/6/20-40-04-02-14 від 08.03.2023 інформації у позивача не має.

З матеріалів справи також вбачається та відповідачем у судових засіданнях звертається увага, що після звернення з позовною заявою до суду, відповідачем додатково сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га. у розмірі 100332,91 грн. за період 2020-2021 р. та січень-лютий 2022 р., про що посилається на додані до відзиву на позовну заяву квитанції №65212641 від 28.03.2023 на суму 2861,44 грн., №65211289 від 28.03.2023 на суму 84384,57 грн., №65212620 від 28.03.2023 на суму 13086,90 грн.

В процесі дослідженні судом зазначених вище доказів, позивачем у судовому засіданні не висловлено заперечень проти розміру вказаних сум та факту їх сплати відповідачем після звернення з позовною заявою до суду з огляду на предмет спору у даній справі, а, відповідно, і про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 100332,91 грн. у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наведеної вище норми процесуального закону слідує, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо, у зв`язку із цим, між сторонами не залишилося неврегульованих питань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині 100332,91 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

З доданого до позовної заяви здійсненого розрахунку позовних вимог за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 площею 23 м2 по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 вбачається, що позивачем визначено розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 6465,64 грн.

Крім того, з доданого до позовної заяви здійсненого розрахунку позовних вимог за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 4976 м2 по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 вбачається, що позивачем визначено розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1295763,11 грн.

Проте, як зазначено судом вище та пояснено позивачем у судовому засіданні, розрахунок позовних вимог здійснювався позивачем з урахуванням відомостей, що містяться в листі Головного управління ДПС у Харківській області №144/5/20-04-02-12 від 04.01.2023 про сплату 163587,52 грн. При цьому, з метою уточнення повноти відомостей, що містяться у зазначеному листі, відповідачем додано до відзиву на позовну заяву лист Головного управління ДПС у Харківській області №10261/6/20-40-04-02-14 від 08.03.2023 про сплату 174495,00 грн.

Водночас з поданих розрахунків вбачається, що одним із складових розрахунку є ставка річної орендної плати - 8,00%, з приводу чого суд зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6303720012017 від 20.01.2017 земельна ділянка по проспекту Московському, 266 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, площею 0,4999 га має категорію земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Вид використання: для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 земельні ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови відповідають КВЦПЗ 03.15. Для земельних ділянок для будівництва об`єктів фізичної культури і спорту застосовується код КВЦПЗ 07.02.

Пунктами 1.2., 1.4. Класифікації передбачено, що код та цільове призначення земель застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Пунктом 4.1. Положення №41/08 від 27.02.2008 (із змінами) передбачено, що порядок розрахунку орендної плати, встановлений розділом II положення не розповсюджується на землі, перелік яких вказаний у таблиці, а для земельних ділянок, які використовуються для діяльності у сфері спорту застосовується орендна плата у розмірі 3%.

Натомість матеріали справи не містять доказів та відповідачем не доведено, що земельна ділянка за своїм функціональним призначенням використовується для діяльності у сфері спорту.

З огляду на наведене вище, перевіривши правомірність та обґрунтованість здійснених розрахунків позовних вимог за використання земельних ділянок по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за спірний період з 01.01.2020 по 28.02.2022, враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що при розрахунку позивачем допущено арифметичну неточність в розмірі позовних вимог та не враховано здійснену відповідачем сплату у розмірі 10907,48 грн., а тому у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, обґрунтованою та правомірною слід вважати позовну вимогу про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1190988,36 грн.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. З введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21" (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, буд. 34-А, кв. 33, код ЄДРПОУ 40163005) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1190988,36 грн. за використання земельних ділянок по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 17864,82 грн.

В частині стягнення 100332,91 грн. провадження у справі закрити.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "03" серпня 2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова